Вирок № 51158368, 14.09.2015, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1143/15-к

№ провадження 1-кп/453/94/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2015 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Ясінського Ю.Є..;

при секретарі Гринюк Л.Я.

з участю прокурора Блистів М.В.

обвинуваченої ОСОБА_1

та потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе Львівської області кримінальне провадження № 12015140300000538 від 09 липня 2015 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Бобринець Кіровоградської області, зареєстрованої у АДРЕСА_1 українки, громадянки України, не працюючої, не заміжній, раніше неодноразово судимої, однак відповідно до ст. 89 КК України вважається такою, що немає судимості, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, 09 липня 2015 року, в світлу пору доби, приблизно о 17 годині 15 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «RENAULT KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухаючись ним у Сколівському районі Львівської області по автодорозі «Сколе-Славське Т-14-24» у напрямку до м. Сколе, при проїзді її ділянки 14км.+570м., в межах населеного пункту Тухля, порушила вимоги Розділу 1 п.п. 1.2, 1.5; Розділу 2 п.2.3 б), д); Розділу 10 п.10.1; Розділу 11 п.11.3; Розділу 12 п.12.1 Правил дорожнього руху України, які виразилися в тому, що вона проявила неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вела керований нею автомобіль якнайближче до правого краю проїзної частини дороги із забезпеченням безпечного бокового інтервалу до краю проїзної частини дороги, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості не врахувала дорожню обстановку та стан керованого нею транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, виїхала на смугу зустрічного руху, не переконавшись, що це буде безпечним та не створить перешкод іншим учасникам руху, що в подальшому призвело до зіткнення її автомобіля з металевим відбійником та подальшим його перекиданням на ліву сторону.

Внаслідок зіткнення легкового автомобіля «RENAULT KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_1, з перешкодою останній отримав технічні пошкодження, а його пасажирці ОСОБА_2, згідно висновку експерта №102 від 31 липня 2015 року, спричинено закриті переломи обох ключиць і є середньої тяжкості тілесним ушкодженням, що спричинило тривалий розлад здоров»я.

Органами досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

11 вересня 2015 року між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12015140300000538 від 09 липня 2015 року, укладено угоду про примирення між сторонами кримінального провадження, на підставі вимог ст.ст. 468, 469, 471, 473, 476 КПК України, відповідно до якої ОСОБА_1 повністю визнала себе винною в пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 286 КК України, тобто у вчиненні злочину по обставинам, викладеним в обвинувальному акті, в зв'язку з чим, сторони домовились про призначення ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст. 286 КК України у виді штрафу у розмірі 3400 гривень без позбавлення права керувати транспортними засобами. Під час досудового розслідування підозрювана повністю визнала свою вину, добровільно відшкодувала завдані збитки, надала допомогу потерпілій після вчинення злочину. Згідно умов даної угоди обвинуваченій ОСОБА_1 та потерпілій ОСОБА_2 роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди.

В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала повністю, просила суд затвердити угоду про примирення та призначити їй узгоджену міру покарання. Крім того, додатково пояснила, що повністю розуміє права, надані їй законом, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою, вид покарання, який буде застосовано до неї у разі затвердження угоди судом.

Потерпіла ОСОБА_2 просила суд затвердити угоду про примирення, обвинувачена ОСОБА_1 попросила у неї пробачення за скоєний злочин та відшкодувала завдані збитки у повному обсязі в добровільному порядку.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про примирення та просив призначити ОСОБА_1 узгоджену міру покарання.

Розглянувши питання про затвердження угоди про примирення між сторонами кримінального провадження, суд враховує наступне.

Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Відповідно до ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, відповідно до ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

Суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченої та потерпілої, які просили затвердити угоду про примирення між сторонами кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, перевіривши угоду, яка відповідає вимогам КПК України, переконавшись, що сторони примирились і укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є вірною, узгоджена міра покарання відповідає характеру і тяжкості обвинувачення, вважає можливим затвердити угоду про примирення між сторонами кримінального провадження від 11 вересня 2015 року, визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у сумі 3400 гривень без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ч. 3 ст. 475 КПК України у резолютивній частині вироку на підставі угоди повинні міститися також інші відомості, передбачені ст. 374 цього Кодексу. За змістом п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку, у разі визнання особи винуватою зазначається також рішення щодо речових доказів та документів, а також рішення про відшкодування процесуальних витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 374, 471, 473-474 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Угоду від 11 вересня 2015 року у кримінальному провадженні № 12015140300000538 від 09 липня 2015 року про примирення, укладену між обвинуваченою ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити їй покарання у вигляді сплати штрафу у розмірі - 3400 (три тисячі чотириста) гривень без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Речовий доказ: легковий автомобіль «RENAULT KANGOO», реєстраційний номер НОМЕР_1, - залишити у користуванні ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової авто технічної експертизи №1/1641 від 20 липня 2015 року у розмір 552 (п»ятсот п»ятдесят дві) гривні 42 копійки(Банк УДКСУ у Залізничному районі м. Львова р/р 31111115700003, МФО 825014, код ЄДРПОУ 38007594).

Копію вироку вручити обвинуваченій та прокурору негайно після його проголошення.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, або з моменту вручення копії вироку засудженому, який перебуває під вартою через Сколівський районний суд Львівської області з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Сколівського районного

суду Львівської області Ю.Є. Ясінський