Рішення № 51211698, 18.09.2015, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/2035/15-ц

Номер провадження 2/404/1763/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2015 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого-судді - Іванової Н.Ю.

при секретарі - Гуйван О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної лікарні про поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кіровоградської обласної лікарні, по якому просить поновити його на посаді лицювальника-плиточника в Кіровоградській обласній лікарні з 24.02.2015 р. Стягнути з Кіровоградської обласної лікарні середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.02.2015 р. до дня поновлення на роботі та моральну шкоду в розмірі 2000 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 12.07.2010 р. відповідно до наказу № 83-Л його було зараховано на посаду муляра Кіровоградської обласної лікарні. Згідно наказу № 119-Л від 04.10.2010 р. з 01.10.2010 р. його переведено на посаду лицювальника другого розряду. 24.02.2015 р. згідно наказу № 38-Л його звільнено з займаної посади на підставі п.7 ст.40 КЗпП України, за появу на роботі в нетверезому стані.

Як вбачається з копії наказу № 38-Л від 24.02.2015 р., який йому наданий адміністрацією Кіровоградської обласної лікарні підставою для його звільнення з займаної посади за п.7 ст.40 КЗпП України є: подання адміністрації на звільнення, згода профспілкового комітету - витяг з протоколу № 4 від 24.02.2015 р., службові записки заступника головного лікаря з технічних питань ОСОБА_2, завідуючого господарством ОСОБА_3, доповідні записки завідуючої гуртожитком ОСОБА_4, начальника технічного відділу ОСОБА_5, акт № 1 від 13.02.2015 р. про відмову надати пояснення ОСОБА_1, висновок про встановлення факту вживання алкоголю копія журналу ф. 137-2-0. Оскільки зі змістом вказаних вище документів його ознайомлено не було, він звернувся з відповідно заявою на ім'я головного лікаря Кіровоградської обласної лікарні про надання йому копій перелічених вище документів, які йому так і не були надані.

13.02.2015 р. о 7 год. 45 хв. начальник технічного відділу ОСОБА_5 провів «планерку», надавши йому та декільком іншим працівникам розпорядження стосовно роботи на 13.02.2015 р. та на наступні дні. Робота полягала в тому щоб вивільнити приміщення бомбосховища обласної лікарні, яке станом на лютий 2015 року слугувало архівом для зберігання документації лікарні. Шляхом поміщення архівної документації до мішків, ним та іншими працівниками здійснювалось розміщення вказаних мішків на вантажний автомобіль. Потім зазначені мішки були ними поміщені в інший архів, який також знаходиться на території обласної лікарні. Виконавши певну частину визначеної роботи о 12 год. 00 хв. він та інші працівники пішли на обідню перерву, до приміщення в якому розміщуються працівники господарської частини. Закінчивши обідню перерву о 12 год. 48 хв. він відправився знову виконувати визначену керівником роботу. Приблизно о 13 год. 30 хв. до нього підійшов заступник головного лікаря з технічних питань ОСОБА_2 разом з завідуючим господарством ОСОБА_3, завідуючою гуртожитком ОСОБА_4, начальником технічного відділу ОСОБА_5 та медичною сестрою оперативного відділу ОСОБА_6 і вказав йому на те, що він повинен піти з ними, куди саме і з якою метою не вказав. Він пішов. Вони зайшли до кабінету начальника відділу кадрів, його посадили на стілець та в присутності зазначених вище осіб, медична сестра оперативного відділу дала йому якусь трубку, а ОСОБА_2 наказав йому дути в дану трубку.

Виконуючи наказ заступника головного лікаря з технічних питань ОСОБА_2, він почав дути у зазначений предмет, при цьому ОСОБА_2, вказав, що таким чином вони визначать чи вживав він спиртні напої. Медична сестра оперативного відділу ОСОБА_6 наголосила на тому, що прилад зламаний та те, що він нічого не визначив, на що ОСОБА_2 приніс інший прилад та наказав йому знову дихнути в нього. Як саме працює даний прилад йому не відомо, але медична сестра оперативного відділу ОСОБА_6 вказала, що результат на приладі 2,0 промиля, що дорівнює одній пляшці випитої горілки. В результаті чого ОСОБА_2 наголосив на тому, що він у нетверезому стані, і щоб він написав заяву на звільнення. На дану пропозицію він відповів відмовою, на що ОСОБА_2 сказав, що він буде звільнений з роботи за появу у нетверезому стані і наказав йти додому. Будь-яких пояснень із зазначеного приводу від нього не вимагали.

Після зазначених негативних подій у нього погіршився стан здоров'я і з 16.02.2015 р. по 23.02.2015 р. він перебував на лікарняному. 24.02.2015 р. о 7 год. 45 хв., він приступив до роботи. Будь-якого завдання йому надано не було. Натомість начальник технічного відділу ОСОБА_5 повідомив його, що 24.02.2015 р. о 14 год. 00 хв. відбудеться засідання профспілкового комітету, де має бути розглянуто подання адміністрації лікарні про його звільнення з роботи за появу у нетверезому стані.

На вказаний час він з'явився на засідання профспілкового комітету, на якому йому повідомили, що комітет надає свою згоду на його звільнення, зачитавши при цьому службові та доповідні записки. Цього ж дня адміністрацією лікарні видано наказ за № 38-Л, яким його звільнено з займаної посади на підставі п.7 ст.40 КЗпП України, за появу на роботі в нетверезому стані. 25.02.2015 р. надано вказаний наказ для ознайомлення та видано трудову книжку.

Категорично заперечуючи проти того, що 13.02.2015 р. він вживав алкогольні напої на робочому місці позивач зазначає, що з 29.01.2015 р. по 11.02.2015 р. він перебував на амбулаторному лікуванні з діагнозом «ОРВІ. Хронічний обструктивний трахеобронхіт, фаза затихаючого загострення».

Після закриття листка непрацездатності він продовжував подальше лікування медичними препаратами, які були рекомендовані лікарем. На час перебування на лікарняному йому серед інших медичних препаратів було призначено для лікування ротової порожнини, а саме горла спрей «Горлоспас». Звернувшись із зазначеними рекомендаціями лікаря, до аптечного пункту, як замінник йому порадили медичний препарат «Хепілор» у вигляді спрею. Як вбачається з інструкції зазначеного медичного препарату до його складу окрім всього іншого, як допоміжна речовина входить «етанол 96%».

Про застосування вказаного медичного препарату, він повідомив осіб, які 13.02.2015 р., незрозуміло з яких підстав змушували його робити дії, які повинні були підтвердити стан його сп'яніння. Звичайно, технічний прилад, (нажаль йому не відомо який саме, тому як назву, серію, номер та документи про те, що прилад пройшов повірку та перебуває в робочому стані не надали), міг визначити наявність алкоголю, оскільки в той час в його ротовій порожнині містились залишки медичного препарату «Хепілор».

Як вбачається з копії наказу № 38-Л від 24.02.2015 р. про звільнення з посади ОСОБА_1, однією з підстав звільнення останнього є висновок про встановлення факту вживання алкоголю копія журналу ф. 137-2-0. Позивач вважає, що оскільки він не є водієм, йому не мали право проводити медичний огляд. Невідомо на підставі якого документу медична сестра ОСОБА_6 здійснила проведення проби на алкоголь у видихаємому повітрі ОСОБА_1 та внесла результати даної проби до журналу.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Просять задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Надала заперечення згідно яких зазначила, що підставою для звільнення ОСОБА_1 з посади стало: подання адміністрації на звільнення, згода профспілкового комітету - витяг з протоколу № 4 від 24.02.2015 р., службові записки заступника головного лікаря з технічних питань ОСОБА_2, завідуючого господарством ОСОБА_3, доповідні записки завідуючої гуртожитком ОСОБА_4, начальника технічного відділу ОСОБА_5, акт №1 від 13.02.2015 р. про відмову надати пояснення ОСОБА_1, висновок про встановлення факту вживання алкоголю копія журналу форми № 137-2/0.

Згідно службової записки завідувача господарством ОСОБА_3 13.02.2015 р. ОСОБА_3 о 13 год. 30 хв. проводив плановий обхід території з метою контролю за ходом проведення прибирання та побачив біля господарчої частини ОСОБА_1, який поводив себе підозріло, а саме стояв і хитався, неадекватно сприймав все що відбувається навколо. Одразу ж про відповідну ситуацію ОСОБА_3 по телефону повідомив заступника головного лікаря з технічних питань ОСОБА_2 та начальника технічного відділу ОСОБА_5 Проходячи по території дану ситуацію побачила й завідувач гуртожитком ОСОБА_4 Отримавши відповідну інформацію заступник головного лікаря ОСОБА_2 та начальник технічного відділу ОСОБА_5 негайно прибули на територію господарчої частини щоб переконатися на власні очі у виниклій ситуації.

У ОСОБА_1 дійсно були наявні зовнішні ознаки алкогольного сп'яніння такі як: збудженість, порушення координації рухів, запах алкоголю з рота. На запитання заступника головного лікаря ОСОБА_2: «Чому Ви знаходитесь на робочому місці в нетверезому стан?» ОСОБА_1 повідомив, що він алкогольних напоїв не вживав. Після чого, останньому було запропоновано пройти в спеціалізованій установі медичний огляд з метою встановлення факту вживання алкоголю. Проходити відповідний медичний огляд в спеціалізованій медичній установі ОСОБА_1 відмовився. Тоді йому запропоновано пройти такий огляд в оперативному відділі обласної лікарні, оскільки в оперативному відділі проводяться передрейсові та післярейсові медичні огляди водіїв, на що ОСОБА_1 дав свою згоду. Після чого ОСОБА_1 та заступник головного лікаря з технічних питань ОСОБА_2, начальник технічного відділу ОСОБА_5, завідувач господарством ОСОБА_3 та завідувач гуртожитком ОСОБА_4 прослідували до оперативного відділу. Результати медичного огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 виявилися позитивними. Після чого ОСОБА_1 запропоновано пройти до відділу кадрів обласної лікарні для надання відповідних письмових пояснень з даного приводу. В кабінеті начальника відділу кадрів ОСОБА_14., ОСОБА_1 повторно було запропоновано провести повторно огляд на стан сп'яніння з метою визначення ступеню сп'яніння. Прилад зафіксував в повітрі, що видихає ОСОБА_1, наявність парів алкоголю 2,1 проміля.

Відповідні огляди проводяться спеціально уповноваженою на те особою, медичним працівником ОСОБА_6, яка пройшла спеціальне навчання та приладом, який призначений для саме для такого виду огляду. За згодою ОСОБА_1 огляд на стан сп'яніння зафіксовано на відео. Але, письмові пояснення з даного приводу ОСОБА_1 надавати відмовився про, що був складений відповідний акт в якому також було засвідчено появу ОСОБА_1 на роботі в нетверезому стані та наявні зовнішні ознаки алкогольного сп'яніння. Того ж дня адміністрацією обласної лікарні голові профспілкового комітету Харченко А.Й. було подане подання з метою розгляду даного випадку на засіданні профспілкового комітету та отримання дозволу на звільнення ОСОБА_1 з займаної посади. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою.

Оскільки ОСОБА_1 з 16.02.2015 р. по 23.02.2015 р. знаходився на лікарняному, а письмової заяви від нього про розгляд подання без його присутності до обласної лікарні не надходило, засідання профспілкового комітету відбулося 24.02.2015 р. на якому профспілковий комітет обласної лікарні надав згоду на звільнення лицювальника-плиточника господарчої частини ОСОБА_1 з підстав передбачених п. 7 ст. 40 КЗпП України. Відповідно до наказу по обласної лікарні № 38-Л від 24.02.2015 р. позивача було звільнено з посади на підставі п.7 ст.40 КЗпП України, за появу на роботі в нетверезому стані. Вищезазначений наказ позивач не оскаржує та не просить його скасувати (а.с.63-70).

Суд, в межах наданих доказів, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною 1 ст. 64 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом за появу на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.

Згідно роз'яснень, викладених у пункті 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" із змінами, вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, трудовий договір з якими розірвано за п. 7 ст. 40 КзпП України, суди повинні мати на увазі, що з цих підстав можуть бути звільнені з роботи працівники за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вини відсторонені від роботи чи продовжували виконувати трудові обов'язки. Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку.

Судом встановлено, що 12.07.2010 р. відповідно до наказу № 83-Л ОСОБА_1 був прийнятий на посаду муляра Кіровоградської обласної лікарні. Згідно наказу № 119-Л від 04.10.2010 р. з 01.10.2010 р. ОСОБА_1 переведено на посаду лицювальника другого розряду (а.с. 9).

Наказом № 38-Л від 24.02.2015 р. ОСОБА_1, лицювальника-плиточника (робітника з обслуговування і поточного ремонту) господарчої частини, звільнено з посади на підставі п. 7 ст. 40 КЗпП України, за появу на роботі в нетверезому стані, 24.02.2015 р. (а.с.8).

Згідно цього наказу підставою для звільнення позивача були: подання адміністрації на звільнення, згода профспілкового комітету - витяг з протоколу № 4 від 24.02.2015 р., службові записки заступника головного лікаря з технічних питань ОСОБА_2, завідуючого господарством ОСОБА_3, доповідні записки завідуючої гуртожитком ОСОБА_4, начальника технічного відділу ОСОБА_5, акт № 1 від 13.02.2015 р. про відмову надати пояснення ОСОБА_1, висновок про встановлення факту вживання алкоголю копія журналу форми № 137-2/0.

Згідно службової записки завідувача господарством ОСОБА_3 13.02.2015 р. о 13 год. 30 хв. він проводив плановий обхід території Кіровоградської обласної лікарні та побачив біля господарчої частини ОСОБА_1, який поводив себе підозріло, а саме стояв і хитався, незрозуміло розмовляв, відчувався різкий запах алкоголю (а.с. 86).

Із службової записки заступника головного лікаря з технічних питань ОСОБА_2 вбачається, що 13.02.2015 р. о 13 год. 30 хв. позивач, перебуваючи в робочий час біля будівлі адміністративно-господарчої части, знаходився в стані алкогольного сп'яніння, про свідчила нетвереза поза, нерозбірлива мова, наявність сильного запаху алкоголю (а.с. 85).

Із доповідних записок завідуючої гуртожитком ОСОБА_4 та начальника технічного відділу ОСОБА_5 вбачається, що 13.02.2015 р. о 13 год. 30 хв. ОСОБА_1 знаходився біля будівлі АГЧ в стані алкогольного сп'яніння (а.с. 87, 88).

Крім цього, комісією у складі: юрисконсульта Сороки Т.М., начальника відділу кадрів ОСОБА_14., завідувача гуртожитком ОСОБА_4, завідувача господарством ОСОБА_3, начальником технічного відділу ОСОБА_5 о 13 год. 55 хв. 13.02.2015 р. було складено акт № 1, в якому зазначено, що у лицювальника-плиточника ОСОБА_1 виявлені зовнішні ознаки того, що він знаходиться в нетверезому стані: нетверда хода, наявність специфічного запаху, нев'язка мова (а.с.89).

Допитані у судовому засіданні свідки підтвердили факт знаходження позивача на роботі у нетверезому стані.

Свідок ОСОБА_3, завідувач господарством Кіровоградської обласної лікарні, підтвердив виявлені у позивача ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, похитування. Також пояснив, що ОСОБА_2 було запропоновано позивачу проїхати до наркодиспансеру та пройти обстеження на стан алкогольного сп'яніння, але останній відмовився. Тоді він, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 пішли в кабінет № 12, в якому проходять медичний огляд водії. Медична сестра ОСОБА_6 провела огляд позивача на стан алкогольного сп'яніння. Для цього ОСОБА_1 дул в якийсь прилад, загорілась червона лампочка. ОСОБА_6 занесла відомості в журнал, ОСОБА_1 в ньому розписався. Після цього пішли в відділ кадрів. ОСОБА_6 принесла інший прилад, в який ОСОБА_1 також дул. Прилад показав, що позивач перебуває в стані оп'яніння. У відділі кадрів позивач відмовся писати пояснення.

Свідок ОСОБА_5, начальник технічного відділу, надав аналогічні пояснення. Додатково зазначив, що приймав участь на засіданні профкому 24.02.2015 р. Позивач на засіданні профкому визнав, що приймав 13.02.2015 р. спиртні напої.

Свідок ОСОБА_4, завідуюча гуртожитком, пояснила, що 13.02.2015 р. бачила ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння біля АГЧ. Цей висновок вона зробила по запаху алкоголю від позивача, по тому як він йшов, по очам. ОСОБА_11 запропонував ОСОБА_1 проїхати до наркодиспансеру, але він відмовився. Вони пішли до каб. № 12, в якому позивач пройшов огляд, розписався в журналі у медичної сестри. Після цього пішли до відділу кадрів. В кабінеті ОСОБА_1 пройшов ще один тест на виявлення оп'яніння. Прилад показав 2.1. проміле алкоголю.

Свідок ОСОБА_2, заступник головного лікаря з технічних питань, пояснив, що 13.02.2015 р. на пів другу дня йому доповів ОСОБА_3, що біля будівлі АГЧ знаходиться ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння. Прийшовши до будівлі АГЧ він виявив у позивача ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, він не стояв, тримався за стінку. Він запропонував проїхати ОСОБА_1 до наркодиспансеру та пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Позивач відмовився. Вони разом пішли в кабінет лікарні, в якому водії проходять огляд перед поїздками. Тест показав, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Медична сестра внесла відомості до свого журналу, ОСОБА_1 поставив в ньому свій підпис. Після цього пішли до відділу кадрів писати пояснювальну. ОСОБА_1 відмовився писати пояснювальну. В відділі кадрів за його ініціативою провели ще один огляд позивача на стан алкогольного сп'яніння. Прибор показав наявність алкоголю 2.1. проміле. Медсестра внесла відомості до журналу. Після цього, комісія склала акт про те, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння.

Свідок ОСОБА_14., начальник відділу кадрів Кіровоградської обласної лікарні, пояснила, що 13.02.2015 р. до неї в кабінет прийшли ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 До кабінету була запрошена медична сестра ОСОБА_6 з прибором, який визначає стан сп'яніння. Після огляду ОСОБА_1 було встановлено, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, про що було складено відповідний акт.

Свідок ОСОБА_6, старша медична сестра оперативного відділу Кіровоградської обласної лікарні, пояснила, що 13.02.2015 р. ОСОБА_11 з членами комісії ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 привів до неї в кабінет ОСОБА_1 ОСОБА_11 запропонував оглянути ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння. Вона здійснила огляд за допомогою індикатора парів етанолу в повітрі, прилад показав, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Вона записала відомості до журналу щозмінного передрейсового та післярейсового медичного огляду водіїв. ОСОБА_1 також розписався в журналі і вони пішли. Пізніше зателефонував ОСОБА_11 та попросив ще раз обстежить ОСОБА_1 Вона взяла інший прилад, який показує вміст алкоголю в промілях і пішла до кабінету начальника кадрів. Після проведеного огляду прилад показав вміст алкоголю в крові ОСОБА_1 в промілях - 2.1. Вона внесла ці відомості до свого журналу.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п.2 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Враховуючи те, що ОСОБА_1 працював на посаді лицювальника-плиточника Кіровоградської обласної лікарні, а законом не передбачено інструкції на виявлення у лицювальників-плиточників стану алкогольного сп'яніння, тому виходячи з аналогії права, суд керується «Інструкцію про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої Спільним Наказом МВС України та МОЗ України № 400/666 від 09.09.2009 р.

Пунктом 2.9 зазначеної Інструкції передбачено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, водій транспортного засобу повинен бути доставлений до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Як вже зазначалось раніше, ОСОБА_1 13.02.2015 р. о 13 год. 30 хв. був виявлений біля господарчої частини лікарні завідувачем господарством ОСОБА_3 Комісією у складі: юрисконсульта Сороки Т.М., начальника відділу кадрів ОСОБА_14., завідувача гуртожитком ОСОБА_4, завідувачем господарством ОСОБА_3, начальником технічного відділу ОСОБА_5 о 13 год. 55 хв. 13.02.2015 р. було складено акт № 1, в якому зазначено, що у лицювальника-плиточника ОСОБА_1 виявлені зовнішні ознаки того, що він знаходиться в нетверезому стані: нетверда хода, наявність специфічного запаху, нев'язка мова (а.с.89).

Як було встановлено в судовому засіданні в Кіровоградській обласній лікарні є кабінет в якому здійснюється щозмінний передрейсовий та післярейсовий медичний огляд водіїв транспортних засобів підприємства.

Даний медичний огляд в Кіровоградській обласній лікарні покладається на медичну сестру, яка повинна мати відповідну кваліфікацію.

Огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння двічі проводила медична сестра Кіровоградської обласної лікарні ОСОБА_6, яка має право на проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів, що підтверджується свідоцтвом виданим «Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій» (а.с. 109).

