Рішення № 51215090, 24.09.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 132/2387/14-ц Провадження № 22-ц/772/2736/2015Головуючий в суді першої інстанції Каращук О. Г.Категорія 27 Доповідач Зайцев А. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Зайцева А.Ю.,

суддів: Денишенко Т.О., Медяного В.М.,

при секретарі: Топольській В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на рішення Калиновського районного суду Вінницької області від 28.10.2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який мотивовано тим, що 13.11.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно із яким остання отримала кредит у сумі 24 661,35 доларів США, які зобов'язалась повернути щомісячними платежами до 13.11.2013 року та відповідно сплатити проценти. Крім того, за порушення умов договору зобов'язалась сплачувати пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасного виконання боргових зобов'язань за кожен день прострочення. На забезпечення виконання зобов'язань по цьому договору між ЗАТ «ОТП Банк» і ОСОБА_3 укладено договір поруки від 13.11.2007 року, а також між ЗАТ «ОТП Банк» і ОСОБА_4 укладено договір поруки від 13.11.2007 року. ОСОБА_2 не виконала своїх зобов'язань та допустила заборгованість по сплаті кредитних коштів та процентів, всього заборгованість становить 1 101 151, 90 гривень.

Відповідно до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 10.12.2010 року ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором від 13.11.2007 року, укладеним між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_2, а також за договором поруки від 13.11.2007 року укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» і ОСОБА_3 та договором поруки від 13.11.2007 року укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» і ОСОБА_4

Посилаючись на невиконання відповідачем ОСОБА_2 зобов'язань по кредитному договору позивач просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 суму боргу в розмірі 1 101 151,90 гривень. та витрати по оплаті судового збору у розмірі 3654,00 гривень.

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 28.10.2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ТОВ «ОТП Факторинг Україна» подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, вважаючи його необґрунтованим, прийнятим за неповно з'ясованих обставин справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 14.04.2015 року апеляційну скаргу задоволено частково рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалене нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.06.2015 року, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задоволено частково, рішення Апеляційного суду Вінницької області від 14.04.2015 року в частині позовних вимог до ОСОБА_2 скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині рішення Апеляційного суду Вінницької області від 14.04.2015 року залишено без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково виходячи з наступних підстав.

Так, відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону.

Судом встановлено, що 13.11.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № CL-B01/018/2007 згідно з умовами якого ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 24 661, 35 дол. США.

Згідно з умовами договору (частина 1 пункт 2 Договору) цільове використання кредиту є купівля автомобіля марки КІА, моделі MAGENTIS GE 2.0. Дата остаточного повернення кредиту - 13.11.2013 року.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що вказаний автомобіль у забезпечення зобов'язання по кредитному договору був переданий у заставу ЗАТ «ОТП Банк» згідно з договором застави №PCL-В01/018/2007 від 30.11.2007 року.

Згідно з виконавчим написом приватного нотаріуса від 30.05.2012 року звернено стягнення на транспортний засіб, а саме автомобіль марки КІА, моделі MAGENTIS GE 2.0., реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску - 2007 року, кузов НОМЕР_2, легковий седан-В коричневого кольору (а.с.113).

Згідно з договором страхування від 16.11.2009 року поліс №ОТР 102099, де страхувальником вказаного вище транспортного засобу є ОСОБА_2, вигодонабувачем є АТ «ОТП Банк», а страховиком - ПАТ «Страхова група «ПЗУ Україна», останнє виплатило за автомобіль страхове відшкодування вигодонабувачу 30.07.2010 року у розмірі 4181, 59 грн. та 3.08.2010 року 9 128, 00 грн., а всього 13309,59 грн. Автомобіль страховиком визнано конструктивно загиблим.

Встановлено, що зобов'язання перед Банком за вказаним кредитним договором ОСОБА_2 повністю не виконані. Згідно з наданим суду розрахунком останній платіж по договору кредиту ОСОБА_2 зробила 04.08.2010 року.

Згідно з розрахунком позивача станом на 30 травня 2014 року заборгованість по тілу кредиту становить 18 499,73 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ складає 217 658, 57 гривень, розмір відсотків становить 1 627,37 доларів США, що в еквіваленті складає 19 146,82гривень, розмір пені становить 73463,92 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ, складає 864 346, 51 гривень. Всього заборгованість становить 1 101 151,90 гривень.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд, як це вбачається із змісту судового рішення, виходив із того, що відповідач ОСОБА_2 з 04.08.2010 року не платила за кредит, а позивач не звертаючись з вимогою до неї до 28.07.2014 року пропустив строк позовної давності без поважних причин, а тому у позові слід відмовити через пропущення позивачем позовної давності в силу правил статей 256, 267, 253 ЦК України.

Проте, з таким висновком погодитись не можна, оскільки до такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального права, а саме при неправильному застосуванні положень Цивільного кодексу України про позовну давність та її застосування до заявлених вимог.

Колегією суддів встановлено, що згідно з договором страхування від 16 листопада 2009 року (страховий поліс №ОТР 102099) через настання страхового випадку внаслідок ДТП у якому було пошкоджено автомобіль КІА, моделі MAGENTIS GE 2.0., реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску - 2007 року, кузов НОМЕР_2, легковий седан-В коричневого кольору, вигодонабувачу (АТ «ОТП Банк») страховиком ПАТ «Страхова група «ПЗУ Україна» виплачено страхове відшкодування 13309,59 грн., з яких 30 липня 2010 року виплачено у розмірі 4181, 59 грн. та 3 серпня 2010 року виплачено 9 128, 00 грн.

Вказана сума страхового відшкодування внесена 3 та 4 серпня 2010 року на рахунок ОСОБА_2 для погашення її кредиту та відсотків за кредитним договором, що підтверджується виписками банківських операцій та розрахунком наданим представником позивача.

За вказаним договором страхування транспортного засобу страхувальником вказаного вище транспортного засобу є ОСОБА_2, вигодонабувачем є АТ «ОТП Банк», а страховиком є ПАТ «Страхова група «ПЗУ Україна».

Зазначені обставини сторонами не заперечуються та підтверджується наданими суду доказами.

Встановлено, що за умовами Договору страхування транспортного засобу страхове відшкодування виплачується страховиком, зокрема при повній загибелі ТЗ - Вигодонабувачу (якщо такого призначено), та/або за письмовою згодою Вигодонабувача - Страхувальнику (пункт 10.6). При повній загибелі ТЗ розмір страхового відшкодування розраховується як різниця ринкової вартості ТЗ на момент настання страхового випадку та ринкової вартості залишків пошкодженого ТЗ. При цьому залишки ТЗ залишаються у Страхувальника/Вигодонабувача (пункт 10.7.7).

Згідно з листом ПрАТ СК «ПЗУ Україна» від 2 серпня 2010 року №3841-31 страховик обрав спосіб страхового відшкодування передбачений пунктом 10.7.7 Договору за яким пошкоджений ТЗ визнано конструктивно загиблим, а страхове відшкодування виплачено як різниця ринкової вартості ТЗ на момент настання страхового випадку та ринкової вартості залишків пошкодженого ТЗ. При цьому залишки ТЗ залишаються у Страхувальника / Вигодонабувача. Ринкова вартість залишків ТЗ становить 72 500 грн.

Виходячи із зазначеного, залишки ТЗ за такими умовами Договору страхування мають бути передані вигодонабувачу.

В той же час, відповідачем - власником ТЗ не надано суду доказів, на виконання вимог ст. 60 ЦПК України, що підтверджують факт передачі залишків ТЗ вигодонабувачу, а тому правових підстав зменшувати суму заборгованості на суму ринкової вартості залишків ТЗ в розмірі 72 500 грн., в суду не має.

Вирішуючи питання про суму заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачки та її складові, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено в ходів судового розгляду заборгованість по тілу кредиту становить 18499,73 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 30.05.2014 року - 217658,57гривень, по відсоткам 1 627,37 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 30.05.2014 року складає 19 146, 82 грн. і вказана заборгованість випливає з умов укладеного договору та фактичних обставин справи, а тому підлягає стягненню.

Колегія суддів вважає, що сума пені нарахована позивачем в розмірі 73463,92 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 30.05.2014 року складає 864364,51 гривень, не відповідає вимогам закону щодо валюти неустойки, яка може бути визначена та стягнена лише в гривні (правова позиція Верховного Суду України висловлена у постанові від 02.07.2014 р. у справі № 6-79цс14).

Сума нарахованої пені також явно перевищує суму збитків заподіяних позивачу неналежним виконанням умов договору, що складається з тіла кредиту та відсотків і загалом становить 236805,39 гривень.

Колегія суддів вважає за можливе зменшити суму пені у відповідності до ч.3 ст.551 ЦК України, до суми збитків, а саме до 236805,39 гривень.

Строк позовної давності позивачем не пропущений оскільки датою остаточного повернення кредиту, згідно умов укладеного між сторонами договору, є 13.11.2013 року, а позов пред'явлений 28.07.2014 року.

Крім того, у справі відсутня заява ОСОБА_2 про застосування позовної давності, а також відсутні належні документи, що посвідчують повноваження представника представляти інтереси ОСОБА_2 у даній справі. Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову до ОСОБА_2 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про часткове задоволення позову.

Також, з відповідачки слід стягнути понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в тому числі за подання апеляційної та касаційної скарг.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» - задовольнити частково.

Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 28.10.2014 року в частині відмови у стягненні заборгованості з ОСОБА_2 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» тіло кредиту в сумі 18 499,73 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 30.05.2014 року становить 217 658, 57 грн., відсотки в сумі 1 627,37 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 30.05.2014 року становлять 19 146, 82 гривень, пеню в сумі 236805,39 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 7308,00 гривень.

В задоволенні решти позову до ОСОБА_2 - відмовити. Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: А.Ю. Зайцев

Судді: Т.О. Денишенко

В.М. Медяний