Ухвала суду № 51091440, 17.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 р.Справа № 818/1991/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.07.2015р. по справі № 818/1991/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДСВІТ-7"

до Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсвіт-7" (далі по тексту - ТОВ "Будсвіт-7"), звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.04.2015 року № 0001881501/11624 про зобов'язання сплатити штраф в розмірі 43723,28 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15.07.2015 року по справі № 818/1991/15 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсвіт -7" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сумах №0001881501 /11624 від 08.04.2015р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будсвіт-7" суму судового збору в розмірі 182,70 грн.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.07.2015 року по справі № 818/1991/15, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ТОВ «Будсвіт-7» відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що ТОВ «Будсвіт-7» було подано до ДПІ у м. Сумах податкову декларацію за липень 2014 року, в якій визначено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 5905,00 грн. Станом на 30.08.2015 року в інтегрованій картці ТОВ «Будсвіт-7» по ПДВ обліковувалась переплата в сумі 20076,58 грн., у зв'язку з чим за рахунок даної переплати було погашено грошове зобов'язання в сумі 5905,00 грн., станом на 30.08.2014 року переплата зменшилась до 14171,58 грн. 20.08.2014 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2014 року ТОВ "Будсвіт-7" подало до ДПІ у м. Сумах уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість як додаток до податкової декларації за липень 2014 року, яким визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 232788,00 грн., а також самостійно нараховано суму штрафу в зв'язку з виправленням помилки в розмірі 11639,00 грн. В зв'язку з наявною переплатою з податку на додану вартість в розмірі 14171,58 грн. суму грошового зобов'язання зменшено до 230255,42 грн. Таким чином, станом на 31.08.2014 року у ТОВ "Будсвіт-7" виник податковий борг в розмірі 230255,42 грн. Оскільки у позивача в період з серпня 2014 року по січень 2015 року обліковувалась недоїмка по сплаті ПДВ, відповідачем у відповідності до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України всі сплачені позивачем кошти були зараховані в рахунок погашення погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення. ДПІ у м. Сумах було проведено камеральну перевірку уточнюючого розрахунку за квітень 2014 року, в ході якої встановлено порушення позивачем строків сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2014 року, якою виявлено несвоєчасну сплату позивачем до бюджету уточненого грошового зобов'язання з ПДВ за квітень 2014 року. У зв'яізку з чим, вважає правомірним визначення позивачеві штрафних (фінансових) санкцій в сумі 43723,28 грн. згідно зі спірним податковим повідомленням-рішенням, та не вбачає підстав для скасування останнього.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Сумах проведено перевірку платіжної дисципліни податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2014 року, як додатку до податкової декларації за липень 2014 року, поданої ТОВ «Будсвіт-7». За результатами перевірки складено акт від 09.02.2015 року № 478/18-19-15-02/36707265 (а.с.7-8).

В ході перевірки встановлено порушення ТОВ "Будсвіт-7" п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, що виявилось у несвоєчасності сплати до бюджету податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2014 року, як додатку до податкової декларації за липень 2014 року.

На підставі наведених висновків акту перевірки ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.04.2015 року № 0001881501/11624, яким ТОВ "Будсвіт-7" визначена сума грошового зобов'язання із сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 43723,28 грн. (а.с.11).

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, оскільки станом на 31.08.2014 р. податковий борг з податку на додану вартість у позивача був відсутній.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що підставою для нарахування позивачеві штрафних санкцій згідно зі спірним податковим повідомленням-рішенням стала затримка з 39 по 154 календарний день сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 218616,40 грн., розрахунок якої зазначено в акті перевірки (а.с.7). Факт перерахування грошових коштів, суми сплати та терміни, зазначені в акті, сторонами не заперечуються.

Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, податковий орган виходив із наявності у позивача несплаченого у встановлений законом строк грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 232788 грн.

Колегія суддів вважає такий висновок відповідача хибним та таким, що не є підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, з огляду на таке.

20.08.2014 ТОВ "Будсвіт-7" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2014 року № 9048500329, яким самостійно визначено розмір грошового зобов'язання по основному платежу з податку на додану вартість в сумі 232 788,00 грн. (а.с.61).

Крім того, відповідно до поданого ТОВ "Будсвіт-7" уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 20.08.2014 № 9048500329 товариством самостійно визначено розмір штрафної (фінансової) санкції в сумі 11 639, 00 грн.

Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

З поданої позивачем декларації з ПДВ за липень 2014 року вбачається, що ТОВ "Будсвіт-7" у відповідності до вимог п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, відобразило суму недоплати у складі декларації з ПДВ за липень 2014 року (період наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання) у розмірі 232787,59 грн. (Додаток 5) (а.с.60).

При цьому сума недоплати збільшена позивачем на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, що становить 11639 грн., і сплачена позивачем самостійно за платіжним дорученням від 29.08.2014р. №145 у складі суми 17544 грн., з яких 5905 грн. сума ПДВ за липень 2014 року, а 11639 грн. штрафна санкція за затримку декларування ПДВ за квітень 2014 року.

Отже, ТОВ "Будсвіт-7" у відповідності до вимог п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, мало право не подавати уточнюючий розрахунок, оскільки відповідні уточнені показники за квітень 2014 року були зазначені ним у складі податкової декларації за липень 2014 року (будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені).

Вказані обставини не заперечуються податковим органом.

В той же час, до поданої податкової декларації позивачем додано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким позивачем самостійно було визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 232788 грн., а також самостійно нараховано суму штрафу у зв'язку з виправленням помилки в розмірі 11639 грн.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що сума недоплати у розмірі 232788 грн. відображена позивачем у складі декларації з ПДВ за липень 2014 року, а самостійно нарахована сума штрафу у зв'язку з виправленням помилки в розмірі 11639 грн. повністю сплачена позивачем 29.08.2014р.

Таким чином, станом на 31.08.2014 р. податковий борг з податку на додану вартість у позивача був відсутній.

За таких обставин, як вірно зазначено судом першої інстанції, сам по собі факт подачі позивачем уточнюючого розрахунку не є доказом існування податкового боргу, оскільки дану суму позивачем відображено в складі декларації з ПДВ за липень 2014 року у розмірі 232787,59грн., про що зазначено в розділі 1 Податкові зобов'язання додатку 5 до декларації.

Слід зазначити, що питання наявності чи відсутності узгодженої суми податкового боргу в розмірі 232788 грн. згідно зазначеної декларації вирішувалося в судовому порядку при розгляді справи № 818/2890/14 та №818/3505/14.

Так, постановою Сумського окружного адміністративного суду від 08.12.2014 року по справі № 818/2890/14 (а.с.19-21), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 року (а.с.22-23), встановлено відсутність у ТОВ "Будсвіт-7" станом на 31.08.2014 року податкового боргу в розмірі 232788 грн. на підставі вищезазначених декларацій, в зв'язку із чим в судовому порядку була скасована податкова вимога №8290-25 від 01.09.2014р., оскільки у позивача відсутній податковий борг, сума відображена у податкових зобов'язаннях наступного періоду.

При розгляді справи № 818/3505/14 судом апеляційної інстанції було відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості в сумі 238389,32 грн. в зв'язку із поданим 20.08.2014 р. ТОВ "Будсвіт-7" до Державної податкової інспекції у м. Сумах уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2014 року № 9048500329, яким самостійно визначено розмір грошового зобов'язання по основному платежу з податку на додану вартість в сумі 232788,00 грн., із врахуванням наявної суми переплати в розмірі 14171,58 грн. Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що станом на 31.08.2014р. у позивача відсутній податковий борг, сума відображена у податкових зобов'язаннях наступного періоду.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином при розгляді даної справи та судами першої та апеляційної інстанції по справам № 818/2890/14 та №818/3505/14 встановлено, що сума у розмірі 232788,00 грн. відображена позивачем у складі декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року, дана сума не є тією, що має статус податкового боргу та підлягає сплаті до бюджету, самостійно нарахована позивачем сума штрафу у зв'язку з виправленням помилки в розмірі 11639,00 грн. сплачена 29.08.2014 року в повному обсязі.

Таким чином, сума податку на додану вартість в розмірі 232788,00 грн. станом на 31.08.2014 р. не має статусу податкового боргу.

Посилання представника відповідача на те, що підприємством неправомірно одночасно застосовано норми частини а) та б) абз. 3 п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки абз.1 цієї ж статті зобов'язує надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку, що і було виконано позивачем.

В разі невідображення суми виявленої помилки в складі податкових зобов'язань наступного періоду, дана сума мала б статус податкового богу і підлягала сплаті до бюджету.

В даному випадку, позивачем було виконано вимоги п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України в зв'язку із чим податковий борг у позивача відсутній, що підтверджується матеріалами справи.

Слід зазначити, що підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 08.04.2015 р. № 0001881501 про застосування до ТОВ «Будсвіт-7» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 43723,28 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України, а отже, наявні підстави для скасування даного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.07.2015р. по справі № 818/1991/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 22.09.2015 р.