Перший раз огляд ОСОБА_1 проводився за допомогою індикатора парів етанолу в повітрі, що видихається «індикатор АГ 1200» (а.с. 138-147), другий за допомогою аналізатора вмісту парів етанолу в повітрі, що видихається «Алконт 01сУ». Результати медичних оглядів на стан сп'яніння ОСОБА_1 виявились позитивними. Даний факт підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_14., ОСОБА_6

На прилад Індикатор парів етанолу в повітрі, що видихається «індикатор АГ 1200» представником відповідача наданий паспорт Уа2.840.000 ПС (а.с. 138-147). На аналізатор вмісту парів етанолу в повітрі, що видихається «Алконт 01сУ» є відповідне свідоцтво про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UА-МІ/3-649-2012, виданий 29.08.2012 р. Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (а.с. 136). Згідно до свідоцтва № 290 повірку аналізатора вмісту парів етанолу в повітрі, що видихається «Алконт 01сУ» проведено 24.04.2015 р. (а.с. 137). Враховуючи наведене у суду не має сумнівів щодо законності застосування даних технічних засобів при виявленні ознак сп'яніння.

Результати обох оглядів вносились медичною сестрою ОСОБА_6 до журналу щозмінного передрейсового та післярейсового медичного огляду водіїв ф. 137-2-0. В журналі міститься підпис ОСОБА_1, проти чого в судовому засіданні не заперечив і сам позивач.

Не приймаються судом посилання представника позивача на те, що виправлення в журналі щозмінного передрейсового та післярейсового медичного огляду водіїв мають істотне значення щодо належного фіксування перебування позивача і нетверезому стані на робочу місті, оскільки перебування ОСОБА_1 на робочому місці в нетверезому стані підтверджується іншими достатніми та допустими доказами.

Твердження позивача на те, що причиною виявлення у нього в крові алкоголю є застосування спрею «Хепілор» до складу якого входить допоміжна речовина «етанол 96 %» суд вважає безпідставним, оскільки даний медичний апарат йому, в зв'язку з лікуванням горла, лікарем не призначався, а був придбаний позивачем на власний розсуд. Крім цього, із наданої представником позивача Інструкції для медичного застосування лікарського засобу «Хепілор» вбачається обмеження щодо керування транспортними засобами при застосуванні засобу, але дана Інструкція затверджена Наказом Міністерства охорони здоров'я 21.05.2015 р., тоді як ліки придбавались та використовувались позивачем в лютому 2015 р.

На підставі наявних доказів суд дійшов висновку про доведення факту перебування позивача на робочому місці у нетверезому стані.

У відповідності із вимогами ст. 43 КЗпП України, звільнення працівника за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, можливо тільки за попередньою згодою первинної профспілкової організації, членом якої є позивач.

Відповідно до ч. 5 ст. 43 КЗпП України, виборний орган первинної профспілкової організації повідомляє власника або уповноваженого ним органу про прийняте рішення в письмовій формі у триденний термін після його прийняття. У разі пропуску цього терміну вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації дав згоду на притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, головний лікар Кіровоградської обласної лікарні 13.02.2015 р. звернулась з поданням до голови профспілкового комітету Кіровоградської обласної лікарні про надання дозволу на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 з ініціативи адміністрації, з підстав передбачених п. 7 ст. 40 КЗпП України за появу на роботі в нетверезому стані (а.с.91).

Згідно витягу з протоколу № 4 від 24.02.2015 р. відбулося засідання профспілкового комітету Кіровоградської обласної лікарні на якому було надано згоду на звільнення лицювальника плиточника господарчої частини ОСОБА_1 з ініціативи адміністрації, з підстав, передбачений п.7 ст. 40 КЗпП України (а.с. 92).

Згідно стенограми засідання профкому від 24.02.2015 р., на якому був присутній позивач, він підтвердив факт прийняття спиртних напоїв 13.02.2015 р. (а.с. 133-134).

Даний факт підтвердили допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13, голова профкому Кіровоградської обласної лікарні та свідок ОСОБА_5, який був присутній на засіданні профкому.

Судом досліджувались інші докази та доводи позивача на обґрунтування позовних вимог, їм дана правова оцінка, проте вони не спростували доводів відповідача про відсутність правових підстав задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідачем було дотримано порядок звільнення ОСОБА_1 з займаної посади, тому позовна вимога щодо поновлення на роботі задоволенню не підлягає.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні вимоги позивача про поновлення на роботі, вимоги про виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки є похідними від вимоги про поновлення на роботі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 212-215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної лікарні про поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова

районного суду

м.Кіровограда