Вирок № 51156960, 24.09.2015, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1221/15-к

Провадження № 1-кп/444/129/2015

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2015 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Оприск З. Л.

секретар судового засідання Мариняк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовкві кримінальне провадження, внесене до єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015140240000252, щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, працює лікарем-стоматологом у Рава-Руській районній лікарні, до кримінальної відповідальності не притягався, зі слів військовозобов'язаного, перебуває на обліку в Жовківському районному військовому комісаріаті,

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор Бенко М.М., захисник ОСОБА_2, обвинувачений ОСОБА_1, потерпіла ОСОБА_3, представник потерпілої ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

09 березня 2015 року приблизно о 18 годині 00 хвилин громадянин ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «ВАЗ-211040» реєстраційний номер НОМЕР_2 та рухаючись ним по автодорозі сполученням «Рава-Руська - Гайок», при проїзді ділянки даної автодороги в районі 5км + 100м., поблизу с. Синьковичі Жовківського району Львівської області, порушив вимоги п.п. 1.2, 13.1, 13.3, 19.3 Правил дорожнього руху України, які виразились в тому, що ОСОБА_1, перебуваючи в стані засліплення сонцем, не врахував дорожньої обстановки, не вжив заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки свого автомобіля, не увімкнув аварійну сигналізацію, змінив напрямок руху автомобіля вправо, без причин технічного характеру, в результаті чого вчинив зіткнення із велосипедом марки «ВІКЕSРАСЕ» під керуванням громадянки ОСОБА_3, яка рухалась прямолінійно у попутному напрямку. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_3 отримала наступні тілесні ушкодження: закритий перелом акроміального (зовнішнього) кінця правої ключиці, струс головного мозку, синяк передньо-внутрішньої поверхні лівого колінного суглобу, п'ять ран лобної та лобно-скроневої ділянок голови, рана задньої поверхні основи правої вушної мушлі, синяки правої кисті, зовнішньої поверхні правого стегна, садна правого плечового суглобу, які відносяться до ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров'я.

У судовому засіданні обвинувачений надав наступні пояснення. 09 березня 2015 року він поїхав в напрямку с. Синьковичі. За кілька хвилин розвернувся і поїхав в зворотному напрямку, після чого його засліпило сонце. Вказав, що він, можливо, з'їхав з дороги і зіткнувся з велосипедисткою. Він не бачив велосипедистів. У нього не було думки тікати. Він намагався допомогти потерпілій, навідувався до неї у лікарню. Удар прийшовся в праву фару і в праву частину лобового скла. Коли він вийшов, то побачив потерпілу, яка лежала на узбіччі, з пошкодженою головою та плечами, і велосипед, в якого було зім'яте заднє колесо. Потерпілій він віддав 2000,00 грн., а її чоловікові спочатку 12000,00 грн., а потім 15000,00 грн., а разом 29000,00 грн. Вказав, що раніше він не вчиняв ДТП, розкаявся. Вважає, що страхова компанія теж має відшкодувати шкоду. Відшкодована ним сума складає відшкодування і матеріальної, і моральної шкоди.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_5 надала наступні пояснення. 09 березня вона зателефонувала потерпілій. Спочатку вони поїхали на стадіон, а потім поїхали в напрямку с. Синьковичі. Потім розвернулись і поїхали в зворотному напрямку. Вона побачила, як потерпіла після удару автомобілем впала на землю перед нею. Обвинувачений подзвонив у швидку, а вона подзвонила до чоловіка потерпілої, який швидко приїхав. Швидка приїхала приблизно через 45 хвилин. У потерпілої з вуха була зірваний сережка, права частина чола була здерта. Потім потерпіла казала, що у неї болить спина. Ніяких сигналів вона не чула. Вони їхали не по дорозі, бо з'їхали на узбіччя. Заднє колесо велосипеда було потрощене. Наскільки їй відомо потерпіла була у лікарні близько трьох тижнів.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 надала наступні пояснення. Роман подзвонив, що потерпілу збила машина. Вона була з потерпілою в лікарні, а також здійснювала догляд за трьома дітьми потерпілої. Свідком ДТП вона не була. На її думку потерпіла була в лікарні близько 1 місяця.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 надав наступні показання. Ними були понесені витрати, які не підтверджені документально, згідно поданого списку на загальну суму 28534,00 грн. Йому зателефонували і сказали, що його дружина потрапила в аварію. Коли він приїхав, побачив автомобіль Жигулі та дружину, яка була чимось накрита і без свідомості. Приїхала швидка і потерпілу повезли в Рава-Руську лікарню, де було надано первинну допомогу. Він подзвонив, щоб за потерпілою приїхав реанімобіль для доставки в лікарню в м. Львові. Йому відмовили через відсутність дизпалива. Він пообіцяв дизпаливо, після чого приїхав реанімобіль. У лікарні м. Львова потерпілу обстежили, поклали в палату. Їй було накладено 7 чи 8 швів та пришито вухо. Лікар його повідомив, що можуть бути проблеми з операцією на ключицею. Потерпіла перебувала на стаціонарному лікуванні 23 дні. Наслідком аварії було виділення з грудей, тому потерпіла була вимушена пройти обстеження в лікаря-мамолога. Потім була ще одна операція. Автомобіль стояв посередині дороги, а велосипед лежав на узбіччі. Кошти від нього не вимагали. Він не знав, що необхідно збирати документальні підтвердження витрат. Обвинувачений був в лікарні з тіткою, які запевнили, що всі витрати будуть відшкодовані. Від обвинуваченого він отримав разом 29000,00 грн. Вказав, що моральні страждання отримали також він і діти. Внаслідок отриманих травм потерпіла стала нервозною, не володіє правою рукою, скаржиться на болі.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 надала наступні пояснення. Близько третьої години їй зателефонувала ОСОБА_5, з якою вона займається спортом. Вони поїхали на стадіон, а потім в напрямку с. Синьковичі. Після розвороту на зупинці в с. Синьковичі вони поїхали по дорозі. Їх обігнала машина, вона перелякалась і з'їхала на узбіччя, почула звук шин по дорозі, потім відчула удар, після якого втратила свідомість. Прийшовши до тями, побачила свекруха, потім фельдшера, який зробив їй укол в руку. Вона почала плакати, у неї все боліло. Її привезли в лікарню. До неї прийшов лікар ОСОБА_8. Її носили на носилках на рентген. Приїхала швидка і забрала її до Львова. Вона тиждень чекала на операцію. Цілий час їй кололи обезболюючі, бо в неї були страшні болі. Після другої операції у неї боліло серце. На зміну погоди болить рука і голова. Також були виділення з грудей - кров, коричневе і як сеча, які закінчились два тижні тому. Вона відчуває дискомфорт, були переживання за дітей. У неї змінились плани щодо поїздки на море.

Крім цього в судовому засіданні судом було досліджено:

- протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.03.2015 року та план-схема і фототаблиця до нього, яким встановлено місце події (т. 2 а.п. 7-15);

- протокол огляду транспортного засобу від 09.03.2015 року, під час якого оглянуто автомобіль марки ВАЗ модель Богдан 211040, реєстраційний номер НОМЕР_2 (т. 2 а.п. 16-20);

- протокол огляду транспортного засобу від 09.03.2015 року, під час якого оглянуто велосипед марки «ВІКЕSРАСЕ» (т. 2 а.п. 21-25);

- протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння від 09.03.2015 року, під час якого встановлено, що ОСОБА_1 тверезий (т. 2 а.п. 26);

- постанова про визнання речовим доказом від 10.03.2015 року, якою автомобіль марки ВАЗ-211040 р.н. НОМЕР_2 визнано речовим доказом (т. 2 а.п. 40);

- постанова про визнання речовим доказом від 10.03.2015 року, якою велосипед марки «ВІКЕSРАСЕ» визнано речовим доказом (т. 2 а.п. 41);

- висновок експерта № 69/2015 від 11.03.2015 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_3 є наступні ушкодження: закритий перелом акроміального (зовнішнього) кінця правої ключиці, струс головного мозку, синяк передньо-внутрішньої поверхні лівого колінного суглобу, 5 ран лобної та лобно-скроневої ділянок голови, рана задньої поверхні основи правої вушної мушлі, синяки правої кисті, зовнішньої поверхні правого стегна, садна правого плечового суглобу, які утворилися від контакту з тупими предметами, могли бути причинені 09.03.2015 року при падінні з велосипеда на праву половину тіла, під час ДТП, відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров'я. При поступленні в лікарню в крові ОСОБА_3 етанолу не виявлено (т. 2 а.п. 43-44);

- висновок судової автотехнічної експертизи № 950 від 20.04.2015 року з фототаблицею до нього, з якого вбачається, що на момент огляду і експертного дослідження рульове керування автомобіля ВАЗ-211040, номерний знак НОМЕР_2, перебувало в працездатному стані і забезпечувало виконання передбачених конструкцією функцій по підтриманню заданого напрямку руху та його зміні. На момент огляду і експертного дослідження робоча гальмівна система автомобіля ВАЗ-211040, номерний знак НОМЕР_2, перебувала в працездатному стані і забезпечувала виконання передбачених конструкцією функцій по зменшенню швидкості руху автомобіля та його зупинці. Ознак, які б свідчили про наявність несправностей в робочій гальмівній системі та у рульовому керуванні представленого на огляд автомобіля ВАЗ-211040, номерний знак НОМЕР_2, до моменту дорожньо-транспортної пригоди, не виявлено (т. 2 а.п. 48-52);

- висновок судової автотехнічної експертизи № 949 від 08.05.2015 року з фототаблицею та схемою до нього, з якого вбачається, що місце наїзду автомобілем ВАЗ-211040 реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 на велосипедиста ОСОБА_3 знаходиться на краю правої смуги руху, виходячи з напрямку руху в сторону м. Рава-Руська, в районі, який дещо передує розміщенню першого, по ходу руху автомобіля, осколка скла. Встановити більш конкретно (в метричних величинах) розміщення місця наїзду не видається можливим, по причині відсутності достатнього комплексу ознак, що свідчать про це (слідів коліс цих засобів). У момент наїзду автомобіля ВАЗ-211040 реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 на велосипед, яким керувала ОСОБА_3, повздовжня вісь велосипеда знаходилась під кутом біля 0° по відношенню до поздовжньої осі автомобіля й обидва транспортні засоби рухались у попутному напрямку. Установити, під яким кутом відносно елементів дороги розміщувались автомобіль ВАЗ-211040 реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 та велосипед, яким керувала ОСОБА_3, в момент їх контакту, не видається можливим, по причині достатнього комплексу ознак, які свідчать про це (слідів коліс автомобіля й велосипеда) (т. 2 а.п. 55-64);

- протокол проведення слідчого експерименту від 10.04.2015 року та схема до нього, під час якого ОСОБА_1 повідомив про обставини ДТП 09.03.2015 року (т. 2 а.п. 78-81);

- протокол проведення слідчого експерименту від 10.04.2015 року та схема до нього, під час якого ОСОБА_3 повідомила про обставини ДТП 09.03.2015 року (т. 2 а.п. 82-84);

- висновок експерта № 1/414 від 21.05.2015 року, з якого вбачається, що в даній дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ-211040 реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 повинен був керуватися технічними вимогами п.п. 1.2, 13.1, 13.3, 19.3 ПДРУ. В даній дорожній ситуації велосипедист ОСОБА_3, в силу вимог п.11.14 ПДРУ, могла рухатися по правому узбіччю, як це було фактично, якщо це не створювало перешкод для руху пішоходам. В даній дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ-211040 реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути наїзду на велосипедиста ОСОБА_3, ця технічна можливість обумовлювалася виконанням ним вимог п.п. 1.2, 13.1, 13.3, 19.3 ПДРУ, для чого у нього не було завад технічного характеру. З технічної точки зору, настання даної пригоди обумовлене діями водія автомобіля ВАЗ-211040 реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1, що полягали в невиконанні ним вимог п.п. 1.2, 13.1, 13.3, 19.3 ПДРУ, отже, дії ОСОБА_1 перебувають в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням даної пригоди (т. 2 а.п. 91-93);

- вимога про судимість, згідно якої ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувався (т. 2 а.п. 95, 95 зворот);

- відомості про неперебування ОСОБА_1 на диспансерному наркологічному обліку (т. 2 а.п. 96 зворот);

