Вирок № 51183128, 24.09.2015, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/1635/15-к

Провадження № 1-кп/165/129/15

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Галушки О.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Дячук С.Л.,

прокурора Левчук О.П.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5,

законних представників

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

законних представників

потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_10,

представника служби

у справах дітей ОСОБА_11,

представника кримінальної

міліції у справах дітей ОСОБА_12,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську кримінальне провадження № 12015030050000357 про обвинувачення:

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, учня ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, 15-й мікрорайон, 9/45, судимостей немає,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 122, ч.2 ст. 296 КК України;

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця селища Красногвардійське, Красногвардійського району, Белгородської області, Російської Федерації, громадянина України, не одруженого, учня ІНФОРМАЦІЯ_6, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, мікрорайон Шахтарський, 16/27, судимостей немає,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України;

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, учня ІНФОРМАЦІЯ_8, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, 15-й мікрорайон, 29/13, судимостей немає,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України,-

встановив :

12 квітня 2015 року близько 20 год. обвинувачені ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_14, перебуваючи біля кафе «Наше місто», що по вул. Пирогова, 7 у м. Нововолинську, діючи спільно групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи існуючі у суспільстві елементарні правила поведінки, моралі та добропристойності, виявляючи особливу зухвалість, умисно нанесли потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 удари руками і ногами в різні частини тіла в тому числі і в голову, спричинивши їм побої.

Крім того, в той же час, у цьому ж місці, під час вчинення хуліганських дій обвинувачений ОСОБА_8, діючи самостійно, умисно завдаючи удари руками в голову та інші ділянки тіла потерпілому ОСОБА_4, спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді закритого зламу нижньої щелепи в ділянці правого суглобового паростку, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 119 від 13.05.2015 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Допитані в судовому засіданні як обвинувачені ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_14 свою винуватість у інкримінованих їм злочинах визнали частково.

Обвинувачений ОСОБА_8, даючи показання вказав на те, що він разом із ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 12 квітня цього року йшли по вулиці біля кафе «Наше місто», що у м. Нововолинську, де побачили ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_16 Підійшовши до них, він попросив у хлопців чіпси, на це прохання вони погодились та дали їх. Після цього вони стали відходити від хлопців, але в цей момент ОСОБА_4 висловився на їх адресу нецензурно. Почувши це, вони повернулися до хлопців і ОСОБА_13 вдарив в обличчя спочатку ОСОБА_4, а потім ОСОБА_5 Після цього він також втрутився у це, і відвівши ОСОБА_4 в сторону, запитав у нього чому він висловлюється нецензурно та вдарив його кулаком в обличчя декілька разів. Згодом до них підійшов ОСОБА_14, який теж наніс удар ногою в обличчя ОСОБА_4 Просить врахувати те, що його батьком частково відшкодована шкода заподіяна потерпілому ОСОБА_4

Обвинувачені ОСОБА_13 і ОСОБА_14 теж підтвердили показання ОСОБА_8, вказавши на те, що саме нецензурне висловлювання ОСОБА_4 стало причиною конфлікту між ними та потерпілими під час якого вони нанесли удари ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Незважаючи на такі показання обвинувачених, їх винуватість у вчиненні хуліганства групою осіб, а також ОСОБА_8 крім цього, у заподіянні умисно середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_4 доведена рядом перевірених і досліджених в судовому засіданні доказів.

Так, будучи допитаним потерпілий ОСОБА_4 ствердив про те, що 12 квітня 2015 року близько 20 год. він разом з товаришами ОСОБА_5 і ОСОБА_16 гуляли у м. Нововолинську. Коли йшли по мікрорайоні Шахтарському в напрямку центральної лікарні до них підійшли ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ще якихось ніби двоє хлопців і стали їх запитувати: «Хто ми такі, де живемо ?». На ці запитання, він ОСОБА_4 відповів : «Чому я про це Вам маю казати». Відразу ж після цього ОСОБА_13, а потім ОСОБА_8 нанесли йому удари в обличчя, сказавши при цьому : «Чого ви тут ходите ?». Також він бачив як ОСОБА_8 завдав удар ОСОБА_5 Після цього він запитав у обвинувачених : «Що Ви від нас хочете і чому бєтесь ?» У відповідь на це ОСОБА_8 ще декілька разів вдарив його кулаком в обличчя. В той час до нього підійшов ОСОБА_14 і сказав йому, щоб нічого не говорив, так як ОСОБА_8 сильно «крутий». Під час розмови з ОСОБА_14 до нього ОСОБА_4 підійшов ОСОБА_8 і почав копати його в ділянку коліна, а потім знову став наносити удари в обличчя від чого у нього випав зуб і стала йти кров з рота. В якийсь момент бачив, що йому також завдає удар ОСОБА_14 При цьому вказав на те, що саме від удара ОСОБА_8 він відчув різку біль в щелепі, яка була зломана. Крім цього, пояснив, що ніяких неприязних стосунків між ним та обвинуваченими не було. На теперішній час заподіяна йому шкода відшкодована частково в розмірі 3000 грн.

Потерпілий ОСОБА_5 повністю підтвердив показання ОСОБА_4 і вказав на те, що дійсно ініціатором хуліганських дій були ОСОБА_13 та ОСОБА_8, які наблизившись до нього, ОСОБА_4 та ОСОБА_16, запитали про те , де вони мешкають, тобто чи вони не з мікрорайону Шахтарського міста Нововолинська. Після того як ОСОБА_4 відповів, що ні, то ОСОБА_8 відразу його вдарив рукою в обличчя. До нього ж підійшов ОСОБА_13 і наніс удар також в обличчя. Згодом удари в різні частини тіла став наносити ОСОБА_4 обвинувачений ОСОБА_8 Потім бачив як ОСОБА_14 відвів на розмову ОСОБА_4, але про, що вони розмовляли не чув. Тоді до ОСОБА_4 знову підійшов ОСОБА_8 і наніс декілька ударів кулаком в обличчя, також вдарив ОСОБА_4 в обличчя і ОСОБА_14

Ці показання потерпілих співпадають із показаннями свідка ОСОБА_16, який пояснив, що ініціаторами конфлікту, що мав місце 12 квітня цього року поблизу кафе «Наше місто» у м. Нововолинську, були ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_14, які наблизившись до нього, ОСОБА_4, ОСОБА_5, стали запитувати про те, звідки вони. Після того, як ОСОБА_4 назвав вулицю, по якій проживає, то йому відразу ж наніс удари в обличчя ОСОБА_13, також останній завдав удари і ОСОБА_5 Через якийсь час ОСОБА_8 підійшов до ОСОБА_4 і почав наносити йому удари кулаком в обличчя, а також бив по нозі. В той момент до ОСОБА_4 підійшов ОСОБА_14, який відвів його в сторону і почав про щось з ним говорити, але до них наблизився ОСОБА_8, котрий знову став наносити удари ОСОБА_4, коли останній зігнувся, то його вдарив в обличчя ногою і ОСОБА_14 Після цього ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_14 припинили бійку та пішли в напрямку міста.

Свідок ОСОБА_15 теж підтвердив показання потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_16, ствердивши про те. що ініціаторами конфлікту були ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_14, які безпричинно стали чіплятись до потерпілих, а потім завдали їм удари в різні частини тіла.

Показання потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, свідків ОСОБА_16, ОСОБА_15 співпадають та узгоджуються між собою в деталях, обєктивно відповідають іншим дослідженим в судовому засіданні доказам, а тому суд їх вважає достовірними та покладає в основу вироку.

За висновком судово-медичної експертизи № 119 від 13 травня 2015 року на тілі потерпілого ОСОБА_17 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого зламу нижньої щелепи в ділянці правого суглобового паростка, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоровя. Дані тілесні ушкодження могли утворитися внаслідок травмуючої дії тупого твердого предмету з обмеженою контактною поверхнею. Ці тілесні ушкодження не могли утворитись внаслідок падіння з висоти власного зросту (том 2 а.п.43-44).

Даний висновок судово-медичної експертизи обєктивно підтверджує показання потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_16 щодо характеру та локалізації тілесних ушкоджень спричинених ОСОБА_4 обвинуваченим ОСОБА_8

Як видно з протоколу проведення слідчого експерименту від 05.06.2015 року за участю потерпілого ОСОБА_5 останній вказав у який спосіб та в які ділянки тіла наносив йому удари ОСОБА_13 ( том 2 а.п. 50-51).

Згідно протоколу предявлення особи для впізнання за фотознімками від 05.06.2015 року потерпілий ОСОБА_5 впізнав на фото №2 ОСОБА_13, як особу яка наносила йому удари 12 квітня 2015 року ( том 2 а.п. 52).

Згідно протоколу предявлення особи для впізнання за фотознімками від 05.06.2015 року потерпілий ОСОБА_5 впізнав на фото № 4 ОСОБА_8, як особу яка наносила удари ОСОБА_17 12 квітня 2015 року ( том 2 а.п. 54).

Як вбачається з протоколу проведення слідчого експерименту від 05.06.2015 року за участю потерпілого ОСОБА_4, останній вказав за яких обставин, у який спосіб та в які ділянки тіла наносили йому удари ОСОБА_8, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ( том 2 а.п. 56-57).

Згідно протоколів предявлення особи для впізнання за фотознімками від 05.06.2015 року потерпілий ОСОБА_4 впізнав на фото №2 ОСОБА_13, на фото № 2 ОСОБА_8, на фото № 3 ОСОБА_14 як осіб, які наносили йому удари 12 квітня 2015 року ( том 2 а.п. 58-63).

В судовому засіданні дослідженими та перевіреними доказами доведено, що дії обвинувачених були поєднані з очевидним для них грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, які були позбавлені будь-якої необхідності, що постали із бажання обвинувачених показати свою грубу силу чи вищість, повязаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки, що супроводжувались особливою зухвалістю.

Дослідивши і оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в судовому засіданні доведена винуватість кожного із обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_14 у вчиненні хуліганства групою осіб і ці дії кожного із них, суд кваліфікує за ч. 2 ст 296 КК України, за кваліфікуючою ознакою вчинення хуліганства групою осіб.

Також доведеною є винуватість ОСОБА_8 в умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, і такі його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України.

Разом з тим, показання обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_14, котрі стверджували в судовому засіданні про те, що їх дії були викликані негативною поведінкою самих потерпілих, які висловлювалися на їх адресу нецензурно, тобто були вчинені на грунті особистих неприязних стосунків, що виникли між ними і потерпілими, а не з хуліганських мотивів, суд вважає такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за вчинення умисних хуліганських дій групою осіб, а тому їх не приймає до уваги.

Під час судових дебатів захисник обвинуваченого ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_2 заявила клопотання про звільнення ОСОБА_14 від покарання із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру, мотивуючи тим, що він вперше вчинив злочин середньої тяжкості, щиро розкаявся, має бездоганну поведінку, не є суспільно-небезпечною особою і може виправитись без застосування до нього покарання.

Проте як встановлено в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_14 під час давання показань намагався уникнути відповідальності за вчинене хуліганство у групі осіб, стверджуючи про те, що його дії були викликані саме негативною поведінкою потерпілих, тобто були вчинені на грунті особистих неприязних стосунків між ним, іншими обвинуваченими з однієї сторони і потерпілими, а не з хуліганських мотивів. Ці обставини свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_14 не розкаявся у вчиненому, крім того суду не надано доказів, які б вказували на його подальшу бездоганну поведінку, а тому суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_14 примусових заходів виховного характеру.

При призначенні покарання обвинуваченим, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, особу кожного з них, обставини які помякшують і обтяжують покарання.

Так, обвинуваченими вчинено злочини, які законом віднесено до середньої тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_8 вчинив два злочини.

Всі обвинувачені: ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_13 вперше притягуються до кримінальної відповідальності, посередньо характеризуються за місцем навчання, за місцем проживання ОСОБА_8 характеризується позитивно, виховується у багатодітній сімї, за місцем проживання ОСОБА_14 характеризується позитивно.

До помякшуючих покарання обвинуваченим обставин, суд відносить вчинення ними злочинів у неповнолітньому віці, а щодо обвинуваченого ОСОБА_8 і те, що ним добровільно частково відшкодована шкода заподіяна потерпілому ОСОБА_4

Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_13, суд не вбачає.

Враховуючи наведене, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення обвинувачених і попередження вчинення ними нових злочинів, покарання у виді позбавлення волі.

При цьому суд, приймаючи до уваги тяжкість вчинених обвинуваченими злочинів, дані про їх особи, обставини, які помякшують обвинуваченим покарання та відсутність обтяжуючих обставин, вважає за можливе звільнити ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_13 від відбування покарання з випробуванням, застосувавши положення ст.ст. 75,76,104 КК України.

Прокурором прокуратури міста Нововолинська заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі Волинської обласної клінічної лікарні до законних представників обвинуваченого ОСОБА_8- ОСОБА_18, ОСОБА_19 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину в розмірі 2242 грн. 16 коп.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах, у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоду було завдано не з їхньої вини.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_8 в 2015 році закінчив десятий клас ЗОШ №6 м. Нововолинська, будь-якого майна на праві власності та жодних доходів не має, знаходиться на утриманні батьків, а тому суд покладає відповідальність за заподіяну шкоду на батьків неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_18, ОСОБА_19, стягнувши з них солідарно в користь держави в особі Волинської обласної клінічної лікарні на відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину 2242 ( дві тисячі двісті сорок дві ) гривні 16 коп., шляхом зарахування на розрахунковий рахунок 35422201030264 інд.01983163 ГУДКСУ у Волинській області код доходів: 01983163.

Керуючись ст.ст. 368,370,374 КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 122, ч.2 ст. 296 КК України, призначивши покарання:

за ч.1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки;

за ч.2 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити до відбування ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст.ст. 75, 76, 104 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки та покласти на нього такі обовязки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання, роботи та періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Початок іспитового строку ОСОБА_8 обчислювати з моменту проголошення вироку.

ОСОБА_13 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ст.ст. 75, 76, 104 КК України звільнити ОСОБА_13. від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік та покласти на нього такі обовязки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання, роботи та періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Початок іспитового строку ОСОБА_13 обчислювати з моменту проголошення вироку.

ОСОБА_14 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ст.ст. 75, 76, 104 КК України звільнити ОСОБА_14 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік та покласти на нього такі обовязки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання, роботи та періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Початок іспитового строку ОСОБА_14 обчислювати з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_18, ОСОБА_19 солідарно в користь держави в особі Волинської обласної клінічної лікарні на відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину 2242 (дві тисячі двісті сорок дві) гривні 16 коп. шляхом зарахування на розрахунковий рахунок 35422201030264 інд.01983163 ГУДКСУ у Волинській області код доходів: 01983163.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя О.Г.галушка