Ухвала суду № 51090723, 22.09.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравченко Т.О.

Суддя-доповідач - Ястребова Л. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року справа №805/2751/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів: Ляшенка Д.В., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2015 року по справі №805/2751/15-а за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправним та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області(далі - ТУ ДСА України в Донецькій області) звернулося до суду із позовом до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправними дії відповідача щодо накладення постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Гусєва О.О. у виконавчому провадженні № 47478325 на ТУ ДСА України в Донецькій області штрафу; скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Гусєва О.О., винесену 23 червня 2015 року у виконавчому провадженні № 47478325, про накладення на ТУ ДСА України в Донецькій області штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що виконавчий лист є рішенням державного органу, а тому, посилаючись на ч.2 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», ст.2, п.3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», п.п.23-24, пп.2 п.25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, п.п.3, 20 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року № 440, вважав, що виконання цього рішення має здійснюватися органами Державної казначейської служби України та як наслідок, у державного виконавця не було правових підстав для примусового виконання виконавчого документа та для винесення постанови про накладення штрафу.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2015 року у задоволенні позову ТУ ДСА України в Донецькій області відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з*ясування судом всіх обставин, що мають значення для справи, невірне застосування норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Сторони до суду не прибули.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (ідентифікаційний код 26288796) зареєстроване як юридична особа 26 листопада 2002 року, про що 29 серпня 2005 року до ЄДР внесений запис за номером 1 266 120 0000 010874 (а.с.28-31).

Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області (ідентифікаційний код 34898944) зареєстроване як юридична особа, про що 20 лютого 2007 року до ЄДР внесений запис за номером 1 266 102 0000 024231 (а.с.32-33).

Відповідач Управління державної виконавчої служби входить в структуру Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Відповідно до ч.1 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з ч.3 ст.181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є орган державної виконавчої служби.

За змістом ч.ч.1-2 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі Закон № 606) примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР (далі - Закон № 202/98-ВР) державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.

Із ч.2 ст.3 Закону № 202/98-ВР вбачається, що виконання рішень, перелік яких встановлено законом, покладається на державних виконавців.

Частиною 2 ст.4 Закону № 202/98-ВР передбачено, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадови осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з п.11 постанови Пленуму Вищого адміністративного суд України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавчої служби» (із змінами і доповненнями) відповідачем у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. №606-ХІV (далі - Закон №606) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону № 606 передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.6 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Із матеріалів справи вбачається, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року задоволено позов судді Жданівського міського суду Донецької області Бузанова П.М. до ДСА України, ТУДСА України в Донецькій області, Міністерства фінансів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов*язання нарахувати та виплатити недоплачену частину заробітної плати.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року постанова суду першої інстанції скасована та позивачу відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 16 квітня 2014 року скасована постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.122015 року та змінена постанова суду першої інстанції від 09.11.2010 року та вирішено, зокрема зобов*язати ТУ ДСА України в Донецькій області перерахувати ОСОБА_5, надбавку за вислугу років у відповідності з положеннями ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, зх. 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року.(а.с.8-19, 34-42).

Донецьким окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист від 11 червня 2014 року у справі № 2а-22864/10/0570, в якому вказано «зобов'язати ТУ ДСА України в Донецькій області перерахувати ОСОБА_5 надбавку за вислугу років у відповідності з положеннями ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів», у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року» (а.с. 63-63).

Зазначений виконавчий лист передано для виконання до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області та постановою від 12 травня 2015 року відкрито виконавче провадження ВП № 47478325 по виконанню виконавчого листа № 2а-22864/10/0570 (а.с.65). Боржнику надано семиденний строк з дня відкриття виконавчого провадження для самостійного виконання рішення та подання до відділу підтверджуючий документів (а.с. 68).

