Ухвала суду № 51081228, 20.02.2014, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/2528/14-к

Провадження № 1-кс/638/179/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2014 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Слідчого судді - Купіної М.А..,

за участю секретаря судового засідання Виставної А.М.,

прокурора Федченка М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові клопотання слідчого СВ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_1 по кримінальному провадженню № 12014220480000546 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, без громадянства, не одруженого, який до засудження мешкав АДРЕСА_1, який до арешту не працював, що відбуває покарання в Олексіївській ВК УДПтСУ в Харківській області (№25), раніше засудженого 15.06.1999 року Мелітопольським райсудом Запорізької області за ст.ст. 81 ч. 3, 17, 81 ч. 3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 45 КК України звільнений від відбування покарання умовно з іспитовим строком 2 роки, 10.07.2000 року Мелітопольським райсудом Запорізької області за ст.ст. 140 ч. 2, 101 ч. 3, 42, 43 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, 28.05.2001 року Іллічівським райсудом м. Маріуполя Донецької області за ст.ст. 185 ч. 1, 43 КК України до 6 років позбавлення волі, 28.01.2004 року Запорізьким райсудом Запорізької області за ст.ст. 391, 71 КК України до 6 років 1 місяця позбавлення волі, 02.10.2008 року Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст.ст. 358 ч. 3, 395 КК України до 1 місяця 2 днів арешту, 10.12.2009 р. Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст.ст. 185 ч. 2, 190 ч. 2, 70, 71 КК України до 3 років 7 днів позбавлення волі, 25.01.2013 року Шевченківським райсудом м. Запоріжжя за ст.ст. 185 ч. 3, 309 ч. 1, 190 ч. 2, 353 ч. 1, 185 ч. 2, 70 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.391 КК України, -

встановив:

На розгляд слідчому судді Дзержинського районного суду міста Харкова 18 лютого 2014 року надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст.391 КК України.

Відповідні відомості занесені до ЄРДР 05.02.2014 року.

18 лютого 2014 року о 10:00 год. слідчим СВ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення злочину, передбаченого ст. 391 КК України.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

В обґрунтування клопотання посилався на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: а саме 1) є наявність ризику, що ОСОБА_2 може незаконно впливати на свідків, які засуджені та вже відбувають покарання у Олексіївській ВК № 25; 2) ОСОБА_2 неодноразово порушувались умови відбування покарання, режимні вимоги та правила внутрішнього розпорядку установи відбування покарання, за що на нього накладена велика кількість стягнень, а також вчинення кримінального правопорушення під час відбуття покарання у місцях позбавлення волі (рецидив злочину), є ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення та продовження кримінального порушення, у якому він підозрюється.

У судовому засіданні підозрюваний не оспорював обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених органом досудового розслідування, визнав себе винним та пояснив суду, що в разі незастосування до нього запобіжного заходу та залишення відбувати покарання в Олексіївській ВК № 25, він в подальшому буде продовжувати порушення режимних вимог та правил внутрішнього розпорядку установи відбування покарання.

Вислухавши думку прокурора, доводи підозрюваного, дослідивши надані матеріали, суд приходить до висновку, що клопотання може бути задоволене виходячи із наступного.

У відповідності до Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом (статті 29, 33 Основного Закону України).

Згідно зі ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема: b) законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом; c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

У відповідності до ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду у разі якщо слідчий, прокурор доведе що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням може бути виконане.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст.177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст.177 КПК України).

Згідно зі ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У відповідності до ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно зі ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Тримання під вартою може бути застосоване зокрема до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Прокурором у судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено, що підозрюваний ОСОБА_2, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ст. 391 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, неодноразово порушував умови відбування покарання, режимні вимоги та правила внутрішнього розпорядку установи відбування покарання, за що на нього накладена велика кількість стягнень.

Викладені обставини свідчать про те, що підозрюваний може ухилитися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також існує ризик вчинення ним нового злочину та продовження кримінального порушення, у якому він підозрюється.

Одночасно ці обставини, а також те, що підозрюваний на даний час відбуває покарання в Олексіївській ВК УДПтСУ в Харківській області (№25) за вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25.01.2013 року, свідчать про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Наявність вказаних обставин підтверджується витягом із ЄРДР від 05.02.2014 р., протоколами допиту свідків від 06.02.2014 року, 07.02.2014 року, 10.02.2014 року, 14.02.2014 року, довідкою по особовій справі та характеристикою ОСОБА_2, протоколом допиту підозрюваного від 18.02.2014 року.

З огляду на наявність вагомих доказів про вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому злочину, на те, що у разі визнання його винним, йому загрожує покарання до 3 років позбавлення волі, він є повнолітнім (12 січня 1984 р. н.), відомості про незадовільний стан здоров'я відсутні, неодноразово судимий, ним неодноразово порушувались умови відбування покарання, режимні вимоги та правила внутрішнього розпорядку установи відбування покарання, за що на нього накладена велика кількість стягнень, а також вчинення кримінального правопорушення під час відбуття покарання у місцях позбавлення волі (рецидив злочину), вбачається наявність усіх належних правових підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Згідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків передбачених КПК України.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінальних правопорушень, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України. При цьому суд вважає, що зас тава у межах, визначених ч.5 ст.182 КПК України здатна забезпечити виконання пі дозрюваним ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні тяжкого зло чину, пок ла де них на нього обовязків і тому слідчий суддя визначає заставу у розмірі 24360,00 гривень.

Керуючись ст.ст.29, 33 Конституції України, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 395 КПК України, -

постановив:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в слідчому ізоляторі, строком на 60 (шістдесяти) днів - до 19 квітня 2014 року.

Визначити суму застави у розмірі 24360 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) грн. 00 коп., яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок 37318008000164, МФО 851011, код ЄДРПОУ 26281249, одержувач ТУ ДСА України в Харківській області, банк одержувач ГУ ДКСУ в Харківській області, призначення платежу запобіжний захід застава, № судового рішення та ПІБ особи, якою вноситься застава).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обовязки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання слідчому СВ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області. Який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12014220480000546 свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в України.

Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі слідчого ізолятору.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа слідчого ізолятору, негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_1, старшого прокурора прокуратури Дзержинського району м. Харкова ОСОБА_3 та слідчого суддю Дзержинського районного суду м. Харкова Купіну М.А..

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_2 в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя М.А. Купіна

Копію ухвали отримав «____»____2014 р. ___год.__хв. ______