Ухвала суду № 51178996, 23.09.2015, Апеляційний суд міста Києва

Справа № 759/6116/14-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/10685/2015Головуючий у суді першої інстанції: Кривовяз А.П.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Шкоріна О.І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі головуючого-судді: Шкоріної О.І.,

суддів: Антоненко Н.О., Побірченко Т.І.,

при секретарі:Пікало К.В.

за участю: представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5, на ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 15 червня 2015 року про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна жінки та чоловіка, які проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2014 року позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_5 про поділ спільного майна жінки та чоловіка, які проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 16 грудня 2013 року встановлено факт проживання сторін з червня 2009 року по лютий 2011 року однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнано автомобіль марки БМВ, 2010 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 об'єктом права спільної сумісної власності. Проте судом не були встановлені всі об'єкти, які були набуті в період спільного проживання, зокрема, квартира АДРЕСА_1, свідоцтво про право власності на яку видано Головним управлінням житлового забезпечення КМДА на ім'я відповідача. Посилаючись на такі обставини, просив визнати квартиру АДРЕСА_1 об'єктом права спільної сумісної власності та в порядку поділу квартири визнати за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 право власності на 1/2 частини цієї квартири. Крім того, просив визнати за ним право власності на автомобіль БМВ, 2010 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, а ОСОБА_5 присудити грошову компенсацію за її частку в праві власності на вказаний автомобіль в сумі 125654 грн.50 коп. і припинити її право власності на частку спірного автомобіля. В подальшому уточнив позовні вимоги і просив витребувати з володіння ОСОБА_5 автомобіль та передати його йому.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15 червня 2015 року призначено додаткову судову товарознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання визначення ринкової вартості автомобіля на час проведення експертизи, провадження у справі зупинено.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, ОСОБА_4., яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу в частині зупинення провадження по справі та постановити нову, якою провадження у цій справі відновити. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення зазначеною ухвалою прав відповідача на своєчасний розгляд і вирішення справи. Крім того, зазначила про відсутність у суду підстав для призначення додаткової експертизи.

В судове засідання ОСОБА_6 не з'явився, про день та час розгляду справи його представник ОСОБА_7 був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення ( а.с.171), причини своєї неявки не повідомив, а тому зважаючи на положення ч.5 ст.76, ч.2 ст.305 ЦПК України колегія вважала за можливе розглянути справу.

В судовому засіданні представник ОСОБА_5 - ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримала і просила її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 18 лютого 2015 року у справі була призначена судова товарознавча експертиза для визначення ринкової вартості автомобіля.

За результатами проведення експертизи 27 березня 2015 року складено висновок експерта, яким визначено ринкову вартість транспортного засобу у розмірі 560306 грн.57 коп.

Задовольняючи клопотання представника позивача ОСОБА_7 про призначення у справі додаткової судової товарознавчої експертизи для визначення ринкової вартості автомобіля, суд виходив з того, що клопотання ґрунтується на вимогах закону, постановлені в клопотанні питання потребують спеціальних знань. У зв'язку з призначенням експертизи провадження у справі зупинив на підставі п.5 ч.1 ст.202 ЦПК України.

Апеляційний суд в межах визначених законом повноважень, перевіряючи прийняте судом першої інстанції судове рішення в частині зупинення провадження, вважає, що за обставин призначення у справі експертизи, рішення суду першої інстанції про зупинення провадження у справі ґрунтується на положеннях пункту 5 частини 1 статті 202 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що призначення додаткової експертизи є необґрунтованим, недоцільним, тягне за собою безпідставне затягування розгляду справи, оскільки зміна курсу валют не може бути підставою призначення додаткової експертизи (ч.1 ст.150 ЦПК України), колегія суддів до уваги не приймає, оскільки за діючими нормами цільного процесуального закону апеляційний суд не вправі переглядати ухвалу суду в частині обґрунтованості та законності призначення експертизи, висновки якої є доказами у справі і мають бути оцінені судом в сукупності з іншими доказами.

Пунктом 33 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», зокрема, роз'яснено, що застосовуючи пункт 5 частини 1 ст. 202 ЦПК України про зупинення провадження у зв'язку із призначенням експертизи, суд повинен виходити з того, що у випадках відповідно до змісту ст. 157 ЦПК України провадження у справі може бути зупинено, якщо передбачається, що проведення експертизи триватиме понад установлені строки розгляду справ.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції в частині зупинення провадження у справі є законною та обґрунтованою, прийнята з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги в цій частині не ґрунтуються на вимогах закону.

Керуючись ст. ст. . 303, 312, 315, 324 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу скаргою ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5, - відхилити.

Ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 15 червня 2015 року про зупинення провадження у справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: