Постанова № 51127391, 01.11.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

01.11.11 Справа № 5015/4110/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддяБонк Т. Б.

суддіБойко С. М.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання М. Мельник

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 представник

від відповідача (апелянта) не зявився

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_3 акціонерного товариства Фірми «Нафтогазбуд», м. Львів б/н від 03.10.2011 р.

на ухвалу господарського суду Львівської області від 27.09.2011 р. (суддя Фартушок Т. Б.)

у справі № 5015/4110/11

за позовом ТОВ Лізингової компанії «Універсальна», м. Львів

до відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства Фірми «Нафтогазбуд», м. Львів

про стягнення 4 369 398, 54 грн.

ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Львівської області від 27.09.2011 р. у справі № 5015/4110/11 вжито заходів до забезпечення позову в частині заборони ПАТ Фірмі «Нафтогазбуд»використовувати предмети лізингу, а саме ескаватор DOOSAN SOLAR 340 LC-V, реєстраційний номер 05080ВС.

У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дану ухвалу скасувати, посилаючись на те, що оскільки позивачем не надано суду доказів направлення відповідачу письмового повідомлення про відмову від договорів фінансового лізингу, договір є чинним, а отже, немає підстав позбавляти відповідача заснованого на договорі права на використання предмета лізингу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити ухвалу господарського суду Івано-Франківської області без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що відповідно до п. 3 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона дізналась або могла дізнатись про таку відмову. Отже, відмова від договорів фінансового лізингу є вчинена з 18.05.2011 р., а отже договір з цієї дати є припиненим і, відповідно, відповідач не має правових підстав на користування предметами лізингу.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Із матеріалів справи вбачається, що між ТОВ Лізингової компанії «Універсальна», м. Львів (лізингодавець) та ПАТ Фірмою «Нафтогазбуд», м. Львів (лізингоодержувач) укладено договори фінансового лізингу, згідно яких відповідачу передано в лізинг низку майна, а саме 7 ескаваторів та 1 бетононасос причіпний.

Згідно п.п. 7.1.4 договорів лізингу, лізингодавець має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку прострочення сплати лізингоодержувачем будь-якого лізингового платежу більше як на 30 днів.

Судом встановлено, що 05.05.2011 р. відповідач отримав від позивача претензію від 28.04.2011 р. № 1427 з повідомленням, що у випадку несплати прострочених сум згідно договорів лізингу до 17.05.2011 р. позивач з 18.05.2011 р. відмовляється від договору лізингу і з цієї дати договори лізингу вважатимуться припиненими, а предмети лізингу підлягатимуть вилученню/поверненню.

06.06.2011 р. позивач направив відповідачу претензію № 1530/1 від 02.06.2011 р., в якій підтвердив відмову від договору лізингу з 18.05.2011 р., повідомив розмір простроченої заборгованості та пені станом на 01.06.2011 р., а також вимагав від відповідача повернути предмет лізингу позивачу до 17.06.2011 р. Таким чином, позивачем вчинено достатні дії для розірвання договору лізингу, а отже такий є припиненим з 18.05.2011 р.

Направлення вищезазначених листів позивачем підтверджується описами вкладень, а отримання таких відповідачем повідомленнями про вручення поштових відправлень, які долучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 3 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона дізналась або могла дізнатись про таку відмову.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.09.2011 р. до господарського суду Львівської області надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходів до забезпечення позову, а саме заборонити відповідачу використовувати предмет лізингу ескаватор DOOSAN SOLAR 340 LC-V, реєстраційний номер 05080ВС.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен враховувати інтереси як позивача, та і інших осіб, права чи законні інтереси яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

В даному випадку судом встановлено, що відповідач без правових підстав володіє предметом лізингу, користується ним та може отримувати доходи від його використання. В той же час, договір лізингу є розірваний, лізингові платежі за користування предметом лізингу не нараховуються, внаслідок використання предмет лізингу зазнає безповоротного зносу.

Беручи наведені вище обставини до уваги, невжиття заходів забезпечення позову, зокрема, заборони використовувати предмет лізингу, може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Враховуючи, що в даному випадку предметом позову є повернення предметів лізингу та стягнення заборгованості і пені, апеляційний суд вважає, що господарським судом першої інстанції обрано адекватний захід забезпечення позову, а саме заборона використовувати предмет лізингу, що може забезпечити виконання рішення суду в майбутньому.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що вжиті заходи до забезпечення позову є правомірними, адекватними, а невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду в майбутньому.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду першої інстанції прийнята з повним врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Ухвалу господарського суду Львівської області від 27.09.2011 р. у справі № 5015/4110/11 залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_3 акціонерного товариства Фірми «Нафтогазбуд», м. Львів без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддяБонк Т. Б.

СуддяБойко С. М.

СуддяЖелік М. Б.

Повний текст постанови виготовлений 02.11.2011 р.