Справа № 263/8765/15-ц
Провадження № 2/263/2783/2015
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2015 року м. Маріуполь
Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:
головуючогосудді Скрипниченко Т.І.,
при секретарі Момот А.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання попереднього договору, стягнення завдатку та моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
23 липня 2015 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання попереднього договору, стягнення завдатку та моральної шкоди.
Ухвалою від 28 липня 2015 року провадження у справі було відкрито.
Від позивача 24.09.2015 року надійшло клопотання про забезпечення позовної заяви у вигляді накладення арешту на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оскільки відповідач застосовує заходи щодо продажу зазначеної квартири, що у разі продажу квартири може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідач у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином, про причини неявки суду не повідомлено. Його інтереси представляє ОСОБА_3, проти задоволення клопотання про забезпечення позову заперечує, оскільки є принцип співмірності позовних вимог з забезпеченням позову, по-друге належність майна на праві власності особі яка є учасником по справі та не порушення інтересів та прав третіх осіб. Квартира не належить відповідачу, борг складає 1000 доларів США, що значно менше суми боргу, та накладення арешту порушить права та інтереси власника майна.
Суд, вивчивши надані матеріали, пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно з розясненнями, які містяться у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 94 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Відповідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.07.2015, нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_4, тобто особі, яка не є стороною даної цивільної справи, тому вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на цю квартиру, може порушити права та законні інтереси ОСОБА_4,
На підставі викладеного, суд доходить висновку про те, що заява позивача про забезпечення позову від 24 вересня 2015 р. не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 151153, 210 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 24 вересня 2015 року про забезпечення позову до ОСОБА_2 про розірвання попереднього договору, стягнення завдатку та моральної шкоди - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя Т. І. Скрипниченко
Судове рішення № 51217951, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя) було прийнято 25.09.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 263/8765/15-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: