Рішення № 51196405, 10.08.2015, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/7756/15-ц

Категорія 26

2/295/2327/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2015 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головучого судді Перекупка І.Г.,

секретаря судового засідання - Ващук Ю.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю

«Кредитні ініціативи» - ОСОБА_2,

за участю представника виконавчого комітету Житомирської міської ради

ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в приміщені Богунського районного суду м. Житомир справу за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, 2002 р. н. про примусове виселення з житлового приміщення, -

В С Т А Н О В И В:

До Богунського районного суду м. Житомира звернулося ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі ТОВ «Кредитні ініціативи») з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, 2002 р. н. про примусове виселення з житлового приміщення. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 28.11.2012 р. між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк», який в свою чергу виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» (далі ПАТ «Сведбанк») та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» (далі ФК «Вектор Плюс») укладено Договір факторингу. Відповідно до п.2.1, 2.2. ОСОБА_7 відступає Фактору свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Банку на підставі Документації. З моменту відступлення Банком Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі повязані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обовязкових платежів.

Разом із тим, 28.11.2012 р. між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» укладено Договір факторингу. Відповідно до п.2.1, 2.2. ОСОБА_7 Клієнт (ТОВ «ФК «Вектор Плюс») відступає Фактору (ТОВ «Кредитні ініціативи») свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Клієнту на підставі Документації. З моменту відступлення Клієнтом Фактору прав вимоги заборгованості від боржників, всі гарантії, надані боржниками щодо заборгованостей, стають дійсними для Фактора та вважаються наданими Фактору. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі повязані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обовязкових платежів.

Отже, внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором від 30.09.2008 р. № 0501/0908/71-221 позичальником згідно якого є ОСОБА_8.

30.09.2008 р. ВАТ «Сведбанк» (правонаступник ПАТ «Сведбанк») (надалі за текстом ОСОБА_7), та ОСОБА_8 (надалі за текстом Третя особа 1), уклали Кредитний договір № 0501/0908/71-221.

Відповідно до умов вищевказаного кредитного договору, ОСОБА_7 зобовязується надати Боржнику (за Кредитним договором Позичальникові) кредит у сумі 55 000,00 (п'ятдесят п'ять тисяч) дол. США, а Третя особа 1 зобовязується повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.

Банк (кредитор) свої зобовязання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши Третій особі 1 кредит у сумі 55 000,00 (п'ятдесят п'ять тисяч) дол. США.

Також 30.09.2008 р., в якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, між Кредитором та Третьою особою 1 укладено Іпотечний договір, що посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за № 17661 (надалі «Договір іпотеки»), відповідно до якого Третя особа 1 передав в іпотеку Кредитору нерухоме майно, а саме: квартиру № 51 (п'ятдесят один),яка знаходиться за адресою: місто Житомир, вул. Гречка, буд. № 15 (п'ятнадцять).

Заставна вартість предмету іпотеки 319207,00 (триста девятнадцять тисяч двісті сім) гривень.

У порушення умов ОСОБА_7, Відповідач 1, свої зобовязання належним чином не виконував, в результаті чого ОСОБА_7 прийняв рішення звернути стягнення на заставне майно.

29.01.2014 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 вчинено виконавчий напис на договорі іпотеки, укладеному в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором. 29.01.2015 р. на підставі виконавчого напису Богунським відділом державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. (а. с. 19-20).

Після відкриття виконавчого провадження стало відомо, що в квартирі, яка є предметом іпотеки, зареєстровані мешканці, включаючи малолітню дитину.

Згідно довідки про реєстрацію та склад сімї від 12.02.2015 р. № 483, в квартирі № 51, що знаходиться за адресою: місто Житомир, вул. Гречка, буд 15, зареєстровані: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 18).

Таким чином, подальша реєстрація ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 в квартирі, що є предметом іпотеки, унеможливлює її реалізацію, в наслідок чого порушуються законні права та інтереси Іпотекодержателя.

Згідно вимог чинного законодавства примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Враховуючи те, що заборгованість за кредитним договором на час направлення позову до суду залишається не виплаченою; письмова вимога іпотекодержателя про добровільне виселення з займаної житлової площі залишилась поза увагою мешканців; право користування спірною квартирою в малолітнього виникло після укладення ОСОБА_7 іпотеки,у позивача є законне право вимагати через суд примусового виселення ОСОБА_4, 1971 р. н., ОСОБА_5, 1972 р. н., ОСОБА_6, 2002 р. н.з квартири № 51 (п'ятдесят один),яка знаходиться за адресою: місто Житомир, вул. Гречка, буд. № 15 (п'ятнадцять),що є предметом іпотеки.

Крім того просять стягнути з відповідачів - 243 грн. 60 коп. судовий збір.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволені позовних вимог.

Відповідачі до судового засідання на неодноразові виклики не з зявилися, про день та час слухання справи були повідомлені належним чином, не надали суду заяву про перенесення слухання справи з обьєктивних, субьєктивних причин.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.09.2008 р. між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_8 було укладено Кредитний договір № 0501/0908/71-221. Відповідно до умов кредитного договору, ОСОБА_7 зобовязується надати ОСОБА_8 кредит у сумі 55 000,00 (п'ятдесят п'ять тисяч) дол. США, а Третя особа 1 зобовязується повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором. (а. с. 5-8).

Банк (кредитор) свої зобовязання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши Третій особі 1 кредит у сумі 55 000,00 (п'ятдесят п'ять тисяч) дол. США.

Також 30.09.2008 р., в якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, між Кредитором та Третьою особою 1 укладено Іпотечний договір, що посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за № 17661 (надалі «Договір іпотеки»), відповідно до якого Третя особа 1 передав в іпотеку Кредитору нерухоме майно, а саме: квартиру № 51 (п'ятдесят один),яка знаходиться за адресою: місто Житомир, вул. Гречка, буд. № 15 (п'ятнадцять).Заставна вартість предмету іпотеки 319207,00 (триста девятнадцять тисяч двісті сім) гривень. (а. с. 12-17).

29.01.2014 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 вчинено виконавчий напис на договорі іпотеки, укладеному в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором. 29.01.2015 р. на підставі виконавчого напису Богунським відділом державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. (а. с. 19-20).

Після відкриття виконавчого провадження стало відомо, що в квартирі, яка є предметом іпотеки, зареєстровані мешканці, включаючи малолітню дитину.

Згідно довідки про реєстрацію та склад сімї від 12.02.2015 р. № 483, в квартирі № 51, що знаходиться за адресою: місто Житомир, вул. Гречка, буд 15, зареєстровані: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 18).

Керуючись ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ст. 109 ЖК України ТОВ «Кредитні ініціативи» надіслало Відповідачам письмову вимогу іпотекодержателя про добровільне виселення з житлового приміщення від 17.03.2015 р. № 4138-34, проте станом на день подачі позову до суду, залишили без задоволення. (а. с. 26-31.)

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Зі змісту ч. 3 ст. 109 ЖК України, свідчить, що звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобовязані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадянине звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Диспозиція ч. 4 ст. 109 ЖК України передбачає виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до статті 132-2 цього Кодексу. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених статтею 132-2 цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті.

Окрім того, відповідно до п. 4. Іпотечного договору, Іпотекодавець засвідчує, що на момент підписання Іпотечного договору предмет іпотеки не відчужено, не передано в оренду, найом, користування на будь-яких інших підставах, він не є предметом податкової застави, судового спору і не перебуває під забороною (арештом), треті особи не мають на нього будь-яких прав, в тому числі прав та вимог, що підлягають державній реєстрації відповідно до чинного законодавства; що він ні з ким не проживають однією сімєю і немає осіб, які б стверджували наявність такого факту та заявляли свої права на майно, яке набуте ними за час спільного проживання і належить їм на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до п. 43 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 5 від 30 березня 2012 р. при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке.

Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 3940 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Відповідно до п. 44 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 5 від 30.03.2012 р. згідно зі статтею 32 ЦК, статтею 177 Сімейного Кодексу України та статтею 17 Закону України від 26.04.2001 р. № 2402-III «Про охорону дитинства» батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобовязуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобовязання.

У звязку із наведеним суди повинні виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

Враховуючи те, що заборгованість за кредитним договором досі залишається не виплаченою, письмова вимога іпотекодержателя про добровільне виселення з займаної житлової площі залишилась поза увагою мешканців, право користування спірною квартирою в малолітнього виникло після укладення ОСОБА_7 іпотекиу звязку з чим суд вважає, що позивні вимоги позивача є законними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі ст. 47 Конституції України, ст. 514, 1054 ЦК України, ст. 109 Житлового Кодексу України, ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку», п. п. 43, 44 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 5 від 30.03.2012 р., керуючись ст. ст.10, 11, 57, 209, 212, 213, 214, 215, 226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, 2002 р. н. про примусове виселення з житлового приміщення, задовольнити.

Виселити без надання житла ОСОБА_4, 23.09.1971 р. н. (ідентифікаційний № НОМЕР_1), ОСОБА_11, 20.10.1972 р. н. (ідентифікаційний № НОМЕР_2), ОСОБА_6, 13.04.2002 р. н. з квартири № 51 (п'ятдесят один), яка знаходиться за адресою: місто Житомир, вул. Гречка, буд. № 15 (п'ятнадцять).

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ЄДРПОУ: 35326253, р/р 26507010332001 в ПАТ «Альфа-Банк», Місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, бульвар Незалежності, буд.14, витрати по сплаті судового збору у сумі 243,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь в справі і не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Богунського районного

суду м. Житомира І.Г. Перекупка