Листом від 25 травня 2015 року № 08 2469/15 ТУ ДСА України в Донецькій області повідомило відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, що виплати суддям та суддям у відставці згідно з рішеннями судів здійснюються відповідно до бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів», передбаченої Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік». Однак для ТУ ДСА України в Донецькій області ця програма та відповідний кошторис на 2015 рік на теперішній час не доведені. Бюджетна програма 0501040 «Здійснення правосуддя місцевими загальними судами», яка відкрита для ТУ ДСА України в Донецькій області на 2015 рік, передбачена для забезпечення належних умов для функціонування судів та суддів в межах кошторисних видатків на поточний рік. Згідно бюджетного законодавства видатки минулих років не погашаються за рахунок коштів поточного року. З урахуванням наведеного ТУ ДСА України в Донецькій області просило не відкривати виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 2а-22864/10/0570, виданого 11 червня 2014 року Донецьким окружним адміністративним судом, щодо перерахування надбавки за вислугу років ОСОБА_5 за період з 22 грудня 2008 року по 31 грудня 2011 року, оскільки таке перерахування можливо здійснити тільки після надходження коштів на КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів».

Лист отриманий відповідачем 26 травня 2015 року та зареєстрований за вхідним № 341/022-34/9-15П (а.с.21, 69).

20 травня 2015 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Гусєвим О.О. у виконавчому провадженні ВП № 47478325 винесена постанова про відкладення провадження виконавчих дій до 02 червня 2015 року, яка мотивована відсутністю відповіді або підтвердження факту отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується Інформацією про виконавче провадження ВП № 47478325, наявною в Єдиному державному реєстрів виконавчих проваджень станом на 15 липня 2015 року (а.с.45-48).

23 червня 2015 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Гусєвим О.О. у виконавчому провадженні ВП № 47478325 винесена постанова про накладення штрафу, яка мотивована тим, що станом на 22 червня 2015 року повідомлень щодо виконання зазначеного рішення на адресу (поштову, електронну) відділу не надходило. Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.11, 89 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець постановив за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов*язує боржника виконати певні дії, накласти на боржника ТУ ДСА України в Донецькій області штраф у розмірі 680,00 грн. (а.с.23, 70).

Разом із супровідним листом від 23 червня 2015 року № 9/6-15П/1469 постанова про накладення штрафу надіслана на адресу боржника, яка отримана ТУ ДСА України в Донецькій області 30 червня 2015 року та зареєстрована за вхідним № 800, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції позивача на супровідному листі (а.с.22, 51-52, 71).

09 липня 2015 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області Гусєвим О.О. у виконавчому провадженні ВП № 47478325 винесена постанова про відкладення провадження виконавчих дій до 20 липня 2015 року, мотивована відсутністю підтвердження факту отримання боржником постанови про накладення штрафу (а.с.53-54).

Разом із супровідним листом від 09 липня 2015 року № 9/6-15П постанова про відкладення виконавчих дій надіслана на адресу стягувача (а.с.73).

Позивач обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, листом від 25.05.2015 року № 08-2469/15 повідомив державного виконавця про неможливість виконання рішення суду у зв*язку з тим, що бюджетна програма 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів», передбачена Законом України «Про державний бюджет на 2015 рік», відповідно до якої здійснюються виплати за рішеннями судів, не була доведена до позивача, тому на час надходження постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження існували об*активні причини, з яких позивач не мав можливості і законних підстав для виконання рішення суду у зв*язку з відсутністю відповідного фінансування. З такими доводами колегія суддів не погоджується, оскільки суд першої інстанції вірно зазначив, що позивачем не надано доказів вжиття будь-яких заходів, спрямованих на повне виконання виконавчого листа № 2а-22864/10/0570 або на його часткове виконання - шляхом проведення перерахунку вислуги років в розумінні визначення суми коштів, яка має бути виплачена стягувану за цим документом.

Доводи позивача про повідомлення державного виконавця про неможливість виконання рішення суду не підтверджують поважних причин, що унеможливлювали повне або часткове виконання виконавчого документа.

Доказів щодо повного або часткового виконання виконавчого листа - шляхом проведення перерахунку вислуги років в розумінні визначення суми коштів, яка має бути виплачена стягувану за цим документом або існування поважних причин під час апеляційного розгляду позивачем не надано.

Відповідно до п. 13 ч. 3 ст. 11 Закону №606 державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 89 Закону №606, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач не вжив заходів навіть щодо часткового виконання рішення.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 195, 196, 1989, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2015 року по справі №805/2751/15-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Колегія суддів: Л.В. Ястребова

Д.В. Ляшенко

І.Д. Компанієць