Ухвала суду № 51092079, 22.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" вересня 2015 р. м. Київ К/800/32871/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.,розглянувши в порядку письмового проваджееннякасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс»на постановуМиколаївського окружного адміністративного суду від 12.02.2014та ухвалуОдеського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2014у справі № 814/65/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс»доДержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській областіпроскасування податкових повідомлень-рішень ,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївський області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000072340, №0000062340 від 27.02.2012.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.02.2014, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2014, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, оскільки вважає, що постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено та з матеріалів справи вбачається, що:

- відповідачем проведено позапланову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Торгсервіс-Юг» за період з 01.01.2010 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт №446/23-400/32719869 від 10.02.2012;

- названим актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення ПДВ на суму 2 821 грн., та п.3.1 ст.3, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2. пп.5.3.9, п.5.3 ст.5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на суму 3 526 грн.;

- на підставі акту перевірки відповідачем було прийнято:

1) податкове повідомлення-рішення №0000062340 від 27.02.2012, яким позивачу зменшено від'ємне значення податку на додану вартість у розмірі 2 821 грн.;

2) податкове повідомлення-рішення №0000072340 від 27.02.2012, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 3 526 грн. за основним платежем та на суму 881,50грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що за встановлених обставин справи надані позивачем первинні документи, на підставі яких сформовано спірні дані податкового обліку, складені формально, за відсутності реального здійснення господарських операцій.

Суд касаційної інстанції вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, як такими, що зроблені без всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи (а саме - наявної у справі копії акту №446/23-400/32719869 від 10.02.2012), перевірка позивача, за результатами якої прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, була проведена відповідачем на виконання постанови старшого слідчого від 12.01.2012 згідно пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.138 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеного положення Кодексу та вимоги заявленого позову, суд касаційної інстанції зазначає, що предметом дослідження у даній справі, перш за все, мають бути обставини, які свідчать про наявність у відповідача підстав, з якими закон пов'язує можливість для прийняття податкових повідомлень-рішень.

Згідно пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Пунктом 78.8 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що порядок оформлення результатів документальної планової перевірки та порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

За змістом п 86.9 ст.86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки позивача та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень) у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 58.4 ст.58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Однак, як вбачається з оскаржуваних судових рішень, фактичні обставини щодо підстав проведення відповідачем перевірки позивача та, як наслідок, наявність або відсутність у контролюючого органу законодавчо визначеної можливості для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, тобто, фактичні обставини щодо дотримання відповідачем встановленого Податковим кодексом України порядку прийняття таких податкових повідомлень-рішень, судами попередніх інстанцій не досліджено та не встановлено.

Недотримання судами першої й апеляційної інстанцій вимог процесуального закону призвело до неповного з'ясування фактичних обставин справи, які входять до предмету доказування та мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Вищевказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору та вважати, що оскаржувані судові рішення винесені з дотриманням принципів законності та обґрунтованості у відповідності до приписів ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на неповноту встановлення судами усіх обставин справи, що входять до предмету доказування, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вищевикладене, встановити повно і правильно фактичні обставини відповідно до заявлених позовних вимог та предмету доказування у справі та, в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права, вирішити даний спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс» задовольнити частково.

2. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2014 у даній справі скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний