Рішення № 51111596, 21.09.2015, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/1126/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

"21" вересня 2015 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Пилипчука О.В.

з участю секретаря Бойко Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Томашпіль справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про захист прав споживача та повернення банківського вкладу,-

В С Т А Н О В И В:

18 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в якому просить стягнути з публічного ак5ціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на його користь заборгованість за Договором-заявою № 300937/43207/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» від 14 липня 2014 року в сумі 12529,00 доларів США.

Позов обґрунтований наступним.

14 липня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено договір-заяву № 300937/43207/370-14, відповідно до якої позивачем було внесено до банку грошові кошти в іноземній валюті в сумі 4000 доларів США на період з 14 липня 2014 року по 19 липня 2015 року. На протязі року сума депозиту поповнювалася і станом на 20 липня 2015 року становить 12529,99 доларів США. Внесення коштів на вказану вище суму підтверджується меморіальним валютним ордером № 13811596 та квитанціями.

Позивач вказує, що за час користування коштами банк, відповідно до укладеного договору, зобов'язувався нарахувати та виплачувати йому проценти за ставкою 12,10% річних.

Відповідно до п.6 Договору, після закінчення строку, на який було розміщено депозит, вклад повертається вкладникові в порядку, строки та на умовах, передбачених п.5.2 Основних умов.

Згідно п.5.2 Основних умов залучення вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» № 630-о від 8 серпня 2013 року з подальшими змінами, у випадку закінчення строку розміщення строкового вкладу, визначеного у договорі-заяві, та умовами якого передбачена можливість продовження строку розміщення строкового вкладу після закінчення строку розміщення строкового вкладу, визначеного у договорі-заяві, вкладник у випадку його бажання не продовжуватиме подальше розміщення вкладу, отримує кошти з строкового вкладного рахунку шляхом видачі готівкою або перерахування на його власний поточний/картковий або інший рахунок, а дію Договору припиняє.

Згідно поданої ОСОБА_1 заяви, дія Договору зупинена.

20 липня 2015 року позивач звернувся до відділення банку із заявою про повернення коштів. Однак, всупереч укладеному договору, посадові особи банку не виконали зобов'язання по договору з приводу повернення його коштів.

Такі діяння посадових осіб банку позивач вважає протиправними, посилаючись на норми статей 525-526, 530, 625, 1058, 1060-1061, 1074 ЦК України, Закону України «Про банки і банківську діяльність», п.3.3 Положення про порядок здійснення банками вкладних операцій з юридичними та фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБУ від 3 грудня 2003 року № 516.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій просить справу за його позовом розглянути у його відсутності, позов підтримує.

Представник відповідача - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, хоча належним чином був повідомлений про слухання справи, що підтверджується поштовими повідомленнями.

Згідно ч.2 ст. 169 ЦПК України, неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи.

Оскільки представник відповідача, який належним чином повідомлений про слухання справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, відповідно дана справа підлягає розгляду на підставі наявних у ній доказів.

Суд, розглянувши заяву позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши права та обов'язки сторін, оцінивши докази в їх сукупності прийшов до наступного висновку.

Згідно ст..1 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті.

Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 14 липня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено договір-заяву № 300937/43207/370-14, відповідно до якої позивачем було внесено до банку грошові кошти в іноземній валюті в сумі 4000 доларів США на період з 14 липня 2014 року по 19 липня 2015 року. На протязі року сума депозиту поповнювалася і станом на 20 липня 2015 року становить 12529,99 доларів США. Внесення коштів на вказану вище суму підтверджується меморіальним валютним ордером № 13811596 та квитанціями.

За час користування коштами банк, відповідно до укладеного договору, зобов'язувався нарахувати та виплачувати йому проценти за ставкою 12,10% річних.

Відповідно до п.6 Договору, після закінчення строку, на який було розміщено депозит, вклад повертається вкладникові в порядку, строки та на умовах, передбачених п.5.2 Основних умов.

Згідно п.5.2 Основних умов залучення вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» № 630-о від 8 серпня 2013 року з подальшими змінами, у випадку закінчення строку розміщення строкового вкладу, визначеного у договорі-заяві, та умовами якого передбачена можливість продовження строку розміщення строкового вкладу після закінчення строку розміщення строкового вкладу, визначеного у договорі-заяві, вкладник у випадку його бажання не продовжуватиме подальше розміщення вкладу, отримує кошти з строкового вкладного рахунку шляхом видачі готівкою або перерахування на його власний поточний/картковий або інший рахунок, а дію Договору припиняє.

17 липня 2015 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в якій продовжувати строк розміщеного вкладу за № 300937/43207/370-14 від 14 липня 2014 року, дія якого закінчується 20 липня 2015 року, не бажає, просить повернути йому вклад в сумі 12529,99 доларів США (а.с. 5). Отже, згідно поданої ОСОБА_1 заяви, дія Договору зупинена.

Всупереч укладеному договору, посадові особи банку не виконали зобов'язання по договору з приводу повернення його коштів.

Згідно положень ч.1 ст. 207 ЦК України-правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

Відповідно до ст.. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) виконання його, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст.. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», вклад (депозит)-це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно п.3.3 Положення про порядок здійснення банками вкладних операцій з юридичними та фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБУ від 3 грудня 2003 року № 516, банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

Відповідно до ст.. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно ст.. 1061 ЦК України, банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу; проценти на банківський вклад нараховується від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунку вкладника з інших підстав.

Статтею 1074 ЦК України визначено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Як вбачається із виписки по особовому рахунку за період з 14 липня 2014 року по 27 липня 2015 року філії «Центральне РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», по рахунку № НОМЕР_1 (ОСОБА_1.) здійснені слідуючі дії:

14 липня 2014 року-перераховання коштів в сумі 4000,00 доларів США на депозитний рахунок (ОСОБА_1.) згідно договору банківського вкладу «Ф К Пенсійний» № 300937/43207/370-14 від 14.07.2014 року;

перерахування коштів в сумі 1380,00 доларів США на депозитний рахунок (ОСОБА_1.) згідно договору банківського вкладу «Ф К Пенсійний» № 300937/43207/370-14 від 14.07.2014 року;

внесення коштів на депозитний договір 300937/43207/370-14 від 14 липня 2014 року (ОСОБА_1.) кошти в сумі 225,00 доларів США;

внесення коштів на депозитний договір 300937/43207/370-14 від 14 липня 2014 року (ОСОБА_1.) кошти в сумі 225,00 доларів США;

внесення коштів на депозитний договір 300937/43207/370-14 від 14 липня 2014 року (ОСОБА_1.) кошти в сумі 225,00 доларів США;

внесення коштів на депозитний договір 300937/43207/370-14 від 14 липня 2014 року (ОСОБА_1.) кошти в сумі 225,00 доларів США;

внесення коштів на депозитний договір 300937/43207/370-14 від 14 липня 2014 року (ОСОБА_1.) кошти в сумі 225,00 доларів США;

внесення коштів на депозитний договір 300937/43207/370-14 від 14 липня 2014 року (ОСОБА_1.) кошти в сумі 225,00 доларів США;

внесення коштів на депозитний договір 300937/43207/370-14 від 14 липня 2014 року (ОСОБА_1.) кошти в сумі 225,00 доларів США;

внесення коштів на депозитний договір 300937/43207/370-14 від 14 липня 2014 року (ОСОБА_1.) кошти в сумі 225,00 доларів США;

внесення коштів на депозитний договір 300937/43207/370-14 від 14 липня 2014 року (ОСОБА_1.) кошти в сумі 225,00 доларів США;

внесення коштів на депозитний договір 300937/43207/370-14 від 14 липня 2014 року (ОСОБА_1.) кошти в сумі 225,00 доларів США;

внесення коштів на депозитний договір 300937/43207/370-14 від 14 липня 2014 року (ОСОБА_1.) кошти в сумі 225,00 доларів США;

внесення коштів на депозитний договір 300937/43207/370-14 від 14 липня 2014 року (ОСОБА_1.) кошти в сумі 225,00 доларів США;

поповнення вкладу ОСОБА_1 згідно договору банківського вкладу «Ф К Пенсійний» № 300937/43207/370-14 від 14.07.2014 року в сумі 1125,00 доларів США;

поповнення вкладу ОСОБА_1 згідно договору банківського вкладу «Ф К Пенсійний» № 300937/43207/370-14 від 14.07.2014 року в сумі 825,00 доларів США;

поповнення вкладу ОСОБА_1 згідно договору банківського вкладу «Ф К Пенсійний» № 300937/43207/370-14 від 14.07.2014 року в сумі 2310,00 доларів США;

внесення коштів на депозитний договір 300937/43207/370-14 від 14 липня 2014 року (ОСОБА_1.) кошти в сумі 185,00 доларів США;

20 липня 2015 року-перерахування суми вкладу на рахунок на вимогу ОСОБА_1 згідно депозитної угоди № 300937/43207/370-14 від 14.07.2014 року у зв'язку із закінченням строку дії депозиту в сумі 12525,00 доларів США.

Враховуючи, що відповідач порушив взяте на себе за договором грошове зобов'язання, останній повинен нести передбачену ст.. 625 ЦК України відповідальність щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексі інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до ч.2 ст. 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Відповідно до ч.5 ст. 1061 ЦК України, у разі повернення вкладу банк зобов'язаний виплатити вкладникові усі нараховані до цього моменту проценти.

Виходячи із вищенаведеного, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором вкладу коштів у розмірі 12525,00 доларів США, що позивачем доказано як невиконання договірних зобов'язань щодо невиконання умов договору.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про захист прав споживача та повернення банківського вкладу підлягають частковому задоволенню, а саме з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 12525,00 доларів США.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Судом встановлено, що сума позову у справі становить 12529,99 доларів США, що еквівалентно відповідно до курсу НБУ 275785,08 гривень.

Позивач ОСОБА_1 від сплати судового збору при подачі позовної заяви до суду звільнений відповідно до п.7 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», установлена на 2015 рік мінімальна заробітна плата, у місячному розмірі з 1 січня - 1218 грн.

Таким чином з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 2755,65 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 525, 526, 625, 629, 1958, 1060, 1061 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 64, 88, 169, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про захист прав споживача та повернення банківського вкладу задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (вул.. Артема, 60 м.Київ) на користь ОСОБА_1, який проживає АДРЕСА_1 12525,00 доларів США (дванадцять тисяч п'ятсот двадцять п'ять доларів США).

Стягнути з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (вул.. Артема, 60 м.Київ) на користь держави судові витрати у справі, що складаються із сплати судового збору, в сумі 2755,65 гривень (дві тисячі сімсот п'ятдесят п'ять гривень 65 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області через Томашпільський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О. В. Пилипчук