Ухвала суду № 51122238, 22.09.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Копія:

Справа № 127/11561/15-ц Провадження № 22-ц/772/2698/2015Головуючий в суді першої інстанції Борисюк І. Е.Категорія 27Доповідач Стадник І. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

22 вересня 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого, судді Стадника І.М.,

Суддів: Денишенко Т.О., Войтка Ю.Б.

при секретарі судового засідання - Куленко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 липня 2015 року у справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" до ОСОБА_3 про стягнення боргу,

встановив:

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29 липня 2015 року позов СТОВ "Хлібороб" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" 55390 (п'ятдесят п'ять тисяч триста дев'яносто) гривень 50 копійок, з яких: інфляційні втрати в розмірі 38998,60 гривень та 3% річних в сумі 16391,90 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Вирішено питання про стягнення з відповідача судового збору.

Не погодившись із рішенням, відповідач ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Апелянт, повідомлений в установленому порядку про дату, час і місце судового засідання, до суду не з'явився, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Представники позивача Супрун М.І. і Роман В.Ф. проти вимог апеляційної скарги заперечували, просять залишити в силі рішення суду першої інстанції як законне і обґрунтоване.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляції та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно з статтею 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 30.10.2013 року з ОСОБА_3 стягнуто на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" суму боргу за договором позики б/н від 17.06.2009 року з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 466410,01 гривень.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 09.12.2013 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30.10.2013 року в частині відмови в задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_3 на користь СТОВ "Хлібороб" трьох процентів річних від простроченої суми скасовано та стягнуто з ОСОБА_3 на користь СТОВ "Хлібороб" три проценти річних від простроченої суми боргу по позиці в розмірі 54192,98 гривень та 238,46 гривень судового збору, а також 271,00 гривень судового збору за подачу апеляційної скарги, а в решті рішення суду залишено без змін.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 30.10.2013 року було встановлено, що 17.06.2009 року між СТОВ "Хлібороб" та ОСОБА_3 виникли правовідносини у зв'язку з укладенням договору позики б/н, згідно якого позивач зобов'язався надати відповідачу безпроцентну позику в сумі 1800000,00 гривень у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на рахунок позичальника, а в свою чергу відповідач зобов'язався повертати позику відповідно до графіку повернення (додаток № 1 до договору). Судом було встановлено, що позивачем передано в позику, а відповідачем отримано кошти в сумі 1800000,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №367 від 17.06.2009 року.

Відповідно до частини 3 статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом також встановлено, що вище вказане судове рішення було виконано боржником в повному обсязі лише в вересні місяці 2014 року, що підтверджується матеріалами даної цивільної справи та було визнано сторонами по справі в судовому засіданні.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих доказів. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства - статті 11, 15 ЦПК України.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.

Зазначена правова позиція судової палати у цивільних справах Верховного Суду України викладена у справі №6-113цс14 від01 жовтня 2014 року.

Згідно з частиною 2 статті 214 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Встановивши, що відповідач порушив виконання грошового зобов'язання, визначеного рішенням суду у гривні, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача щодо сплати інфляційних втрат за час прострочення виконання рішення суду, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

Отже колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідивши обставини справи, надавши належну оцінку наявним у справі доказам, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 304, 307, 308, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 відхилити, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:/підпис/ Стадник І.М. Судді: з оригіналом вірно: Суддя апеляційного суду/підпис/ Денишенко Т.О. /підпис/ Войтко Ю.Б. Стадник І.М.