Ухвала суду № 51091771, 17.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2015 р. м. Київ К/800/38762/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Шведа Е.Ю.,

суддів Горбатюка С.А.,

Мороз Л.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за

касаційною скаргою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2014 року

у справі № 816/7367/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрибьюшн»

до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області,

третя особа: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

про визнання дій протиправними, скасування наказу, припису і постанови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрибьюшн» (далі - ТОВ «Сав-Дістрибьюшн») звернулось до суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області (далі - Інспекція), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило:

- визнати протиправними дії посадових осіб Інспекції щодо проведення позапланової перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів у приміщенні магазину «Фокстрот», розташованому за адресою: м. Миргород, вул. Гоголя, буд. 56, що належить ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» на підставі депутатського звернення ОСОБА_2;

- визнати протиправним та скасувати наказ № 64-п від 12 листопада 2013 року про проведення позапланової перевірки позивача в частині проведення перевірки торгівельного об'єкту ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» - магазину «Фокстрот», розташованого за адресою: м. Миргород, вул. Гоголя, буд. 56;

- визнати протиправним та скасувати припис до акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 000316 від 18 листопада 2013 року;

- скасувати постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» № 187 від 10 грудня 2013 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року в задоволенні позову відмовлено. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, якою позов задоволено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що суд апеляційної інстанції в порушення норм процесуального права, вийшов за межі позовних вимог, що призвело до незаконного, на думку відповідача, скасування рішення суду першої інстанції. Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що Інспекція не мала підстав для проведення перевірки магазину «Фокстрот».

В запереченнях, що надійшли на адресу суду, позивач вважає касацій скаргу необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, їх представників, що з'явились, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

Судами встановлено, що до Генеральної прокуратури України надійшло звернення народного депутата України ОСОБА_2 з проханням в межах компетенції вжити заходів прокурорського реагування для припинення порушень прав споживачів та здійснити перевірку торгової мережі магазинів побутової техніки «Фокстрот» на предмет продажу контрафактної продукції та товарів, які несертифіковані (заборонені для продажу) в Україні. Вказане звернення листом Генеральної прокуратури України від 21 жовтня 2013 року № 07/4/3-16314-13 направлено для розгляду в межах компетенції до Держспоживінспекції України.

Листом Держспоживінспекції України від 06 листопада 2013 року № 5114-2-7/7 відповідачу надіслано для розгляду у межах компетенції зазначене звернення народного депутата ОСОБА_2 щодо ознак порушення законодавства про захист прав споживачів у торговій мережі магазинів побутової техніки «Фокстрот», яким його зобов'язано перевірити факти, викладені у зверненні, та для одержання згоди на проведення позапланових заходів державного контролю у найкоротший термін надіслати заявку за встановленою формою.

Відповідно до отриманої письмової згоди Держспоживінспекції України від 12 листопада 2013 року № 03/7-10499-2013 на проведення позапланової перевірки ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» м. Миргород, вул. Гоголя, 56 на підставі звернення народного депутата ОСОБА_2, Інспекцією видано наказ № 64-п від 12 листопада 2013 року «Про проведення позапланових перевірок», яким посадовим особам Інспекції наказано провести перевірки суб'єктів господарювання на дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, стандартів, норм і правил у межах компетенції Інспекції, у тому числі торгівельний об'єкт ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» - магазин у Полтавській області, м. Миргород, вул. Гоголя, 56. Також Інспекцією видано направлення на проведення перевірки № 418 від 14 листопада 2013 року.

На підставі зазначених документів посадовою особою Інспекції 18 листопада 2013 року проведено позапланову перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів ТОВ «Сав-Дістрибьюшн», а саме його торгівельного об'єкту - магазину «Фокстрот», розташованого за адресою: м. Миргород, вул. Гоголя, буд. 56, за результатами якої складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 000316 від 18 листопада 2013 року.

Вказаним актом перевірки зафіксовано, що в реалізації позивача знаходиться продукція, щодо якої відсутня необхідна доступна, достовірна та своєчасна інформація, а саме: інформація щодо найменування та місцезнаходження виробника, імпортера, що є порушенням ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», п. 21 Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833.

На підставі матеріалів перевірки та з метою припинення порушень законодавства про захист прав споживачів, керуючись ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів», суб'єкту господарювання видано припис до акту від 18 листопада 2013 року № 000316, яким зобов'язано усунути недоліки, зазначені в акті перевірки, у тому числі доповнити, зазначену в акті продукцію, необхідною інформацією згідно з вимогами чинного законодавства.

10 грудня 2013 Інспекцією на підставі акту перевірки від 18 листопада 2013 року № 000316 прийнято постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» № 187, якою за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, на ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» накладено штраф у розмірі 10281,74 грн.

Позивач, не погодившись з діями відповідача щодо проведення перевірки та рішеннями, прийнятими за наслідками її проведення, звернувся до суду з даним позовом про визнання дій протиправними, скасування наказу, припису і постанови.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності проведення відповідачем перевірки, дотримання процедури її проведення та оформлення результатів, а також з законності спірних рішень.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з відсутності у відповідача підстав для проведення перевірки. Крім того, судом вказано, що скасування Мінекономрозвитку України наказу Інспекції про проведення перевірки позивача тягне за собою скасування всіх наступних прийнятих рішень органу владних повноважень, які прийняті за результатами такої перевірки.

Суд касаційної інстанції не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» однією із підстав для здійснення позапланових заходів є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Механізм здійснення державного контролю посадовими особами Держспоживінспекції України та її територіальних органів за додержанням законодавства про захист прав споживачів суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства регулюється Порядком проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 07.03.2012 N 310 (далі - Порядок проведення перевірок).

Вказаний порядок розроблений відповідно до вимог Законів України «Про захист прав споживачів», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до п. 1.4 Порядку проведення перевірок перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. Органи з питань захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Позапланові перевірки суб'єктів господарювання проводяться посадовими особами, зокрема, з підстави звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позапланова перевірка у цьому разі здійснюється за наявності згоди на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю Держспоживінспекції України.

Згідно з п.п. 2.1, 2.4 та 3.1 Порядку проведення перевірок перед початком перевірки суб'єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, пред'являють керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надають суб'єкту господарювання копію направлення на перевірку, а також інформують цих осіб про мету перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки встановлюються обставини, які призвели до порушення вимог законодавства про захист прав споживачів.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами в разі виявлення порушень вимог законодавства складається акт.

З урахуванням наведених норм та встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про законність дій посадових осіб Інспекції щодо проведення перевірки та обґрунтованість і законність прийняття Інспекцією наказу на проведення перевірки та надання направлень на її проведення. Також перевірку об'єкту торгівлі, що належить позивачу, проведено з дотриманням та наявності встановлених законом підстав для проведення позапланових перевірок, а саме: звернення народного депутата України, листа Генеральної прокуратури України, листів Держспоживінспекції України, згоди Держспоживінспекції України на проведення позапланової перевірки.

Доводи позивача про те, що посадова особа Інспекції вийшла за межі питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення позапланового заходу, є безпідставними з огляду на те, що направленням на проведення перевірки визначено, що перевірка проводиться з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг на дотримання Закону України «Про захист прав споживачів» та інших нормативних та нормативно-правових актів в межах наданих повноважень у відповідності до ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів», а не тільки з питань перевірки фактів продажу контрафактної продукції та товарів, які не сертифіковані (заборонені для продажу) в Україні.

За змістом ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів, дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Вказана інформація доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

П. 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. N 833 передбачено обов'язок суб'єкта господарювання надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари.

Ч. 1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, зокрема, давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів, перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів; забороняти суб'єктам господарювання реалізацію споживачам продукції, зокрема, на яку відсутні документи, що засвідчують її відповідність вимогам нормативних документів, ввезеної на територію України без документів, які підтверджують її належну якість; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З урахуванням встановлення перевіркою обставин відсутності на час проведення перевірки у позивача необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, Інспекцією обґрунтовано прийнято спірні припис та постанову відносно «Сав-Дістрибьюшн» і підстави для їх скасування відсутні, про що вірно вказав суд першої інстанції.

Надані суду першої інстанції ксерокопії фотокарток обґрунтовано не взято ним до уваги оскільки вони не спростовують висновків Інспекції, зроблених під час перевірки позивача, та не дають підстав стверджувати, що викладені в акті перевірки факти не існували під час проведення посадовими особами відповідача позапланової перевірки, результати якої оскаржуються.

Посилання позивача на помилки в обрахунку розміру штрафної санкції, як на підставу незаконності спірної постанови, також не можуть бути взяту судом до уваги з огляду на те, що позивачем ні судам, ні посадовим особам Інспекції не надано іншої інформації про вартість товару (партії товару), на підставі якої і здійснюється обрахування розміру штрафної санкції.

Окремо варто зазначити, що скасування Міністерством економічного розвитку і торгівлі України наказу про проведення позапланової перевірки не є безумовною підставою для визнання такої перевірки незаконною та не тягне за собою скасування всіх наступних прийнятих рішень орану владних повноважень, які прийняті за результатами такої перевірки, за умови, що така перевірка вже проведена та встановлено обставини, які стали підставою для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції помилково скасував його законне та обґрунтоване рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Отже, касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції скасуванню з залишенням в силі постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Полтавській області задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2014 року скасувати та залишити в силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: