Постанова № 51091274, 16.09.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року Справа № 876/7091/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Дяковича В.П., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.,

представників сторін Мухи Л.С., Ізбянської М.Г., Олексюка Р.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року у справі за позовом приватного підприємства "Тернопіль-транзит" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне підприємство "Тернопіль-транзит" (далі - ПП "Тернопіль-транзит") звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області (далі - Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень форми Р № 0001072201 від 12.03.2014 року, форми С № 0001052202 від 12.03.2014 року та податкового повідомлення-рішення форми В4 № 0001062201 від 12.03.2014 року.

Вважає, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, прийнятими з порушенням вимог податкового законодавства, і такими, що підлягають скасуванню. Зазначає, що висновки Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області, викладені в акті перевірки, є безпідставними і спростовуються наявними у позивача документами.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.04.2014 року позов задоволений, визнані нечинними податкове повідомлення-рішення форми Р № 0001072201 від 12.03.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з платежу податку на прибуток приватних товариств у розмірі 1763757 грн, податкове повідомлення-рішення форми С № 0001052202 від 12.03.2014 року про застосування суми штрафних санкцій у розмірі 625000 грн та податкове повідомлення-рішення форми В4 № 0001062201 від 12.03.2014 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 703322 грн.

Тернопільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області оскаржила постанову суду першої інстанції. Вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного з'ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального права, просить її скасувати і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувані рішення є правомірними, винесеними відповідно до вимог податкового законодавства. Щодо податкового повідомлення-рішення про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість апелянт вказує, що судом першої інстанції не враховано рішень судів по пов'язаних справах, що призвело до помилкового висновку про необгрунтованість рішення. Щодо податкового повідомлення-рішення про застосування до ПП "Тернопіль-транзит" штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки Тернопільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області зазначає, що посадові особи ПП "Тернопіль-транзит" під час перевірки відмовились надати копії необхідних документів, тому ревізор виготовляв їх фотографії, однак дані факти не взяті судом першої інстанції до уваги.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що Тернопільською ОДПІ ГУ Міндоходів в Тернопільській області була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ПП «Тернопіль-транзит» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.10.2013. За результатами перевірки контролюючим органом 27 січня 2014 року складений акт №402/22-10/32750432, на підставі якого були винесені податкові повідомлення-рішення від 12.03.2014: №0001072201 - про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1679551 грн та застосовано 84206 грн штрафних санкцій; №0001062201 - про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2013 року на 703322 грн; №0001052202 - про застосування до ПП "Тернопіль-транзит" штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у розмірі 625000 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені необгрунтовано, з порушенням вимог Конституції України, Податкового кодексу України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними та допустимими доказами правомірності оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

З такими висновками суду першої інстанції частково погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходів від операційної діяльності, яка визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань та інші доходи, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу (п.135.1, п.135.4). Інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи (п.п.135.5.4).

Датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу (п.137.4).

Відповідно до пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість визначається як заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Порядок врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості передбачений ст. 159 Податкового кодексу України.

У пункті 159.3 ст. 159 Кодексу визначено, що безнадійною заборгованістю є заборгованість, за якою кредитор не звертається до суду або не вживає інших заходів, передбачених законодавством України, щодо її стягнення до закінчення строків позовної давності.

Таким чином, якщо сума кредиторської заборгованості платника податку за неоплачені товари/послуги залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, такі товари/послуги вважаються безоплатно отриманими і платник податку повинен всю суму такої непогашеної кредиторської заборгованості включити до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ПП «Тернопіль-транзит» укладений контракт №8/05 від 24.02.2008 з фірмою "EASTERN EUROPEAN HAULAGE LTD" (28 Maricrіft Heaton Norris, Stockport, SK4 3LZ, England), загальна вартість якого згідно доповнення №08/05/01/01 від 02.12.2009 становить 2000000 фунтів стерлінгів. Станом на 31.10.2013 кредиторська заборгованість становить 1376175,00 фунтів стерлінгів, що відображено в бухгалтерському обліку по кредиту рахунку 632.

Протягом 2009 - 2013 років ПП «Тернопіль-транзит» укладено з фірмою "EASTERN EUROPEAN HAULAGE LTD" (28 Maricrіft Heaton Norris, Stockport, SK4 3LZ, England) на імпорт вживаних транспортних засобів та номерних агрегатів ряд контрактів: №9/08 від 22.12.2009 (станом на 31.10.2013 кредиторська заборгованість становить 41528 євро); № 1/2/11 від 01.02.2011 (станом на 31.10.2013 кредиторська заборгованість становить 7800 фунтів стерлінгів); №1/3/11 від 04.04.2011 (станом на 31.10.2013 кредиторська заборгованість становить 737260 фунтів стерлінгів); №РВ 13/2013 від 02.01.2013 (станом на 31.10.2013 кредиторська заборгованість становить 521450 фунтів стерлінгів).

Відповідно до Додатку №08/05/02 від 26.12.2011 до Контракту №8/05 від 24.02.2008 року, укладеного ПП «Тернопіль-транзит» з фірмою "EASTERN EUROPEAN HAULAGE LTD", кінцевим терміном платежу в сумі 1376175 фунтів є дата 31.12.2020 року з правом пролонгування.

Таким чином, право на стягнення боргу у фірми "EASTERN EUROPEAN HAULAGE LTD" відповідно до Контракту №8/05 від 24.02.2008 виникне у строки, передбачені в Додатку №08/05/02 від 26.12.2011 і саме з цієї дати слід вираховувати строк перебігу позовної давності.

Отже, як правильно встановлено судом першої інстанції, податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів в Тернопільській області №0001072201 від 12.03.2014 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1679551 грн та застосування штрафних санкцій в розмірі 84206 грн винесене неправомірно, тобто з порушенням вимог Податкового кодексу України.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0001052202 про застосування до ПП "Тернопіль-транзит" штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у розмірі 625000 грн апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПКУ платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 85.4 статті 85 Кодексу передбачено, що при проведенні перевірок посадові особи органу ДПС мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

Згідно із п. 85.8 ст. 85 Податкового кодексу України посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 №637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320) (далі - Положення) визначено, що прибуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій; каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів; касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі; касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Пунктом 2.6 Положення передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.. Приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.

Відповідно до пунктів 3.7 та 4.2 - 4.3 Положення усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, зокрема, з копії прибуткового касового ордеру № 20 від 08 квітня 2013 року, ОСОБА_4 повернено безпроцентну фінансову допомогу в розмірі 115000 грн. Крім того, позивачем до матеріалів справи долучені належним чином завірені копії видаткового касового ордеру від 08 квітня 2013 року про здачу в банк 115000 грн., квитанції філії АТ "Укрексімбанк" № 3480 від 08 квітня 2013 року про перерахування ОСОБА_4 позивачу 115000 грн, сторінки № 6 касової книги про одержання позивачем 08 квітня 2013 року від ОСОБА_4 115000 грн, сторінки № 24 касової книги про одержання від ОСОБА_4 15000 грн прибуткового касового ордера № 38 від 24 жовтня 2013 року про одержання від ОСОБА_4 безпроцентної фінансової допомоги в сумі 15000 грн, видаткового касового ордеру від 24 жовтня 2013 року про здачу в банк 15000 грн та квитанції філії АТ "Укрексімбанк" № 3616 від 24 жовтня 2013 року про перерахування ОСОБА_4 позивачу 15000 грн.

Посилання апелянта на те, що під час перевірки ПП "Тернопіль-транзит" посадові особи позивача відмовились надати копії вказаних документів не взяті апеляційним судом до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутній акт податкового органу про таку відмову.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0001052202 про застосування до позивача штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки є необгрунтованим.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0001062201 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2013 року на 703322 грн апеляційний суд зазначає наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) визначений в ст. 200 ПК України.

Згідно з п.п. 200.1 - 200.3 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3 ПК України сума від'ємного значення, яка утворилася у звітному періоді, враховується у зменшення суми податкового боргу за попередній період, якщо такий мав місце, а в разі відсутності податкового боргу (або сума яка залишилася після закриття боргу), зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за утримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно із Порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), дана сума відображається в рядку 23 декларації за поточний звітний період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування - чи то на рахунок платника у банку, чи то у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів - така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2 відповідно.

Перевіркою Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області встановлено, що уточнюючим розрахунком від 18.09.2012 №9056533709 до декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року платником зменшено значення рядка 26 на суму 99800 грн, при цьому зазначене зменшення не враховано ним при поданні наступних декларацій (листопад 2010 року), внаслідок чого завищено значення рядка 26 декларації за листопад 2010 року; також завищено рядок 26 декларації за листопад 2010 року на 380681 грн за рахунок включення на підставі поданих платником 21.10.2010 року уточнюючими розрахунками до декларацій з ПДВ за грудень 2009 року - червень 2010 року до складу рядка 23.3 «Значення рядка 8.5 та 8.6 попереднього звітного періоду» Декларації з податку на додану вартість сум, які актом перевірки від 31.01.2011 року № 223/23-05/32750432 були зменшені шляхом зменшення суми, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку.

Оскільки порушення, зазначені в даному акті, не були оскаржені платником, тому платник не мав права включати суми в рядок 26 за листопад 2010 року.

Також перевіркою встановлено, що завищено рядок 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного звітного періоду» за квітень 2011 року на 713533 гривень, за рахунок неправомірного включення до нього сум, які за результатами розгляду судових справ в апеляційній інстанції вирішені на користь Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільської області по наслідках проведених перевірок з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника податку за жовтень 2009 року та лютий, березень, квітень 2010 року.

Однак платник не врахував рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 року у справі № 31410/10/9104 про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2010 року № 0000302306/0, в якому визначено завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за лютий, березень, квітень 2010 року на суму 574940 грн.

Також платник не врахував рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2012 року у справі № 24475/10/9104 про скасування податкового повідомлення рішення від 19.01.2010 року № 0000012306/0/1795, в якому визначено завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за жовтень 2009 року в сумі 138593 грн.

Таким чином, платник неправомірно переніс суму 713533 з 25 рядка рядок декларації всупереч рішенням судів, які набрали законної сили.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що Тернопільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області правомірно прийняте податкове повідомлення-рішення форми В4 № 0001062201 від 12.03.2014 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 703322 грн.

З огляду на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи в частині позову про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення форми В4 № 0001062201 від 12.03.2014 року, які мають значення для справи, порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає до скасування в цій частині.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

постановив :

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області задовольнити частково. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року у справі № 819/1094/14-а в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення форми В4 № 0001062201 від 12.03.2014 року про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 703322 грн - скасувати і ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді: В.П. Дякович

Т.В. Онишкевич