Ухвала суду № 51118631, 09.04.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/7113/14ц

Провадження № 2-3076/14 р.

У Х В А Л А

/про залишення позову без руху/

09 квітня 2014 року місто Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Лазаренко В.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Київська міська рада, Головне управління земельних ресурсів м. Києва, про визнання права власності на нерухоме майно, виділ в натурі в окремі інвентарні одиниці житлових будинків, розподіл земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2014 року позивачі звернулися до суду з позовом в якому просять визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на житловий будинок під літ. «А», загальною площею 78,6 кв.м., розташований по АДРЕСА_1; визнати за позивачем ОСОБА_2 право власності на квартиру № 2, загальною площею 91,3 кв. м, розташовану на 2-му поверсі житлового будинку під літ. «Г» по АДРЕСА_1; визнати за відповідачем ОСОБА_3 право власності на квартири № 1, площею 91,1 кв.м, та квартиру № 3, площею 71,2 кв.м, розташовані на 1-му та 3-му поверхах житлового будинку під літ. «Г» по АДРЕСА_1; виділити в натурі в окремі інвентарні одиниці житловий будинок під літ. «А» та житловий будинок під літ «Г», розташовані по АДРЕСА_1; вивести в окремі домоволодіння будинок під літ «А» та житловий будинок під літ «Г», розташовані по АДРЕСА_1, шляхом розподілу земельної ділянки в натурі.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшла висновку про те, що подана заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Як вбачається з позовної заяви, позивачі, між іншим, звертаються до суду з позовною заявою майнового характеру - про визнання права власності на нерухоме майно.

Згідно ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995р. зі змінами та доповненнями від 25.05.1998р. визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.

Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Між тим, позивачами сума позову щодо вимог майнового характеру в позовній заяві не зазначена.

Виходячи з цього, позивачам необхідно зазначити суму позову, враховуючи норми зазначені вище, відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України та навести докази на її підтвердження.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору або документи, що підтверджують звільнення від вказаних витрат.

Позивачі звертаються до суду з позовними вимогами, які мають одночасно вимоги майнового та немайнового характеру.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,60 грн.), а з позовних вимог майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,60 грн.) та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (3`654, 00 грн.).

Оплата судового збору повинна бути здійснена на р/р отримувача 312 122 067 000 10, утримувач коштів УДКСУ у Солом`янському районі м. Києва, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 380 50 812, Банк отримувача ГУ ДКУ у м. Києві, Код банку отримувача (МФО) 82 00 19 Код класифікації доходів бюджету 220 300 01, призначення платежу: 220 300 01; 050, «судовий збір», Солом`янський р.с., 02896762.

Якщо позивачі звільнені від оплати вказаних витрат вони повинні зазначити про це в позовній заяві та надати суду документи, що підтверджують звільнення від вказаних витрат.

Позивачами оплата судового збору проведена в розмірі 243,60 грн..

Як вже зазначено вище, суму позову позивачі не вказали в своїй позовній заяві і позовні вимоги майнового характеру не оплатили судовим збором.

Виходячи з дійсної вартості нерухомого майна в м. Києві на час звернення позивачів до суду, судовий збір з позовних вимог майнового характеру має бути сплачений позивачами виходячи з максимальної ставки в розмірі 3`654,00 грн..

Враховуючи, що позивачі звертаються до суду з вимогами немайнового характеру, які мають бути оплачені судовим збором в розміні 243,60 грн., а також з вимогами майнового характеру, які мають бути оплачені судовим збором виходячи з максимальної ставки судового збору в розмірі 3`654,00 грн., а також з врахуванням вже сплаченої позивачами суми судового збору в розмірі 243,60 грн., позивачам необхідно доплатити судовий збір на реквізити зазначені вище в сумі 3`654,00 грн. = (3`654,00 грн. + 243,60 грн. - 243,60 грн.) та подати суду оригінал відповідної квитанції.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Позивач ОСОБА_1 звертається з вимогою визнати за нею право власності на весь будинок під літ. «А», загальною площею 78,6 кв.м, розташований по АДРЕСА_1, посилаючись на те, що вона є спадкоємицею майна померлого чоловіка ОСОБА_4.

При цьому, позивач не обґрунтовує свої позовній вимоги в цій частині та не зазначає докази на підтвердження кожної обставини на яку вона посилається як на підставу своїх вимог.

Так, позивачем не зазначено якими доказами підтверджується, що увесь житловий будинок під літ «А», загальною площею 78,6 кв.м, належав на праві власності її чоловіку ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, і право власності на вказане майно було зареєстровану у встановленому законом порядку за спадкодавцем, адже з документів доданих до позовної заяви вбачається, що спадкодавцеві ОСОБА_4 належала лише ? частина житлового будинку під літ. «А», житловою площею 54,00 кв.м та нежитловою площею 18,90 кв.м., що разом становить 72,9 кв.м, і таким чином частка ОСОБА_4 в спірному будинку становила лише 27,00 кв.м житлової площі і 9,45 кв.м нежитлової площі.

Крім того, право власності на це майно не було належним чином оформлене за ОСОБА_4.

Якщо право власності спадкодавця ОСОБА_4 не було оформлене належним чином, позивачеві необхідно зазначити на якій правовій підставі вона просить оформити за нею право власності на весь будинок під літ. «А», розташований за спірною адресою, та зазначити докази на підтвердження кожної обставини на яку вона посилається як на підставу своїх вимог. Зокрема, необхідно зазначити на якій підставі право власності на ? частину будинку під літ. «А» перейшло від ОСОБА_3 до іншої особи, вказати до якої особи воно перейшло, на підставі якої угоди (між ким і коли вона оформлена та ким посвідчена, бо всі угоди відносно нерухомого майна мають бути посвідчені нотаріально) та якими доказами підтверджуються ці обставини.

Таким чином, позивачеві ОСОБА_1 необхідно навести обґрунтування своїх позовних вимог та зазначити докази на підтвердження кожної обставини на яку вона посилається як на підставу своїх вимог.

Щодо вимог позивачки ОСОБА_2, то вони випливають з інших правових норм ніж правовідносини, що складися між ОСОБА_1 і ОСОБА_3, і також позивачкою ОСОБА_2 не обґрунтовані.

З позовної заяви вбачається, що між позивачкою ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 21.02.2009 року було укладено договір про спільну діяльність метою якої було створення будівництва житлового будинку під літ. «Г» на земельній ділянці по АДРЕСА_1.

Згідно вказаного договору внесок позивача ОСОБА_2 склав 225 000,00 грн., які відповідачем було використано на будівництва будинку під літ. «Г», вказаний будинок є результатом спільної діяльності ОСОБА_2 і ОСОБА_3 і результати спільної діяльності будуть розподілені наступним чином: 1-й та 3-й поверхи переходять у власність відповідача, а 2-й поверх - у власність позивачки ОСОБА_2, земельна ділянка у спільну сумісну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Позивачка ОСОБА_2 посилається на те, що на день звернення до суду з даним позовом їй відповідачем передано у користування 2-й поверх спірного будинку під літ. «Г», однак її право власності на цей будинок не оформлено.

Проте позивачкою позовні вимоги в цій частині не обґрунтовані та не зазначені докази на підтвердження кожної обставини.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Між тим, зі змісту позовної заяви незрозуміло, яким чином та якими діями саме відповідача ОСОБА_3 порушуються права позивачки ОСОБА_2 на володіння та оформлення права власності на домоволодіння.

З 1 січня 2013 року Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно проводитиметься державними реєстраторами прав на нерухоме майно відповідних реєстраційних служб.

Виходячи з цього, в позові не обґрунтовано:

- які обставини перешкоджають позивачці ОСОБА_2 та відповідачеві оформити їх право власності на житловий будинок під літ. «Г» у встановленому чинним законодавством порядку;

- чи зверталися позивачка та відповідач до державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідної реєстраційної служби для оформлення своїх прав на нерухоме майно і, якщо так, чому право власності не було оформлене в позасудовому порядку.

Позивачкою ОСОБА_2 також не зазначено чи був нотаріально посвідчений договір про спільну діяльність від 21.02.2009 року і якими доказами підтверджується ця обставина, оскільки всі договори щодо нерухомого майна мають бути посвідчені нотаріально.

Позивачка також просить визнати за нею право власності на квартиру № 2, а за відповідачем - на квартири №1 №3 в будинку під літ. «Г» по АДРЕСА_1. Разом з цим, позивачкою не зазначено доказів на підтвердження того, що будинок під літ. «Г» є триквартирним і кожній квартирі у встановленому законом порядку присвоєно номери, не зазначено якими доказами підтверджується дана обставина (номер, дата розпорядження органу місцевого самоврядування).

Крім цього, враховуючи предмет позову, суд звертає увагу позивача на те, що рішення у справі може вплинути на права та обов'язки органу, який на даний час уповноважений здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно - Державну Реєстраційну службу Головного управління юстиції в м. Києві.

Разом з цим, позивачі не зазначили цю особу, як третю особу, її повну назву, місцезнаходження та номери засобів зв'язку, не надали суду копію позову для вручення цій особі.

Виходячи з цього, позивачам необхідно визначитися з колом осіб, які мають бути залучені до участі у справі, зазначити їх повне найменування, місцезнаходження, індекс, номери засобів зв'язку та надати копію позову для вручення цій особі.

Позивачами не обґрунтовані вимоги щодо «виділення в натурі в окремі інвентарні одиниці житловий будинок під літ «А» та житловий будинок під літ «Г». Крім цього, прохальна частина позову мітить багато помилок щодо зазначення площі будинків та номерів квартир.

Позивачкою ОСОБА_2 також не обґрунтовані вимоги щодо виділення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних частках частини земельної ділянки, розташованої за спірною адресою.

Так, позивачкою не зазначено на якій правовій підставі їй у власність підлягає виділу частина земельної ділянки право власності на яку оформлене за відповідачем ОСОБА_3 у встановленому законом порядку і на даний час це право власності не припинено, не зазначено за якою, укладеною у встановленому законом порядку угодою право власності на частину спірної земельної ділянки перейшло до позивачки ОСОБА_2 і якими доказами підтверджується дана обставина.

До того ж, позивачами не зазначено доказів на підтвердження того, що порядок розподілу спірної земельної ділянки між співвласниками відповідає їх часткам у праві власності на спірну земельну ділянку, оскільки з плану розподілу ділянки, на який посилаються позивачі, є явна невідповідність в запропонованому порядку розподілу земельної ділянки часткам, які належать сторонам.

Так, з Державного акту на право власності на земельну ділянку виданому ОСОБА_3 вбачається, що він володіє нею спільно з ОСОБА_4 в рівних частках.

Разом з цим, з плану поділу земельної ділянки, наданому позивачами, вбачається, що відповідачеві пропонується виділити частину спірної земельної ділянки, яка перевищує належну йому ? частину.

Виходячи з цього, позивачам необхідно зазначити докази на підтвердження того, чи зменшувалася частка спадкодавця у справі спільної часткової власності на земельну ділянку, якщо так, то до якого розміру вона зменшилася і якими доказами це підтверджується, чим підтверджується яка частка земельної ділянки належала спадкодавцеві на час відкриття спадщини.

Якщо частки співвласників були змінені після відкриття спадщини, то позивачам необхідно зазначити відповідно до яких угод, укладених у встановленому законом порядку, змінилися частки співвласників земельної ділянки, чи зареєстровано право власності сторін на частки у праві спільної часткової власності на спірну земельну ділянку, в якому розмірі і якими доказами підтверджується дана обставина.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про те, що позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, а саме: позивачі не зазначили суму позову, не оплатили в повному розмірі судовий збір, не обґрунтували свої позовні вимоги та не зазначили докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без руху і надати позивачам строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Повідомити позивачів про необхідність усунення недоліків, шляхом подання суду позовної заяви в новій редакції, оплати судового збору в повному розмірі та подання до суду оригіналу відповідної квитанції.

Роз`яснити позивачам, що у разі не виправлення недоліків в зазначений судом строк, позовна заява вважатиметься не поданою та буде їм повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: