Рішення № 5111373, 07.05.2009, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-144, 2009р.

РІШЕННЯ

И М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 травня 2009 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді: О.В. Копичинського

При секретарі: Є.Ф. Кузьменко

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Східно-Черноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства і до Державного комітету рибного господарства України про поновлення строку звернення до суду за захистом порушеного трудового права, про визнання протиправним висновок постійно діючої комісії Східно-Черноморської державної рибоохорони по розгляду результатів роботи робітника за час випробувального строку, про визнання протиправним наказ про звільнення, про поновлення на роботі, про визнання недійсним запис у трудовій книжці про звільнення, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористані додаткові відпустки та моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Східно-Черноморської держрибоохорони і до Держкомрибгоспу України, який згідно ч.2 ст.31 ЦПК України було доповнено і уточнено вимогами, а.с.46,110,203,224:

-про поновлення строку звернення до суду за захистом порушеного трудового права;

-про визнання протиправним висновок комісії Східно-Черноморської державної рибоохорони від 29.10.07р. №1 про наявність підстав для звільнення;

-про визнання протиправним наказ начальника Східно-Черноморської держрибоохорони про звільнення від 29.10.07р №158-Л;

-про поновлення на роботі на посаді держінспектора Євпаторійського територіального відділу Східно-Черноморської держрибоохорони;

-про визнання недійсним запис у трудовій книжці про звільнення;

-про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу від дати звільнення до дати фактичного поновлення на роботі, грошової компенсації за невикористані додаткові відпустки за 42 робочих (48 календарних) днів за 2007р. 2008р. і 2009р. та моральної шкоди в сумі 7.000гр.

Позов мотивований тим, що наказом начальника Східно-Черноморської держрибоохорони від 08.08.07р. №76-Л його було прийнято на роботу на посаду держінспектора Євпаторійського територіального відділу з випробувальним строком в 3 місяці. Наказом начальника Східно-Черноморської держрибоохорони від 29.10.07р. №158-Л його було звільнено з цієї посади на підставі висновку комісії від 29.10.07р. №1 про незадовільний результат випробування. Але цей висновок є необґрунтованим і формальним тому, що не відповідає дійсним його показникам в роботі. Також у зв’язку з його відмовою виконати наказ начальника Східно-Черноморської держрибоохорони від 25.10.07р. №155-Л про перевід його на нежчеоплачувану роботу, було в спішному порядку утворено комісію раніше ніж за 7 днів до дати закінчення випробувального строку, чим було порушено вимоги п.4 наказу Управління від 15.10.07р. №149-п. Крім того його було звільнено без урахування того, що він, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має певні переваги у працевлаштуванні.

У зв’язку з цим його потрібно поновити на роботі та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу і грошову компенсацію за невикористані додаткові відпустки за весь час вимушеного прогулу 2007-2009р.р., право на які він має на підставі вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Протиправне звільнення стало причиною приниження його гідності і ділової репутації, порушення взаємовідносин з колегами по роботі, неможливості продовжувати трудову діяльність через тривалий строк поновлення свого порушеного трудового права в судовому порядку, що і стало причиною душевних і психологічних страждань та заподіяння моральної шкоди.

У судовому засіданні позивач підтримав зазначені позовні вимоги, які просив задовольнити.

Представник Східно-Черноморської держрибоохорони проти позову заперечував з тих підстав, що звільнення позивача було здійснено на підставі обґрунтованого висновку комісії від 29.10.07р. №1 про незадовільний результат випробування.

Представник Євпаторійського територіального відділу Східно-Черноморської держрибоохорони, залученого судом до участі у справі як 3-ю особу на стороні відповідача, а.с.216, проти позову заперечував з тих саме підстав.

Представник Деркомітету рибного господарства України, який про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання судової повістки, а.с.222, в судове засідання не з’явився, причину неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача і 3-ї особи, вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, про можливість задовольнити позов частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом начальника Східно-Черноморської державної рибоохорони від 29.10.07р. №158-Л позивача було звільнено з роботи на підставі ст.28 КЗпП України, а.с.77.

З позовом до суду про оскарження зазначеного наказу позивач звернувся лише 21.04.08р., а.с.1, тобто в порушення вимог ч.1 ст.233 КЗпП України, згідно яким працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Але згідно ст.234 КЗпП України – міськрайонний суд може поновити строки, установлені статтею 233 цього Кодексу, у разі пропуску цих строків з поважних причин.

Так з пояснень позивача і матеріалів справи №2а-42/2008р. судом встановлено, що 27.11.07р. позивач звернувся до Сакського міськрайсуду АРК. із адміністративним позовом про оскарження наказу начальника Східно-Черноморської держрибоохорони від 29.10.07р. №158-Л , а.с.1.

Ухвалою Сакського міськрайсуду АРК. від 04.02.08р., визнаною законною і обґрунтованою ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК. від 14.04.08р., а.с.63, провадження по цій справі було закрито на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України, а.с.49.

У зв’язку з цим 21.04.08р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом в порядку цивільного судочинства, а.с.1.

Приймаючи до уваги зазначене вище, суд вважає за можливе визнати, що позивач пропустив строк звернення до суду для вирішенням трудового спору з поважних причин.

У зв’язку з цим суд вважає за необхідне поновити позивачу цей строк.

*

З пояснень сторін і матеріалів справи судом встановлено, що згідно наказу начальника Східно-Черноморської держрибоохорони від 08.08.07р. №76-Л позивача було прийнято на роботу на посаду держінспектора Євпаторійського територіального відділу з випробувальним строк в 3 місяці, а.с.,74,75.

29.10.07р. комісія Східно-Черноморської держрибоохорони зробила висновок №1, що ОСОБА_1 має слабі знання Правил промислового риболовства, допускає помилки при складанні адміністративних матеріалів і не виконував вимоги п.п.3-8 наказу-завдання №11 від 10.10.07р., що свідчить про недостатній професійний рівень і є підставою для звільнення, а.с.76,226.

Перевіряючи правомірність цього висновку і вимоги позивача про необґрунтованість зазначеного висновку, суд дійшов наступного.

Так пунктами 3-8 наказу-завдання начальника Євпаторійського тервідділу Східно-Черноморської держрибоохорони від 10.10.07р. №11 було покладено на держінспектора ОСОБА_2 обов’язок організувати і здійснити рейди по рибогосподарських водоймах з метою виявлення порушень Правил промислового риболовства, а.с.227.

Але представник в ідповідача не довів факт невиконання позивачем зазначених вимог п.п.3-8 наказу-завдання №11 від 10.10.07р., чим не виконав вимоги ст.10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Судом зазначені обставини не встановлені при розгляді справи.

В свою чергу позивач стверджував по належне виконання ним зазначеного наказу-завдання.

Крім того, додатком до наказу-завдання №11 від 10.10.07р. передбачені підстави для надання премій інспекторам тервідділу Східно-Черноморської держрибоохорони у процентному співвідношенні відповідно до якості і кількості виконаних пунктів цього наказу-завдання, а.с.228.

Пунктом 1.2 Додатку до Положення про порядок надання премій робітникам Східно-Черноморської держрибоохорони передбачено, що інспекторський склад територіальних відділів премірується за високу якість в роботі, а.с.229.

Так з пояснень позивача і довідки, а.с.230, судом встановлено, що за кожен відпрацьований місяць на посаді держінспектора Євпаторійського тервідділу Східно-Черноморської держрибоохорони позивачу виплачувалися премії за підсумками робіт, розмір якої за останній місяць роботи жовтень 2007р. склав 100%, а.с.120.

Також з пояснень позивача і матеріалів справи, а.с.78, судом встановлено, що наказом начальника Східно-Черноморської держрибоохорони від 25.10.07р. №155-Л було переведено ОСОБА_1 з посади держінспектора на посаду молодшого держінспектора Євпаторійського тервідділу Східно-Черноморської держрибоохорони.

Але цей факт дає суду підстави для сумніву законності збору комісії 29.10.07р. для вирішення питання про результати випробувального строку ОСОБА_1 тому, що всього за чотири дні до цього ОСОБА_1 пропонують не звільнитися, а зайняти іншу посаду в тому ж тервідділу.

