Рішення № 51172120, 23.09.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №473/2323/15-ц 23.09.2015 23.09.2015 23.09.2015

Провадження №22-ц/784/2144/15

Справа №473/2323/15-ц

Провадження № 22ц/784/2144/13 Головуючий у 1-ї інстанції Старжинська О.Є.

Категорія 23 Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 вересня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої: Ямкової О.О.,

суддів: Колосовського С.Ю., Локтіонової О.В.,

при секретарі: Горенко Ю.В.,

за участю: прокурора - Цвікілевич Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

Заступника прокурора Миколаївської області

(далі - прокурор),

поданої в інтересах ОСОБА_2

на заочне рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 липня 2015 року

за позовом

Вознесенського міжрайонного прокурора, поданого

в інтересах ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Талмер агро»

про розірвання договору оренди, повернення земельної ділянки і

стягнення заборгованості по орендній платі,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2015 року Вознесенський міжрайонний прокурор звернувся з позовом в інтересах ОСОБА_2 до ТОВ «Талмер агро» про дострокове розірвання договору оренди, повернення земельної ділянки і стягнення заборгованості за договором.

Прокурор зазначав, що позивачки ОСОБА_2 на праві власності належить дві земельні ділянки площами 9,54 і 0,57 га, які розташовані в межах території Новосілківської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

25 липня 2011 року між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки площею 9,54га строком на 10 років.

За умовами договору орендна плата визначена у розмірі 4056 грн. на рік, та підлягає сплаті орендарем з урахуванням індексу інфляції за першій рік протягом 14 днів з моменту реєстрації договору, та за кожний наступний рік до 1 жовтня року, який йому передує.

Посилаючись на те, що відповідач не в повному обсязі сплачував на користь позивачки ОСОБА_2 орендну плату, прокурор просив дострокове розірвати договір оренди, повернути позивачці земельну ділянку, та стягнути на її користь з відповідача 21422грн. 40 коп. загальної суми заборгованості по орендній платі, збиткам від інфляції, 3% річних та пені.

Заочним рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 липня 2015 року, в якому усунуто описку ухвалою цього ж суду від 23 липня 2015 року, позов прокурора в інтересах ОСОБА_2 задоволено частково, ухвалено про розірвання договору оренди, укладеного 25 липня 2011 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Талмер агро». Зобов'язано ТОВ «Талмер агро» повернути ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 9,54га та з нього на користь держави стягнуто 243 грн. 60 коп. судового збору. Також з ТОВ «Талмер агро» на користь ОСОБА_2 стягнуто 8 112 грн. заборгованості по орендній платі, 4 644грн. 13 коп. збитків від інфляції, 400 грн. 73 коп. пені і 622 грн. 3% річних, а всього 13 778 грн. 86 коп..

В апеляційній скарзі прокурор, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду в частині часткового задоволення вимог про стягнення сум змінити, збільшив суму стягнення до 21 464 грн. 97 коп., про що зазначено ним у позові.

В іншій частині рішення суду не оскаржено.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що за договором оренди земельної ділянки площею 9,54 га, укладеним 25 липня 2011 року між ТОВ «Талмер агро» та ОСОБА_2 строком на 10 років, товариство зобов'язано сплачувати орендодавцю 4 056 грн. 00 коп. орендної плати з урахуванням індексу інфляції, а саме за першій рік протягом 14 днів з моменту реєстрації договору, і за кожний наступний рік - до 1 жовтня року, який йому передує (а.с.16-18).

Договір зареєстровано 14 серпня 2012 року (а.с.18), але земельна ділянка передана у користування відповідача відразу, після його підписання сторонами, внаслідок чого позивачка отримала орендну плату в серпні 2011 року за першій рік оренди, а саме за період з 25.07.2011 року по 25.07.2012 року (а.с.14).

В подальшому відповідачем орендна плата позивачці ОСОБА_2 не виплачена.

Встановивши, що відповідач не в повному обсязі розрахувався з позивачкою по орендній платі, у розмірі встановленому договором, суд, виходячи із обсягу заявлених прокурором вимог, дійшов правильного висновку про наявність у ТОВ «Талмер агро» невиконаних зобов'язань по договору оренди та обов'язок їх виконати за період оренди земельної ділянки в 2013-2015р.р.

Одночасно, встановив такі обставини, суд першої інстанції помилився відносно строку дії договору та періоду оплати орендної плати.

Так, підписав договір 25 липня 2011 року, сторони домовилися, що кожний наступний рік користування для них починається з цієї дати, а ні з календарної дати початку календарного року. При цьому, строк розрахунку по орендній платі за наступний рік користування земельною ділянкою наступає до 1 жовтня поточного року, тобто року який йому передує.

Таким чином, за період користування земельною ділянкою з 25.07.2012 року по 25.07.2013 року відповідач повинен був сплатити оренду плату орендодавцю до 1 жовтня 2011 року, за період 25.07.2013 року по 25.07.2014 року - до 1 жовтня 2012 року, і з 25.07.2014 року по 25.07.2015 року - до 1 жовтня 2013 року.

Отже, вимоги прокурора, пред'явлені в інтересах ОСОБА_2, щодо стягнення заборгованості по орендній платі за період трьох років, які визначені ним як 2013-2015р.р. в загальній сумі 12 168 грн. 00коп., є обґрунтованими.

Разом з цим, визначаючи розмір заборгованості по орендної платі, прокурором і судом не враховано, що на відповідачі як податковому агенті лежить обов'язок при виплаті позивачці вказаних платежів сплатити податок за увесь період та військовий збір за період з 25.07.2014 року по 25.07.2015 року, про що місцевий суд в своєму рішенні не зазначив.

Враховуючи наведене, рішення суду в частині вимог прокурора в інтересах ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по орендній платі на підставі п.п.3, 4 ст. 309 ЦПК України, слід змінити, стягнув на користь позивачки з ТОВ «Талмер агро» 10 281 грн. 96 коп. заборгованості по орендній платі з відрахуванням зазначеного податку та збору ( 4 056 грн. 00 коп. - 4 056 грн. 00 коп.х15%= 3 447 грн. 60 коп.х2= 6 895грн. 20 коп. + 4 056 грн. 00коп.- 4056 грн. 00 коп.х15% -4 056 грн. 00 коп.*1,5%= 10 281 грн. 96 коп.).

Одночасно, стягуючи заборгованість по орендній платі, судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що у зв'язку з порушенням строків її виплати згідно до змісту пункту 14 договору оренди та положень частини 2 статті 625 ЦК України, відповідач повинен додатково виплатити на користь позивачки пеню у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожний день прострочення, збитки від інфляції та 3% річних.

Тому, виходячи із встановлених обставин і обсягу заявлених вимог, з відповідача ТОВ «Талмер агро» на користь позивачки ОСОБА_2 підлягає стягненню 400 грн. 73 коп. пені в межах одного року, та розрахованих прокурором за період з 1 січня 2013 року по день звернення до суду: 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 622грн. і збитків від інфляції в сумі 7 746 грн. 96 коп. (4056*1,76 = 7138,56 - 4056 = 3082,56грн. + 4056*1,75 = 7098-4056 = 3042грн. + 4056*1,4 = 5678,4 - 4056 = 1622,4 грн.).

При цьому, при нарахуванні пені, яка передбачена п. 14 договору, прокурором не взято до уваги, що при її виплаті за умовами договору, відповідач як податковий агент позивачки, повинен сплатити податок і військовий збір.

Тому, вказане рішення суду в частині вимог прокурора в інтересах ОСОБА_2 про стягнення збитків від інфляції та пені на підставі п.п.3,4 ст. 309 ЦПК України, також слід змінити, зазначив в ньому про стягнення 7 746 грн. 96 коп. збитків від інфляції та 336грн. 83коп. пені (400 грн. 73 коп. - 400 грн. 73 коп.х15%(60 грн. 11 коп.) - 400грн. 73 коп.х1,5% (3грн. 79коп.)). Підстав для зміни рішення суду в частині стягнення 622 грн. 00 коп. - 3% річних немає, так як спір в цієї частині вирішено правильно.

Таким чином, з відповідача ТОВ «Талмер агро» на користь позивачки ОСОБА_2 слід стягнути 10 281 грн. 96 коп. заборгованості по орендній платі, 336 грн. 83 коп. пені з відрахуванням зазначеного податку та збору, 7 746 грн. 96 коп. збитків від інфляції та 622 грн. 00 коп. - 3% річних, а всього 18 987 грн. 75 коп., тим самим задовольнив апеляційну скаргу прокурора частково та змінив в цієї частині рішення суду першої інстанції.

Окрім цього, у відповідності до положень статті 88 ЦПК України, колегія суддів вважає, що є підстави для зміни рішення суду і в частині розподілу судових витрат, внаслідок чого з відповідача слід стягнути 487 грн. 20 коп. судового збору на користь держави, таким чином збільшив його суму з 243 грн. 60 коп., стягнутих за рішенням суду першої інстанції.

В той же час, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про розірвання договору оренди та зобов'язання ТОВ «Талмер агро» повернути власнику землю, колегією суддів не перевірялося, так як не було предметом апеляційного провадження, виходячи із меж поданої прокурором скарги.

Керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Миколаївської області, подану в інтересах ОСОБА_2, задовольнити частково.

Заочне рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 липня 2015 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення сум та розподіл судових витрат змінити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Талмер агро» на користь ОСОБА_2 10 281 грн. 96 коп. заборгованості по орендній платі та 336 грн. 83 коп. пені з відрахуванням податку та військового збору, а також 7 746 грн. 96 коп. збитків від інфляції і 622 грн. 00 коп. - 3% річних за прострочення грошового зобов'язання, а всього 18 987 грн. 75 коп..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Талмер агро» на користь держави 487 грн. 20 коп. судового збору.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча

Судді