Ухвала суду № 51091911, 21.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

21 вересня 2015 року м. Київ справа № 800/362/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Сірош М.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України Гройсмана Володимира Борисовича,

про визнання дій неправомірними, визнання незаконним і скасування постанов Верховної Ради України, -

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій Голови Верховної Ради України Гройсмана В.Б. щодо порушення ним встановленого Законом України «Про Регламент Верховної Ради України» порядку прийняття, розгляду та внесення на голосування подання про надання дозволу на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата України ОСОБА_1; визнання незаконними і скасування постанов Верховної Ради України від 17 вересня 2015 року «Про включення до порядку денного та розгляд питання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата України ОСОБА_1.», «Про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата України ОСОБА_1.».

До поданої позовної заяви подане клопотання про забезпечення адміністративного позову і зупинення дії зазначених постанов Верховної Ради України до ухвалення Вищим адміністративним судом України судового рішення у адміністративній справі.

Клопотання мотивоване тим, що вказані постанови Верховної Ради України були прийняті з очевидним порушенням Конституції України та Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», оскільки передбачена частиною 3 статті 18, статей 219, 220, частин 1-5 статті 321 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» не була дотримана процедура позбавлення депутатської недоторканості народного депутата України ОСОБА_1

Під час прийняття оскаржуваних постанов Верховною Радою України було порушено основні права людини і громадянина, передбачені та гарантовані Конституцією України - принцип рівності всіх громадян перед законом, що є конституційною гарантією правового статусу особи, який поширюється на призначення кримінального покарання при прийнятті Верховною Радою України зазначених постанов, не був дотриманий конституційний принцип рівності всіх громадян перед законом, із-за чого існує реальна загроза завдання шкоди конкретним правам та свободам народного депутата України ОСОБА_1, його праву на особисту свободу та недоторканість, які на підставі прийнятих постанов будуть обмежені і позивач буде безпідставно перебувати під вартою.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам, передбаченим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а клопотання - на відповідність статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві повинні бути зазначені:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;

2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;

6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

2. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

3. До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

4. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

5. Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

У порушення статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві не наведені обставини та обґрунтування окремо щодо конкретних позовних вимог допущених порушень кожним із відповідачів, в чому полягають ці порушення, що перешкоджає у відкриті провадження у адміністративній справі.

У зв'язку з цим, необхідно розкрити у позовній заяві допущені порушення щодо суб'єкта владних повноважень та посадових осіб, що впливають на визначення підсудності у адміністративній справі.

Крім того, до позовної заяви не надані копії оскаржуваних постанов Верховної Ради України без належного обґрунтування, як це передбачено статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, посилання на порушення Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» здійснене формально без зазначення номеру та дати прийняття цього Закону.

В переліку документів, що додані до позову, зазначені лише квитанція про сплату судового збору, копія договору про надання адвокатських послуг і дві копії адміністративного позову з додатками.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України № 3674-VI від 8 липня 2011 року «Про судовий збір» за подання позову за місцем розгляду справи сплачується судовий збір, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до частини 2 статті 9 даного Закону суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до квитанції про сплату судового збору, яка долучена до позову, за подання позову позивачем сплачено 974,00 грн. на рахунок № 31210255700007 (отримувач УДКСУ у Печерському районі 22030005, код отримувача 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача 820019).

Додана до позовної заяви квитанція про сплату судового збору не відповідає квитанції, яка зазначена у спеціальному фонді Державного бюджету України.

Також, до клопотання про забезпечення адміністративного позову замість оригіналу квитанції долучена лише ксерокопія квитанції про сплату судового збору, що протирічить частині 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено долучення до позовної заяви документа про сплату судового збору.

Таким чином, підстав вважати, що судовий збір за подання позову та клопотання про забезпечення позову сплачено позивачем належним чином немає.

Між тим, частиною 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України визначені підстави вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

У пункті 1 частини 5 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції та встановлення для них заборони вчиняти певні дії.

Це положення закріплене і рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2011 від 16 червня 2011 року, у якому зазначено, що недопущення забезпечення судом адміністративного позову шляхом зупинення актів Верховної Ради України, Президента України та встановлення для них заборони вчиняти певні дії пов'язане зі значущістю їх діяльності, презумпцією конституційності прийнятих ними актів та вчинених дій і зумовлене тим, що використання таких засобів забезпечення в інтересах позивача може призвести до порушення прав невизначеного кола осіб. Неможливість застосування судом заходів забезпечення позову у виключних випадках не є обмеженням конституційного права громадян на судовий захист.

Відповідно до частини 4 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Главою 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначені особливості провадження в адміністративних справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у тому числі предмет оскарження, суб'єкти оскарження, строки розгляду цих справ, а також рішення, яке може приймати Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду цих справ.

Згідно з частинами 1, 2 статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; актів Вищої ради юстиції; дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції; рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Акти, дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, а також рішення, дії чи бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів оскаржуються до Вищого адміністративного суду України.

Вказаними нормами визначений перелік суб'єктів владних повноважень, чиї рішення, акти, дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції.

Голова Верховної Ради України як суб'єкт владних повноважень рішення, акти, дії чи бездіяльність якого з питань діяльності та організації роботи Верховної Ради України у частині 2 статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України не зазначений.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні окружним адміністративним судам.

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи те, що позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, вона повинна бути залишена без руху.

Роз'яснити особі, яка звернулася з позовною заявою, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 18, 106, 108, 117, 160, 165, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України Гройсмана Володимира Борисовича про визнання дій неправомірними, визнання незаконним і скасування постанов Верховної Ради України та клопотання про забезпечення позову залишити без руху і встановити строк три дні з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, для усунення недоліків.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, передбачені статтями 236-238, 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Сірош