Так позивач пояснив, що через його відмову перейти на нижчеоплачувану посаду згідно цим наказом і було у поспішному порядку зібрано комісію, яка і зробила 29.10.07р. висновок про його профнепридатність.

На підставі зазначеного вище, суд вважає за необхідне визнати необґрунтованим і протиправним висновок комісії Східно-Черноморської державної рибоохорони від 29.10.07р. №1 про те, що через професійну непридатність ОСОБА_1 не пройшов випробування.

*

Відповідно до ч.2 ст.28 КЗпП України - якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір.

З пояснень сторін і матеріалів справи судом встановлено, що на підставі висновку комісії Східно-Черноморської державної рибоохорони від 29.10.07р. №1 наказом начальника Східно-Черноморської держрибоохорони від 29.10.07р. №158-Л позивача було звільнено з посади держінспектора Євпаторійського тервідділу Східно-Черноморської держрибоохорони, а.с.77.

Але, при розгляді теперішньої справи суд визнав необґрунтованим зазначений висновок комісії.

Крім того, з пояснень позивача і матеріалів справи, а.с.21,22, судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника 1 категорії, що постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Так відповідно до вимог п.7 ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91р. – особам, які віднесені до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги, як переважне право залишення на роботі при вивільненні, а.с.28.

Приймаючи до уваги зазначене вище та вимоги ч.2 ст.16 ЦПК України, суд вважає за необхідне визнати протиправним і скасувати цей наказ і поновити позивача на посаді держінспектора Євпаторійського тервідділу Східно-Черноморської держрибоохорони.

*

З пояснень сторін і матеріалів справи судом встановлено, що запис про звільнення позивача на підставі наказу начальника Східно-Черноморської держрибоохорони від 29.10.07р. №158-Л було занесено до його трудової книжки, а.с.213.

На підставі зазначеного вище та вимог ст.48 КЗпП України і Порядку ведення трудових книжок працівників, затвердженого постановою КМ України від 27.04.93р. №301 «Про трудові книжки працівників», суд вважає за необхідне зобов’язати Східно-Черноморську держрибоохорону внести відповідний запис про протиправність звільнення і про поновлення на роботі ОСОБА_1 до його трудової книжки.

*

Відповідно до вимог ч.2 ст.235 КЗпП України – при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно ст.238 цього Кодексу - при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (стаття 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Судом встановлено, що позивача було звільнено з роботи наказом начальника Східно-Черноморської держрибоохорони від 29.10.07р.

З позовом до суду про оскарження зазначеного наказу позивач звернувся 27.11.07р.

Але через юридичну помилку його адвоката процесуального характеру, цей позов було прийнято до провадження суду лише 21.04.08р.

На підставі зазначеного суд вважає за можливе визнати, що тривалість строку поновлення порушеного трудового права мала місце не з вини позивача.

У зв’язку з цим суд вважає за необхідне стягнути з Східно-Черноморської держрибоохорони на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу від дати звільнення до дати ухвалення судового рішення у теперішній справі.

Так відповідно до вимог п.п.2,3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМ України від 08.02.95р. №100, і згідно довідки, а.с.120, судом встановлено, що середня зарплата позивача складала 1.037гр.31коп. з урахування податків, які підлягають стягненню в дохід Держави.

На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку грошова компенсації за вимушений прогул складає суму 19.746гр.65коп., виходячи з наступного розрахунку:

- 1.037гр.31коп. : 23 робочих днів в жовтні 2007р. = 45гр.10коп.;

- 20 відпрацьованих позивачем днів в жовтні 2007р. х 45.10гр. = 902гр.;

- 2 місяці (листопад - грудень 2007р.) + 12 місяців 2008р. + 4 місяці (січень – квітень 2009р.) = 18.671гр.58коп.;

- 1.037гр.31коп. : 18 робочих дні в травні 2009р. = 57гр.69коп.;

- 3 відпрацьованих робочих дні в травні 2009р. х 57гр.69коп. = 173гр.07коп.;

- 902гр. + 18.671гр.58коп. + 173гр.07коп. = 19.746гр.65коп.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що ця сума заборгованості нарахована без урахування податку й інших обов’язкових платежів, які підлягають стягненню в дохід держави тому, що відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України від 24.12.99р. №13 в ч. 5 п.6 постанови «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» - задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, якими він керувався при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

*

Згідно п.3 ч.1 ст.76 КЗпП України – щорічні додаткові відпустки надаються працівникам в інших випадках, передбачених законодавством.

