Ухвала суду № 51091096, 17.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3821/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

17 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГубської О.А.суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.при секретарі судового засіданняНечай Ю.О.за участю: представника позивачаСеліфанова В.В.представника відповідачаГостила А.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.11.2014 р. №0010951503 та №0010961503..

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, та ухвалити постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

В судове засідання з'явився представник відповідача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача до суду з'явився, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 11.11.2014 відповідачем проведена камеральна перевірка позивача з питань повноти і своєчасності зарахування до бюджету плати за землю за період 01.01.2014 - 30.10.2014, за результатами якої відповідачем було складено акт №7770/26-53-15-03-17/22911541 від 11.11.2014, згідно з висновками якого, контролюючий орган встановив порушення позивачем граничного терміну сплати податкового зобов'язання щодо плати за землю, а саме: граничний термін сплати - 30.04.2012 р., дата фактичної сплати - 27.06.2012 р., сума боргу - 274,85 грн., кількість днів прострочення - 58 днів; граничний термін сплати - 30.05.2012 р., дата фактичної сплати - 27.06.2012 р., сума боргу - 423,99 грн., кількість днів прострочення - 27 днів.

На підставі вказаного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: №0010951503 від 20.11.2014, яким позивача зобов'язано сплатити штраф за платежем - земельний податок з юридичних осіб, у розмірі 42,40 грн.; №0010961503 від 20.11.2014 р., яким позивача зобов'язано сплатити штраф за платежем - земельний податок з юридичних осіб, у розмірі 54,97 грн.

Вважаючи, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем протиправно, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих ППР, при цьому звернув увагу, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0010951503 та №0010961503 були прийняті після прийняття господарським судом постанови про визнання ТОВ "Інтерфарм" банкрутом, тому їх винесено протиправно, у зв'язку із чим останні підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з такого.

Згідно з пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 14.02.2012 позивачем було надано відповідачу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік, яка була зареєстрована в податковому органі за № 1751, а також сплачено орендну плату за земельні ділянки в період з квітня по травень 2012 року, що підтверджується копією квитанції №28-283 від 27.06.2012.

Поряд з цим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2012 у справі №5011-15/5513-2012 за заявою ПАТ "ПроКредит Банк" до ТОВ "Інтерфарм" про визнання банкрутом ТОВ "Інтерфарм" стосовно товариства порушено провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та зупинено виконання позивачем грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів, строк виконання яких настав до введення мораторію).

Постановою Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 у справі №5011-15/5513-2012 за заявою ПАТ "ПроКредит Банк" до ТОВ "Інтерфарм" про визнання банкрутом ТОВ "Інтерфарм" визнано банкрутом.

За правилами ч.1 ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 20.11.2014 №0010951503 та №0010961503 були прийняті після прийняття господарським судом постанови про визнання ТОВ "Інтерфарм" банкрутом, то такі податкові повідомлення-рішення винесені протиправно, у зв'язку із чим останні підлягають скасуванню.

Апелянт в обґрунтування власних доводів посилається на те, що введення мораторію не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а відтак не припиняє і застосування штрафних санкцій, тому, враховуючи те, що строк виконання податкового зобов'язання щодо плати за землю за березень та квітень 2012 року настав у позивача після 27.04.2012 (відповідно до строків передбачених п.287.3 ст.287 ПК України - 30.04.2012 та 30.05.2012), тобто після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, то дія мораторію на виконання цих зобов'язань не розповсюджується.

Колегія суддів такі доводи апелянта оцінює критично з огляду на таке.

В силу положень восьмого абзацу ч.1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Поряд з цим, відповідачем, не надано належних та допустимих у розумінні ст.. 70 КАС України доказів на підтвердження того, що ним у наведений строк пред'являлися вимоги в межах ліквідаційної процедури ТОВ "Інтерфарм".

У подальшому постановою Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 ТОВ "Інтерфарм" визнано банкрутом і в силу положень ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у банкрута з цього моменту не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфарм" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Судді

Повний текст ухвали виготовлено 21 вересня 2015 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.