Постанова № 51090701, 16.09.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шембелян В.С.

Суддя-доповідач - Васильєва І.А.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 року справа №812/636/15

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Васильєва І.А., Ханова Р.Ф., Гаврищук Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 липня 2015 р. у справі № 812/636/15 (головуючий І інстанції Шембелян В.С. ) за позовом ОСОБА_4 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, третя особа на стороні відповідача яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2015 року ОСОБА_4 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (далі - ТУ ДСА в Луганській області, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області (далі - ГУ ДКСУ у Луганській області, третя особа), в якому просив визнати незаконною бездіяльність ТУ ДСА в Луганській області в частині невиплати судді Рубіжанського міського суду Луганської області Коваленку Д.С. щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу за травень та червень 2015 року, з урахуванням індексації; зобов'язати ТУ ДСА в Луганській області нарахувати та виплатити судді Рубіжанського міського суду Луганської області Коваленку Д.С. щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу за травень та червень 2015 року, з урахуванням індексації (а.с. 2-4).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 липня 2015 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 відмовлено повністю (а.с. 33-35).

Позивач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не застосовано вимоги ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України щодо застосування принципу верховенства права. Судом першої інстанції неправильно застосовано принцип законності, закріплений у положеннях ст. 9 КАС України, який передбачає, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України. Крім того, в доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що неправильність застосування у взаємозв'язку із положеннями ст. 8 Конституції України полягає у тому, що суд дійшов безпідставного висновку в частині неможливості здійснення ним оцінки частини 5 ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд» з точки зору її застосування відповідачем конкретно до позивача без урахування положень ст. 22, 55, 126 Конституції України.

В судове засідання сторони не прибули, належним чином повідомлені про розгляд справи, відповідно до вимог ст. 197 КАС України, апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Указом Президента Українивід 27.06.2013 № 352/2013 "Про призначення суддів" ОСОБА_4 призначено на посаду судді Рубіжанського міського суду Луганської області строком на п'ять років. Наказом голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 17.07.2013 № 50-ОС позивача прийнято до штату вказаного суду на посаду судді (арк. справи 7-8).

Згідно копії розрахункового листа за травень 2015 року розмір суддівської винагороди ОСОБА_4 складав - 12790,22 грн.., у тому числі оклад суддям - 12180,00 грн., індексація прибутку - 610,22 грн.; за червень 2015 року - 13047,22 грн., у тому числі оклад суддям - 12180,00 грн., індексація прибутку - 867,22 грн. (арк. справи 9, 10). Вказані розрахунки свідчать про те, що протягом травня, червня 2015 року позивачу не було нараховано та виплачено доплату за вислугу років з розрахунку 15% посадового окладу. На підставі викладеного позивач був змушений звернутися до суду за захистом порушеного права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зробив висновок про те, що прикінцеві та перехідні положення Закону України від 12.02.2015 року № 192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд» не містять положення стосовно збереження за суддями, які були призначені чи обрані на посаду судді до набрання чинності цим законом, права на отримання щомісячної доплати за вислугу років відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності Законом. Крім того, суд першої інстанції посилається на те, що на даний час положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 12.02.2015 року № 192 «Про забезпечення права на справедливий суд», щодо визначення суддівської винагороди, у тому числі, щодо визначення стажу роботи на посаді судді, що дає право на отримання щомісячної доплати за вислугу років, як складової частини суддівської винагороди, умов виплати такої доплати не визнані неконституційними, також відносно них відсутнє офіційне тлумачення Конституційного суду України.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

28.03.2015 набув чинності Закон України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 № 192-VIII, яким Закон України "Про судоустрій і статус суддів" викладено у новій редакції.

Розмір суддівської винагороди, її складові, а також визначення стажу роботи судді, у тому числі посади, робота на яких зараховується до стажу роботи на посаді судді, врегульовані статтями 133 і 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон).

Частиною 1 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Згідно з абзацом першим частини 5 статті 133 Закону, суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

На час призначення позивача на посаду судді діяла редакція Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яка передбачала виплату суддям щомісячної доплати за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу (частина 5 статті 129).

Отже спірним у даній справі є питання обмеження прав позивача у отриманні з дня набрання чинності закону України № 192-VІІІ, доплати за вислугу років в розмірі 15% посадового окладу, яку він отримував до набрання чинності вказаним законом.

Відповідно до положень частини другої статті 127 Конституції України та статті 53 Закону України "Про судоустрій і статус суддів " обмеженням щодо реалізації особою, яка є суддею, гарантованих Конституцією України прав, є зокрема відсутність права обіймати будь-які інші, крім посади судді, оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Також суддя не має права поєднувати свою діяльність із підприємницькою або адвокатською, не може належати до політичної партії чи професійної спілки, виявляти прихильність до них, брати участь у політичних акціях, мітингах, страйках. Відповідно держава встановлює для суддів компенсаційні трудові гарантії, а також гарантує достатній рівень, соціального забезпечення.

Враховуючи зазначене, частиною 5 статті 129 Закону України від 07.07.2010 N 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" було, зокрема встановлено, що суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 15 відсотків - за наявності стажу роботи до 5 років.

Верховною Радою України 12.02.2015 прийнято Закон України N 192- VIII "Про забезпечення права на справедливий суд", який набрав чинності 28.03.2015. Вказаним Законом було встановлено, що суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 15 відсотків лише за наявності стажу роботи на посаді судді більше 3 років. Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 N 192-VIII, не містять положення стосовно збереження за суддями, які на момент набрання ним чинності мали стаж роботи на посаді судді менше3 років, щомісячної доплати за вислугу років, яку вони отримували відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності Законом (Закон N 192-VIII).

Відсутність такої норми є обмеженням соціальних гарантій суддів, передбачених Конституцією і законами України, оскільки зміст та обсяг досягнутого суддями рівня матеріального забезпечення не може були звужено або скасовано шляхом внесення змін до чинного законодавства. Отже судді, стаж роботи яких на посаді судді, на момент набрання чинності Законом України "Про забезпечення права на справедливий суд" складав менше 3 років, але які отримували щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків, із набуттям чинності вказаним законом, право на отримання такої щомісячної доплати не втрачають, та мають право її отримувати до набуття ними стажу роботи на посаді судді до 3-х років.

На підставі викладеного судова колегія робить висновок, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що відповідно до вимог ст. 202 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового про задоволення позовних вимог. Всі здійснені документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 липня 2015 р. у справі № 812/636/15 -задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 липня 2015 р. у справі № 812/636/15 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, третя особа на стороні відповідача яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати незаконною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області в частині невиплати судді Рубіжанського міського суду Луганської області Коваленку Денису Сергійовичу щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу за травень та червень 2015 року, з урахуванням індексації.

Зобов'язати Територіальне Управління Державної судової адміністрації в Луганській області нарахувати та виплатити судді Рубіжанського міського суду Луганської області Коваленку Денису Сергійовичу щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу за травень та червень 2015 року, з урахуванням індексації .

Витрати по сплаті судового збору в сумі 36, 54 грн. (тридцять шість гривень) 54 коп. стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Постанова прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя І.А. Васильєва

Судді Р.Ф. Ханова

Т.Г. Гаврищук