Ухвала суду № 51083555, 23.06.2014, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/17402/13-А

2-А/638/30/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

23 червня 2014 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого Аркатової К.В.

секретаря Подосокорської А.О.

за участю адвоката ОСОБА_1

позивача ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4

третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_6 міської ради ОСОБА_3 про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 міської ради Харківської області, ОСОБА_6 міського управління юстиції в особі реєстраційної служби ОСОБА_6 міського управління юстиції, треті особи: Обслуговуючий кооператив «Автолюбитель-104», Автогаражний кооператив «Автолюбитель-104» про скасування рішення державного органу виконавчої влади,-

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просить скасувати розпорядження ОСОБА_6 міського голови від 03.07.2012 року за № 2975 про видачу свідоцтва на право власності на імя ОК «Автолюбитель-104», на нежитлові приміщення літ. Б-1 вартове приміщення, загальною площею 13,7 кв.м., літ.В-1 вартове приміщення, загальною площею 12,8 кв.м. та приміщення за № V, VI, VII, VIII, IX, X, XI, XII, XII a, XIII, XIV, XV, XVI, XVII, XVIII, у нежитловому приміщенні літ.А-1, загальною площею 186,1 кв.м., скасувати державну реєстрацію права власності за ОК «Автолюбитель-104», внесеного в єдиний державний реєстр на вказані вище нежитлові приміщення.

Представник відповідача ОСОБА_6 міської ради ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням, у якому просила закрити провадження у даній справі, посилаючись на те, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Своє клопотання обґрунтовує тим, що предметом спору в даній справі є право власності на обєкт нерухомого майна, правовідносини з приводу яких виник спір, регулюються Цивільним кодексом України та є предметом цивільно правового регулювання, а тому не можуть розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки повноваження, які реалізуються органами місцевого самоврядування у цих відносинах, не є владними, а мають лише організаційно розпорядчий характер.

Суд, вислухавши позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_1, які заперечували проти задоволення заявленого клопотання, представника відповідача ОСОБА_6 міського управління юстиції ОСОБА_4, який просив розглянути клопотання у відповідності до чинного законодавства, представника третьої особи Автогаражного кооперативу «Автолюбитель-104» ОСОБА_5, який вважав доцільним продовжити розгляд справи, дослідивши матеріал справи, прийшов до наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Адміністративного суду України № 8 від 20.05.2013 року «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» із змінами, внесеними згідно з Постановами Вищого адміністративного суду № 2 від 14.02.2014 № 6 від 15.05.2014 за змістом частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Законодавство не містить визначення терміна "публічно-правовий спір". Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з'ясування характеру спору суди повинні враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.

Вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

Вирішуючи питання про визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, суди повинні враховувати, що КАС України встановлює такі правила відмежування адміністративної юрисдикції від інших видів юрисдикції:

понятійно-функціональне, тобто визначення адміністративної справи, що наведене у пункті 1 частини першої статті 3 КАС України;

визначення видів публічних правовідносин (управлінські правовідносини та правовідносини, пов'язані з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень), зазначених у частині першій статті 17 КАС України;

встановлення переліку публічно-правових спорів, що підпадають під юрисдикцію адміністративних судів (частина друга статті 17 КАС України);

встановлення переліку публічно-правових справ, що не належать до предмета адміністративної юрисдикції (частина третя статті 17 КАС України).

З позову ОСОБА_2 вбачається, що останній вважає дії ОСОБА_6 міської ради при здійсненні своїх повноважень відносно реєстрації права власності та видачі свідоцтва про право власності на спірні нежитлові приміщення ОК «Автолюбитель 104», незаконними та такими, що порушують його права.

Таким чином, враховуючи викладене, а також те, що Харківська міська рада є органом місцевого самоврядування, порядок видачі розпорядження про видачу свідоцтва про право власності та державна реєстрація права власності перебуває у сфері публічно-правових відносин, то спори щодо дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень з приводу їх видачі підлягають розгляду адміністративними судами, у звязку з чим клопотання про закриття провадження по даній справі не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2,3,18,157 КАС України, Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України № 8 від 20.05.2013 року «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_6 міської ради ОСОБА_3 про закриття провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 міської ради Харківської області, ОСОБА_6 міського управління юстиції в особі реєстраційної служби ОСОБА_6 міського управління юстиції, треті особи: Обслуговуючий кооператив «Автолюбитель-104», Автогаражний кооператив «Автолюбитель-104» про скасування рішення державного органу виконавчої влади відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий