Постанова № 51152778, 06.06.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/778/234/13 Головуючий в 1-й інстанції Фісун Н.В.

Категорія - ст.130 ч.1 КУпАП Доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року м. Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Фомін В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 07 травня 2013 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Оріхівського району Запорізької області від 07 травня 2013 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП притягнутий ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючий, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 550 гривень.

Як зазначено в постанові, 20 квітня 2013 року о 19 годині 10 хвилин, ОСОБА_2 в с. Новопавлівка по вул. Суворова, керував мопедом SUZUKI, б/н, у стані алкогольного спяніння. Огляд на стан спяніння проводився з використанням технічного засобу Alcotest 6810 № ARAM 2292, Drager від 20.04.2013 р. висновки - 2,04 % алкогольного спяніння. Від проходження медичного огляду у закладі охорони здоровя відмовився.

Таким чином, ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.9 а) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на незаконність і необґрунтованість постанови через невідповідність висновків суду, фактичним обставинам справи та порушення норм процесуального права. При цьому вказує, що не відмовлявся від проходження огляду в медичному закладі, оскільки в цьому не було необхідності через те, що він не заперечував факт вживання алкогольних напоїв та керування мопедом у стані алкогольного спяніння, що було підтверджено технічним засобом Alcotest. Разом з тим, суд не перевірив ці обставини, зокрема і поясненнями свідків, внаслідок чого необґрунтовано зазначив у постанові про те, що він не визнав вину у вчиненні правопорушення. Крім того, при вирішенні питання щодо накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу не врахував його майновий стан, а саме, що він не працевлаштований, перебуває на обліку як безробітний у центрі зайнятості, а тому його дохід складає 126,93 грн., що позбавляє його можливості сплатити штраф, а рідних які б допомогли йому його сплатити він не має. Тому просить скасувати оскаржувану постанову та винести нову постанову, якою призначити йому стягнення у вигляді громадських робіт.

В засідання апеляційної інстанції ОСОБА_2 з невідомих причин не зявився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції /телефонограмою/, а тому вважаю можливим відповідно до вимог ч.6 ст. 294 КУпАП розглядати справу за його відсутності, вважаючи, що його права передбачені ст. 268 КУпАП не порушуються.

Перевіривши матеріали справи та доводи скарги, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суддею виконані вимоги ст. ст. 280, 283 КпАП України і повно, всебічно розглянуті всі обставини справи, дотримані вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення, викладені мотиви, на яких ґрунтується висновок суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Доведеність його вини у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серія АГ2 № 411222 від 20.04.2013 року /а.с.3/, результатами тестування технічним засобом Alcotest 6810 № ARAM 2292 Drager від 20.04.2013 р. 2,04 % алкогольного спяніння /а.с.2/, поясненнями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 /а.с.5/, яким суд надав належну оцінку і правильно притягнув ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи ОСОБА_2 про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан спяніння в медичному закладі суперечать матеріалам справи, оскільки виходячи з них він відмовився від отримання копії протоколу про адміністративне правопорушення, від надання пояснень по суті цього правопорушення, чим фактично заперечував проти знаходження у стані алкогольного спяніння, а тому дії працівників ДАІ щодо направлення його до медичного закладу відповідають вимогам закону.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_2 адміністративного стягнення відповідно до вимог ст. 33 КУпАП характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин помякшуючих та обтяжуючих його відповідальність і правильно призначив йому стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу в мінімальному його розмірі.

Прохання ОСОБА_2 про призначення йому адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт не може бути задоволено, оскільки відповідно до вимог п.5-1ч.1 ст.24 КУпАП громадські роботи є більш тяжким стягненням чим штраф, а тому згідно до ч.9 ст. 294 КУпАП суд апеляційної інстанції не може за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності посилити стягнення.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 07 травня 2013 року, якою ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 550 гривень залишити без зміни.

Постанова Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_1