Так відповідно до п.22 ч.1 ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91р. – особам, які віднесені до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги, як отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 робочих днів на рік.

Судом встановлено, що позивач має статус учасника 1 категорії, що постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи.

На посаді держінспектора Євпаторійського тервідділу Східно-Черноморської держрибоохорони позивач відпрацював з 08.08.07р. по 28.10.07р., а.с.75,77.

На підставі зазначеного вище та вимог ст.21 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96р. і постанови КМ України від 08.02.95р. №100 суд дійшов висновку, що за відпрацьований період позивач має право на додаткову відпустку за 3 календарних дні згідно наступного розрахунку:

-83 календарних відпрацьованих дня ( з 08.08.07р. по 28.10.07р.) : 365 днів в 2007р. х 14 днів додаткової відпустки (право на які позивач має відповідно до вимог зазначеного Закону) = 3 дня.

Відповідно до вимог ст.83 КЗпП України – у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні додаткової відпустки.

З пояснень сторін і тексту наказу від 29.10.07р. №158-Л, а.с.77, судом встановлено, що з 29.10.07р. позивача було звільнено з роботи без надання грошової компенсації за 3 дні додаткової відпустки.

У зв’язку з цим суд та відповідно до довідки про нараховану позивачеві зарплату, а.с.120, і вимог постанови КМ України від 08.02.95р. №100, суд вважає за необхідне стягнути з відповідної установи на користь позивача грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку в сумі 101гр.21 коп. згідно наступного розрахунку:

-1.012гр.05коп. (нарахована позивачу зарплата за повний відпрацьований місяць вересень 2007р.) : 30 календарних днів в вересні 2007р. = 33.735гр. (зарплата за один день в вересні 2007р.);

-33.735гр. х 3 дні додаткової відпустки = 101гр.21коп.

Враховуючи зазначене та зазначені правові норми, суд визнає такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства позовні вимоги за стягнення грошової компенсації за невикористані додаткові відпустки за 42 робочих (48 календарних) днів за 2007р. 2008р. і 2009р.

У зв’язку з цим позов в цій частині не може бути задоволений.

*

Відповідно до вимог 237’ КЗпП України - відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно ст.23 ГК України – особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті порушення його прав.

Моральна шкода полягає: в душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою відносно його самої і у зв'язку із знищенням або пошкодженням його майна.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п.13 постанови від 31.03.95р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди – судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237’ КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення), яке призвело його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов’язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Судом встановлено, що позивача було протиправно звільнено з роботи за наказом від 29.10.07р. №1 і до теперішнього часу позивач ніде не працює через тривалий час розгляду цього спору в суді.

Це звільнення було здійснено на підставі необґрунтованого висновку комісії про професійну непридатність позивача.

На підставі зазначеного вище суд визнає обґрунтованими вимоги позивача в тому, що протиправне звільнення стало причиною приниження його гідності і ділової репутації, порушення взаємовідносин з колегами по роботі, неможливості продовжувати трудову діяльність через тривалий строк поновлення свого порушеного трудового права в судовому порядку.

У зв’язку з цим суд дійшов висновку, що через зазначені дії керівництва відповідного Управління позивач випробовував душевні і психологічні страждання, у зв’язку з чим має право на відшкодування грошової компенсації у відшкодування моральної шкоди.

Але суд вважає за необхідне зменшити суму моральної шкоди з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України – розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Так позивач не довів той факт, що заподіяна йому моральна шкоди може бути оцінена у 7.000гр., чим не виконав вимоги ст.10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Судом зазначені обставини не встановлені при розгляді справи.

