Рішення № 511144, 20.10.2006, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" жовтня 2006 р. Справа № 19/238

За позовом Комунальне підприємство "Теплотранссервіс" Рівненської обласної ради

до відповідача Дочірнє підприємство "Житломехбудсервіс"

про стягнення в сумі 91 692 грн. 85 коп.

Суддя Тимошенко О.М.

Представники:

Від позивача : представник Мотрич Є.Р.

Від відповідача : представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача 91692,85 грн.- суми основного боргу, пені, збитків від інфляціїї, 3% річних за договором від 01.05.2004 р. № 1301 на відпуск теплової енергії. В судовому засіданні позовні вимоги, відповідно до права, наданого статтею 22 ГПК України, підтвердив.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти вимог заперечив, мотивуючи тим, що укладений договір за своєю правовою природою є договором комісії, у якому відповідач виступає комісіонером і не відповідає перед комітентом за виконання договору третьою особою (кінцевим споживачем теплової енергії - власниками квартир будинку до яких подається теплова енергія). Окрім того зазначає, що сума вимог не відповідає дійсності, оскільки проведено списання заборгованості громадянам - споживачам комунальних послуг відповідно до Порядку проведення у 2005 році розрахунків з погашення зобов'язань держави за знеціненими грошовими заощадженнями громадян в установах ощадного банку колишнього СРСР. Просить в позові відмовити.

В судові засідання 10.10.2006 р. та 20.10.2006 р. представник відповідача не з'явився. Ухвали суду, направлені на адресу відповідача, повернуті поштовим відділенням з поміткою "По закінченню терміну зберігання". Згідно наданого відповідачем свідоцтва про державну реєстрацію, місцезнаходження ДП "Житломехбудсервіс": м. Рівне, вул. Дундича, 1б. Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації. Відтак негативні наслідки відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням покладаються на неї.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Суд виходив з такого.

01 травня 2004 року між ДП "Житломехбудсервіс" та ДП "Теплотранссервіс" КТП "Комуненергія" (правонаступник - КП "Теплотранссервіс" Рівненської обласної ради) було укладено договір № 1301 "На відпуск теплової енергії", відповідно до умов якого позивач зобов'язувався забезпечити тепловою енергією для потреб центрального опалення житловий будинок загальною площею 6551,8 кв.м. за адресою у м. Рівне по вул. О.Дундича, 1б, а відповідач в свою чергу зобов'язувався здійснювати оплату за спожиту теплову енергію на умовах даного договору не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Оплата за спожиту теплову енергію при відсутності приладу обліку нараховується по існуючому тарифу. З 04 жовтня 2005 року оплата за теплову енергію нараховується по тарифам, що затверджені рішенням Рівненської обласної ради від 04.10.2005 р. № 651.

За період з 01.10.2004 року по 20.07.2006 року відповідач заборгував позивачу 72331,52 грн., що підтверджується оборотною відомістю по платнику та розрахунком заборгованості.

Зазначена сума основного боргу грунтується на договорі, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню відповідно до ст.ст. 525-527 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України задоволенню підлягають нараховані позивачем суми збитків від інфляції в розмірі 6485 грн. 84 коп. та 3% річних в розмірі 2662 грн. 97 коп.

Поряд з цим, суд не може погодитися з наданим позивачем розрахунком пені на суму 10212 грн. 52 коп. за період з 01.09.2005 року по 01.07.2006 року.

За змістом ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язагння мало бути виконано. Договором від 01.05.2004 р. № 1301 на відпуск теплової енергії особливого порядку нарахування штрафних санкцій не встановлено.

Враховуючи, що заборгованість відповідача виникла з 01.10.2004 року, штрафні санкції мали б бути нараховані за період з жовтня 2004 року по квітень 2005 року (6 місяців). За таких обставин вимоги позивача про стягнення пені в сумі 10212,52 грн. за одинадцять місяців (01.09.2005 р. - 01.07.2006 р.) не підлягають задоволенню.

Відносно заперечень відповідача викладених у поданому відзиві, суд встановив та врахував таке.

Договір на відпуск теплової енергії за своїм змістом та ознаками є договором купівлі-продажу теплової енергії. Предметом даного договору є відпуск (продаж) товару, оскільки відповідно до ч. 22 ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських та технологічних потреб та призначена для купівлі-продажу.

Правовідносини за даним договором не відповідають визначенню "комісії" викладеному в ст. 1011 Цивільного кодексу України, оскільки предметом договору комісії можуть бути лише юридичні правочини, вчинені комісіонером від свого імені, але за дорученням і за рахунок комітента, а не фактичні дії як в даному випадку - купівля (продаж) теплової енергії.

За таких обставин договір на відпуск теплової енергії не може бути договором комісії, оскільки не відповідає предмету та істотним умовам договору комісії.

Стосовно списання заборгованості громадян за спожиті житлово-комунальні послуги по ДП "Житломехбудсервіс" від 05.12.2005 р. на суму 12290,09 грн. та 28.12.2005 р. на суму 2269,79 грн., яка виникла станом на 01.09.2004 р. судом враховано слідуюче.

Вказана заборгованість погашалась перед КТП "Комуненергія" (як вбачається з протоколів-погодження), а не КП "Теплотранссервіс", що свідчить про наявність заборгованості відповідача станом на 01.09.2004 р., яка існувала саме перед КТП "Комуненергія". Відтак заборгованість відповідача за договором від 01.05.2004 року № 1301 укладеним з КП "Теплотранссервіс" залишається не погашеною.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу, пені, збитків від інфляції та 3% річних підтверджуються матеріалами справи у відповідних частинах, а тому підлягають задоволенню частково з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу пропорційно розміру задоволених вимог. Розмір пропорції задоволених позовних вимог проти заявлених становить 89%.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Житломехбудсервіс" (вул. Дундича, 1-б,Рівне,33000, код ЄДРПОУ 30461143, розрахунковий рахунок № 26003301586519, банк: ПІБ м. Рівне, МФО банку 333335) на користь Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської обласної ради (вул. Д.Галицького 27,Рівне,33027, код ЄДРПОУ 30841056) основний борг в сумі 72331грн. 52коп., збитки від інфляції в сумі 6485грн. 84коп., 3 % річних в сумі 2662грн. 97коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 806грн. 08коп., витрат на оплату послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 103 грн 84 коп. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

3. Відмовити в частині стягнення пені в сумі 10212 грн. 52 коп.

Суддя