Вирок № 51092757, 23.09.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/7297/15-к

Провадження № 1-кп/639/404/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2015 року м. Харків

Жовтневий райсуд м.Харкова в складі :

головуючого судді - Васильєвої Н.М.,

за участю секретарів - Тущенко Т.В.,Чигрінової І.А.,

за участю прокурора - Манохіна А.В.,

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника потерпілого- ОСОБА_6,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12015220500000514 по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харкова, українця, громадянина України, не одруженого, із середньо-спеціальною освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

1) 01.10.2009 року Ленінським районним судом м. Харкова за ст. 198 КК України до 1 року обмеження волі, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік; 2) 28.08.2009 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік; 3) 02.02.2011 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185, ст. 198, ст. ст. 71, 72 КК України до 3 років 3 місяців обмеження волі; 4) 02.12.2013 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки; 5) 12.02.2014 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі, ухвалою апеляційного суду Харківської області від 27.11.2014 року, на підставі ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році», скорочено наполовину невідбуту частину покарання; звільнений 10.02.2015 року на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02.02.2015 року умовно-достроково на невідбуту частину строку покарання 3 місяці 2 дні,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.187 ч.1,ч.2 КК України ,-

В с т а н о в и в :

ОСОБА_4 09.03.2015р. приблизно о 02 годині перебуваючи поблизу нічного клубу «Музей», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 123, побачив біля клубу двох раніше невідомих йому ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Саме в той час у нього виник злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу щодо вказаних осіб. Реалізуючі свій протиправний умисел, він прослідував за ними до буд. 3 по вул. Клапцова, де, наздогнавши їх, діючи зненацька, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, спочатку наніс два удари кулаками в обличчя ОСОБА_2 , від яких потерпіла впала на землю та втратила свідомість. Після цього ОСОБА_4, продовжуючи свої злочинні дії, навмисно наніс декілька ударів кулаками в обличчя ОСОБА_1, від яких вона також впала на землю і втратила свідомість.

Використовуючи безпорадний непритомний стан потерпілих, ОСОБА_4 відкрито заволодів майном ОСОБА_2, а саме: золотим ланцюжком 585 проби, вагою 24 грама, вартістю 12256 грн. 08 коп., золотою сережкою 585 проби, вагою 1 грам, вартістю 510 грн. 67коп., золотою обручкою 585 проби, вагою 5,21 грама, вартістю 2660 грн.59 коп., золотим хрестиком 585 проби, вагою 2 грама, вартістю 1021 грн. 34коп., пара срібних сережок 925 проби, вагою 10 грам, вартістю 105 грн. 40 коп. та мобільним телефоном «LG X135», вартістю 1358 грн. Потім ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_1 та заволодів її золотою обручкою 583 проби, вагою 8 грам, вартістю 4071грн. 36коп. та мобільним телефоном «Bravis Air», вартістю 684 грн.

Після цього ОСОБА_4, звернувши на свою користь зазначене майно потерпілих, з місця скоєння злочину зник та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.

В результаті насильницьких дій ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_2 згідно висновку судово-медичної експертизи №2076-ая/15 від 11.06.2015р. тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми носу у вигляді перелому кісток носу, що за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, які спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я.

Також в результаті насильницьких дій ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_1 згідно висновку судово-медичної експертизи № 225-а/15 від 21.04.2015р. тілесні ушкодження у вигляді: легкої закритої черепно-мозкової травми з синцем та забитої рани на обличчі, перелому кісток носу зі зміщенням, легкі кліничні прояви струсу головного мозку, що за ступенем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень, які спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я.

Крім того, в результаті протиправного діяння ОСОБА_4 завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 17912 грн. 08 коп., що підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи №2805 від 06.07.2015р., а потерпілій ОСОБА_1 матеріальної шкоди на загальну суму 4755 грн. 36 коп., що підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи № 2884 від 17.08.2015р.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4, будучи особою, яка вчинила розбійний напад, 21.04.2015р. приблизно о 19 годині перебував поблизу будинку № 4 по вулиці Степана Разіна м. Харкова, де в нього виник злочинний умисел на скоєння відкритого заволодіння чужим майном шляхом розбійного нападу на раніше йому невідомого ОСОБА_3, який проходив поблизу зазначеного будинку. При цьому ОСОБА_4 вирішив застосувати в якості знаряддя скоєння злочину належний йому газовий балончик.

З метою доведення свого протиправного умислу до кінця ОСОБА_4, діючи умисно, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, зненацька напав на ОСОБА_3 і, зломивши його активний опір шляхом використання газового балончика, з якого він розпилив потерпілому в очі газ, а потім, застосовуючи фізичну силу, наніс декількох ударів кулаком та ногою в обличчя і по голові потерпілого. Від отриманих ударів ОСОБА_3 впав на землю, а ОСОБА_4, використовуючи безпомічний стан потерпілого, відкрито заволодів його майном, а саме: мобільним телефоном «Samsung - Galaxy S-4».

Після цього ОСОБА_4, звернувши на свою користь зазначене майно потерпілого, з місця скоєння злочину зник та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд.

В результаті насильницьких дій ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження, які було зафіксовано під час проведення в той же день його медичного обстеження, а саме: закрита тупа травма носа у вигляді поперечного перелому носа в ділянці основи зі зміщенням та перелому спинки носа в нижній третині зі зміщенням та саднами в ділянці проекції переломів; забита рана на голові; гостра закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, травматична припухлість м'яких тканин з синцями в параорбітальних ділянках, травматична припухлість м'яких тканин в ділянці лівого сосковидного відростку, садна на голові та тулубі.

За ступенем тяжкості закрита тупа травма носу у вигляді поперечного перелому носа в ділянці основи зі зміщенням та перелому спинки носа в нижній третині зі зміщенням та саднами в ділянці проекції переломів; забита рана на голові, гостра закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, як у сукупності так і окремо належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я. Травматична припухлість м'яких тканин з синцями в параорбітальних ділянках, травматична припухлість м'яких тканин в ділянці лівого соско видного відростку, садна на голові та тулубі належать до легких тілесних ушкоджень, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи № 2260-ая/15 від 19.06.2015р.

Крім того, в результаті протиправного діяння ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 4719 гривень, що підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи №1790 від 28.04.2015р.

Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.187 ч.1, ч.2 КК України визнав повністю, суду пояснив, що в ніч з 08.03.2015р. на 09.03.2015 р. він пішов з дому прогулятися. Приблизно о 2 год. ночі йшов повз нічного клубу «Музей»,розташованого на вул. Полтавський шлях м.Харкова, де побачив двох раніше йому незнайомих дівчат, які вийшли з клубу та були у нетверезому стані. Він вирішив піти за ними та пограбувати їх. Обігнавши одну з дівчат, як потім стало відомо це була ОСОБА_2, він несподівано наніс їй два удари в голову. Від отриманих ударів дівчина впала на землю та лежала не рухаючись. В цей час друга дівчина, ОСОБА_1, стала кричати, він підійшов до неї та також наніс їй два удари кулаком правої та лівої руки в голову. Після отриманих ударів дівчина також впала на землю. Оскільки потерпілі лежали нерухомо та не могли чинити опір, він підійшов до ОСОБА_2, зірвав із її шиї золотий ланцюжок з хрестиком, потім забрав у неї сережки, золоту обручку, мобільний телефон, в подальшому підійшов до другої дівчини та забрав у неї золоту обручку та мобільний телефон, перелік викраденого та його вартість не оспорює. Викрадене майно в подальшому продав, мобільні телефони викинув. Крім того, у квітні 2015 року він попросив знайому йому дівчину ОСОБА_5, щоби вона створила сторінку у соціальній мережі Інтернет «В контакті» під своє ім`я та своє фото, а йому повідомила електронний адрес та пароль. Таким чином він, через Інтернет , познайомився та почав спілкуватися з чужої сторінки з потерпілим ОСОБА_3, з яким в подальшому домовилися зустрітися. 21.04.15р. він попросив свою знайому ОСОБА_5, щоби вона зустрілася з ОСОБА_3. Біля 17 год. того дня, ОСОБА_3 з ОСОБА_5 зустрілися, він їх побачив біля станції метро Холодна гора, пішов слідом. Перебуваючи поблизу будинку №4 по вулиці Степана Разіна м.Харкова, він підбіг до ОСОБА_3 із заду та застосовуючи газовий балончик йому у обличчя, напав на останнього, наніс декілька ударів кулаком та ногою в обличчя та по голові потерпілого. ОСОБА_3 впав на землю. В подальшому він забрав у потерпілого мобільний телефон. Злочин по відношенню до ОСОБА_3 вчинив через його наміри мати інтимні стосунки із неповнолітньою дівчиною. Цивільні позови також визнав повністю.

Потерпіла ОСОБА_2, суду показала, що в ніч з 8 та 9 березня 2015 року вона зі своєю подругою ОСОБА_1 перебувала у нічному клубі ,де святкували разом 8 Березня. Біля 2 години ночі 09.03.2015р. вони вирішили піти з клубу пішки додому. Коли вийшли на вулицю, вона несподіванно отримала удар кулаком в обличчя, від якого впала на землю та втратила свідомість. Потім відчула ,що з неї знімають ланцюжок, сережки, потім знов отримала декілька ударів в обличчя та голову та знов втратила свідомість. Отямившись, вона побачила поруч ОСОБА_1 , яка лежала без свідомості та не могла піднятися. Тоді вона, підвівшись , знайшла по дорозі нічний кіоск, звідки подзвонила додому татові, який їх забрав звідти та повіз до лікарні. Усього у неї було викрадено золотий ланцюжок, золоту сережку, золоту обручку, золотий хрестик, пару срібних сережок, мобільний телефоном «LG X135». Телефон їй повернули працівники міліції, але він поломаний. Заявила цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування спричиненої злочином матеріальної шкоди у розмірі 19126 грн.83коп. (1214,75грн.-кошти,витрачені на ліки+17912,08грн-вартість викраденого),моральної шкоди у розмірі 50 000 грн.

Потерпіла ОСОБА_1 дала аналогічні вищевикладеним покази, додавши, що їй обвинуваченим було спричинено декілька ударів кулаками в обличчя та по голові, від яких вона втрачала свідомість. Він заволодів її золотою обручкою та мобільним телефоном. Заявила цільний позов до обвинуваченого про відшкодування спричиненої злочином матеріальної шкоди у розмірі 10200грн., моральної шкоди у розмірі 50 000 грн.

Потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що 19 квітня 2015 року через мережу Інтернет «В контакті» він познайомився з дівчиною ОСОБА_5. Вона цікавилася його інтимними побажаннями, вони домовилися з нею про зустріч. 21.04.2015р. ввечері вирішили з нею піти прогулятися. Наблизившись до вулиці Степана Разіна,4 у м.Харькові, він помітив, що до нього наближається невідомий раніше йому ОСОБА_4, який раптово застосував йому в обличчя газовий балончик та несподівано наніс декілька ударів кулаком та ногою йому в обличчя і по голові. Від отриманих ударів він впав на землю, а ОСОБА_4 заволодів його мобільним телефоном. Через спричинення йому тілесних ушкоджень він з 21.04.15р. по 10.05.2015р. перебував на лікуванні у хірургічному відділенні ЦРЛ №4 м.Харкова. Заявив цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування йому спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 11 112грн.( 2782 грн.- витрати на лікування + 2330грн. пошкоджені особисті речі + 6000 грн. вартість викраденого мобільного телефону), моральної шкоди у розмірі 50 000 грн.

Обвинувачений вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються. Цю позицію підтримала і сторона обвинувачення та потерпілі.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини, а також, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження всіх доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілих та дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в обсязі пред'явленого обвинувачення, є доведеною. Дії ОСОБА_4 органом досудового слідства вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 187 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій); за ч. 2 ст. 187 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій.

Вирішуючи питання про міру та вид покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які згідно ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, особу обвинуваченого, який не працює, неодружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, характеризується за місцем проживання посередньо, раніше неодноразово судимий.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає повне визнання вини.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.

У зв'язку з чим суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і міра покарання повинна бути пов'язана з позбавленням волі та визначена у межах санкцій відповідних статей Особливої частини Кримінального кодексу України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів. Підстав для застосування ст.ст.69,75 КК України суд не вбачає.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 перебуває на обліку у Жовтневому МВР КВІ ДПтСУ Харківської області за вироком Жовтневого райсуду м.Харкова від 02.12.2013р., яким за скоєння злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України він був засуджений до 3 років позбавлення волі та згідно ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки, тобто вчинив вказані злочини в період іспитового строку за вказаним вироком, а також в період умовно-дострокового звільнення до повного відбуття покарання за вироком Ленінського райсуду м. Харкова від 19.02.2014 року, то йому повинно бути призначено остаточне покарання за правилами ч. 1 ст. 71 КК України.

Потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричинених злочином.

Згідно з вимогами ст. ст.1166,1167 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, чи самій фізичній чи юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Стаття 60 ЦПК України покладає на сторони довести ті обставини на які вони посилаються як на доказ.

Так потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про стягнення з нього матеріальної шкоди у розмірі 19126 грн.83 коп. та моральної шкоди у розмірі 50 000 грн. Суд вважає позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню на суму 18695 грн.77 коп., які складаються з витрат на лікування потерпілої, які підтверджені рекомендованим їй медичним лікуванням та відповідними чеками у розмірі 783 грн.69 коп. (а.с.38-42), а також вартості викраденого майна у розмірі 17912 грн.08 коп., що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи №2805 від 06.07.15р.(т.1 а.к.п.91-94) ,в іншій частині позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки не підтверджені документально. В рахунок відшкодування моральної шкоди суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої 50 000 грн., виходячи з принципів розумності та справедливості, задовольнивши її вимоги у повному обсязі. При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню на підставі ст.ст.23,1167 ЦК України, суд враховує, що внаслідок скоєння обвинуваченим злочину потерпіла відчувала біль, певні фізичні та моральні страждання, перенесла нервове потрясіння, була змушена проходити тривалий курс лікування та потребує подальшого оперативного втручання для відновлення кісток носу.

Потерпілою ОСОБА_1 також заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про стягнення з нього матеріальної шкоди у розмірі 10200 грн. та моральної шкоди у розмірі 50 000 грн. Суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню на суму 7332 грн.99 коп., які складаються з витрат на лікування потерпілої, які підтверджені рекомендованим їй медичним лікуванням та відповідними чеками у розмірі 2577 грн.63 коп. (а.с.32-36), а також вартості викраденого майна у розмірі 4755 грн.36 коп., що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи №2884 від 17.08.15р.(т.1 а.к.п.101-103) ,в іншій частині позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки не підтверджені документально. Крім того, потерпілою ОСОБА_1 заявлено позов про відшкодування з моральної шкоди в сумі 50000 грн., який суд на підставі ст.ст.23,1167 ЦК України рахує необхідним задовольнити повністю, враховуючи при цьому характер та тривалість моральних переживань, емоційних та душевних страждань потерпілої в зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями, порушенням звичного життєвого укладу, що є доведеним, виходячи з принципу розумності та справедливості, вважає обгрунтованим розмір такої, що підлягає стягненню з обвинуваченого вказаної потерпілою суми 50000 грн.

Потерпілим ОСОБА_3 також заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про стягнення з нього матеріальної шкоди у розмірі 11 112 грн. та моральної шкоди у розмірі 50 000 грн. Суд вважає позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню на суму 5619 грн.57 коп., які складаються з витрат на лікування потерпілого, які підтверджені рекомендованим йому медичним лікуванням та відповідними чеками у розмірі 900 грн.57 коп. (а.с.54-58), а також вартості викраденого майна у розмірі 4719 грн., що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи №1790 від 28.04.15р.(т.2 а.к.п.210-211) ,в іншій частині позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки не підтверджені документально. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди у сумі 50 000 гривень судом задовольняється повністю. Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує, що така шкода заподіяна злочинними діями обвинуваченого, враховує глибину, характер та обсяг душевних страждань потерпілого ОСОБА_3 , у якого був порушений нормальний стан його життя, потерпілий втратив роботу, вимушений прикладати постійні зусилля для збереження погіршеного стану здоров'я, який склався у нього внаслідок злочинних дій обвинуваченого, а також для відновлення його попереднього стану, потерпілий не отримав жодного морального відшкодування, а також вибачень з боку обвинуваченого. При цьому суд бере до уваги вік, стан здоров'я обвинуваченого, його соціальний статус, керується принципом розумності і достатності і вважає, що визначений розмір моральної шкоди є достатнім і справедливим.

Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 та ч. 2 ст. 124 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 термін його попереднього ув'язнення з 14.08.2015 року .

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 368, 373-376 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 187 та ч. 2 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;

- за ч. 2 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з всього конфіскацією майна, що є у його приватній власності.

Згідно ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_4 призначити у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією всього майна, що є у його приватній власності.

Відповідно до ст. 71 КК України до призначеного ОСОБА_4 покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироками Жовтневого райсуду м.Харкова від 02.12.2013р. та Ленінського райсуду м. Харкова від 19.02.2014 року та остаточно призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців із конфіскацією всього майна, що є у його приватній власності.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 14 серпня 2015 року, тобто з дня його затримання.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_4 залишити без змін - тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань №27 Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в Харківській області.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 спричинену матеріальну шкоду в сумі в сумі 18695 грн.77 коп., моральної шкоди 50 000 грн. а всього 68 695 (шістдесят вісім тисяч шістсот дев»яносто п»ять) грн. 77 коп.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 спричинену матеріальну шкоду в сумі в сумі 7332 грн.99 коп. , моральної шкоди 50 000 грн. а всього 57332 (п»ятдесят сім тисяч триста тридцять дві) грн. 99 коп.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково.Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 спричинену матеріальну шкоду 5619 грн.57 коп., моральну шкоду 50 000 грн., а всього 55619 (п»ятдесят п»ять тисяч шістсот дев»ятнадцять) грн. 57 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави - 936 (дев»ятсот тридцять шість) гривень 42 коп. витрат за проведення експертиз , перерахувавши їх на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області (код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова, з призначенням виду платежу - "за експертні послуги".

Речовий доказ по справі: мобільний телефон «LG X135»,білого кольору, у неробочому стані, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_2, залишити останній як законному власнику(а.с.96 т.1 к/п).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому ,потерпілим та прокурору.

Суддя Н.М. Васильєва