Ухвала суду № 51091338, 23.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/2711/15

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Яровський" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 року по справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Яровський" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 10145,68 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення приписів ст. 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" та ч. 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фактичні витрати по виплаті та доставці пільгових пенсій в сумі 10145,68 грн. не відшкодував, що стало підставою звернення позивача до суду.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не надходило, колегія суддів відповідно до ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи у письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що СВК «Яровський» перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області з 20.04.2000 року за № 0020, як платник страхових внесків відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п.п. «в», «д», «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ Управлінням на підставі довідок, що уточнюють особливий характер роботи та умов праці, необхідні для призначення пенсій на пільгових умовах, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 були призначені пенсії на пільгових умовах, що підтверджено відповідними довідками, заявами про призначення пенсії, розпорядженнями, протоколами та розрахунками стажу, наявними в матеріалах справи, які своєчасно їм виплачувались, що підтверджено відповідними довідками про виплату пенсій.

Також суд встановив, що позивач надсилав на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та повідомлення про необхідність сплатити борг за отриманими ними розрахунками по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, були належним чином отримані відповідачем.

Судом встановлено, що у строки передбачені чинним законодавством фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.04.2015 року по 25.04.2015 року відповідач самостійно не сплатив та у нього утворилась заборгованість у розмірі 10 145,68 грн., що підтверджується розрахунком боргу та карткою особового рахунку.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже сума заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень 2015 року повинна бути стягнута з відповідача.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку вказаних пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі-Закон № 1788-XII), було врегульовано Законом України «Про збір на обов`язкове пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР), відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону N 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону N 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Крім цього, Положеннями п.6.1 ст.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підлягають відшкодуванню, а згідно із п.6.8 ст.6 цієї Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, місячну суму цих витрат.

Згідно п. 6.4. Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надсилав на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період, за який стягується борг (а.с. 94).

Таким чином, станом на 30.04.2015 року за відповідачем рахується загальна сума заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах у сумі 40 582,72 грн., з якої охоплено правовою роботою заборгованість у розмірі 30 437,04 грн., та не охоплено правовою роботою заборгованість у розмірі 10 145,68 грн., що відповідає періоду з 01.04.2015 року по 30.04.2015 року та підлягає стягненню у судовому порядку (а.с. 95).

З огляду на вищезазначене, судова колегія повністю погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області є доведеними, обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Яровський" - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик