Вирок № 5121536, 10.12.2007, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 1 - 57 2007 рік

ВИРОК Іменем України

10 грудня 2007 рокум. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі головуючого судді Турянського І.Є., з секретарем Лазорик Л.В., за участю прокурора Бельмеги О.І., захисника ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення:

ДЕВДЮКА ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, військовозобов'язаного, працюючого за договором у приватного підприємця продавцем продовольчих товарів, раніше не судимого,

за ст.296 ч.2 КК України,

ДЕВДЮКА ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, військовозобов'язаного, працюючого за договором у приватного підприємця продавцем непродовольчих товарів, раніше не судимого,

за ст.ст.296 ч.2,122 ч.1 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 вчинили злісне хуліганство в групі осіб та ОСОБА_5 вчинив спричинення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Злочини було вчинено за наступних обставин.

21.11.2006 р. близько 21 год. в м. Косові, поблизу гуртожитку Косівського інституту декоративного і прикладного мистецтва ОСОБА_4 спільно з братом ОСОБА_5 безпричинно, з хуліганських спонукань стали в образливій формі чіплятися до студента інституту ОСОБА_6 Під час словесної суперечки брати ОСОБА_5 збили ОСОБА_6 з ніг та стали наносити удари руками і ногами по різних ділянках тіла, внаслідок чого тому було спричинено легкі тілесні ушкодження. В процесі побиття ОСОБА_6 з гуртожитку вийшов ОСОБА_7, якого брати ОСОБА_5 стали ображати в грубій принизливій формі, а ОСОБА_5 безпричинно вдарив ОСОБА_7 кулаком в обличчя, від чого останній впав на землю, а ОСОБА_5 умисно наніс лежачому потерпілому удар ногою по руці від якого той отримав середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому нижнього кінця правої променевої кістки та відростку правої ліктьової кістки.

Після того як ОСОБА_6 і ОСОБА_7 зайшли в гуртожиток і повернулися звідти з студентами ОСОБА_8 і ОСОБА_9, між ними та підсудними повторно виникла суперечка під час якої, явно нехтуючи нормами моралі та суспільної поведінки, брати ОСОБА_5 стали знову висловлюватись на їх адресу словами, що принижували людську честь та гідність. Не реагуючи на прохання припинити протиправну поведінку, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 з особливою зухвалістю стали наносити ОСОБА_8 і ОСОБА_9 удари руками в різні ділянки тіла внаслідок чого їм було спричинено легкі тілесні ушкодження.

Коли з гуртожитку вийшла вихователь ОСОБА_10 і звернулася з вимогою припинити протиправні дії, то брати ОСОБА_5, пояснивши що до них перших стали приставати студенти, пішли додому.

-2-

Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_4 свою вину у вчиненому та цивільний позов визнав повністю і дав суду показання про те, що 21.11.2006 р. він разом з братом прийшов на зустріч до своєї дівчини з якою має на меті одружуватися і яка проживає у гуртожитку Косівського інституту декоративного і прикладного мистецтва. Брат залишився на дорозі, а він підійшов до гуртожитку, де його вже чекала дівчина. Стоячи біля гуртожитку до нього та до дівчини стали приставати ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які вийшли з гуртожитку. Він в грубій формі попросив, щоб ті не приставали, але коли суперечка продовжилась, то він наніс удар в обличчя ОСОБА_6 Побачивши бійку, до нього підбіг його брат ОСОБА_5, який також став наносити ОСОБА_6 удари. Коли підійшов ОСОБА_7, то його брат збив того на землю ударом в обличчя і наніс декілька ударів ногами. На цьому бійка припинилася, але через декілька хвилин ОСОБА_7 і ОСОБА_6 повернулися з гуртожитку ще з декількома хлопцями і між ними знову виникла бійка в процесі якої удари наносили всі один одному. Під час бійки з гуртожитку вийшла вихователь, зробила зауваження, припинила бійку і вони пішли додому.

Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_5 також повністю визнав свою вину у вчиненому і дав суду абсолютно аналогічні показання. Не заперечив того, що під час бійки умисно вдарив ногою лежачого на землі ОСОБА_7, від чого у того могла зламатися рука.

Окрім повного визнання своєї вини самими підсудними їх вина у вчиненому підтверджується показаннями потерпілих, свідків та зібраними по справі доказами, а саме:

· аналогічними показаннями потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про те, що 21.11.2006 р. близько 21 год. вони вийшли з гуртожитку у туалет, який знаходиться на вулиці. Біля гуртожитку стояли брати ОСОБА_5, які стали безпричинно їх ображати, а коли вони відповіли їм, то брати ОСОБА_5 ще з трьома невідомим особами затягнули їх за гуртожиток і стали бити. Вирвавшись від напавши на них братів вони повернулися в гуртожиток і покликали своїх друзів, але повернувшись на місце вони побачили, що ОСОБА_5 били ще двох студентів, а саме ОСОБА_8 і ОСОБА_9 В бійку втрутилась вихователь гуртожитку ОСОБА_10 і на цьому всі розійшлися. Ствердили, що будь-яких претензій до підсудних не мають;

· аналогічними показаннями потерпілих ОСОБА_8 і ОСОБА_9 про те, що 21.11.2006 р. близько 21 год. вони удвох вийшли з гуртожитку до міста, щоб купити сигарет. В цей момент до них підійшли брати ОСОБА_5 і запитали чи не бояться вони місцевих хлопців, щоб ходити вночі. Коли вони відповіли, що не бояться, то підсудні разом з трьома невідомими особами накинулися на них і почали безпричинно бити, наносячи удари в різні ділянки тіла. їх побиття тривало близько 5 хв., а коли з гуртожитку вибігло багато хлопців з вихователькою, то побиття припинилося;

· показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що ввечері 21.11.2006 р. знаходився у кімнаті гуртожитку, коли почув з вулиці крики і хтось кидав камінням у вікно. Через деякий час прийшов його брат, потерпілий ОСОБА_6 і розповів, що його та інших хлопців безпричинно побили брати ОСОБА_5 з трьома незнайомими хлопцями;

· показаннями свідка ОСОБА_11 про те, що ввечері 21.11.2006 р. її біля гуртожитку очікував ОСОБА_4, з яким вона зустрічається, але про обставини бійки вона не знає;

· показаннями свідка ОСОБА_12, який бачив як ОСОБА_5 наносив удари ногами потерпілому ОСОБА_7;

· показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що брати ОСОБА_5 21.11.2006 р. ввечері розповідали йому про бійку з студентами інституту;

· показаннями свідка ОСОБА_14, яка ствердила, що ввечері 21.11.2006 р. перебуваючи на чергуванні у гуртожитку, розборонювала бійку між студентами і місцевими хлопцями серед яких впізнала ОСОБА_4, оскільки той часто приходив у гуртожиток на зустріч з ОСОБА_11;

протоколами-заяв потерпілих, в яких зазначено про їх безпричинне побиття 21.11.2006 р. братами ОСОБА_5 та трьома невідомими (т.1, а.с.7-9);

-3-

· протоколом огляду місця події, яким встановлено, що місцем вчинення підсудними протиправних дій є громадське місце, а саме територія гуртожитку Косівського інституту декоративного і прикладного мистецтва (т.1, а.с.11-18);

· протоколами очних ставок проведених з підсудними і потерпілими, де останні вказують на братів ОСОБА_5, як осіб, що вчинили відносно них протиправні дії (т.1, а.с.130-157);

· висновками судово-медичних експертиз №507/472-Е, №506/471-Е, №508/474-Е, якими встановлено, що у ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 виявлено легкі тілесні ушкодження у вигляді синців та саден (т.1, а.с. 166, 179, 185);

· висновком судово-медичної експертизи №509/471-Е, яким встановлено, що в результаті злочинних дій ОСОБА_5 у ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження середньої важкості у вигляді закритого перелому нижнього кінця правої променевої кістки, закритого перелому шиловидного відростку правої ліктьової кістки (т.1, а.с. 172-173). Таким чином оцінивши всі зібрані і досліджені в ході судового слідства докази в

сукупності суд вважає вину ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у вчиненні злісного хуліганства в групі осіб та ОСОБА_5 у вчиненні спричинення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження повністю доведеною, а їх дії слід кваліфікувати - ОСОБА_4 за ст.296 ч.2 КК України, ОСОБА_5 - за ст.ст.296 ч.2,122 ч.1 КК України.

Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, особи підсудних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом'якшують покарання суд визнає щире каяття і добровільне відшкодування заподіяної потерпілим збитку. Також суд бере до уваги те, що підсудні вперше притягуються до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються, мають постійне місце роботи та враховує думку потерпілих, які не бажають для підсудних будь-якого покарання.

Обставин, що обтяжують покарання суд не вбачає.

Наявність вищенаведених обставин у сукупності дають суду підстави для призначення підсудним більш м'якого виду основного покарання не зазначеного в санкції статті 296 ч.2 КК України та не пов'язаного з ізоляцією від суспільства.

Цивільний позов прокурора в інтересах лікувального закладу про стягнення коштів затрачених на лікування потерпілих слід задовольнити у повному обсязі, як доведений.

Керуючись ст.ст.323, 324, 327 КПК України, суд -

засудив:

ДЕВДЮКА ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.296 КК ч.2 України та призначити покарання, з урахуванням ст.69 КК України - 1 (один) рік 6 місяців виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням в дохід держави 20 % заробітку щомісячно.

ДЕВДЮКА ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ст.ст.296 ч.2, 122 ч.1 КК України та призначити покарання:

за ст.296 ч.2 КК України, з урахуванням ст.69 КК України - 2 (два) роки виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням в дохід держави 20 % заробітку щомісячно;

за ст.122 ч.1 КК України - 1 (один) рік виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням в дохід держави 15 % заробітку щомісячно.

На підставі ст.70 КК України остаточне покарання ОСОБА_5 визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і призначити - 2 (два) роки виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням в дохід держави 20% заробітку щомісячно.

Стягнути з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь Косівської центральної районної лікарні (код 01993546, р/р 35412004001165) 322 (триста двадцять дві) грн. 64 коп. затрачених на лікування потерпілих.

Міру запобіжного заходу засудженим, підписку про невиїзд, залишити без зміни до вступу вироку в законну силу.

-4-

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі, в 15-ти денний строк з моменту його проголошення, апеляції через Косівський райсуд.