Ухвала суду № 51070181, 24.09.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

"24" вересня 2015 р.

Справа № 916/4291/14

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

перевіривши апеляційну скаргу Першого приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції

на ухвалу господарського суду Одеської області від « 26» серпня 2015 року в порядку ст.121-2 ГПК України

по справі № 916/4291/14

за позовом Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси»

до Одеського виробничого об’єднання «Електрик» Українського товариства глухих

за участю суб’єкта оскарження Першого приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції

про стягнення 69 837,63 грн.

в с т а н о в и в :

16.09.2015 року до господарського суду Одеської області надійшла апеляційна скарга Першого приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції на ухвалу господарського суду Одеської області від «26» серпня 2015 року в порядку ст.121-2 ГПК України по справі № 916/4291/14 за позовом Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до Одеського виробничого об’єднання «Електрик» Українського товариства глухих за участю суб’єкта оскарження Першого приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про стягнення 69 837,63 грн.

Зазначена вище апеляційна скарга 22.09.2015 року надійшла до Одеського апеляційного господарського суду .

Одночасно скаржник просить поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження та відстрочити сплату судового збору.

Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги ТОВ «Торгово-промислова спілка», судова колегія вважає за необхідне повернути її без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.3 ст.94 ГПК України до скарги, крім іншого, додаються докази сплати судового збору.

Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України „Про судовий збір” від 06.10.2011 року № 3828-VI , який згідно з п.1 ст.10 набирає чинності з 01.11.2011 року.

Як вбачається з відбитку штампа, апеляційна скарга була надіслана скаржником поштою 11.09.2015 року, а тому сплата судового збору по вказаній апеляційній скарзі здійснюється відповідно до прийнятим Верховною радою України 22.05.2015 року № 484-VIII ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01.09.2015 року.

Статтею 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2013 рік” № 5515-VI від 06.12.2012 встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2015 року становить 1 218 грн.

За вимогами п 4 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» (зі змінами від 01.09.2015 року), ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: апеляційні скарги на ухвалу суду справляються у сумі – 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Враховуючи вищевикладене, скаржник за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від « 26» серпня 2015 року мав сплатити судовий збір у сумі 1 218,00 грн.

В матеріалах, доданих Першим приморським відділом Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції до апеляційної скарги, взагалі відсутні докази сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.

В свою чергу, як зазначено вище, скаржник просить відстрочити оплату судового збору у зв’язку з тим, що у відділу не має розрахункових рахунків крім депозитного, а тому сплата судового збору здійснюється за поданням. Крім того, скаржником зазначено, що управління юстиції не має достатнього часу для сплати судового збору, у зв’язку з чим просить його відстрочити.

В матеріалах доданих до апеляційної скарги міститься подання на адресу начальника Головного територіального управління юстиції в Одеській області, зі змісту якого вбачається, що скаржник просить вирішити питання щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги по даній справі та зазначено, що платіжне доручення з відміткою про сплату судового збору необхідно повернути на адресу відділу до 15.09.2015 року. Так, з відбитки штампу поштового зв’язку на конверті вбачається, що апеляційна скарга надіслана скаржником поштою 11.09.2015 року, зареєстрована місцевим господарським судом 16.09.2015 року та надійшла до суду апеляційної інстанції 22.09.2015 року. Таким чином, знаючи про недоліки поданої скаржником апеляційної скарги, представник відділу при наявності доказів сплати судового збору, мав право подати до суду відповідне платіжне доручення про його сплату, як додаток до поданої раніше апеляційної скарги.

За приписами статті 8 Закону України „Про судовий збір” суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою: відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі; зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Згідно із пунктом 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 року № 01-061175/2011, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у статті 8 Закону України „Про судовий збір” дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов’язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Відповідно до пункту 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.07.2012 № 01-06/869/2012, особа, яка заявляє відповідне клопотання в порядку статті 8 Закону України „Про судовий збір” (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов’язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та з відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі (п.3.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 року №7).

З вищевикладеного слідує, що скаржник, як заінтересована сторона, звертаючись до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, повинен був належним чином обґрунтувати неможливість або утруднення здійснення оплати судового збору, та на підтвердження цього надати належні та допустимі докази.

Натомість, скаржником не подано жодних доказів на підтвердження недостатності або відсутності коштів та не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють сплату судового збору.

Судова колегія вважає, що, відповідно до вимог Закону України „Про судовий збір”, скаржником не надало жодних належних та достатніх доказів на підтвердження тяжкого фінансового стану підприємства і відсутність грошових коштів на відповідних рахунках підприємства (ст.8).

Відповідно до пункту 8 статті 129 Конституції України, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків встановлених законом є однією з основних засад судочинства. У забезпечення цих конституційних положень законодавець у ст.97 ГПК України передбачив вичерпний перелік підстав не прийняття та повернення апеляційної скарги без розгляду.

Зокрема, відповідно до п.3 ч.1 ст.97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Враховуючи наведене та керуючись пунктом 3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія судів вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу Першого приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції скаржнику без розгляду по суті.

Водночас апеляційний господарський суд вважає за необхідне повідомити скаржника, що відповідно до вимог ч.4 ст.97 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у пункті 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись статтею 86, пунктом 3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –

ухвалила:

1. У задоволенні клопотання Першого приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

2. Апеляційну скаргу Першого приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції із доданими до неї документами повернути скаржнику без розгляду по суті.

3. Справу № 916/4291/14 повернути до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров