Ухвала суду № 51071747, 10.11.2011, Дергачівський районний суд Харківської області

с №2010/2-2416/11

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2011 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області в складі: головуючого Калиновської Л.В.

за участю секретаря судового засідання Булах С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 72223 гривні 26 копійок.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 21 квітня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", в особі Керуючого Харківського відділення №1 "Універсал Банк" ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 28.03.2008 pоку, зареєстрованої в реєстрі за № 1781, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, з однієї сторони, та громадянкою України - ОСОБА_1, з іншої сторони, був укладений Договір № CL34217.

Відповідно до даного кредитного договору Банк надав Позичальникові кредитні кошти у розмірі 38000,00 грн. Кредит був виданий готівкою згідно заяви на видачу готівки № 095В501081120012 від 21.04.2008 pоку, що підтверджується випискою з особового рахунку Позичальника № 26202000169669 про вдачу готівки 21.04.2008 року. Відповідно до п. 1.1 Договору Позичальник зобов'язався погасити Кредит, сплатити проценти за користування ним на умовах та в порядку, визначених у Договорі, Додатку 1 та Додатку 2 до даного договору. Згідно п. 9.1. Договору кредитор може призупинити надання кредиту та достроково витребувати погашення всієї суми кредиту за даним договором в разі настання випадків передбачених п. п. 9.1.1, 9.1.2, 9.1.3, 9.1.4, 9.1.5 Кредитного Договору.

Умови договору з боку Позичальника ОСОБА_1 невиконані, що спричинило порушення вимог ст. 629 ЦК країни, відповідно до яких договір є обов'язковим для виконання.

Позичальник, порушуючи прийняті на себе зобов'язання, кредит і відсотки, нараховані за користування кредитом, своєчасно не погашає.

Процентні ставки встановлено Договором (п. 1.1.), Додатком 1 та Додатком 2 до Договору.

Згідно з Додатком 1, Додатком 2 та Додатком 3 до кредитного договору процентна ставка (станом на день укладення договору) узгоджена кредитором і позичальником у розмірі 30,0% річних.

П. 2.4. Кредитного договору - за користування кредитом понад встановлений строк (прострочення терміну сплати щомісячного платежу) встановлюється підвищена процентна ставка відповідно до Додатку 1 до Кредитного договору. Зазначена умова узгоджена між кредитором і позичальником на час укладення Кредитного договору.

При порушенні зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом: сплата неустойки (ч. З ст. 611 ЦК України). Так, у відповідності з Додатком 1 до Кредитного договору, боржник зобов'язаний сплатити за невчасну оплату кредиту і нарахованих відсотків 90,0 % річних.

Зазначена умова, щодо конкретно встановленого відсотку, теж узгоджена кредитором та позичальником ще на час укладення Кредитного договору.

Проте, взяті на себе зобов'язання позичальник не виконує, порушуючи як умови договору, так і вимоги норм матеріального права. Отримавши кредит готівкою 21.04.2008 pоку, позичальник взяті на себе зобов'язання не виконує неналежним чином. З січня 2009 року до прибуткової каси вніс єдиний неповний платіж за період серпень-вересень 2009 року.

15.02.2009 Позичальнику направлена письмова вимога з проханням виконати свої зобов'язання за договором. Лист-вимога отриманий позичальником 19.02.2009 року але прохання Банку було Позичальником проігноровано.

Виходячи з зазначених вимог Цивільного кодексу України, умов кредитного договору, боржник зобов'язаний повернути кредитору заборгованість по кредиту, нараховані відсотки, підвищені відсотки, що на 16.06.2011 рік складає 72223,26грн грн., утому числі:

1.сума дострокового стягнення кредиту: 20426,45 грн.;

2.прострочена заборгованість по кредиту: 14835,17 грн.;

3.відсотки : 22216,44 грн.;

4.підвищені відсотки: 14745,20 грн.

Розрахунок даних сум додається, обчислюється звичайним арифметичним підрахунком і не потребує для перевірки проведення певних експертиз, залучення бухгалтерів, ревізорів і т. ін., а суми, які за даним розрахунком виводяться, випливають з умов правочину, за обставинами якого їх було погоджено сторонами, і отже, визнано сторонами такими, які не підлягають доказуванню, саме тому, що вони є погодженими і визнаними заздалегідь щодо погоджених і визнаних обставин і умов укладеного Кредитного договору, за якими дані суми обчислюються і не можуть бути іншими відносно порушених строків, умов і обставин їх виконання щодо конкретного правочину.

Вимоги щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 суми дострокового стягнення кредиту (20426,45 грн.) і простроченої заборгованості по сумі кредиту (14835,17 грн.) за зазначеним кредитним договором є безспірними, тому що вказані суми складають невиплачену боржником частину основної суми боргу за Кредитом в сенсі Додатку 1 до Кредитного договору, тобто це ті гроші, які від початку належать Кредитору, і якими боржник, не виконуючи умови Договору, всупереч законодавству про приватну власність, користується безпідставно, незаконно.

Вимоги стягнення з відповідача ОСОБА_1 відсотків (22216,44 грн.) та підвищених відсотків (14745,20 грн.) є також безспірними і повинні бути задоволені судом в цивільному судочинстві, адже вони ґрунтуються на правочині, вчиненому у письмовій формі, їх сплата передбачена умовами правочину, який відповідач порушив. Зокрема, дані відсотки є платою як за користування кредитом, так і за користування ним понад строк кредитування. Без згоди позичальника на здійснення оплати за надання кредиту, очевидно, кредитні кошти не були би надані. Тим більш, зазначені умови правочину, вчиненому в письмовій формі, погоджено безпосередньо відповідачем ще на час укладення договору, відповідають вимогам закону, який відповідач порушив. Відповідач, очевидно, усвідомлює, що отримані, готівкою, кредитні кошти не повернув, за користування ними плату не вносив і, безумовно, знає, що не виконав зобов'язання, обставини яких погоджено і визнано такими, що не підлягають доказуванню, тому, усі можливі підстави вважати спір наявним, у т. ч. спір про право, можуть бути лише надуманими, а сам спір, - нікчемним.

Тому, з метою виконання вимог п. 6 ч.2 ст. 119 та ст. 61 ЦПК України і вказівки доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, необхідно відмітити наступне: із заяви і поданих документів не може вбачатися спір або спір про право, адже обставини, викладені в заяві і стверджені даними документами, власно, як і самі документи, в яких зазначені обставини зафіксовано, визнано сторонами, які беруть участь у справі, їх погодили при укладенні правочину, вчиненому в письмовій формі, такими, що не потребують доказування, відповідають нормам матеріального і процесуального права, які подібного спору не утримують, - є безспірними; відповідач у позовному провадженні не може оспорювати суму боргу щодо розрахунку заборгованості за кредитом, у тому числі і суми нарахованих відсотків, адже саме під ці відсотки він отримав кредит готівкою, що цілком було погоджено з ним, інакше він не отримав би кредитні кошти. Дана неможливість для боржника випливає з того, що розмір сум заборгованості, зазначений в розрахунку, з рахуванням нарахованих відсотків і штрафних санкцій, визначений не самим кредитором, а кредитором разом з позичальником і, таким чином, з боржником, - дані суми заборгованості було погоджено сторонами ще на час укладення правочину і було ними визначено з математичною точністю не лише на 16.06.2011 року, але і на кожну дату дії Кредитного договору, тобто на кожну дату між 21.04.2008 року і 05.04.2013 року, заздалегідь, що цілком усуває підстави, за якими з вимоги про стягнення заборгованості за кредитом і процентами, за користування ним, може вбачатися спір або спір про право; кредитний договір № СL34217 від 21 квітня 2008 року, який залучено до заяви разом з іншими документами, складає правочин, вчинений в письмовій формі, за яким умови правочину і обставини, випливаючи з нього, у тому числі сума готівки отриманого кредиту, суми нарахованих відсотків та підвищених відсотків за користування кредитом, а також суми заборгованості та простроченої заборгованості за кредитом, встановлено і погоджено сторонами на час укладення правочину в формі Кредитного договору, були відомі як позикодавцю, так і позичальнику, адже їх визначення за умовами та обставинами, за якими договір було укладено, засновуються на встановлених позичальником і позикодавцем математичних основах зазначених умов і обставин; відповідач не може бути незгодний з вимогою кредитора про погашення всієї суми кредиту і сплати плати за користування кредитними коштами, адже дані вимоги зв'язані з порушенням умов правочину, порушення яких сталося з вини боржника-відповідача, тим більш, коли ці умови було погоджено сторонами під час укладення договору, і за якими випливають обставини, визнані сторонами, що позбавляє сторони необхідності їх доводити, адже вони є такими, які не підлягають доказуванню; дані обставини викладено в п. 9.1., п. 9.1.1. ст. 9 Договору: Кредитор може призупинити надання кредиту та\або достроково витребувати погашення всієї суми кредиту за цим Договором у разі прострочення Позичальником сплати щомісячного платежу та\або його частини (чергового платежу за Кредитом та\або процентів за користування Кредитом). З цими обставинами боржник не тільки був ознайомлений, з ним дані обставини було погоджено, інакше, якщо би він їх не погодив, кредитор не надав би йому кредит і він би не отримав кредитні кошти, в зв'язку з чим, з вимоги кредитора щодо погашення заборгованості за кредитом і процентами, за користування ним, не може вбачатися спір про право, а боржник не може заперечувати рахунок заборгованості.

Визначним за цими аспектами є те, що дані обставини (надання і отримання готівки, узгодження між кредитором і боржником-відповідачем умов плати за користування кредитом і т. ін.) є такими обставинами, що визнані сторонами, як такі, які не підлягають доказуванню (ст. 61 ЦПК України), і отже, - є безспірними, - такими, за якими, з заяви і поданих документів, не може випливати спір або спір про право.

Очевидно, в даній позовній заяві, позивач визначає докази, якими обґрунтовуються її вимоги щодо певних засобів доказування, які є конкретними формами отримання або закріплення певних, наведених вище, фактичних даних, інформації, яка випливає з обставин правочину, вчиненому в письмовій формі. Отже, зміст, - фактичні дані, інформація правочину, що розглядається, втілені в даному Кредитному договорі, утримує такі обставини, визнані сторонами що беруть участь у справі, які не підлягають доказуванню в сенсі ст. 61 ЦПК України, адже визнані сторонами правочину такими ще під час укладення договору, який було безпосередньо погоджено боржником, який заздалегідь знав про наслідки невиконання ним умов договору і погодився ці умови виконувати, адже лише тільки за цими умовами і обставинами, що за ними випливають, міг бути укладений, власно, сам правочин і надані за ним кредитні кошти.

Отже, вимоги позивача є безспірними щодо їх задоволення у повному обсязі, тому що обставини даних вимог визнані такими, якими вони є, власно, самими сторонами правочину, у тому числі відповідачем, тому повинні визнаватися як такі, які не підлягають доказуванню, і отже, виконуватися.

Таким чином відповідач заподіяв кредитору шкоду, істотно порушив договір (ст. 651 ЦК України), істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Але, у конкретному випадку, кредитор позбавився не лише тільки того, на що він розраховував, а ще, безпосередньо, власних коштів, які відповідач отримав, але не збирається повертати власнику.

Звідси, вина, як підстава відповідальності за порушення зобов'язання, цілком полягає на відповідача цивільній справі, тому що саме відповідач порушив зобов'язання за кредитним договором і повинен нести відповідальність за наявністю вини (ч. 1 ст. 614 ЦК України), яка, на думку позивача, виявляє себе, з урахуванням існуючих на даний момент наявних доказів, у формі наміру (умислу).

В судове засідання представник позивача не зявився, але надав до суду заяву про слухання справи за його відсутністю, в якій свої позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, слухати справу без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлена про час та місце проведення судового засідання, про що свідчить її підпис у зворотному повідомленні в судове засідання не з`явилася, про поважні причини неявки суд не повідомила, тому суд вважає за можливе розглянути справу в її відсутність.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вивчивши надані суду докази , приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 квітня 2008 року між позивачем ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", в особі Керуючого Харківського відділення №1 "Універсал Банк" ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 28.03.2008 pоку, зареєстрованої в реєстрі за № 1781, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, з однієї сторони, та відповідачем ОСОБА_1, з іншої сторони, був укладений Договір № CL34217.

Відповідно до даного кредитного договору позивач надав позичальникові відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 38000,00 грн. Кредит був виданий готівкою згідно заяви на видачу готівки № 095В501081120012 від 21.04.2008 pоку, що підтверджується випискою з особового рахунку позичальника відповідача ОСОБА_1 № 26202000169669 про вдачу готівки 21.04.2008 року. Відповідно до п. 1.1 Договору Позичальник зобов'язався погасити Кредит, сплатити проценти за користування ним на умовах та в порядку, визначених у Договорі, Додатку 1 та Додатку 2 до даного договору. Згідно п. 9.1. Договору кредитор може призупинити надання кредиту та достроково витребувати погашення всієї суми кредиту за даним договором в разі настання випадків передбачених п. п. 9.1.1, 9.1.2, 9.1.3, 9.1.4, 9.1.5 Кредитного Договору.

Умови договору з боку Позичальника ОСОБА_1 невиконані, що спричинило порушення вимог ст. 629 ЦК країни, відповідно до яких договір є обов'язковим для виконання.

Позичальник відповідач ОСОБА_1, порушуючи прийняті на себе зобов'язання, кредит і відсотки, нараховані за користування кредитом, своєчасно не погашає.

Процентні ставки встановлено Договором (п. 1.1.), Додатком 1 та Додатком 2 до Договору.

Згідно з Додатком 1, Додатком 2 та Додатком 3 до кредитного договору процентна ставка (станом на день укладення договору) узгоджена кредитором і позичальником у розмірі 30,0% річних.

П. 2.4. Кредитного договору - за користування кредитом понад встановлений строк (прострочення терміну сплати щомісячного платежу) встановлюється підвищена процентна ставка відповідно до Додатку 1 до Кредитного договору. Зазначена умова узгоджена між кредитором і позичальником на час укладення Кредитного договору.

При порушенні зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом: сплата неустойки (ч. З ст. 611 ЦК України). Так, у відповідності з Додатком 1 до Кредитного договору, боржник відповідач ОСОБА_1 зобов'язана сплатити за невчасну оплату кредиту і нарахованих відсотків 90,0 % річних.

Зазначена умова, щодо конкретно встановленого відсотку, була узгоджена кредитором - позивачем ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", в особі Керуючого Харківського відділення №1 "Універсал Банк" ОСОБА_2 та позичальником відповідачем ОСОБА_1 ще на час укладення Кредитного договору.

Проте, взяті на себе зобов'язання позичальник відповідач ОСОБА_1 не виконує, порушуючи як умови договору, так і вимоги норм матеріального права. Отримавши кредит готівкою 21.04.2008 pоку, позичальник - відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання не виконує неналежним чином. З січня 2009 року до прибуткової каси внесла єдиний неповний платіж за період серпень-вересень 2009 року.

15.02.2009 Позичальнику - відповідачу ОСОБА_1 направлена письмова вимога з проханням виконати свої зобов'язання за договором. Лист-вимога отриманий нею 19.02.2009 року але прохання Банку було проігноровано.

Виходячи з зазначених вимог Цивільного кодексу України, умов кредитного договору, боржник зобов'язаний повернути кредитору заборгованість по кредиту, нараховані відсотки, підвищені відсотки, що на 16.06.2011 рік складає 72223,26грн грн., утому числі:

- сума дострокового стягнення кредиту: 20426,45 грн.;

- прострочена заборгованість по кредиту: 14835,17 грн.;

- відсотки : 22216,44 грн.;

- підвищені відсотки: 14745,20 грн.

Визначним за цими аспектами є те, що дані обставини (надання і отримання готівки, узгодження між кредитором і боржником-відповідачем умов плати за користування кредитом і т. ін.) є такими обставинами, що визнані сторонами, як такі, які не підлягають доказуванню (ст. 61 ЦПК України), і отже, - є безспірними, - такими, за якими, з заяви і поданих документів, не може випливати спір або спір про право.

Таким чином відповідач ОСОБА_1 заподіяла кредитору - позивачу шкоду, істотно порушив договір (ст. 651 ЦК України), істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник зобов'язаний передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст. 550 Цивільного кодексу України, передбачено, що право на неустойку виникає в незалежності від наявності у кредитора збитків, заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання

Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо ж предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за заподіяні простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 625 ч.1 Цивільного кодексу Україн и боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.ст. 1048,1054 ЦКУ, в разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти за користування кредитними коштами сплачуються щомісячно до дня повернення кредиту. Позичальник користується кредитними коштами до цього часу, тому проценти будуть нараховуються аж до погашення кредиту у повному обсязі.

При таких обставинах, з урахуванням доказів, наданих по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного Акціонерного Товариства «Універсал Банк» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 88, 224, 225, 226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного Акціонерного Товариства «Універсал Банк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, і/н НОМЕР_1, проживаючої за аресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Мала Данилівка, вул. Петровського, 63, за Кредитним договором №СL34217 від 21.04.2008 року, на користь ПАТ «Універсал Банк» (р/р №29093000203333 в ПАТ «Універсал Банк», МФО322001), боргу у сумі 72223(сімдесят дві тисячі двісті двадцять три) гривні 26 копійок, а саме: сума дострокового стягнення кредиту 20426 (двадцять тисяч чотириста двадцять шість) гривень 45 копійок; прострочена заборгованість по кредиту 14835 ( чотирнадцять тисяч вісімсот тридцять пять) гривень 17 копійок; відсотки 22216 (двадцять дві тисячі двісті шістнадцять) гривень 44 копійки; підвищені відсотки 14745 (чотирнадцять тисяч сімсот сорок п`ять) гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, на користь ПАТ «Універсал Банк» (р/р №29093000203333 в ПАТ «Універсал Банк», МФО322001), понесені витрати по сплаті судового збору 722 (сімсот двадцять дві) гривні 23 копійки витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Л.В. Калиновська