Рішення № 51172340, 16.09.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №469/1395/13-ц 16.09.2015 16.09.2015 16.09.2015

Провадження №22-ц/784/1941/15

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 469/1395/13-ц

Провадження № 22-ц/784/1941/15

Категорія: 59 Головуючий у 1-й інстанції: Тавлуй В.В.

Доповідач апеляційного суду: Буренкова К.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Буренкової К.О.,

суддів: Крамаренко Т.В., Кутової Т.З.,

із секретарем судового засідання: Богуславською О.М.,

за участі: Степанової А.О. - представника позивача, відповідача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4, представника відділу ДВС - Опяти Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_6

на рішення Березанського районного суду від 26 травня 2015 року у справі за його позовом до відділу державної виконавчої служби Березанського районного управління юстиції (далі - відділ ДВС), Української універсальної товарної біржі, ОСОБА_3, ОСОБА_7 про визнання протоколу проведення прилюдних торгів, акту проведення прилюдних торгів, свідоцтва про право власності недійсними,

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до відділу ДВС, Української універсальної товарної біржи, ОСОБА_3, ОСОБА_7 про визнання протоколу проведення прилюдних торгів, акту проведення прилюдних торгів, свідоцтва про право власності недійсними.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у вересні 2013 року дізнався від відповідачки ОСОБА_7 про те, що 19 березня 2010 року для погашення її боргу перед ОСОБА_8 з прилюдних торгів була продана ОСОБА_3 квартира АДРЕСА_1.

Свої вимоги ОСОБА_6 мотивував тим, що він є співвласником ? частини вказаної квартири, а співвласником іншої ? частини цієї квартири є ОСОБА_7 Позивач також зазначав, що не є боржником у виконавчому провадженні про стягнення боргу на користь ОСОБА_8 із ОСОБА_7

Тому внаслідок проведення вказаних прилюдних торгів він незаконно позбавлений права власності на вказане майно.

Позивач також зазначав, що постанова державного виконавця відділу ДВС від 04 лютого 2008 року щодо відкриття виконавчого провадження стосовно стягнення боргу в розмірі 106107 грн. 55 коп. на користь ОСОБА_8 із ОСОБА_7 є незаконною. Така дія вчинена державним виконавцем в 2008 році за заявою неповноважної особи - представника стягувача, оскільки ОСОБА_8 помер в 2007 року.

Посилаючись на наведене, позивач просив про задоволення позову.

Рішенням Березанського районного суду від 26 травня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено за пропуском позовної давності.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що висновок суду щодо пропуску ним позовної давності не відповідає дійсним обставинам справи та положенням цивільного права.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити із наступних підстав.

Відмовляючи ОСОБА_6 у задоволенні позову, суд виходив із того, що він пропустив без поважних причин позовну давність за даними вимогами, про застосування якої заявив відповідач ОСОБА_3

Проте з таким висновком суду не можна погодитись із наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Березанського районного суду від 03 жовтня 2005 року, яке набрало законної сили, на користь ОСОБА_8 із ОСОБА_7 стягнуто 106107 грн. 55 коп. боргу за договором позики (т. 2 а.с. 317-318).

Постановою державного виконавця відділу ДВС від 04 лютого 2008 року було відкрито виконавче провадження щодо примусового стягнення на користь ОСОБА_8 з ОСОБА_7 106107 грн. 55 коп. боргу за договором позики (том 2 а.с. 168).

Постановою державного виконавця відділу ДВС від 04 лютого 2008 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 (т.2 а.с. 167). 17 березня 2008 року державним виконавцем було складено акт опису та арешту вказаної квартири (т.2 а.с. 170).

На підставі договору №47 від 16 листопада 2009 року, укладеного між відділом ДВС і Українською універсальною товарною біржею, вказана квартира була передана для реалізації з прилюдних торгів (т. 1 а.с.19-21).

Згідно протоколу проведення прилюдних торгів від 19 березня 2010 року та акту проведення прилюдних торгів від 22 березня 2010 року переможцем прилюдних торгів було визнано ОСОБА_3 (т.2 а.с. 173-174). 11 жовтня 2011 року державним нотаріусом Березанської державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на вказану квартиру (т.1 а.с. 24).

Між тим, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 22 вересня 1995 року, виданого органом приватизації радгоспу імені Чапаєва Березанського району, та витягу з Реєстра прав власності на нерухоме майно квартира АДРЕСА_3 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 і ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 12, 85).

ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Згідно свідоцтва про право власності в порядку спадкування за законом від 17 грудня 2002 року ОСОБА_7 успадкувала після смерті ОСОБА_9 лише ? частину вказаної квартири (т.2 а.с.172).

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Пунктом 3.2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за експертною оцінкою та інші відомості, передбачені Інструкцією про проведення виконавчих дій. До заявки, зокрема, додаються: копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження також довідка державного виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; копія акта опису й арешту майна; копії правовстановлювальних документів, що підтверджують право власності або право користування нерухомим майном.

Наведені обставини свідчать, що державним виконавцем відділу ДВС було описано, арештовано та передано на реалізацію з прилюдних торгів спірне нерухоме майно, а Українською універсальною біржею реалізовано його з прилюдних торгів, хоча боржник ОСОБА_7 являлась власником лише ? частини цього нерухомого майна. Позивач не являється боржником у виконавчому провадженні щодо примусового стягнення на користь ОСОБА_8 із ОСОБА_7 боргу за договором позики в розмірі 106107 грн. 55 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За змістом ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу.

Оскільки прилюдні торги з примусової реалізації спірної квартири проведенні з порушенням вимог закону, то відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України слід визнати недійсними протокол проведення прилюдних торгів від 19 березня 2010 року, акт про проведення прилюдних торгів від 22 березня 2010 року та свідоцтво про право власності, видане 11 жовтня 2011 року, державним нотаріусом Березанської державної нотаріальної контори Миколаївської області, реєстраційний номер НОМЕР_1, на ім'я ОСОБА_3

Посилання ОСОБА_6 в позовній заяві на неправомірність дій державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження стосовно примусового стягнення на користь ОСОБА_8 із ОСОБА_7 боргу за договором позики не може бути підставою для задоволення позову, оскільки позивач не є стороною виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність у три роки.

Представник відповідача ОСОБА_3 відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України звернувся із заявою про застосування до спірних правовідносин позовної давності (т.2 а.с.91-92).

Із матеріалів справи видно, що оспорюванні прилюдні торги відбулись 22 березня 2010 року, а з даним позовом ОСОБА_6 звернувся в жовтні 2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Із матеріалів справи видно, що позивач не є учасником виконавчого провадження, не був присутній при проведенні державним виконавцем опису та арешту спірної квартири, в спірній квартирі не проживає.

Наполягаючи на задоволенні позову, ОСОБА_6 зазначав, що про реалізацію квартири з торгів він дізнався від матері ОСОБА_7 лише у вересні 2013 року.

Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не звернув увагу на положення ч.1 ст. 261 ЦК України та на обставини, які свідчать про те, що про порушення своїх майнових прав позивач дізнався у 2013 році. Крім цього, нотаріальне свідоцтво про право власності на спірну квартиру видано ОСОБА_3 в жовтні 2011 року, тобто з вимогою про визнання його недійсним позивач звернувся в межах позовної давності.

Із урахуванням наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин позовної давності, що відповідно до п. п. 1,3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення і ухвалення нового рішення, яким позов ОСОБА_6 слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно ст. 88 ЦПК України слід стягнути на користь ОСОБА_6 із відділу ДВС, Української універсальної товарної біржі, ОСОБА_3, ОСОБА_7 витрати по сплаті судового збору в розмірі по 59 грн. 12 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Березанського районного суду від 26 травня 2015 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_6 до відділу державної виконавчої служби Березанського районного управління юстиції в Миколаївської області, Української універсальної товарної біржі, ОСОБА_3, ОСОБА_7 про визнання недійсними протоколу проведення прилюдних торгів, акту проведення прилюдних торгів та свідоцтва про право власності задовольнити.

Визнати недійсними протокол проведення прилюдних торгів від 19 березня 2010 року, акт про проведення прилюдних торгів від 22 березня 2010 року та свідоцтво про право власності, видане 11 жовтня 2011 року, державним нотаріусом Березанської державної нотаріальної контори Миколаївської області, реєстраційний номер НОМЕР_1, на ім'я ОСОБА_3

Стягнути на користь ОСОБА_6 із відділу державної виконавчої служби Березанського районного управління юстиції в Миколаївської області, Української універсальної товарної біржі, ОСОБА_3, ОСОБА_7 витрати по сплаті судового збору в розмірі по 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 12 коп. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: