Вирок № 51215789, 25.09.2015, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/5502/15-к 1-кп/219/467/2015

В И РО К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2015р. Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого cудді Воробйової І.В

при секретарі Бібік Н.М.

за участю прокурора Білик О.В.

захисника ОСОБА_1

обвинувачених ОСОБА_2І, ОСОБА_3

розглянувши в приміщенні суду в м. Артемівську у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, одруженого, приватного підприємця, зареєстрований та мешкає в с.Лосинівка, Ніжинського району Чернігівської області, вул.Свердлова буд.23 -у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.263 КК України,-

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні дитину, ІНФОРМАЦІЯ_5, працюючого водієм агрофірми «Лосинівська», раніше не судимого, зареєстрований та мешкає в смт.Лосинівка Ніжинського району Чернігівської області, вул.Калініна, буд. 25 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.263 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

24 березня 2015 року, в період часу з 18 годин 00 хвилин по 19 годин 00 хвилин, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на автомобілі НОМЕР_1 під управлінням останнього, знаходились на автошляху Артемівськ-Дебальцеве при вїзді в м. Артемівськ. В лісосмузі, яка знаходилась поруч, більш точного місця під час досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_4 знайшла 2 мішки з невідомим їй змістом, про що повідомила ОСОБА_2, який підійшов до 2 мішків зі вмістом: 300 патронів калібру 5,45х39 мм, 3 корпуси оборонної осколкової гранати типу Ф-1, 3 засоби підриву запали ручної гранати, гранульована речовина жовтого кольору, 4 автомати Калашникова калібру 5,45 мм, 16 магазинів до автоматів Калашникова, частина прикладу до автомата Калашникова, після чого ОСОБА_2 не повідомив відповідний державний орган про виявлену зброю, а маючи намір на придбання та носіння без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог діючого законодавства України, а саме: Положення про дозвільну систему, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року № 576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 21.08.1998 року №622, Постанови ВР України від 17.06.1992 року «Про право власності на окремі види майна» забрав з собою, а таким чином придбав, шляхом привласнення випадково знайдених без мети збуту, 2 мішки в яких знаходились: 300 патронів калібру 5,45х39 мм, 3 корпуси оборонної осколкової гранати типу Ф-1, 3 засоби підриву запали ручної гранати, гранульована речовина жовтого кольору, 4 автомати Калашникова калібру 5,45 мм, 16 магазинів до автоматів Калашникова, частина прикладу до автомата Калашникова та помістив зазначене в салон транспортного засобу ГАЗ-32213 р/н НОМЕР_2, де на той час знаходився ОСОБА_3, який з моменту поміщення в автомобіль придбав вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухові речовини та вибухові пристрої. Надалі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на автомобілі НОМЕР_3 направились до с. Зайцеве Артемівського району і таким чином умисно, без мети збуту, без передбаченого законом дозволу, транспортували у вищевказаному транспортному засобі зазначені вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухові речовини та вибухові пристрої, що свідчить про незаконне носіння. Після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_3, по дорозі до с. Зайцеве перетнули контрольний пункт вїзду виїзду № 1, розташований на повороті до вїзду в с. Зайцеве на якому згідно ЗУ «Про боротьбу з тероризмом», ЗУ «Про тимчасові заходи із забезпечення проведення антитерористичної операції», Наказу Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 22.01.2015 року № 27 та Наказу ГУ МВС України в Донецькій області «Про організацію спільного несення служби на блокпостах на території Донецької області» № 87 від 08.12.2014 року несуть службу особи, залучені до проведення Антитерористичної операції та працівники МВС України, умисно, з метою приховування вчинення ними злочину не повідомили зазначених осіб та співробітників міліції про наявну в них зброю та добровільно не видали незаконно придбані: вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухові речовини та вибухові пристрої, а продовжили свою злочинну діяльність, яка виразилась у носінні зазначених вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовини та вибухових пристроїв без наявного законного дозволу. Впродовж своєї злочинної діяльності, 24.03.2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою приховування наявної в них зброї, безперешкодного пересування автомобілем та уникнення настання кримінальної відповідальності, сховали вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухові речовини та вибухові пристрої в салоні автомобіля НОМЕР_4, а саме під сидіннями, під мішками з продукцією та одягом, а також за внутрішньою обшивкою стінки кузова автомобіля, а саме: 2 автомати АК-74 з наявними номерами: 6348041-89 та 6351505-89 під пасажирське сидіння; автомат АК з наявним номером під переднім пасажирським сидінням; автомат АК-74 з наявним номером 6309868-89 під крайнім пасажирським сидінням, автомат АК-74 з наявним номером 6366090-89 під центральним переднім пасажирським сидінням між правим та центральним сидіннями на підлозі; в мішку між лівою крайньою боковою стінкою автомобіля та лівим крайнім пасажирським сидінням 6 магазинів до автомату АК-74 з наявними номерами 5, 17, 18, 21, 22, 24; 3 гранати Ф-1 з наявними номерами 386, 26, 71; 3 запали до гранат Ф-1 з наявними номерами 386, 14, 71; 10 картонний пачок з 30 патронами в кожній пачці; 7 магазинів до автомату АК- 74 з номерами 35, 36, 37, 37, 42, 47 в центрі салону автомобіля під підкладною правою боковою стінкою автомобіля (обшивкою) деталі до автомата АК-74 та 3 магазини до автомата АК-74 з наявними номерами 41, 27, 44.артилерійський порох під переднім пасажирським сидінням. 25 березня 2015 року приблизно о 12 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 продовжуючи свою злочину діяльність, знову на ГАЗ-32213 р/н НОМЕР_2 перетнули контрольний пункт вїзду виїзду № 1, розташований на повороті до вїзду в с. Зайцеве, при цьому умисно не повідомивши осіб, залучених до проведення Антитерористичної операції та працівники МВС України про наявні в них вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухові речовини та вибухові пристрої. Продовжуючи свій рух по вул. Радянській м. Артемівську Донецької області, біля буд № 209 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були зупинені працівниками ГУМВС України в м. Києві, відрядженими в м. Артемівськ Донецької області для виконання своїх обовязків під час проведення Антитерористичної операції міліції Артемівського МВ (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району). Після чого в період часу з 12 години 40 хвилин по 13 годин 25 хвилин, під час проведення огляду місця події, а саме автомобіля НОМЕР_1, працівниками міліції було виявлено та вилучено: 300 патронів, які є боєприпасами проміжними патронами калібру 5,45х39 мм промислового виробництва до нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45 мм (автоматів і кулеметів конструкції Калашникова АК-74; АК-74У; РПК-74 та ін.). Патрони для стрільби придатні;корпус оборонної осколкової ручної гранати типу Ф-1 в кількості 3 шт. виготовленим промисловим (заводським) способом, гранати споряджені вибуховою речовиною. Конструктивно передбачене спорядження корпусів гранат типу Ф-1 вибуховою речовиною групи бризантних нормальної потужності тротилом, вагою 50-56 гр. із засобом підриву в кількості 3 од., а саме засобом демонтування уніфікованим запалом ручної гранати, модернізованим, дистанційної дії типу УЗРГМ, виготовленим промисловим (заводським) способом. Дані запали споряджені вибуховою речовиною. Конструктивно передбачено спорядження даних запалів вибуховими речовинами: групи ініціюючих (ТНРС, азид свинцю) та групи бризантних (тетрил). У своїй сукупності корпуса гранат Ф-1 та запали УЗРГМ є оборонною ручною осколковою гранатою типу Ф-1, що відноситься до категорії бойових припасів. Гранати Ф-1 в кількості 3 одиниць для здійснення вибухів штатним способом придатні. гранульовану речовину жовтого кольору яка, є вибуховою речовиною метальної дії бездимним нітроцелюлозним артилерійським порохом промислового виготовлення загальною вагою 1010г. Бездимний нітроцелюлозний артилерійський порох придатний для використання за призначенням, в тому числі для здійснення вибуху при створенні необхідних для цього умов, автомати Калашникова АК-74 №№ 6309868, 6366090, 6351505, 634841 калібру 5,45 мм (5,45х39 мм), промислового виробництва, 1989 року виготовлення. Автомати придатні для стрільби та знаходяться у робочому стані. 16 частин до одноствольної автоматичної, нарізної вогнепальної зброї: автоматів конструкції Калашникова магазини. №№ 5, 17, 18, 21, 22, 24, 27, 35, 36, 36, 37, 37, 41, 42, 44, 47; 1 частину до одноствольної автоматичної, нарізної вогнепальної зброї: автомату конструкції Калашникова частину прикладу, які ОСОБА_2 та ОСОБА_3 придбали та носили без передбаченого законом дозволу.

За таких обставин ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили кримінальне правопорушення, передбачено ч.1 ст. 263 КК України, тобто незаконне придбання, носіння вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Крім того, що 24 березня 2015 року, в період часу з 18 годин 00 хвилин по 19 годин 00 хвилин, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на автомобілі НОМЕР_1 під управлінням останнього, знаходились на автошляху Артемівськ-Дебальцеве при вїзді в м. Артемівськ. В лісосмузі, яка знаходилась поруч, більш точного місця під час досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_4 знайшла 2 мішки з невідомим їй змістом, про що повідомила ОСОБА_2, який підійшов до 2 мішків в одному з яких знаходився багнет-ніж до автомату АК-74 який є військовою холодною зброєю, після чого ОСОБА_2 не повідомив відповідний державний орган про виявлену зброю, а маючи намір на носіння без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог діючого законодавства України, а саме «Положення про дозвільну систему, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року № 576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 21.08.1998 року №622, Постанови ВР України від 17.06.1992 року «Про право власності на окремі види майна», забрав з собою вказані мішки з багнет-ножем та помістив зазначене в салон транспортного засобу ГАЗ-32213 р/н НОМЕР_2, де на той час знаходився ОСОБА_3 Надалі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на автомобілі НОМЕР_3 направились до с. Зайцеве Артемівського району і таким чином умисно, без мети збуту, без передбаченого законом дозволу, транспортували у вищевказаному транспортному засобі зазначений багнет-ніж, що свідчить про його незаконне носіння. Після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_3, по дорозі до с. Зайцеве перетнули контрольний пункт вїзду виїзду № 1, розташований на повороті до вїзду в с. Зайцеве на якому згідно ЗУ «Про боротьбу з тероризмом», ЗУ «Про тимчасові заходи із забезпечення проведення антитерористичної операції», Наказу Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 22.01.2015 року № 27 та Наказу ГУ МВС України в Донецькій області «Про організацію спільного несення служби на блокпостах на території Донецької області» № 87 від 08.12.2014 року несуть службу особи, залучені до проведення Антитерористичної операції та працівники МВС України, умисно, з метою приховування вчинення ними злочину не повідомили зазначених осіб та співробітників міліції про наявну в них зброю та добровільно не видали незаконно транспортовану зброю, а продовжили свою злочинну діяльність, яка виразилась у носінні зазначеної холодної зброї без наявного законного дозволу. Впродовж своєї злочинної діяльності, 24.03.2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою приховування наявної в них зброї, безперешкодного пересування автомобілем та уникнення настання кримінальної відповідальності, сховали багнет-ніж в мішку, розміщеному між лівою крайньою боковою стінкою автомобіля та лівим крайнім пасажирським сидінням автомобіля. 25 березня 2015 року приблизно о 12 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 продовжуючи свою злочину діяльність, знову на ГАЗ-32213 р/н НОМЕР_2 перетнули контрольний пункт вїзду виїзду № 1, розташований на повороті до вїзду в с. Зайцеве, при цьому умисно не повідомивши осіб, залучених до проведення Антитерористичної операції та працівники МВС України про наявну в них холодну зброю. Продовжуючи свій рух по вул. Радянській м. Артемівську Донецької області, біля буд № 209 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були зупинені працівниками ГУМВС України в м. Києві, відрядженими в м. Артемівськ Донецької області для виконання своїх обовязків під час проведення Антитерористичної операції міліції Артемівського МВ (з обслуговування м. Артемівськ та Артемівського району). Після чого в період часу з 12 години 40 хвилин по 13 годин 25 хвилин, під час проведення огляду місця події, а саме автомобіля НОМЕР_1, працівниками міліції було виявлено та вилучено: багнет-ніж, який є військовою холодною зброю до автомату Калашникова калібру 5,45мм. (АК-74), виготовленим заводським способом, який ОСОБА_2 та ОСОБА_3 носили без передбаченого законом дозволу.

За таких обставин ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили кримінальне правопорушення, передбачено ч.2 ст. 263 КК України, тобто незаконне носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

23.09.2015року між прокурором Артемівської міжрайонної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_2 було укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно даної угоди прокурор Білик О.В. та обвинувачений ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч.ч.1,2 ст. 263 КК України. Також, вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_2 за ч.1 ст.263 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, за ч.2 ст.263 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі, при призначенні остаточного покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 5 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 474 КПК України, суд, враховує, що умови Угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього Кодексу, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.

Згідно ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та кримінального Кодексу України, не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб, угода укладена на добровільних засадах, обвинувачений в змозі виконати взяті на себе зобовязання.

Суд, враховуючи обставини справи, з урахуванням тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які належать відповідно до вимог ст.12 КК України до тяжкого злочину та злочину середньої тяжкості, обставини вчинення злочинів, відсутність тяжких наслідків від вчинених злочинів, відсутності шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який є учасником бойових дій, афганцем, є депутатом Лосинівської селищної ради, має активну громадську позицію, націлену на боротьбу із сепаратизмом та тероризмом і звільнення тимчасово окупованих територій України, те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягався, за даними на обліку у лікаря-психіатра і лікаря-нарколога не перебуває, має постійне місце проживання та реєстрації, за яким характеризується виключно з позитивного боку, та обставини, що помякшують його покарання у вигляді щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину, беззастережне визнання своєї винуватості у зазначених злочинах, вважає за можливе та погоджується, що покарання, яке повинен понести ОСОБА_2 за ч.1 ст.263 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, за ч.2 ст.263 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі, при призначенні остаточного покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням на два роки. Суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_2 обовязки, передбачені п.п.2,3 ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Таким чином, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором Артемівської міжрайонної прокуратури Донецької області ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_2 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

23.09.2015року між прокурором Артемівської міжрайонної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 було укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно даної угоди прокурор Білик О.В. та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч.ч.1,2 ст. 263 КК України. Також, вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 за ч.1 ст.263 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, за ч.2 ст.263 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі, при призначенні остаточного покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 5 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 474 КПК України, суд, враховує, що умови Угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього Кодексу, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.

Згідно ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та кримінального Кодексу України, не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб, угода укладена на добровільних засадах, обвинувачений в змозі виконати взяті на себе зобовязання.

Враховуючи обставини справи, з урахуванням тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які належать відповідно до вимог ст.. 12 КК України до тяжкого злочину та злочину середньої тяжкості, обставини вчинення злочинів, відсутність тяжких наслідків від вчинених злочинів, відсутності шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3, який має на утриманні неповнолітню доньку, ІНФОРМАЦІЯ_5, має активну громадську позицію, націлену на боротьбу із сепаратизмом та тероризмом і звільнення тимчасово окупованих територій України, те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягався, за даними на обліку у лікаря-психіатра і лікаря-нарколога не перебуває, має постійне місце проживання реєстрації та працює, характеризується виключно з позитивного боку, та обставини, що помякшують його покарання у вигляді щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину, беззастережне визнання своєї винуватості у зазначених злочинах, вважає за можливе та погоджується, що покарання, яке повинен понести ОСОБА_3 за ч.1 ст.263 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, за ч.2 ст.263 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі, при призначенні остаточного покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням на два роки. Суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_3 обовязки, передбачені п.п.2,3 ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Таким чином, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором Артемівської міжрайонної прокуратури Донецької області ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Крім того, відповідно до ч.2ст. 122 КПК України слід стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на відшкодування процесуальних витрат за проведення експертиз залученими стороною обвинувачення експертами спеціалізованих державних установ по 2918 грн. 78 коп. з кожного на користь держави.

