Ухвала суду № 51117903, 24.09.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/13196/15-ц

Провадження № 2/760/5705/15

У Х В А Л А

про залишення зустрічної позовної заяви без руху

24 вересня 2015 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі судді Шевченко Л. В.,

за участю секретаря судового засідання Бугайчука О. Р.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача-2 ОСОБА_2, відповідача-3 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», ОСОБА_5, ОСОБА_3, про розірвання договору поруки,

в с т а н о в и в:

У провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Відповідач-2 подав зустрічну позовну заяву.

Розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви, суд вважає, що зустрічну позовну заяву належить залишити без руху з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 124 ЦПК «зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 119 і 120 цього Кодексу».

Зустрічна позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 119 ЦПК.

У своїй зустрічній позовній заяві ОСОБА_4 позивачем зазначив ПАТ «Родовід Банк», а себе та ОСОБА_4 і ОСОБА_3 - відповідачами.

Частина перша статті 30 ЦПК визначає, що «сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач».

Позивач - це особа, яка звернулася до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав чи інтересів.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими позовними вимогами.

Однак, ОСОБА_4, подаючи зустрічний позов від свого імені, себе зазначив відповідачем, а позивачем - ПАТ «Родовід Банк», що не відповідає вимогам цивільно-процесуального закону.

У пункті 7 постанови № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що «позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладенні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину».

Обставини, якими позивач обгрунтовує свої позовні вимоги, та зміст позовних вимог носять суперечливий характер.

Так, позивач просить припинити поруку між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_4 і ОСОБА_3, а також розірвати ці договори поруки.

Правові наслідки розірвання договору передбачені статтею 653 ЦК, а правові наслідки припинення поруки - статтею 559 ЦК.

Таким чином, позивачеві належить визначитися зі змістом своїх позовних вимог, обґрунтувати обставини позову відповідно до змісту позовних вимог, зазначивши відповідні правові підстави.

Враховуючи принцип диспозитивності, суд обмежений у можливості виявляти свою ініціативу. Суд зобов'язаний вирішувати спори лише в межах заявлених фізичними чи юридичними особами вимог і на підставі поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів. Таким чином, суд позбавлений можливості визначити норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішити справу.

Зі змісту позовної заяви випливає, що позивач пред'явив позовні вимоги щодо кредитного договору, іпотечного договору та двох договорів поруки.

Таким чином, позивач об'єднав чотири позовні вимоги немайнового характеру.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, позивачу належить сплатити судовий збір у розмірі 1948,80 грн.

Реквізитами для сплати судового збору є: розрахунковий рахунок № 31212206700010, утримувач коштів ГУДКСУ у Солом'янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача: ГУ ДК у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу 22030001; 050, «судовий збір».

Відповідно до частини другої статті 124 ЦПК «до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першої цієї статті, застосовуються положення статті 121 цього Кодексу».

Згідно з частиною першою статті 121 ЦПК «суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали».

Враховуючи вищезазначене, зустрічну позовну заяву належить залишити без руху, встановивши спосіб усунення недоліків шляхом подання нової, належним чином оформленої зустрічної позовної заяви, її копій та копій доданих до неї документів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а також належного доказу сплати судового збору.

Керуючись статтями 119, 121,124 ЦПК, суддя

у х в а л и в:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», ОСОБА_5, ОСОБА_3, про розірвання договору поруки - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків до 14 години 30 хвилин 28 вересня 2015 року.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, зустрічна позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. В. Шевченко