Ухвала суду № 51091432, 15.09.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 р.Справа № 820/5026/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2015р. по справі № 820/5026/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Данунц"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

15 травня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАНУНЦ" (далі по тексту - ТОВ "ДАНУНЦ", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області , в якому просило скасувати податкове повідомлення рішення від 19 грудня 2014 року за № 0004562201 в частині порушення п.12. ст. 3 Закону України від 07 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та застосованих штрафних (фінансових) санкцій за це порушення у розмірі 1 960,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНУНЦ" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Виходячи з приписів ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "ДАНУНЦ" зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку в на обліку в ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 11 липня 2012 року, є платником податку на додану вартість.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, видами діяльності ТОВ "ДАНУНЦ" є оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах, управління формами, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, консультування з питань комерційної діяльності й керування, рекламні агентства.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ДАНУНЦ" на підставі ліцензії на право провадження підприємницької діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, виданої Державною службою України з лікарських засобів, з 15 березня 2014 року відкрито аптеку № 22 (КРЕМЕНЧУЦЬКА - 2»), що розташована за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. 60-річчя Жовтня,31, що підтверджується наказом від 14 березня 2014 року № 27, а також ліцензією, виданою Державною службою України з лікарських засобів 20 лютого 2013 року.

Судом встановлено, що фахівцями ГУ ДФС у Полтавській області проведена фактична перевірка щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявність ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За результатами фактичної перевірки складений акт (довідка) від 04 грудня 2014 року, яким встановлено порушення вимог п.п. 9, 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: неведення обліку товарів, а саме: витосепт р-р наруж. 96% фл.ю100мл за місцем реалізації в аптеці № 22, (КРЕМЕНЧУЦЬКА - 2»), що розташована за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. 60-річчя Жовтня,31.

Зазначений акт був оскаржений позивачем в адміністративному порядку до ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області.

У відповіді на заперечення до акту фактичної перевірки від 16 грудня 2014 року № 8905/10/20-34-22-01-16 визначено, що висновки акта щодо зазначених порушень є правомірними та будуть враховані під час застосування фінансових санкцій.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення від 19 грудня 2014 року № 0004562201, яким нараховано штрафні (фінансові) санкції у зв'язку з порушенням п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у розмірі 1961 грн.

Зазначене податкове повідомлення - рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до ГУ Міндоходів у Харківській області .

Рішенням ГУ Міндоходів у Харківській області від 27 лютого 2015 року № 1511/10/20-40-10-04-17 скарга директора ТОВ "ДАНУНЦ" Веселової О.А. залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення від 19 грудня 2014 року № 0004562201 без змін .

Також зазначене податкове - повідомлення рішення було оскаржено позивачем до Державної фіскальної служби України .

Рішенням Державної фіскальної служби України від 29 квітня 2015 року № 9169/6/99-99-10-01-02-25, без змін податкове повідомлення - рішення від 19 грудн 2014 року № 0004562201 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а скарга без задоволення.

Не погодившись із податковим повідомленням - рішенням в частині порушення п.12. ст. 3 Закону України від 07 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та застосованих штрафних (фінансових) санкцій за це порушення у розмірі 1 960,00 грн. податкове повідомлення рішення від 19 грудня 2014 року за № 0004562201 про застосування до ТОВ «ДАНУНЦ» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на загальну суму 1961,00 грн, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від від 19 грудня 2014 року за № 0004562201 є необґрунтованим та неправомірним, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Щодо доводів контролюючого органу, викладених в висновках акту перевірки щодо порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: неведення обліку товарів, а саме: витосепт р-р наруж. 96% фл.ю100мл за місцем реалізації в аптеці № 22, (КРЕМЕНЧУЦЬКА - 4"), що розташована за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, пр. 60-річчя Жовтня,31, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно відомості про результати перевірки щодо оприбуткування реалізації та фактичних залишків запасів (товарно - матеріальних цінностей), станом на 04 грудня 2014 року при перевірці аптеки № 22, (КРЕМЕНЧУЦЬКА - 2"), що розташована за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. 60-річчя Жовтня,31 виявлено порушення, а саме: неоприбуткування товарів, а саме: витосепт р-р наруж. 96% фл.ю100мл в кількості 49 штуки в бухгалтерському обліку ТОВ "ДАНУНЦ".

В підтвердження оформлення руху товару, а саме: витосепт р-р наруж. 96% фл.ю100мл в кількості 49 штук, позивачем надано договір поставки від 13 березня 2013 року №2 з Приватної фірми «ГАММА -55», податкові та видаткові накладні, платіжні доручення.

На підтвердження переміщення товару позивачем надано накладна по переміщенню до аптеки № 22 товару, а саме: витосепт р-р наруж. 96% фл.ю100мл , а також товарно - транспортна накладна.

У матеріалах справи знаходиться товарний звіт за період з 01 грудня 2014 року по 31 грудня 2014 року, а також 01 листопада 2014 року по 30 листопада 2014 року, в якому відображено залишки товару, а саме: витосепт р-р наруж. 96% фл.ю100мл, в аптеці № 22 «Кременчук 2», що підтверджує факт документування усіх господарських операцій, пов'язаних з продажем чи переміщенням товару.

Судовим розглядом встановлено, що облік та рух товару визначено та закріплено у наказі по підприємству від 14 грудня 2012 року №1.

Також позивачем до матеріалів справи надано наказ про впровадження електронного обміну документами з використанням програми «М.Е.Dос» від 22 липня 2014 року № 01/10-1, що підтвердження наявності на підприємстві використання зазначеної програми позивачем надано відповідні договори на виконання послуг щодо впровадження зазначеної програми, її обслуговування, а також акти наданих послуг та специфікації.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 5 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" закріплено, що підприємство самостійно:

- визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства;

- обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

- розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

- затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 21 цього Закону встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням порядку облік товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Таким національним положенням (стандартом) є затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 751/4044; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Положення (стандарт) 9), яким визначено методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

Правові ж засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин.

Відповідно до статті 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для такого правового висновку.

У розділі V Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачена відповідальність за порушення вимог лише цього Закону.

Зокрема, фінансова санкція, встановлена статтею 21 зазначеного Закону, може бути застосована до юридичної особи лише у тому випадку, коли ця особа не веде обліку товарів або веде його з порушенням порядку, визначеного Положенням (стандартом) 9.

Сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом накладних за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення (стандарту) 9, не є підставою для застосування до юридичної особи фінансової санкції, передбаченої статтею 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

У справі, що розглядається, судом встановлено, що ТОВ мало всі первинні документи на товари, що реалізовувались, а облік товарних запасів вівся відповідно до вимог чинного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 20 січня 15 року за позовом ТОВ "Сварог Трейд" до ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міністерства доходів і зборів України у Харківській області, третя особа - ДПА в Харківській області про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України, при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про належне оприбуткування товарів, а саме: витосепт р-р наруж. 96% фл.ю100мл в кількості 53 штуки в бухгалтерському обліку ТОВ "ДАНУНЦ", відображення руху товарів між головним офісом та місцем реалізації в аптеці № 30, (КРЕМЕНЧУЦЬКА - 4") шляхом оформлення внутрішніх накладних, "переміщень товарів", що підтверджено наданими позивачем доказами.

Факт порушення відповідачем п. 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", у судовому засіданні не підтверджено, штрафну санкцію за зазначене правопорушення у розмірі 1961 грн. застосовано неправомірно.

Із урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Колегія суддів вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 19.12.2014 року № 0004562201 ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області є необґрунтованим та неправомірним, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2015р. по справі № 820/5026/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б.