Ухвала суду № 51118452, 15.01.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/637/14-ц

Провадження № 2-1662/14 р.

У Х В А Л А

/залишення позову без руху/

15 січня 2014 року місто Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Лазаренко В.В. розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, Державної реєстраційної служби України про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність, припинення права, виселення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09.01.2014 року позивач ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з позовом в якому просить: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 11317497000 від 19.03.2008 року в розмірі 198`071, 48 доларів США, що за курсом НБК складає 1`583`185, 34 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, шляхом передачі іпотекодержателю вказаного предмету іпотеки у власність та визнання на нього права власності за ПАТ «Дельта Банк» на підставі договору іпотеки № 80278 від 19.03.2008 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1; зобов'язати Державну реєстраційну службу України здійснити державну реєстрацію права власності на зазначену квартиру; припинити право власності ОСОБА_1 на спірне майно; припинити право користування житловим приміщенням усіх мешканців, які проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1; виселити з зазначеної квартири ОСОБА_1 та усіх інших мешканців, які проживають і зареєстровані за вказаною адресою, стягнути з відповідачки судовий збір.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про те, що подана заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог.

Позовні вимоги повинні бути викладені чітко і зрозуміло.

Проте, позивачем позовні вимоги викладені не конкретно.

Зокрема, в пункті 4 та 5 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд припинити право користування спірним житловим приміщенням та виселити зі спірної квартири ОСОБА_1 та всіх інших осіб які проживають або зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1.

При цьому, позовні вимоги позивача викладені не конкретно, оскільки не зазначено чиє право користування спірною квартирою він просить припинити та кого саме позивач просить виселити зі спірної квартири, прізвища, ім`я та по-батькові цих осіб.

Враховуючи, що суд ухвалює рішення стосовно заявлених позивачем позовних вимог, не виходячи за їх межі, позивачу необхідно зазначити в прохальній частині позову кого саме він просить виселити і з якого приміщення, а також, відносно яких саме осіб позивач просить припинити право користування спірною квартирою.

Суд роз'яснює позивачеві, що позовні вимоги мають бути викладені позивачем чітко, зрозуміло для всіх учасників процесу та повно.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ім`я (найменування) позивача і відповідача, їх місце проживання (перебування).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач звертається до суду з позовом в частині припинення права користування спірним майном та виселення зі спірного житлового приміщення до невизначеного кола осіб.

При цьому в позовній заяві позивач не зазначив як відповідачів осіб до яких він звертається з цими вимогами, їх прізвище, ім`я та по-батькові, місце проживання, зареєстроване у встановленому законом порядку, індекси, номери засобів зв`язку. До позовної заяви не додано її копії з усіма додатками для вручення цим особам.

За таких обставин, позивачу необхідно визначитися з колом відповідачів до яких він звертається з позовом, зазначити їх прізвища, ім`я та по батькові, місце проживання, індекси, номери засобів зв'язку, додати до позовної заяви її копії з копіями усіх документів відповідно до кількості відповідачів.

Крім цього, згідно ст. 39 Закону україни «Про іпотеку», а також вимог ч.4 ст. 215 ЦПК України, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

- опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

- заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі

його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

- спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних

торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38

цього Закону;

- пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають

задоволенню з вартості предмета іпотеки;

- початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Проте, позовна заява, зокрема її прохальна частина не містить зазначених вище вимог, які встановлені ст. 39 Закону України «Про іпотеку».

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З огляду на викладене вище, суд звертає увагу позивача на те, що прохальна частина позову має бути викладена чітко і зрозуміло, оскільки вона визначає предмет позову, а предмет позову, як один з основних елементів позову, представляє собою матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, яка витікає зі спірної матеріально-правової відносини, з приводу якої суд повинен ухвалити рішення у справі. При цьому, ухвалюючи рішення, суд не може вийти за межі позовних вимог.

За таких обставин позивач має повно викласти прохальну частину позову повно з врахуванням вимог ст. 39 ЗУ «Про іпотеку».

Крім цього, позивач просить зобов'язати Державну реєстраційну службу України здійснити державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1.

В цій частині позивач звертається до суду з позовними вимогами до відповідача - Державної реєстраційної служби України.

При цьому позивач не обґрунтував свої вимоги до відповідача Державної реєстраційної служби України, не зазначив в чому порушення прав позивача з боку цього відповідача, в чому полягало порушення прав позивача та якими доказами підтверджуються дані обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Позивач додав до матеріалів справи два платіжних доручення про сплату судового збору в розмірі 3`441,00 грн. та 229,40 грн..

Разом з цим позовні вимоги не повністю оплачені судовим збором.

Відповідно до нової редакції Закону України «Про судовий збір», яка діє з 23.10.2013 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що на день звернення позивача з позовом складає 243 грн. 60 коп., а ставка судового збору з позовних вимог майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,60 грн.) та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, що на час звернення позивача до суду становить 3`654, 00 грн..

З огляду на викладене, позивач має доплатити судовий збір з позовних вимог немайнового характеру в розмірі 14 грн. 20 коп. = (243,60 грн. - 229, 40 грн. ), та судовий збір з позовних вимог майнового характеру - 213,00 грн. = (3`654,00 грн. - 3`441,00 грн.) та подати суду оригінали платіжних документів про доплату судового збору.

Оплата судового збору повинна бути здійснена на р/р отримувача 312 122 067 000 10, утримувач коштів УДКСУ у Солом`янському районі м. Києва, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 380 50 812, Банк отримувача ГУ ДКУ у м. Києві, Код банку отримувача (МФО) 82 00 19 Код класифікації доходів бюджету 220 300 01, призначення платежу: 220 300 01; 050, «судовий збір», Солом`янський р.с., 02896762.

Крім цього, позивачем в позові не зазначено докази на підтвердження кожної обставини, а саме: якими доказами підтверджується, що до позивача перейшло право вимоги саме за кредитним договором № 11317497000 від 19.03.2008 року і за договором іпотеки №80278; не зазначено якими доказами підтверджується, що АКІБ «Укрсиббанк», з яким відповідачка укладала договір, змінив назву на ПАТ «Укрсиббанк», яке передало позивачу право вимоги за кредитним договором № 11317497000 від 19.03.2008 року, і таким чином ПАТ «Укрсиббанк» мав права, які були передані позивачеві; позивачем не зазначено в позовній заяві якими доказами підтверджується розмір заборгованості відповідача перед позивачем.

За таких обставин позивач має зазначити докази на підтвердження кожної обставини на яку він посилається як на підставу своїх вимог.

Виходячи з викладеного вище, суддя вважає, що позовна заява подана позивачем з порушенням ст.119 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.121 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» залишити без руху і надати позивачу термін для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали.

Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків шляхом подання суду позовної заяви в новій редакції та доплати судового збору. Роз`яснити, що у разі не виправлення недоліків в зазначений судом строк позовна заява вважатиметься не поданою та буде йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: