Рішення № 51178780, 09.09.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/ 10363 /2015 Головуючий у 1-ій інстанції - Грегуль О.В.

Доповідач - Поливач Л.Д.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Поливач Л.Д.

суддів: Побірченко Т.І. , Головачова Я.В.

при секретарі Бугай О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовомПублічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки;

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», поданою представником Павлюк АнтоніноюАнастасіївною

на заочне рішення Деснянського районного суду м.Києва від 14 жовтня 2014 року

в с т а н о в и л а:

ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2, посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань, просить у рахунок погашення заборгованості в сумі 763758 грн. 96 коп. за договором про надання споживчого кредиту № 11030944000 від 28.08.2006 року та за договором про надання споживчого кредиту № 11031623000 від 28.08.2006 року, звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить відповідачу на праві власності.

Заочним рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 14.10.2014 року у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» відмовлено з посиланням на те, що будь-яких доказів про наявність зобов'язань відповідача ОСОБА_2 перед банком за вищезазначеними договорами суду не надано і судом таких доказів не здобуто, оскільки вказані договори укладені банком з позичальником на прізвище « ОСОБА_2».

В апеляційній скарзі представник позивача Павлюк А.А. просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Посилається на необґрунтованість ухваленого судом рішення, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм процесуального права.

Апелянт зазначає про те, що суд порушив вимоги ст. 214 ЦПК України, відповідно до якої під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджується.

Суд безпідставно зазначає в рішенні, що будь-яких конкретних доказів про наявність у ОСОБА_5 зобов'язань перед банком за кредитними договорами, на які посилається позивач, банк суду не надав.

Такі висновку суду першої інстанції є незаконними, оскільки позивачем до позовної заяви було надано копію паспорта та ідентифікаційного номеру відповідача.

Суд першої інстанції не взяв до уваги ту обставину, що банком у прізвищі відповідача в позовній заяві допущено описку в одній букві, замість «ОСОБА_2» зазначено «ОСОБА_2». Так в кредитному договорі зазначений ідентифікаційний номер та адреса, ім'я, прізвище відповідача, що співпадають з паспортними даними.

Таким чином, суд не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми процесуального права, в зв'язку з чим ухвалив незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Представник ПАТ «Дельта Банк», відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать відповідні розписки. Причини неявки зазначені особи суду не повідомили. Колегія суддів розцінила їх як неповажні та у відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України вважала за можливе розглянути справу за їх відсутності та розглянула справу за відсутності сторін, у відповідності до вимог ч.2 ст. 197 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого судом рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.08.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» і ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11030944000 за умовами якого, банк надав ОСОБА_2 кредит у сумі 32000 доларів США зі строком погашення не пізніше 28.08.2027 року.

28.08.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» і ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11031623000 за умовами якого, банк надав ОСОБА_2 кредит у сумі 10000 доларів США зі строком погашення не пізніше 28.08.2013 року.

Як зазначає банк, 28.08.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» і ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № 19817 за умовами якого, ОСОБА_2 у забезпечення виконання своїх договірних зобов'язань за вищевказаними договорами про надання споживчих кредитів, передав АКІБ «УкрСиббанк» в іпотеку квартиру АДРЕСА_2.

Відповідно до наявної в матеріалах справи, копії виписки з договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року, укладеними між ПАТ «УкрСиббанк» і позивачем, до останнього перейшло право вимоги за вищевказаними договорами про надання споживчих кредитів.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції безпідставно зазначає в рішенні, що будь-яких доказів про наявність зобов'язань відповідача перед банком за вказаними кредитними договорами, позивач суду не надав.

Такі висновку суду першої інстанції не відповідають зібраним по справі доказам, оскільки позивачем до позовної заяви було надано копію паспорта та ідентифікаційного номеру відповідача. В кредитному договорі зазначений ідентифікаційний номер, адреса, ім'я, прізвище відповідача, що співпадають з паспортними даними. Суд першої інстанції не взяв до уваги ту обставину, що банком у прізвищі відповідача допущено описку в одній букві, замість «ОСОБА_2» зазначено «ОСОБА_2», але дана обставина не є підставою для відмови банку у задоволенні позову і тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову банку виходячи з наступного.

Так, банк просить суд в рахунок погашення заборгованості в сумі 763 758, 96 грн. за двома кредитними договорами, а саме за договором про надання споживчого кредиту № 11030944000 від 28.08.2006 року у розмірі 596 327,27 грн. та заборгованості в сумі 167431,69 грн. за договором про надання споживчого кредиту № 11031623000 від 28.08.2006 року, звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_3 у

м.Києві, (яка належить відповідачу на праві власності) шляхом визнання за банком права власності на зазначену квартиру.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Але, банк не надав суду оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності як на час звернення до суду так і на час розгляду справи судом апеляційної інстанції. Крім того представник банку взагалі не з'явився в судове засідання (будучи належним чином повідомленим про час та місце його проведення), а відповідно, суд апеляційної інстанції був позбавлений можливості роз'яснити банку зміст ч. 4 ст.10 ЦПК України, а саме попередити банк про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.

Відповідно до п.1.1. Договору Іпотеки № 19817 від 28.08.2006 року зазначається про те, що Іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно - земельну ділянку, зазначену в пункті 1.4 даного договору. В пункті 1.4. договору йдеться про квартиру АДРЕСА_4 (а не земельну ділянку) та зазначається її вартість 310 400 грн.

Тобто, в матеріалах справи є лише дані щодо вартості квартири на час укладання договору іпотеки - 28.08.2006 року. Дані про її вартість на теперішній час в матеріалах справи відсутні, що не дає можливості суду вирішити питання про звернення стягнення заборгованості за вказаними вище кредитними договорами на предмет іпотеки у спосіб визначений позивачем.

Крім того, відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст.36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Так, Договір іпотеки містить застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, це розділ 5 Договору. Відповідно до п.5.3. договору передбачено такий спосіб звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки, як визнання за іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки. Даним розділом договору визначений порядок оформлення іпотекодержателем права власності на іпотечне майно. Таким чином, банк не позбавлений можливості оформити своє право власності на іпотечну квартиру в позасудовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні позову, але з інших підстав ніж застосував суд першої інстанції.

Висновки колегії суддів відповідають фактичним обставинам та наявним у справі доказам.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», подану представником Павлюк АнтоніноюАнастасіївноюзадовольнити частково.

Заочне рішення Деснянського районного суду м.Києва від 14 жовтня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» відмовити в позові до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційnному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: