Ухвала суду № 51119341, 03.06.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/11275/14ц

Провадження № 2-4007/14 р.

У Х В А Л А

/про залишення позову без руху/

03 червня 2014 року місто Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Лазаренко В.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток в праві спільної власності, -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2014 року позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визначити, що частка його померлого батька ОСОБА_3 в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 799 кв.м, становить 3/5 частин; визначити, що частка позивача ОСОБА_1 в праві спільної сумісної власності на зазначену спірну земельну ділянку становить 2/5 частин.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшла висновку про те, що подана заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ст. 16 ЦК України визначає способи захисту цивільних прав та інтересів, якими є: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як вбачається з позовної заяви, позивач, між іншим, звертається до суду з вимогою про визначення його частки в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку. Вказані вимоги не узгоджуються з положеннями ст. 16 ЦК України.

Враховуючи, що суд, відповідно до ст. 11 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог, і особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, позивачеві необхідно визначитися зі своїми позовними вимогами, зазначити їх в позовній заяві чітко і зрозуміло з врахуванням вимог зазначених вище.

З позовної заяви вбачається, що позивач, між іншим, звертається до суду з вимогами майнового характеру.

Згідно ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995р. зі змінами та доповненнями від 25.05.1998р. визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.

Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Між тим, позивачем сума позову щодо вимог майнового характеру в позовній заяві не зазначена.

Виходячи з цього, позивачеві необхідно зазначити суму позову, враховуючи норми зазначені вище, відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України та навести докази на її підтвердження.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору або документи, що підтверджують звільнення від вказаних витрат.

Позивач звертається до суду з позовними вимогами, які мають одночасно вимоги майнового та немайнового характеру.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,60 грн.), а з позовних вимог майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,60 грн.) та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (3`654, 00 грн.).

Оплата судового збору повинна бути здійснена на р/р отримувача 312 122 067 000 10, утримувач коштів УДКСУ у Солом`янському районі м. Києва, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 380 50 812, Банк отримувача ГУ ДКУ у м. Києві, Код банку отримувача (МФО) 82 00 19 Код класифікації доходів бюджету 220 300 01, призначення платежу: 220 300 01; 050, «судовий збір», Солом`янський р.с., 02896762.

Якщо позивач звільнений від оплати вказаних витрат, він повинен зазначити про це в позовній заяві та надати суду документи, що підтверджують звільнення від вказаних витрат.

Позивачем оплата судового збору проведена в розмірі 243, 60 грн..

Як вже зазначено вище, суму позову позивач не вказав в своїй позовній заяві і позовні вимоги майнового характеру не оплатив судовим збором.

Виходячи з дійсної вартості нерухомого майна в м. Києві на час звернення позивача до суду, судовий збір з позовних вимог майнового характеру має бути сплачений ним виходячи з максимальної ставки в розмірі 3`654,00 грн..

Враховуючи, що позивач звертається до суду з вимогами немайнового характеру, які мають бути оплачені судовим збором в розміні 243,60 грн., а також з вимогами майнового характеру, які мають бути оплачені судовим збором виходячи з максимальної ставки судового збору в розмірі 3`654,00 грн., а також з врахуванням вже сплаченої позивачем суми судового збору в розмірі 243,60 грн., позивачеві необхідно доплатити судовий збір на реквізити зазначені вище в сумі 3`654,00 грн. = (3`654,00 грн. + 243,60 грн. - 243,60 грн.) та подати суду оригінал відповідної квитанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху і надати позивачеві строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків, шляхом подання суду позовної заяви в новій редакції, оплати судового збору в повному розмірі та подання до суду оригіналу відповідної квитанції.

Роз`яснити позивачеві, що у разі не виправлення недоліків в зазначений судом строк, позовна заява вважатиметься не поданою та буде йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: