Рішення № 51180653, 23.09.2015, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/10361/15-ц

Провадження № 2/161/3301/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2015 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Гриня О.М.

при секретарі Пилипюк Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Луцької міської ради про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись в суд з позовом до Луцької міської ради про визнання права власності на спадкове майно.

Свій позов мотивують, що ОСОБА_4 в 1986 році був членом житлово-будівельного кооперативу по спорудженню житлового будинку АДРЕСА_1. Перший внесок ОСОБА_4 був внесений в 1986 році в сумі 23 157 грн., станом 05.05.2015 року член кооперативу вніс усі пайові внески і заборгованість перед кооперативом відсутня.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 не залишивши заповіту помер. Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме квартира АДРЕСА_1

Сторони зазначають, що є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4, ОСОБА_1, як дружина спадкодавця, а ОСОБА_2 і ОСОБА_3, як діти спадкодавця та в установленому законом порядку прийняли спадщину.

Зазначають, що постійно проживали в спірному житловому приміщені та продовжують в проживати в ньому і зараз.

Просять визнати за ними право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, за кожним, як на спадкове майно після смерті ОСОБА_4

В судове засідання представник позивачів не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив справу слухати в його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, при прийнятті рішення по справі покладається на розсуд суду.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 з 1986 року був членом житлово-будівельного кооперативу по спорудженню житлового будинку АДРЕСА_1. В 1987 році виписаний ордер № НОМЕР_1 на ОСОБА_4 на 2-х кімнатну квартиру, яка знаходиться в 1 під'їзді на 4 поверсі. Перший внесок ОСОБА_4 був внесений в 1986 році в сумі 23 157 грн., станом 05.05.2015 року член кооперативу вніс усі пайові внески і заборгованість перед кооперативом відсутня (а.с. 5).

Відповідно до ч. 2, 384 ЦК України, член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її. У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

П.5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18 вересня 1987 року «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» передбачено, що член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд - продавати, заповідати, обмінювати, в тому числі на інше жиле приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду чи іншого ЖБК, на жилий будинок (частину будинку), що належить громадянину на праві власності і вчиняти відносно неї інші угоди, що не заборонені законом. Виходячи з цього, особа, якій відчужена членом ЖБК квартира, має переважне право на вступ до цього кооперативу.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі смерті члена житлово-будівельного кооперативу, який повністю вніс пайовий внесок, квартира включається до складу спадщини.

Оскільки, на момент смерті ОСОБА_4 в повному обсязі виплатив пайові внески за квартиру АДРЕСА_1, а тому останній набув право власності на дану квартиру.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що стверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2

Таким чином, після смерті останнього відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1.

Статтею 529 ЦК УРСР ( в редакції 1963 року) передбачено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого.

В судовому засіданні встановлено, що позивачі є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4, відповідно ОСОБА_1, як дружина спадкодавця, а ОСОБА_2 і ОСОБА_3, як діти спадкодавця (а.с. 7-10).

Відповідно до ст. 549 ЦК Української РСР, який діяв на час відкриття спадщини, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Фактично позивачі прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4, шляхом постійного проживання разом з спадкодавцем, що стверджується довідкою № 730 від 04.06.2015 року виданою ЖКП ОСОБА_1 в тому що вона дійсно зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1з дочкою ОСОБА_2 та сином ОСОБА_3 (а.с. 11).

Таким чином, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що слід визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, за кожним, як на спадкове майно після смерті ОСОБА_4.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 213, 214, 215, 256, 259 ЦПК України, на підставі, ст..ст.. 1223, 1261, 1269, 1270 ЦК України суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, за кожним, як на спадкове майно після смерті ОСОБА_4.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Луцького міськрайонного суду Гринь О.М.