Ухвала суду № 51186170, 25.09.2015, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/6167/15-ц Провадження № 2/200/2050/15

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 20154 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Циганкова В.О.

при секретарі - Сабій О.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому посилався на те. що між ним та відповідачем було укладено договір на надання послуг. Відповідно до умов цього договору відповідач повинен сплатити 10000 гривень за надання послуг про реєстрацію прав власності, а саме на квартиру, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вулиця 20-річчя перемоги. буд.№1. кв.34 (надалі - нерухоме майно або об'єкт будівництва) на ім'я відповідача.

В установлений термін сума сплачена не була та позивач направив відповідачеві лист з вимогою оплатити послуги. Відповідач кошти на сплатив, а тому позивач вважає за можливе просити суд стягнути з відповідача 10000 гривень.

Не погодившись із позовом відповідач надав суду зустрічну позовну заяву, та зазначив, що дійсно між ним та ОСОБА_1 було укладено договір, але останній свої обов'язки не виконала та право власності не зареєструвала. Окрім того, через посилання позивача за первісним позовом, що реєстрація права власності не можлива через відсутність правовстановлюючих документів на майно, що є перешкодою в реєстрації права власності позивач за зустрічним позовом просив суд визнати за ним право власності.

В судове засідання позивач за первісним позовом не з'явився, надав до суду заяву про слухання справи за його відсутності, проти задоволенні позовних вимог не заперечував, просив винести рішення згідно діючого законодавства.

У судове засідання відповідач за первісним позовом не з'явився, надав до суду заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги за зустрічним позовом та уточненим позовом підтримав у повному обсязі та на задоволенні його вимог наполягав.

Суд, вивчивши позовні заяви, дослідивши в сукупності надані докази, вважає, що позовні вимоги за первісним позовом задоволенню не підлягають, а позовні вимоги за зустрічним позов підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 12 грудня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір про надання послуг за №13/12. Відповідно до умов цього договору відповідач повинен сплатити 10000 гривень за надання послуг щодо проведеня відповідних консультацій та здійснити переведення квартир з жилого фонду в нежилий реєстраційних дій щодо цього права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вулиця 20-річчя перемогиАДРЕСА_1 (надалі - нерухоме майно або об'єкт будівництва).

В установлений термін позивач за первісним позовом право власності не зареєстрував, а тому у відповідача не настали підстави для сплати за виконані роботи.

До того ж, позивач за зустрічним позовом просить суд визнати за ним право власності та посилається на те, квартина належить підставі договору купівлі-продажу квартири від 25.10.2013року р/н 1656, що зареєстрований у встановленому законом порядку, відповідно до ОСОБА_3 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.10.201 Зроку р/н об'єкта нерухомого майна 192334312101.

З моменту придбання нерухомого майна квартиру бура реконструйована. Згідно із ст.386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку. Відповідно до технічного паспорту 20.05.2014року реконструкція квартири не призвела до порушень прав власників інших квартир будинку, не порушила санітарно-технічні вимоги і правила експлуатації будинку. Відновити квартиру в попередній стан вже не можливо, так як зроблений як капітальний так і косметичний ремонт.

Слід зазначити, що будь-які претензії, звернення, нарікання чи скарги з приводу самовільно переобладнання квартири позивачем за зустрічним позовом майна з боку третіх осіб не надходили. Здійсненне самовільного переобладнання квартири не порушувало та не порушує права жодних третіх осіб та не завдає шкоди чужим інтересам.

Реконструкція та будівництво здійснювались у відповідності до ст. 41 Конституції України, згідно якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Згідно ст.ст. 317,319 Цивільного кодексу України власнику майна належить право володіти, користуватися та розпоряджатися власним майном за власним розсудом, та вчиняти по відношенню до свого майна будь-які дії які не суперечать закону. Так, позивачами прийнято рішення про переобладнання квартири з житлового фонду в нежитловий з метою здійснення підприємницької діяльності.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою. Враховуючи викладене вище та норми чинного законодавства, позивач за зустрічним позовом вважає за доцільне звернутися до суду з позовом про визнання свого права власності на нерухоме майно.

На підставі ст. 383 ЦК України передбачено право квартири власника на власний погляд здійснювати ремонт і зміни в квартирі. Житловий кодекс України передбачає заборону на переобладнання житлового приміщення в нежитлове для приміщень державного і суспільного житлового фонду. При цьому ця норма цивільного права заборони на переобладнання квартир приватного житлового фонду в нежитлові приміщення не передбачає. Єдиним обмеженням на використання квартир їх власниками, передбаченим статтею 383 ЦК України є те, що власник квартири не має права використовувати квартиру для промислового виробництва. За відсутності такої мети власникові квартири належить право перевести належну йому квартиру в нежитлові приміщення і використовують в господарській діяльності. Позивач за зустрічним позовом має намір використовувати квартиру для здійснення підприємницької діяльностів, що не є промисловим виробництвом, тобто перешкод для здійснення такої підприємницької діяльності не має.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. У відповідності до ст. ст. 331,332 ЦК України власник речі, переробивши річ не втрачає право власності на перероблену річ, а навпаки є власником речі, яка створена у результаті переробки. Таким чином, чинне законодавство не передбачає заборони на переобладнання житлових приміщень, що знаходяться в приватній власності, в нежитлові.

Відповідно до статті 2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", під державною реєстрацією речових прав розуміється офіційне визнання і- підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Рішення суду про визнання права власності є правовстановлюючим документом, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, відповідно до підпункту 10 пункту 37 Порядку Державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ №868 від 17.10.13р. Згідно п.5 ч.І ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004р. №1952-ІУ, що регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості, до правовстановлюючих документів на нерухоме майно відносяться судові рішення, що набрали законної сили.

На підставі наведеного вище, можливо зробити висновок, що чинним законодавством України передбачений обов'язок власника нерухомого майна здійснити державну реєстрацію свого права власності на це майно, а також обов'язок відповідного державного органу, який уповноважений здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснити таку реєстрацію незалежно від наявності або відсутності документів, які підтверджують введення об'єкта в експлуатацію.

Зважаючи на те, що будівельні норми при будівництві не були порушені та не має претензій з бок_\ третіх осіб суд, вважає можливим зустрічні позовні вимоги про визнання права власності визнати обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 182, 317, 319, 331, 355, 376. 383, 392, 509. 526 Цивільного кодексу України, ст. З Закону України „Про основи містобудування», підпункту 10 пункту 23 Порядку Державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ №868 від 17.10.13р., п.5 ч.І ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004р. №1952-ІУ ст.ст. 10,11, 58-60, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів -відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1, про визнання права власності задовольнити в повному обсязі.

Визнати квартиру №34, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область М.Дніпропетровськ, вулиця 20-річчя Перемоги, будинок 1 нежитловим приміщенням.

Визнати за ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) право власності на нежитлове приміщення №34, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область М.Дніпропетровськ, вулиця 20- річчя Перемоги, будинок 1 загальною площею 32,6 кв.м, що складається з Літ.А-4, що складається з приміщень 1 (основне) загальною площею 30,0 кв.м., приміщення 2 (туалет) загальною площею 2,6 кв.м. з улаштуванням дверного отвору в кап.стіні (п.1) та ґанку літ.а7 з наданням права мати окремий вхід та евакуаційний вихід.

Суддя

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а така само відсутніми в судовому засіданні особами -за днем вручення копії цього рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

ОСОБА_3