Речові докази: 4 автомати Калашникова АК -74, серійні номера № 634804-89, №6351505-89, №6309868-89, №6366090-89; (три автомата розукомплектовані ), РПГ -26, 16 автоматних магазини; 3 кришки стольної коробки, 3 повертаючих механізми, 3 затворні рами з затримкою, 3 пістолетні рукоятки з кріпленням, 1 предмет зовні схожій на обрізок автоматного приклада, 1 автоматний приклад, 3 дульні гальма компенсатори, 3 гранати Ф-1 за номерами 386-26-71 т, 3 запали УЗРГМ за номерами 386-14-71, 10 пачок з 300 автоматними набоями калібру 5,45мм, 1 штик ніж комплектуючий до автомату, гільзу артилерійського снаряду УД-367-85-Д-44; 3 гільзи від крупнокаліберного кулемету, 3 гільзи калібром 22мм, порох, 2 пропіленових мішки білого кольору, які перебувають на зберіганні в камері зберігання зброї Артемівського МВ (з обслуговування м.Артемівська та Артемівського району) ГУ МВС України в Донецькій області підлягають знищенню; 2 сталевих армійських шолома, 2 автоматні підсумки для магазинів, 1 підсумок для магазинів РПК, 4 автоматні ремені, передані на відповідальне зберігання ОСОБА_4 залишити ОСОБА_4; 7 бронежилетів за № №8470-99-925-0874; ТЕМП-3000 31778043 Корсар М3; Темп-3000 31778043 Корсар М3; Темп-3000 31778043; 8470-99-925-875, 2 бронежилета без номерних знаків, автомобіль НОМЕР_5, передані на зберігання ОСОБА_3 залишити ОСОБА_3, СДР диск з файлом відеозапису до протоколу слідчого експерименту від 11.05.2015 року за участю ОСОБА_3, СДР диск з 2 файлами відеозапису до протоколу огляду місця події від 25.03.2015 року, СДР диск з файлом відеозапису до протоколу слідчого експерименту від 11.05.2015 року за участю ОСОБА_2, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України (в ред.2012р.), суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду від 23.09.2015року про визнання винуватості укладену між прокурором Артемівської міжрайонної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_2

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання за ч.1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання за ч.2 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у вигляді пяти років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням на строк два роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_2 під час іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити у вигляді застави.

Затвердити угоду від 23.09.2015року про визнання винуватості укладену між прокурором Артемівської міжрайонної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання за ч.1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання за ч.2 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у вигляді пяти років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням на строк два роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_3 під час іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишити у вигляді застави.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 витрати на залучення експерта у розмірі 2918 грн. 78 коп. з кожного на користь держави.

Речові докази: 4 автомати Калашникова АК -74, серійні номера № 634804-89, №6351505-89, №6309868-89, №6366090-89; (три автомата розукомплектовані ), РПГ -26, 16 автоматних магазини; 3 кришки стольної коробки, 3 повертаючих механізми, 3 затворні рами з затримкою, 3 пістолетні рукоятки з кріпленням, 1 предмет зовні схожій на обрізок автоматного приклада, 1 автоматний приклад, 3 дульні гальма компенсатори, 3 гранати Ф-1 за номерами 386-26-71 т, 3 запали УЗРГМ за номерами 386-14-71, 10 пачок з 300 автоматними набоями калібру 5,45мм, 1 штик ніж комплектуючий до автомату, гільзу артилерійського снаряду УД-367-85-Д-44; 3 гільзи від крупнокаліберного кулемету, 3 гільзи калібром 22мм, порох, 2 пропіленових мішки білого кольору знищити; 2 сталевих армійських шолома, 2 автоматні підсумки для магазинів, 1 підсумок для магазинів РПК, 4 автоматні ремені залишити ОСОБА_4; 7 бронежилетів за № №8470-99-925-0874; ТЕМП-3000 31778043 Корсар М3; Темп-3000 31778043 Корсар М3; Темп-3000 31778043; 8470-99-925-875, 2 бронежилета без номерних знаків, автомобіль НОМЕР_5. залишити ОСОБА_3, СДР диск з файлом відеозапису до протоколу слідчого експерименту від 11.05.2015 року за участю ОСОБА_3, СДР диск з 2 файлами відеозапису до протоколу огляду місця події від 25.03.2015 року, СДР диск з файлом відеозапису до протоколу слідчого експерименту від 11.05.2015 року за участю ОСОБА_2 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Суддя І. В.Воробйова