- довідка № 346 від 06.04.2015 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 на диспансерному психіатричному обліку не перебуває (т. 2 а.п. 99);

- характеристика, видана Рава-Руською районною лікарнею, з якої вбачається, що ОСОБА_1 характеризується позитивно (т. 2 а.п. 100);

- довідка про склад сім'ї ОСОБА_1 (т. 2 а.п. 101);

- характеристика № 305/02-09 від 06.04.2015 року, видана Рава-Руською міською радою, з якої вбачається, що ОСОБА_1 характеризується позитивно (т. 2 а.п. 102);

- характеристика від 07.04.2015 року, видана християнською церквою «Більша Благодать», з якої вбачається, що ОСОБА_1 характеризується позитивно (т. 2 а.п. 103);

- товарні чеки та чеки касового апарату (т.1 а.п.33, 39, 40, 41, 116, 116 зворот, 126, 127, 128, 129, 129 зворот);

- видаткова накладна (т.1 а.п.37);

- квитанція до прибуткового касового ордеру (т.1 а.п.38);

- виписки з медичної карти стаціонарного хворого (т.1 а.п.55, 115);

- протокол обстеження потерпілої (т.1 а.п.56);

- медична картка ОСОБА_3 (т.1 а.п.119).

Встановлені судом обставини підтверджуються наданими у судовому засіданні показаннями обвинуваченого, потерпілої, свідка ОСОБА_5, які є логічними та послідовними та узгоджуються з дослідженими у судовому засіданні: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.03.2015 року та план-схемою і фототаблицями до нього (т. 2 а.п. 7-15); протоколами огляду транспортного засобу від 09.03.2015 року (т. 2 а.п. 16-20) (т. 2 а.п. 21-25); висновком експерта № 69/2015 від 11.03.2015 року (т. 2 а.п. 43-44); висновком судової автотехнічної експертизи № 950 від 20.04.2015 року з фототаблицею до нього (т. 2 а.п. 48-52); висновком судової автотехнічної експертизи № 949 від 08.05.2015 року з фототаблицею та схемою до нього (т. 2 а.п. 55-64); протоколами проведення слідчого експерименту від 10.04.2015 року та схемами до них (т. 2 а.п. 78-81) (т. 2 а.п. 82-84); висновком експерта № 1/414 від 21.05.2015 року (т. 2 а.п. 91-93).

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, вирішив наступне.

Діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, мало місце. Це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження. Обвинувачений винен у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття та часткове добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченого за вчинення даного кримінального правопорушення, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, враховує наслідки та обставини вчиненого злочину (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності), особу винного - його вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров'я, позитивні характеристики, за наявності обставин, які пом'якшують покарання та відсутності обставин, які б обтяжували покарання, тому приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого з обранням покарання у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії. Така міра примусу на переконання суду є достатньою для виправлення обвинуваченого та для попередження вчинення ним нових злочинів.

Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

ОСОБА_3 звернулася з цивільним позовом до ОСОБА_1 У позовній заяві позивач вказує, що неправомірними діями ОСОБА_1 їй була заподіяна матеріальна шкода, а саме:

- пошкодженням велосипеда «bікеsрасе», який повністю непридатний до користування, який вона придбала на ринку за 2000 грн.;

- витратами на виклик карети швидкої допомоги та лікування у травматологічному відділенні Львівської обласної лікарні швидкої допомоги, яке заподіяне внаслідок ДТП в сумі 50550,00 грн.;

- витратами на оплату дизпалива внаслідок поїздок автомобілем чоловіка з м. Рава-Руська до Львова, де вона знаходилась на лікуванні, по її догляду (харчування, сторонній догляд, надання допомоги в догляді гігієни , інше), в сумі 4900 грн.;

- витрати по оплаті найманої домогосподарки по догляду за дітьми та господарством в час відсутності чоловіка дома, викликаної необхідністю перебування біля потерпілої у Львівській обласній лікарні швидкої допомоги за час її знаходження в установі в сумі 2200,00 грн.;

- витрати по оплаті послуг адвоката, згідно угоди-доручення від 27.05.2015р. в сумі 5000,00 грн., що підтверджується товарним чеком від 27.05.2015р., та додаткові витрати на паливо, пов'язані з приїздом адвоката до Жовківського районного суду - 05.05.2015р. для ознайомлення з матеріалами справи, 09.05.2015р. подачі цивільного позову, та приїздом на судові засідання попередній розгляд і судовий розгляд, в загальній сумі 2500грн., відповідно до ст. 120-121 КПК України;

- витрати на виготовлення ксерокопій документів 75,00 грн.

Всього на суму 67225 грн.(шістдесят сім тисяч двісті двадцять п'ять).

Зазначає, що оскільки курс лікування ще не закінчено і через місяць заплановане ще одне оперативне втручання, пов'язане з отриманими внаслідок ДТП ушкодженнями, на що буде понесено додаткові витрати, та з врахуванням того, що в березні 2015р. в період її перебування у лікувальному закладі ОСОБА_1 частково добровільно повернув кошти в сумі 29 000 грн., тому просить стягнути з ОСОБА_1 понесені нею матеріальні витрати внаслідок ДТП в сумі 38225 грн. (тридцять вісім тисяч двісті двадцять п'ять грн.).

Вказує, що неправомірними суспільно-небезпечними діями обвинуваченого їй також завдано немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які позначили негативні зміни у її житті: щоденні думки та спогади про наслідки шокуючої події, з отриманих болю в час заподіяння тілесних ушкоджень та при перенесенні операцій внаслідок ДТП, які вже були, та в тому що ще належить перенести лікування, та боротьби за життя, своє здоров'я, що не тільки змушує її приймати заспокійливі препарати, а й негативно відбивається на її самопочутті, та спокою сім'ї, у вигляді негативних переживань та спогадів, настороги, тривоги, емоції при згадуванні, що зумовлювало важкість виконання повсякденних обов'язків, переживання та психологічний дискомфорт, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання, бажання уникати контактів, почуття образи, обурення, приниженої гідності, побоювання щодо майбутнього стану здоров'я. Зазначає, що крім того моральні страждання перенесли члени її сім'ї та родини, зокрема троє дітей і чоловік, які тривалий час залишились без її опіки як мами та дружини, змушені були бути обмежені у теплоті та любові, повазі, та способі життя та харчування. Вказує, що за час її знаходження в лікувальній установі приходилось наймати сторонню людину для приготування їжі та виконання обов'язків домогосподарки, а отже вносити в сім'ю дискомфорт, який завжди приносить стороння людина, яка не все і не завжди задовольняла потреби як мама, вже не кажучи про звичайне фізіологічне життя між потерпілою і її чоловіком. Зазначає, що діти, які навчаються, були обмежені в матеріальному забезпеченні, оскільки кошти, які були в сім'ї, були потрібні для її лікування.

Тому просила стягнути з ОСОБА_1 заподіяну їй моральну (немайнову) шкоду в сумі 35000,00 гривень.

В подальшому ОСОБА_3 подала заяву і доповнення та уточнення до позовної заяви, в яких просила: стягнути з ПАТ Страхова компанія «Універсальна», в межах Страхового поліса № АІ /2830120 від 14.08.2014р., обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, заподіяну потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду здоров'ю та майну вчиненням кримінального правопорушення в сумі 85984 грн., а також моральну (немайнову) шкоду в сумі 5000,00 грн.; додатково стягнути з ОСОБА_1 заподіяну потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду в сумі 2989,46 грн., а також моральну (немайнову) шкоду в сумі 25000,00 грн.

Згідно ч.2 ст. 62 КПК України права та обов'язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Цивільний позивач та його представник у судовому засіданні з підстав, викладених в позовній заяві, заяві і доповненні та уточненні до позовної заяви, підтримали цивільний позов, який просили задовольнити повністю.

Цивільний відповідач обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вказав, що не визнає позову, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Цивільний відповідач ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» подала до суду пояснення, в якому просила справу розглянути за відсутності їхнього представника, а цивільний позов залишити без розгляду.

Дослідивши та проаналізувавши в сукупності всі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Обвинувачений ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом 09 березня 2015 року, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило тілесне ушкодження середньої тяжкості потерпілій ОСОБА_3, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України, в період дії страхового полісу № АІ/2830120 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між страховиком ПАТ "СК "Універсальна" та страхувальником ОСОБА_1

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ч.22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004, № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 36.1 ст. 36 цього Закону Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

У відповідності до ч. 23.1 ст. 23 цього Закону шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

Згідно ч.24.1 ст. 24 цього Закону у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Витрати, пов'язані з лікуванням потерпілого в іноземній державі, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено з особою, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.

Необхідність здійснення лікування та придбання лікарських засобів підтверджено документально, а саме виписками з медичної карти стаціонарного хворого (т.1 а.п.55, 115), протоколом обстеження потерпілої (т.1 а.п.56) медичною карткою ОСОБА_3 (т.1 а.п.119).

Вартість придбаних лікарських засобів підтверджено документально товарними чеками та чеками касового апарату (т.1 а.п. 39, 40, 41, 116), видатковою накладною (т.1 а.п.37), оскільки такі стосуються лікарських засобів, на суму 12634,15 грн.

Таким чином шкода, заподіяна здоров'ю потерпілої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є обґрунтованою в розмірі 12634,15 грн.

Згідно ст. 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 30 цього Закону транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається із товарного чеку від 18.07.2012 року ціна велосипеду «Bikespace» становить 2000,00 грн. (т.1 а.п. 33).

За таких обставин, шкода, пов'язана з фізичним знищенням транспортного засобу обґрунтована в розмірі 2000,00 грн.

Позовні вимоги про стягнення: витрат на виклик карети швидкої допомоги та лікування у травматологічному відділенні Львівської обласної лікарні швидкої допомоги, яке заподіяне внаслідок ДТП в сумі 50550,00 грн.; витрат по оплаті найманої домогосподарки по догляду за дітьми та господарством в час відсутності чоловіка дома, викликаної необхідністю перебування біля потерпілої у Львівській обласній лікарні швидкої допомоги за час її знаходження в установі в сумі 2200 грн.; витрат на витрати дизпалива чоловіка потерпілої у розмірі 4900,00 грн.; витрат на виготовлення ксерокопій документів на суму 75,00 грн.; витрат адвоката на прибуття до суду у розмірі 2500,00 грн., заявлених у первинній позовній заяві не підтверджені належними доказами. Тому у задоволенні позовних вимог щодо цих збитків слід відмовити.

Суд не бере до уваги чеки касових апаратів на придбання палива (т.1 а.п. 116 зворот, а.п. 126, 129, 129 зворот), оскільки не вбачає причинно-наслідкового зв'язку між витратами на паливо після 08.06.2015 року, майже трьох місяців після ДТП, та завданням шкоди внаслідок ДТП. Окрім цього з наданих копії чеків вбачається, що, до прикладу, 27.07.2015 року паливо придбавалось тричі на суми - 1000,00 грн., 28,00 грн. та 14,00 грн. а 01.07.2015 року одноразово було придбано палива на 1344,07 грн, і 22.06.2015 року - на суму 1300,00 грн. Також суд не бере до уваги чеки касових апаратів щодо виготовлення ксерокопій (т.1 а.п. 127, 128, 129) та чеку з будівельного гіпермаркету «Епіцентр» (т.1 а.п. 129), оскільки не вбачає причинно-наслідкового зв'язку між витратами на ксерокопії та витратами у будівельному гіпермаркеті з завданням шкоди внаслідок ДТП. Тому у задоволенні позовних вимог щодо цих збитків слід відмовити.

Таким чином, обґрунтованими належними доказами є матеріальної шкоди у розмірі 14634,15 грн.

Згідно роз'яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Оцінюючи в сукупності встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченим ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_3, яка зазнала фізичні та душевні страждання, було завдано моральну шкоду. Виходячи з засад справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, тяжкість моральних страждань, перенесених потерпілою у зв'язку із отриманою травмою та майновий стан підсудного, суд вважає за необхідне позовні вимоги до цивільних відповідачів про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково у розмірі 20000,00 грн.

Згідно ст. 26-1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

З огляду на те, що матеріальна шкода є обґрунтованою в розмірі 14634,15 грн., зі страховика ПАТ "СК "Універсальна" слід стягнути в користь потерпілої - фізичної особи ОСОБА_3, яка зазнала ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральну шкоду у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, а саме у розмірі 731,71 грн.

З огляду на вищевикладене різниця між фактичним розміром моральної шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) становить 19268,29 грн.

Обвинуваченим ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної та моральної шкоди відшкодовано потерпілій ОСОБА_3 шкоду в розмірі 29000,00 гривень. У судовому засіданні сторони визнали, що обвинувачений передав вказану суму для відшкодування шкоди, з якої було придбано прибор для остеосинтезу ключиці, що коштує 5500,00 грн. (т.1 а.п. 37), тому суд відносить вказану суму, 5500,00 грн. на відшкодування матеріальних витрат, а 23500,00 грн. - на відшкодування моральної шкоди потерпілої.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом встановлено, що різниця між фактичним розміром моральної шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) щодо моральної шкоди становить 19268,29 грн. Обвинуваченим сплачено 23500,00 грн. - на відшкодування моральної шкоди потерпілої, відтак вказана сума підлягає до зарахування і до повторного стягнення не підлягає.

За таких обставин з ПАТ "СК "Універсальна" слід стягнути на користь потерпілої ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 14634,15 грн. та моральну шкоду у розмірі 731,71 грн.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Також слід відмовити у задоволенні клопотання ПАТ "СК "Універсальна" про залишення цивільного позову без розгляду, оскільки позовні вимоги до ПАТ "СК "Універсальна" в межах встановлених судом, з огляду на вищеописане обґрунтування, є законними та обґрунтованими.

Відповідно до ч.2 ст. 120 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно п.1 ч.1 ст. 118 КПК України витрати на правову допомогу є процесуальними витратами. Згідно ч.1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Як вбачається з товарного чеку від 27.05.2015 року (т.1 а.п. 33), оплата послуг по наданню правової допомоги згідно угоди-доручення від 27.05.2015 року адвокатом ОСОБА_4 становить 5000,00 грн.

З врахуванням залишку у розмірі 4231,71 грн. ( розрахованого наступним чином: 29000,00 грн. (фактично передані грошові кошти) - 5500,00 грн. (матеріальні збитки) - 19268,29 (різниця між фактичним розміром моральної шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) щодо моральної шкоди) = 4231,71 грн.) з ОСОБА_1 слід стягнути на користь потерпілої ОСОБА_3 витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, який надає правову допомогу за договором, у розмірі 768,29 грн.

Майно, на яке накладено арешт відсутнє.

Питання про документи та речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Питання про процесуальні витрати слід вирішити в порядку ст. 124 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувалися.

З огляду на вищевказане, керуючись ст.ст. 91, 94, 370, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 3400,00 (три тисячі чотириста грн. 00 коп.) без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 48А, код ЄДРПОУ 20113829) на користь ОСОБА_3 шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 12634,15 (дванадцять тисяч шістсот тридцять чотири грн. 15 коп. ) грн., моральну шкоду у розмірі 731,71 (сімсот тридцять одна грн. 71 коп.) грн., шкоду, пов'язану з фізичним знищенням транспортного засобу у розмірі 2000,00 (дві тисячі грн. 00 коп.) грн., а разом 15365,86 (п'ятнадцять тисяч триста шістдесят п'ять грн. 86 коп.) грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

У задоволенні клопотання ПАТ "СК "Універсальна" про залишення цивільного позову без розгляду - відмовити.

Речовий доказ - автомобіль марки ВАЗ-211040 р.н. НОМЕР_2 - передати ОСОБА_1.

Речовий доказ - велосипед марки «ВІКЕSРАСЕ» - передати ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 1152,00 грн. за проведення автотехнічної експертизи /т.2 а.п. 47/; 2304,00 грн. за проведення транспортно-трасологічної експертизи /т.2 а.п. 55/; 1152,00 грн. за проведення інженерно-транспортної експертизи /т.2 а.п. 90/.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, який надає правову допомогу за договором, у розмірі 768,29 (сімсот шістдесят вісім грн. 29 коп.) грн.

Документи залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Жовківський районний суд Львівської області.

Роз'яснити право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий З. Л. Оприск