Вирок № 51136194, 02.07.2010, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області

смт. Міжгір`я, вул. Шевченка, 99, 90000, (03146) 2-11-56

Справа № 1- 13/2010 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2010 р.

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі: головуючого судді Гайдур А.Ю.,

при секретарі Царь О.В.,

з участю: прокурора Пилип Б.Ф.,

підсудний ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

представника потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Міжгір'ї справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, І.-Франківської області, мешканець смт. Міжгір'я, вул.Котляревського, 4, Закарпатської області, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працюючий, раніше не судимий,

у вчиненні ним злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

21 квітня 2009 року близько 23 години ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки ОСОБА_4 1.6 L державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5 та має право ним керувати, рухаючись по автодорозі Долина -Хуст в смт.Міжгір'я по вул. Гагаріна в напрямку м.Хуст навпроти дворогосподарства № 38, порушивши вимоги п.п. 1.3., 1.4., 1.5., 12.1. та 12.3. Правил дорожнього руху України, своїми необережними діями створив небезпеку для руху, що загрожувала життю та здоров'ю громадян, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не врахував дорожню обстановку під час вибору безпечної швидкості, застосував об'їзд раптово вибігшої на проїзну частину дороги собаки, не застосувавши своєчасне гальмування чим саме втратив керування автомобілем під час об'їзду собаки і виїхав за межі дорожнього полотна на тротуар зустрічної смуги для руху по якому в цей час у зустрічному йому напрямку рухався пішохід ОСОБА_2, в результаті чого відбувся наїзд передньою частиною автомобіля на потерпілого.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді сформованої кукси лівої нижньої кінцівки, саден передньої поверхні правого колінного суглобу, зовнішньої поверхні верхньої третини правої гомілки та чолової ділянки з права. Клінічно в ортопедичному відділенні ОКЛ потерпілому встановлений діагноз клінічний: повна травматична ампутація лівої стопи на рівні 2/ступневого суглобу, з приводу чого було проведено операцію: формування кукси лівої гомілки, а також з приводу чого було проведено повторну операцію: реампутація лівої гомілки на рівні середньої третини. Вищевказані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів по ударному механізму спричинення і механізму здавлення , чим можуть являтись виступаючі частини легкового автомобіля. По давності вкладуються в строк пригоди, що мала місце 21.04.2009 р. і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочині грунтуються на доказах безпосередньо досліджених судом при розгляді даної справи.

Підсудний ОСОБА_1 під час досудового та судового слідства свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України визнав частково, суду показав, що дійсно 21.04.2009 р. біля 23 години їхав на своєму автомобілі з Грабівця в напрямку центру Міжгір'я і біля магазину Лимон йому вибігла на дорогу раптово собака. Він почав її об'їзжати і виїхав на зустрічну смугу, а після на тротуар де скоїв наїзд на потерпілого. Він не гальмував. Після того як приїхала карета швидкої допомоги він пішов з місця пригоди в напрямку Грабівця так як був в шоковому стані, а потім пішов додому. Після того вмсті з батьком пішов до міліції, однак звідти черговий їм сказав щоб вони прийшли ранком на 8 годину. Пояснення ніччю не відбирали і медосвідчення не проводили. В автомобілі ніякого пошкодження не було крім скрипу в рульовому управлінні. Їхав зі швидкістю 60 км/год. Вину визнає в тім, що скоїв наїзд на потерпілого і заподіяв тілесні ушкодження, але вчинив це не навмисно. Позов визнає частково.

Вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину, зазначеного у вироку вище підтверджується слідуючими доказами по справі:

показами потерпілого ОСОБА_2 який показав, що 21.04.2009 року біля 23 години вмісті з товаришем ОСОБА_6 йшов додому в напрямку Грабовець. Біля магазину Лимон він йшов один і в цей час побачив автомобіль підсудного, який рухався на великій швидкості зі сторони Грабівця в сторону центра Міжгір'я. Автомобілем почало заносити вліво , вправо. Він вискочив на огорожу, однак не вспів підняти одну ногу і підсудний скоїв на нього наїзд і йому відірвало ногу. Підсудний підійшов до нього і запитав, що хто його збив, він відповів Ти. Після підійшов ОСОБА_7, який перев'язав ногу. Дорога була освітлена, ніяких собак не бачив. Маневри автомобіля почалися на відстані 50 м. від місця ДТП.

свідок ОСОБА_8 підтвердив в суді, що 21.04.2009 р. вечером він будучи черговим по швидкій допомозі виїжджав на місце ДТП і надавав допомогу потерпілому ОСОБА_2 Крім потерпілого на місці ДТП були підсудний і ОСОБА_7 Підсудний просив надати допомогу потерпілому. В якому стані знаходився підсудний сказати не може.

- свідок ОСОБА_6 показав суду, що 21.04.2009 р. після 22 години йшов разом з потерпілим додому і біля лісокомбінату бачив автомобіль підсудного, який на швидкості рухався в напрямку Грабівця. Через півгодини йому зателефонували, що потерпілий знаходиться в лікарні.

- свідок ОСОБА_9 показав суду, що батько підсудного дав йому на лікування потерпілого сина 14000 гривень.

свідок ОСОБА_10 показав суду, що 21.04.2009 року він ніс чергування і зі станції швидкої допомоги поступило повідомлення про ДТП. Він направив на місце ДТП оперативно-слідчу групу. Він не пам'ятає, щоб підсудний приходив ніччю в райвідділ так як він би його не відпустив.

свідок ОСОБА_11 показав суду , що 21.04.2009 р. він був на місці ДТП. Потерпілого та підсудного на місці пригоди вже не було. Місце було освітлено вуличними ліхтарями. Руль на автомобілі був зажатий в результаті ДТП. Після огляду місця події автомобіль був доставлений за допомогою автомобіля УАЗ Міжгірського РВ ГУМВС на штрафмайданчик.

- свідок ОСОБА_7 показав суду, що 21.04.2009 р. він спав і почув сильний стук на вулиці. Вибігши на вулицю, побачив, що у потерпілого відірвана нога. Потім надав допомогу потерпілому і гукнув жінкам, щоб визвали швидку допомогу. На підсудного уваги не звертав. Вулиця була освітлена ліхтарями. Собаки ні він ні сусіди не мають.

- свідок ОСОБА_12 показав суду, що він по справі провів декілька слідчих дій. Машина підсудного приїхала своїм ходом, знаходилася на штрафмайданчику. Демонтаж шестерні при його участі не проводилося.

свідок ОСОБА_13 показав суду, що спочатку він принимав рішення про закриття справи, а потім призначив експертизу. Чи вилучалася шестерня йому невідомо. Справа зупинялася тому, що потерпілий був на лікуванні у м.Києві. 02.06.2009 р. виніс листа про повернення автомобіля , а 06.06.2009 р. призначив експертизу. Де шестерня він незнає.

свідок ОСОБА_14 показав суду, що він проводив огляд технічного стану автомобіля, а після проводив експертизу. Було встановлено при оберті керма його заклинення. На території РВ розбирався рульовий механізм і вилучалася шестерня на якій був зламаний зуб. Самого вилучення не було. Де подівся кусок зуба не знає. Він не встановлював причину скоєння ДТП, а тільки зазначив, що могло бути несправність рульового механізму.

- свідок ОСОБА_15 показав суду, що був на місці огляду ДТП біля кафе Лимон. Автомобіль був розбитий. Передні колеса стояли рівно або були трохи завернуті. Після огляду автомобіль буксировав уазик.

Із оголошених показів свідка ОСОБА_16 даних ним на досудовім слідстві вбачається, що 21.04.2009 р. приблизно в 23 год. біля їхнього магазину сталася ДТП. На місці пригоди на тротуарі лежав чи то сидів хлопець і можливо у нього була відірвана нога , а автомобіль пошкоджений був повернутий передньою частиною у напрямку центру Міжгір'я. Також на місці пригоди був водій даного автомобіля ОСОБА_1 і його сусід ОСОБА_17 (а.с.) 153-155).

Із показів свідка ОСОБА_18 вбачається, що на час ДТП у нього вдома був собака, але весь час на прив'язі і не міг відірватись (а.с. 5 матеріалів судового доручення).

із показів свідків ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 даних ними органу досудвого слідства за судовим дорученням вбачається, що у них у дворогосподарствах на час ДТП собак не було (а.с. 6-8).

Вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України також підтверджується:

протоколом огляду місця події від 21 квітня 2009 року з план-схемою до нього і фототаблицею, згідно з якими місцем злочину є смт.Міжгір'я вул. Гагаріна напроти будинку № 38 (а.с. 7-14);

протоколом огляду автомобіля від 22.04.2009 р. марки Тойота-Корола державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1 при вчиненні 21.04.2009 р. близько 23 години ДТП та який має механічні пошкодження внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 19);

висновками судово-автотехнічних експертиз № 2388/380 від 12.11.2009 р. та за № 240 від 24.11.2009 р. згідно яких з технічної точки зору причиною ДТП стали дії водія ОСОБА_1 з метою уникнення наїзду на собаку, яка перебігала дорогу застосував маневрування, не вжив своєчасних заходів до гальмування транспортного засобу аж до зупинки, тим самим не забезпечивши безпечного для других учасників руху об'їзду перешкоди, що привело до виїзду керованого ним автомобіля на тротуар та наїзду на пішохода ОСОБА_2 (а.с. 144-147, 180-184);

протоколами відтворення обстановки та обставин події від 20.10.2009 року проведених за участю потерпілого ОСОБА_2 та водія ОСОБА_1 які показали та розказали як 21.04.2009 р. біля 23 години було скоєно ДТП на вул. Гагаріна в смт.Міжгір'я напроти кафе Золотий лимон, схемами і фототаблицями до нього (а.с. 127-130, 131-136);

висновком судово-медичної експертизи № 41 від 03 червня 2009 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді сформованої кукси лівої нижньої кінцівки, саден поверхні правого колінного суглобу, зовнішньої поверхні верхньої третини правої гомілки та чолової ділянки справа, повна травматична ампутація лівої стопи на рівні 2/ступеневого суглобу, з приводу чого проведено операцію: формування кукси лівої гомілки, проведена повторна операція: реампутація лівої гомілки на рівні середньої третини. Виникли від твердих предметів по ударному механізму спричинення і механізму здавлення чим можуть являтися виступаючі частини легкового автомобіля, по давності виникнення вкладуються в дату події 21.04.2009 р. і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень;

речовим доказом по справі: автомобіль НОМЕР_3, який належить ОСОБА_5, а підсудному ОСОБА_1 дозволено керувати (а.с. 71-72, 98);

висновком експертизи технічного стану автомобіля НОМЕР_4 № 842/106 від 29.04.2009 р. згідно якого вбачається, що до моменту ДТП гальмівна система, світлова сигналізація, ходова частина автомобіля знаходилась в технічно справному стані, а система рульового керування не відповідала вимогам на експлуатацію і знаходилась у технічно несправному стані (а.с. 76-83);

висновком судово-технічної експертизи № 1382/180 від 06.07.2009 р. згідно якого технічною причиною заклинювання рульового механізму ймовірно могло бути пошкодження зуба рейки рульового механізму (а.с. 88-94);

згідно відповіді приватного підприємця ОСОБА_22 з підприємства де після ДТП проводився ремонт автомобіля НОМЕР_5 вбачається, що ремонт (заміна) системи рульового керування на даному автомобілі не проводився.

згідно відповіді з сервіса ТОВ Карат Мотор на запит органу досудового слідства (де був придбаний автомобіль гр. ОСОБА_5С.) заміна шестерні-рейки рульового механізму на автомобілі ОСОБА_4 -Корола д.н.з. НОМЕР_6 на ТОВ Карат Мотор не проводилася.

Суд критично оцінює висновок експертизи технічного стану автомобіля ОСОБА_4 -Корола д.н.з. НОМЕР_6 № 842/106 від 29.04.2009 р. в частині невідповідності вимогам на експлуатацію і знаходження в несправному стані системи рульового керування, а також висновок судово-автотехнічної експертизи № 1382/180 від 06.07.2009 р. згідно якого технічною причиною заклинювання рульового механізму і відхиляє такі як неналежні докази, оскільки такі не знайшли свого підтвердження в суді, спростовуються належними доказами зокрема відповідями від ПП ОСОБА_22, ТОВ Карат Мотор, показами підсудного ОСОБА_1, показами свідків ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_12 та іншими вищеперерахованими доказами.

З цих же підстав суд відхиляє покази ОСОБА_1 в частині несправності та заклинювання руля під час маневру по об'їзду собаки та виключає з обвинувачення підсудного стан транспортного засобу і кваліфікуючу ознаку або експлуатацію транспорту, як такі, що не знайшли свого підтвердження в суді і спростовані вищевказаними доказами.

Не знайшли свого підтвердження в суді покази потерпілого ОСОБА_2 в частині великої швидкості автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та заносу вліво-вправо, а також відсутності на дорозі собаки, оскільки з протоколу огляду місця ДТП не вбачаються сліди заносу автомобіля на дорозі, окрім показів потерпілого про відсутність собаки яка перебігала дорогу інших свідків чи очевидців ДТП не було, тому суд вважає , що покази підсудного в цій частині достатніми доказами не спростовані.

При таких обставинах справи суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження і вина підсудному у вчиненні цього злочину є повністю доведеною сукупністю належних доказів.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обираючи підсудному ОСОБА_1 міру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до п. 4 ст. 12 КК України є тяжким злочином зі формою вини необережним, та особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання та бувшої праці, не працює в даний час, вину визнав частково, а саме що скоїв наїзд і заподіяв тілесні ушкодження потерпілому і все це в сукупності дає підстави суду зробити висновок про можливість його виправлення без реальної ізоляції від суспільства з наданням іспитового строку.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 суд задовільняє частково.

В частині стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди суд враховує докази, якими потерпілий ОСОБА_2 підтверджує понесені ним витрати, згідно з якими такі витрати становлять 17396 гривень 66 коп., що підтверджується відповідними квитанціями на придбання медичних засобів і квитками на поїздку в м.Київ на лікування, але з врахуванням часткового відшкодування підсудним зазначеної шкоди в сумі 14000 грн. до стягнення з підсудного ОСОБА_1 підлягає матеріальна шкода на суму 3396 грн. 66 коп. Не підлягає до задоволення вимога потерпілого ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 суми матеріальної шкоди на 30117,64 грн. на придбання протезу та відповідного взуття, оскільки така надана потерпілому з боку держави безплатно.

При визначенні моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню потерпілому ОСОБА_2 суд керується вимогами ст.ст. 23, 1167 ЦК України враховує нервові потрясіння, постійні переживання, душевні страждання, фізичну біль, що молодий за віком став інвалідом на все життя внаслідок протиправної поведінки ОСОБА_1 і з врахуванням всього зазначеного суд визначає моральну шкоду в розмірі 100 тисяч гривень. Суд вважає, що заявлений ОСОБА_2 позов моральної шкоди на суму 150 тисяч гривень є завищеним і не відповідає вимогам розумності і справедливості.

З підсудного підлягають стягненню судові витрати пов'язані з проведенням експертиз на загальну суму 6272 гривні 39 коп.

При вирішенні питання в частині речових доказів суд керується вимогами ст. 81 КПК України.

Враховуючи, що автомобіль ОСОБА_4 -Корола д.н.з. НОМЕР_6 належить ОСОБА_5, ОСОБА_1 володів ним лише на праві користування, суд вважає, що вказаний автомобіль підлягає поверненню ОСОБА_5 як власнику даного автомобіля.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину , передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити від покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.

Цивільний позов позивача ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого від злочину ОСОБА_2 3396 (три тисячі тристо дев'яносто шість) грн. 66 копійок в якості відшкодування матеріальної шкоди, 100000 (сто тисяч) гривень в якості відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 25575144, банк УДК в Закарпатській області, МФО 812016, р/р 35224002000411 За виконання експертизи судові витрати на загальну суму 4864 (чотири тисячі вісімсот шістдесят чотири) грн. 66 коп. та на користь ВАТ Ужгородське АТП 12107 р/р 26004001060573 у ВАТ Укрексімбанк МФО 312226 судові витрати за автотехнічну експертизу в сумі 1407 (одна тисяча чотиристо сім) гривень 73 коп.

Речовий доказ: автомобіль ОСОБА_4 -Корола д.н.з. НОМЕР_6 залишити у власності ОСОБА_5.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Закарпатської області через райсуд протягом пятнадцяти діб з моменту проголошення.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_23

ВІРНО:

Суддя Міжгірського райсуду: А.Ю.Гайдур