Крім того, судом встановлено, що тривалий час розгляду судом спору у теперішній справі мав місце не з вини керівництва Східно-Чорноморської держрабоохорони, а через вирішення питання про реорганізацію цього Управління, а.с.27,28,55,94,95,96,112,150,151,192,194.

Приймаючи до уваги зазначене вище, обставини справи, суд вважає за необхідне визначити суму грошової компенсації у відшкодування моральної шкоди в 1.000гр., яка, на думку суду, відповідна ступені моральних страждань позивача і ступені вини керівництва відповідного Управління, які знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

*

Приймаючи до уваги зазначене вище, а також той факт, що Східно-Черноморська держрибоохорона є самостійною юридичною особою, суд вважає за необхідне відмовити у задоволені позову до Держкомрибгоспу України, яка не несе відповідальність за дії Східно-Черноморської держрибоохорони, яка входить до його складу.

*

Враховуючи зазначене та вимоги ст.ст.81,88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір по справі у розмірі 208гр.48коп. від загальної суми задоволених майнових позовних вимог, що передбачено ст.80 ЦПК України, пп. «а» п.1 ст.3 Декрету КМ України «Про державне мито» від 21.01.93р. №7-93, та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, що передбачено постановою КМ України «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів» від 21.12.05р. №1258.

Також суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір по справі у розмірі 8гр.50коп. за розгляд судом позову про відшкодування моральної шкоди, що передбачено ст.88 ЦПК України.

*

На підставі ст.ст. 28,48,76.83,217,233,234,235,237’,238 КЗпП України, ст. 23 ЦК України, ст. 21 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96р., ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91р., постанови КМ України від 27.04.93р. №301 «Про трудові книжки працівників», п.п. 2,3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМ України від 08.02.95р. №100, п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.99р. №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, і керуючись ст.ст. 10,11,60,80,88,209,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом про вирішення трудового спору.

Висновок постійно діючої комісії Східно-Черноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства по розгляду результатів роботи робітника за час випробувального строку від 29 жовтня 2007р. №1 про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 – визнати протиправним.

Наказ начальника Східно-Черноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства від 29 жовтня 2007р №158-Л про звільнення ОСОБА_1 – визнати протиправним і скасувати.

Поновити ОСОБА_1 на посаді державного інспектора Євпаторійського територіального відділу Східно-Черноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства.

Зобов’язати Східно-Черноморське державне басейнове управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства внести до трудової книжки ОСОБА_1 відповідний запис про скасування наказу від 29 жовтня 2007р №158-Л про його звільнення та про поновлення на його роботі.

Стягнути з Східно-Черноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства на користь ОСОБА_1:

- середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 жовтня 2007р. по 7 травня 2009р. в сумі 19.746гр.65коп.;

- грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку за 3 календарних дні за 2007р. в сумі 101гр.21коп.;

- грошову компенсацію у відшкодування моральної шкоди в сумі 1.000гр.;

- всього 20.847гр.86коп.

Позов в іншій його частині залишити без задоволення.

Стягнути з Східно-Черноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства

- судовий збір по справі у розмірі 208гр.48коп. в дохід держави на р/р 31416537700021 місцевий бюджет м. Саки АР Крим, код 22090100, ОКПО 34740887, банк одержувач – УДК в АРК. м. Сімферополь;

- судовий збір по справі у розмірі 8гр.50коп.;

- витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30гр. на р/р 31211259700021, ОКПО 34740887, одержувач Державний бюджет м. Саки АР Крим 22050000, Банк ГУ ДКУ в АРК. м. Сімферополя, призначення платежу: інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у Сакському міськрайсуді АРК.

(Східно-Черноморська держрибоохорона – р/р №35216002000983 ЕДПРОУ 35014808 в УДК Гагарінського р-ну ГКДКУ у м. Севастополі).

*

Копію рішення направити відповідачеві.

Справу №2а-42/2008р. повернути до архіву Сакського міськрайсуду АРК. після набрання законної сили рішення у теперішній справі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подачі до Сакського міськрайсуду АР Крим заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк з дня проголошення рішення і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: