Рішення № 51110013, 21.09.2015, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/6215/14-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

21.09.2015 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого-судді Карпінської Ю.Ф.,

за участі секретаря Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до кредитного договору № 50004702 від 05.06.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Порше Мобіліті» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків, у якому просило стягнути солідарно із відповідачів заборгованість за кредитним договором № 50004702 від 05.06.2012 року, що виникла станом на 05.12.2014 у розмірі 283 472,60 грн., яка складається: з основної суми боргу в розмірі 189 005,65 грн., збитків у розмірі 26 666,34 грн., штрафу у розмірі 48 913,83 грн., пені у розмірі 1 134,53 грн., трьох відсотків річних у розмірі 2 794,85 грн. та інфляційних втрат у розмірі 14 957,40 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 05.06.2012 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 50004702, відповідно до якого позивач зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит у сумі 128 373,55 грн., що на дату укладання договору складало еквівалент 15 852,50 доларів США, строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою, з цільовим призначенням для придбання автомобіля марки VW, модель Polo Sedan, кузов № НОМЕР_1, об'єм двигуна 1 598 куб. см, рік випуску 2012, а ОСОБА_1 зобов'язалась прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачу кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту та інші платежі відповідно до умов кредитного договору.

Для забезпечення виконання зобов'язань за договором між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 було укладено договір застави транспортного засобу № 50004702 від 09.07.2012 року, за яким відповідачем було передано у заставу транспортний засіб марки VW, модель Polo Sedan, кузов № НОМЕР_1, об'єм двигуна 1 598 куб. см, рік випуску 2012, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, заставною вартістю 151 027,70 грн.

Сторони також домовились про надання відповідачем ОСОБА_1 додаткових способів забезпечення виконання зобов'язань за договором у вигляді поруки третіх осіб. Поручителем ОСОБА_1 за кредитним договором виступив ОСОБА_2, який підтвердив ознайомлення з умовами договору шляхом його підписання.

В позові позивач також зазначає, що ОСОБА_1 заборгованість щодо сплати кредиту відповідно до п. 3.3. договору в повному обсязі не сплатила. З листопада 2013 року почала порушувати свої зобов'язання за договором щодо оплати щомісячних платежів, сплачуючи їх з порушенням строків, погоджених в графіку погашення кредиту, а, починаючи з лютого 2014 року, взагалі перестала сплачувати щомісячні платежі. ОСОБА_1 не виконано зобов'язання зі сплати наступних щомісячних платежів: часткова несплата щомісячного платежу за лютий 2014 року у розмірі 2 683,60 грн., відповідно до рахунку № 00153563 від 03.02.2014 року, належного до сплати не пізніше 15.02.2014 року; щомісячний платіж за березень 2014 року у розмірі 3 595,63 грн., відповідно до рахунку № 00160515 від 03.03.2014 року, належного до сплати не пізніше 15.03.2014 року; щомісячний платіж за квітень 2014 року у розмірі 3 851, 02 грн., відповідно до рахунку № 00168883 від 01.04.2014 року, належного до сплати не пізніше 15.04.2014 року; щомісячний платіж за травень 2014 року у розмірі 3 948, 47 грн., відповідно до рахунку № 00176030 від 05.05.2014 року, належного до сплати не пізніше 15.05.2014 року; щомісячний платіж за червень 2014 року у розмірі 4 019, 04 грн., відповідно до рахунку № 00182408 від 03.06.2014 року, належного до сплати не пізніше 15.06.2014 року.

Таким чином, станом на 05.12.2014 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед позивачем за несплаченими платежами за Договором на загальну суму 18 097,76 грн. У зв'язку з систематичним невиконанням умов Договору 17.06.2014 року позивачем було направлено вимогу (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за Кредитним договором з вимогою повернути суму кредиту. Враховуючи те, що відповідачем вимога була отримана 24.06.2014 року, останнім днем повернення Кредиту та заборгованості відповідно було 23.07.2014 року.

Станом на момент подання позовної заяви, на 03.12.2014 року, сума кредиту за Договором, за виключенням заборгованості за щомісячними платежами, становить 10 677,39 доларів США, що еквівалентно становить 163 791,16 грн. (1 долар США = 15,34 грн., на дату підготовки позовної заяви). Також за порушення своїх зобов'язань за Договором відповідачу ОСОБА_1 було нарахована плата за користування кредитом в розмірі 7 116,73 грн., а отже загальна сума невиконаних грошових зобов'язань відповідача щодо повернення суми Кредиту та процентів за користування Кредитом за Договором становить 170 907,89 грн. (163 791,16 грн.+7 116,73 грн.). Загальна сума основного боргу зі сплати Кредиту за Договором становить 189 005,65 грн.

Крім того, відповідно до п. 3.3., п. 5.5. Договору, п. 8.3. Умов кредитування відповідачу ОСОБА_1 було нараховано штраф у розмірі 48 913,83 грн., відповідно до п. 8.1. Договору пеня у розмірі 1 134,53 грн., 3% річних у розмірі 2 794,85 грн. та інфляційні втрати у розмірі 14 957,40 грн. відповідно до ст. 625 ЦК України, а також збитки у розмірі 26 666,34 грн., що включає в себе податок на додану вартість, оскільки ТОВ «Порше Мобіліті» є платником податку на додану вартість відповідно до вимог діючого законодавства України.

Також позивач в позові вказує, що у зв'язку із невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору на предмет застави має бути звернено стягнення на користь позивача.

За наведених обставин позивач просить стягнути солідарно з відповідачів основну суму заборгованості за Кредитним договором № 50004702 від 05.06.2012 року у розмірі - 189 005,65 грн., збитки у розмірі 26 666,34 грн., штраф у розмірі 48 913,83 грн., пеню у розмірі 1 134,53 грн., 3% річних у розмірі 2 794,85 грн., інфляційні втрати у розмірі 14 957,40 грн., а також звернути стягнення на предмет застави шляхом його вилучення на користь позивача та відшкодувати за рахунок відповідачів понесені позивачем судові витрати.

В судовому засіданні 04.03.2015 року представник позивача за довіреністю Самойленко А.О. підтримала позовні вимоги при обставинах, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_1 за договором про надання правової допомоги ОСОБА_4 заперечила проти позовних вимог, оскільки вважає, що позовні вимоги є незаконними і не підлягають задоволенню, а провадження по справі підлягає закриттю з таких підстав. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на кредитний договір, договір про заставу, розрахунки. Проте, позивачем не повідомлено суду, що 11.08.2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 вчинено виконавчий напис щодо звернення стягнення на автомобіль марки Volkswagen Polo,номер шасі НОМЕР_1, рік випуску 2012, колір - сірий, державний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1За рахунок коштів, отриманих від реалізації транспортного засобу, нотаріус пропонує задовольнити вимоги ТОВ «Порше Мобіліті» у розмірі несплачених чергових платежів - 26721,13 грн., штрафних санкцій за вимогами щодо сплати 6092,35 грн., витрати понесені з метою повернення прострочення заборгованості - 2263,19 грн., штраф за порушення вимог щодо страхування мана - 28534,50 грн., штрафу за порушення терміну повернення кредиту - 38046 грн., компенсація страхових платежів - 7570,98 грн., суми кредиту - 128128,68 грн., що становить 237356,83 грн. 08.09.2014 року Відділом виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції відповідачу була направлена постанова про відкриття виконавчого провадження, з якої вона дізналася про винесений нотаріусом виконавчий напис. Вважаючи такий виконавчий напис незаконним, ОСОБА_1 звернулася з позовом до ТОВ «Порше Мобіліті» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає до виконання, справа розглядалась Вінницьким міським судом Вінницької області. 27 лютого 2015 року, Вінницький міський суд постановив рішення, яким відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову. Вказаним рішення були скасовані заходи забезпечення позову, які полягали у забороні Відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції вчиняти будь-які дії відносно автомобіля. Враховуючи викладене, Відділ державної виконавчої служби тепер матиме усі підстави і права для здійснення реалізації спірного автомобіля, кошти від продажу якого будуть спрямовані на погашення заборгованості за кредитним договором № 50004702 від 05.06.2012 року. Зобов'язання по даному договору будуть виконані за рахунок коштів від реалізації автомобіля, а тому відповідач не може нести знову відповідальність за цим самим кредитним договором, адже тут будуть порушуватись конституційні принципи про неприпустимість повторної відповідальності за одне правопорушення. Вважає, що подання вищезазначеного позову після того, як міра відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була визначена (за виконавчим написом нотаріуса), - є порушенням принципу справедливості. Крім того, вважає, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі ч. 2 ст. 205 ЦПК України, оскільки є вищезазначене рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.02.2015 року.

В судове засідання 21.09.2015 року сторони не з'явились.

Представник позивача за довіреністю Самойленко А.О. попередньо через канцелярію суду подала письмову заяву про розгляд справи у її відсутність.

Згідно ч. 2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання жодного разу не з'явилась, попередньо неодноразово подавала через канцелярію суду письмові заяви про відкладення розгляду справи з різних підстав, які були задоволені судом. В судове засідання 21.09.2015 року відповідач не з'явилась з невідомих суду причин, відомостей про причини неявки на адресу суду не надходило.

Відповідач ОСОБА_2 жодного разу в судові засідання не з'являвся з невідомих суду причин, від нього надходили письмові заяви, в яких він просив не викликати його в судові засідання, так як приймати участь в судових засіданнях не хоче і не буде. Відомостей про причини неявки суду не надавав.

Відповідно до ч.5 ст.74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Фізичним особам, що не мають статусу підприємців, які беруть участь у справі, судова повістка направляється за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно відповіді Відділу адресно-довідкової роботи Управління ДМС України у Вінницькій області, наданої на запит суду, відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 28.05.2012 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. На зазначену адресу судом було направлено відповідачу пакет документів по справі та судові повістки про виклик до суду, які відповідно до поштових повідомлень були отримані відповідачем.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази в їх сукупності, давши їм належну правову оцінку, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 05.06.2012 року між ТОВ «Порше Мобіліті», відповідачем ОСОБА_6 як позичальником та відповідачем ОСОБА_2 як поручителем, був укладений кредитний договір №50004702. За змістом укладеного договору позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 128 373,55 грн. строком на 60 місяців під 9,90% річних за користування кредитними коштами. Повернення кредитних коштів має відбуватись щомісячно згідно Графіку погашення кредиту (а.с. 15-18).

В забезпечення зобов'язань позичальника за вказаним вище договором кредиту, між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір застави транспортного засобу марки № 50004702 від 09.07.2012 року, за яким відповідачем було передано у заставу транспортний засіб марки VW, модель Polo Sedan, кузов НОМЕР_1, об'єм двигуна 1 598 куб. см., рік випуску 2012, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, заставною вартістю 151 027,70 грн. (а.с. 25-30).

Відповідно до п. 1.3.1 Загальних умов кредитування, що становлять невід'ємну частину Договору, розмір платежів, що підлягають сплаті позичальником визначено у гривні на день укладення Кредитного Договору у Графіку погашення кредиту, який є невідємною частиною Кредитного Договору. В подальшому Позичальник сплачує платежі у повернення кредиту відповідно до виставлених Компанією рахунків у гривні, при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у Графіку погашення кредиту, чинного на момент виставлення рахунку обмінного курсу банку, зазначеного в Договорі.

Згідно з п. 1.4.2, п.п. 2.4, 2.5 Умов кредитування, повернення Кредиту та процентів за його використання здійснюється шляхом сплати чергових платежів в обсязі та терміни, встановлені Графіком погашення кредиту по Договору не пізніше 15-го числа кожного місяця на підставі рахунку, виставленого позивачем. Період нарахування процентів починається з першого календарного дня місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Проценти нараховуються за методом « 30/360» (для цілей розрахунку один календарний місяць складається з 30 днів, при цьому умовно в році 360 днів) відповідно до Графіку погашення кредиту. Відповідно до п. 3.2.1 у випадку порушення відповідачем терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) з повернення Кредиту відповідно до Графіка погашення кредиту та/або сплати за користування кредитом на строк щонайменше 1 календарний місяць, позивач має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав та/або вимагати дострокового розірвання Договору.

Позивачем належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за кредитним договором та надано відповідачу суму кредиту в повному обсязі. Натомість, як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала умови договору щодо вчасного повернення суми кредиту та сплати відсотків за його користування, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку позивача станом на 05.12.2014 року становить 283 472,60 грн., яка складається: з основної суми заборгованості в розмірі 189 005,65грн., збитків у розмірі 26 666,34 грн., штрафу у розмірі 48 913,83 грн., пені у розмірі 1 134,53 грн., 3 % річних у розмірі 2 794,85 грн. та інфляційних втрат у розмірі 14 957,40 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.06.2014 року позивач направив на адресу відповідачів вимоги щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором (а.с. 31-34), які отримані ними особисто 24.06.2014 року. Однак, вимоги направлених претензій відповідачами виконані не були.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кредит, порушив вимоги ст. 530 ЦК України, відповідно до якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що у разі порушення позичальником терміну сплати будь-якого платежу з повернення кредиту, позичальник сплачує компанії пеню у розмірі 10% річних від суми заборгованості за кожний день прострочення до моменту повного погашення заборгованості включно (п. 8.1. Умов кредитування, що є додатком до кредитного договору).

Пунктами 8.2, 8.3 Умов кредитування сторони передбачили, що у разі порушення позичальником терміну повернення кредиту, позичальник сплачує компанії штраф у розмірі 20 відсотків від суми кредиту. За кожен випадок порушення позичальником умов пунктів 5.2., 5.3, 5.4, 8.2 позичальник сплачує компанії штраф у еквіваленті 15 Євро чи 20 доларів США відповідно до еквіваленту суми кредиту у кредитному договорі на момент направлення першої вимоги компанією, та відповідно еквівалент 20 Євро чи 25 доларів США за направлення другої вимоги, та еквівалент 25 Євро чи 30 доларів США за направлення третьої вимоги, у разі її надіслання.

В матеріалах справи міститься детальний розрахунок суми заборгованості за кредитним договором та нарахованих штрафних санкцій, який зроблений відповідно до первинних документів, пов'язаних з видачею кредиту відповідачу та документів про часткове погашення відповідачем існуючої заборгованості, що відповідає умовам укладеного договору.

Нарахування позивачем трьох відсотків річних також є правомірним, з огляду на вимоги ст. 625 ЦК України.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості, штрафу, пені, трьох відсотків річних та інфляційних, оскільки така відповідальність за порушення зобов'язання передбачена договором та законом.

За змістом ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поніс витрати пов'язані: з процесом проведення дій по зверненню стягнення на предмет застави на суму 5 644,54 грн. з ПДВ, що підтверджується доданими до позовної заяви письмовими доказами; з наданням позивачу юридичних послуг щодо складання позовної заяви та представлення інтересів в суді на суму 11 208,98 грн. з ПДВ, що підтверджується доданими до позовної заяви письмовими доказами (а.с. 94-104).

Крім того, відповідно до п.п. 5.5, 5.6 договору кредиту, позичальник зобов'язується забезпечити страхування майна, яким забезпечено виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, на протязі усього терміну дії кредитного договору в страховій компанії, яка авторизована компанією. Передбачене вище зобов'язання позичальника щодо страхування вважатиметься виконаним належним чином за умови, що страховиком за відповідними договорами страхування є компанія, обрана позичальником самостійно з переліку страхових компаній, що відповідають вимогам компанії. До укладення договорів страхування (подовження строку їх дії) позичальник зобов'язаний звернутися до компанії для отримання інформації про перелік таких страхових компаній або ознайомитись із зазначеним переліком на сайті компанії. Страхування майна забезпечується на наступних умовах: термін страхування - не менше одного року з дня укладання договору застави з переукладенням/продовженням терміну страхування на кожний наступний рік, при цьому позичальник зобов'язаний упевнитись, що страхова компанія є авторизованою компанією, в протилежному випадку позичальник укладає договір страхування майна з іншою авторизованою страховою компанією; застраховані ризики - пошкодження, втрата або знищення майна; страхова сума - повна вартість майна з виплатою страхового відшкодування компанії (вигодонабувач за страхуванням) в межах заборгованості позичальника за кредитним договором. Здійснювати щорічне страхування зазначеного майна на вказаних умова до повного виконання зобов'язань за кредитним договором. Невідкладно надавати Компанії оригінали відповідних полісів страхування. В тому випадку, якщо позичальник не сплатить суми страхових платежів на користь страхової компанії у строки, обумовлені договором страхування, вказаним у пункті 5.5 цього кредитного договору, цим кредитним договором позичальник дає згоду і доручає компанії здійснити від імені і за рахунок позичальника сплату страхових платежів, передбачених таким договором (договорами) страхування. на користь страхової компанії. Позичальник компенсує компанії витрати, понесені останньою у зв'язку із виконанням даного доручення, в порядку. передбаченому пунктом 1.7.3 цього кредитного договору. В тому випадку, якщо позичальник в порушення пункту 5.5 цього кредитного договору не укладе договір страхування або якщо укладений договір страхування не буде чинним з будь-яких причин, компанія на власний вибір укладе такий договір страхування від власного імені або від імені позичальника та здійснить сплату страхових платежів. передбачених таким договором (договорами) страхування. на користь страхової компанії. Позичальник дає згоду і доручає компанії укласти від імені і за рахунок позичальника договір страхування та здійснити від імені і за рахунок позичальника сплату страхових платежів, передбачених таким договором (договорами) страхування, на користь страхової компанії. Позичальник компенсує компанії витрати, понесені останньою у зв'язку із виконанням даного доручення/укладанням договору страхування від власного імені та сплатою страхових платежів, в порядку. передбаченому пунктом 1.7.3 цього кредитного договору. На вимогу компанії позичальник зобов'язується надати належним чином оформлену довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених умова цього пункту.

З урахуванням вказаних положень договору кредиту та змісту ст. 22 ЦК України, суд вважає законними вимоги позивача про стягнення на його користь суму сплачених страхових платежів, що не компенсовані відповідачем ОСОБА_1 на загальну суму 7571,02 грн. з ПДВ, розмір якої підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами (а.с. 105-139).

Будь-яких доказів на спростування наданих позивачем розрахунків заборгованості відповідачі суду не надали, як і відсутні докази належного виконання відповідачами умов договору кредиту.

З наведеного вбачається, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання за договором. Водночас, відповідач ОСОБА_1, в односторонньому порядку, відмовилася виконувати взяті на себе зобов'язання щодо вчасного повернення кредиту та сплати процентів, а отже в суді знайшов підтвердження факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором. Отже, наявна заборгованість підлягає стягненню з відповідача з урахуванням штрафних санкцій, передбачених кредитним договором.

Оскільки позичальник порушив зобов'язання, встановлені договором, доказів своєчасної та повної оплати заборгованості за кредитним договором в матеріалах справи немає, суд дійшов до висновку про наявність законних підстав щодо задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості.

При цьому, суд вважає законними вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів суми заборгованості, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 виступив поручителем за кредитним договором, укладеним між позивачем та відповідачем ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ст. 553 ЦК України).

За змістом ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За наведених умов, враховуючи зміст зазначених норм чинного законодавства, вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів суми заборгованості за договором кредиту є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.ст. 572, 589, 590, 591 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.08.2014 року вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на автомобіль марки VW, модель Polo Sedan, кузов НОМЕР_1, об'єм двигуна 1 598 куб. см., рік випуску 2012, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2(а.с. 181).

За вказаним виконавчим написом відкрито виконавче провадження та винесено постанову відкриття виконавчого провадження (а.с. 178-180). При цьому, за твердженням позивача, що не спростовано відповідачем, фактично звернення стягнення до теперішнього часу не відбулось.

Позивач просить звернути стягнення на вказаний автомобіль, що на думку суду, враховуючи встановлені судом обставини справи, умови укладеного між сторонами договору застави, відповідає нормам чинного законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідно до платіжного доручення № 50007867 від 09.12.2014 року сплачено судовий збір в розмірі 3654,00 грн. (а.с. 140), тому зазначені судові витрати підлягають стягненню на користь позивача з відповідачів в рівних частках, з кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 22, 50, 526, 530, 530, 543, 546, 549, 553, 554, 572, 589, 590, 591, 610, 612, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 15, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (зареєстрованої в АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) та ОСОБА_2 (зареєстрованого в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (проспект П. Тичини, 1В, офіс «В», м. Київ, 02152, ідентифікаційний код 36422974, п/р 26001014076000 в ПАТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300379) заборгованість за Кредитним договором № 50004702 від 05.06.2012 року у розмірі 283 472 (двісті вісімдесят три тисячі чотириста сімдесят дві) грн. 60 коп., яка складається: з основної суми боргу в розмірі 189 005,65 грн., збитків у розмірі 26 666,34 грн., штрафу у розмірі 48 913,83 грн., пені у розмірі 1 134,53 грн., трьох відсотків річних у розмірі 2 794,85 грн. та інфляційних втрат у розмірі 14 957,40 грн.

Звернути стягнення на автомобіль марки Volkswagen, модель Polo, тип - легковий седан - В, кузов № НОМЕР_1, рік випуску 2012, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, заставною вартістю 151 027,70 грн., що належить ОСОБА_1, шляхом його вилучення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» та подальшого продажу з публічних торгів на умовах, визначених Договором застави транспортного засобу № 50004702 від 09.07.2012 року.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 (зареєстрованої в АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) та ОСОБА_2 (зареєстрованого в АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (проспект П. Тичини, 1В, офіс «В», м. Київ, 02152, ідентифікаційний код 36422974, п/р 26001014076000 в ПАТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300379) судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. 00 коп., тобто з кожного по 1827 (одній тисячі вісімсот двадцять сім) грн. 00 окоп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: Ю.Ф. Карпінська