Рішення № 51052944, 17.09.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.15 Справа№ 914/4517/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за первісним позовом Публічного акціонерного товариства Банк Форум в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Форум - ОСОБА_1, м.Київ

до відповідача-1 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Галтрансрембуд, м.Львів

до відповідача-2 за первісним позовом Корпорації Галтрансрембуд, с.Малехів Жовківського району Львівської області

про стягнення солідарно 1 076 474,54 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Галтрансрембуд, м.Львів

до відповідача за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства Банк Форум, м.Київ

за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом Корпорації Галтрансрембуд, с.Малехів Жовківського району Львівської області

про визнання недійсним кредитного договору №0019/08/10-KL

За участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (від відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_2

від відповідача-1 за первісним позовом (від позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_3

від відповідача-2 за первісним позовом (від третьої особи за зустрічним позовом) ОСОБА_3

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Публічним акціонерним товариством Банк Форум в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Форум - ОСОБА_1 до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Галтрансрембуд та до відповідача-2 Корпорації Галтрансрембуд про стягнення солідарно 844 674,27 грн., з яких 435 000,00

грн. прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, 307 535,87 грн. поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів, 67 377,49 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 4 760,37 грн. поточна заборгованість за нарахованими процентами та 30 000,54 грн. пеня.

Відповідно до поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог позивач за первісним позовом просить стягнути солідарно з відповідачів за первісним позовом 1 076 474,54 грн., з яких 742 535,87 грн. прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, 162 584,81 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами та 171 353,86 грн. пеня за несвоєчасну сплату тіла кредиту та відсотків.

Крім того Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Галтрансрембуд подано зустрічний позов до Публічного акціонерного товариства Банк Форум за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом Корпорації Галтрансрембуд про визнання недійсним кредитного договору №0019/08/10-KL.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) на виконання вимог ухвал суду подав клопотання про долучення до матеріалів справи копій виписок по особовим рахункам ТзОВ «ВП «Галтрансрембуд». Крім того представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) подав додаткові пояснення на заяву ТзОВ «ВП «Галтрансрембуд» про зменшення розміру пені та розстрочення виконання рішення суду. Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) позовні вимоги за первісним позовом підтримав повністю, проти зустрічного позову заперечив.

Представник відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) подав заяву про зменшення розміру пені та розстрочення виконання рішення суду. Представник відповідача-1 за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) проти первісного позову заперечив, зустрічний позов просив задоволити з підстав викладених у зустрічній позовній заяві.

Представник відповідача-2 за первісним позовом (третьої особи за зустрічним позовом) проти первісного позову не заперечив, відзив на позовну заяву за первісним позовом не подав, однак підтримав заяву про про зменшення розміру пені та розстрочення виконання рішення суду.

Суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності відзиву відповідача-2 по наявних матеріалах, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Даний спір розглядається судом з врахуванням заяви позивача за первісним позовом про збільшення розміру позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, оцінивши зібрані докази, суд

встановив:

21.07.2008р. між Акціонерним банком «Форум», правонаступником якого є Публічного акціонерного товариства Банк Форум (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Галтрансрембуд (позичальник) укладено кредитний договір №0019/08/10-KL, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредитні кошти у формі відновлюваної кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 300 000,00 доларів США із графіком зниження ліміту основної заборгованості згідно із додатком №1 до договору.

Відповідно до п.1.2. кредитного договору кредитні кошти надаються строком по 20.07.2009р.

Згідно із п.1.3. кредитного договору за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 13,5% річних.

В пунктах 2.5 та 2.6 кредитного договору сторони визначили, що сплата процентів здійснюється за фактичний строк користування кредитом, щомісячно не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

28.08.2012р. сторони уклали додаткову угоду до кредитного договору, згідно якої п.п.1.1, 1.3, 2.3, 2.6 Кредитного договору викладено в новій редакції, а саме: визначено рахунки відкриті для видачі кредитних коштів, для обліку нарахованих відсотків за користування кредитними коштами та для погашення кредиту та процентів, а також визначено порядок сплати процентів за користування кредитними коштами.

Додатковим договором №2 від 09.10.2012р. до кредитного договору, сторони з метою реструктуризації заборгованості позичальника домовились змінити валюту зобов'язань за кредитним договором з долара США на гривню за курсом міжбанківського валютного ринку України, шляхом проведення конвертації залишку основної заборгованості в сумі 177 780,73 доларів США за курсом 8,16 гривень за 1 долар США, що становитиме 1 450 690,76 гривень, в зв'язку з чим виклали п.1.1, 1.2, 1.3, 2.3, 2.5, 2.6 в новій редакції, а саме: Банк надає Позичальнику кредит в сумі 1 450 690,76 гривень, строком по 31.12.2013р., із сплатою за користування кредитними коштами плати в розмірі 18,00 процентів річних, а позичальник здійснює повернення основної заборгованості по кредиту частинами, протягом кожного місяця, починаючи з листопада 2012 року в сумі не менше 103 621 гривень та сплатою процентів за фактичний строк користування кредитними коштами щомісячно не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

Договором про внесення змін №3 від 20.01.2014р. до кредитного договору, сторони з метою реструктуризації заборгованості позичальника виклали п.1.1, 1.2, 2.1, 2.3. в новій редакції та доповнили договір п.п.3.2.9 та п.п. 3.3.10, а саме: Банк надає позичальнику кредит в сумі 772 535,87 грн., строком по 30.06.2015р. та поверненням позичальником основної суми кредиту частинами, протягом кожного місяця починаючи з 31 січня 2014 року, в сумі не менше, ніж сума, зазначена в Додатку №3 до Договору в якому визначено графік сплати Позичальником платежів.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, 20.01.2014р. між Публічним акціонерним товариством Банк Форум (кредитор) та Корпорацією Галтрансрембуд (поручитель) укладено договір поруки №3-0004/14/24-Р, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за належне та своєчасне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Галтрансрембуд (боржник) у повному обсязі зобовязань за кредитним договором №0019/08/10-KL від 21.07.2008р., а саме: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.

У випадку невиконання зобов'язань за Кредитним договором, Позичальник та Поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники.

Як стверджує позивач за первісним позовом, він свої зобовязання за кредитним договором виконував належним чином та здійснював надання кредиту відповідачу-1 за первісним позовом.

Однак, як зазначає банк, позичальник свої зобовязаня за кредитним договором виконував неналежним чином, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 742 535,87 грн. прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів та 162 584,81 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

У відповідності до п.4.1. кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2 процентів, що обчислюється з суми неповернутого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення.

Отже, керуючись п. 4.1 кредитного договору, а також враховуючи положення ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» позивач за первісним позовом наразував відповідачу 171 353,86 грн. пені за несвоєчасну сплату тіла кредиту та відсотків.

Таким чином Публічне акціонерне товариство Банк Форум звернулось до господарського суду Львівської області та просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Галтрансрембуд та Корпорації Галтрансрембуд 1 076 474,54 грн., з яких 742 535,87 грн. прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, 162 584,81 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами та 171 353,86 грн. пеня за несвоєчасну сплату тіла кредиту та відсотків.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Галтрансрембуд проти первісного позову заперечило, подавши відзив на позовну заяву. Також Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Галтрансрембуд подано зустрічний позов до Публічного акціонерного товариства Банк Форум за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом Корпорації Галтрансрембуд про визнання недійсним кредитного договору №0019/08/10-KL.

Зокрема позивач за зустрічним позовом посилається на те, що, як вбачається із кредитного договору, він підписаний від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Галтрансрембуд директором ОСОБА_4. Однак позивач за зустрічним позовом стверджує, що вказаний кредитний договір був підписаний від імені ОСОБА_5 іншою невстановленою особою, що дає підстави для визнання кредитного договору недійсним.

Публічне акціонерне товариство Банк Форум проти зустрічного позову заперечило, подавши відзив на зустрічну позовну заяву. Зокрема позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) стверджує що кредитни договір був підписаний самим ОСОБА_4

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд дійшов висновку, що первісний позов слід задоволити частково, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст.345 ГК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи 21.07.2008р. між позивачем за первісним позовом та відповідачем-1 за первісним позовом укладено кредитний договір №0019/08/10-KL, відповідно до умов якого позивач за первісним позовом надає відповідачу-1 за первісним позовом кредитні кошти у формі відновлюваної кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 300 000,00 доларів США із графіком зниження ліміту основної заборгованості згідно із додатком №1 до договору.

В подальшому сторонами було укладено додаткову году від 28.08.2012р. до кредитного договору, додатковий договір №2 від 09.10.2012р. до кредитного договору та договір про внесення змін №3 від 20.01.2014р. до кредитного договору.

Відповідач-1 за первісним позовом своїх зобовязань за кредитним договором не виконав. Із поданого позивачем розрахунку позовних вимог у даній справі та поданих доказів вбачається, що у відповідача існує наступна заборгованість: 742 535,87 грн. прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів та 162 584,81 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно із ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як зазначено вище, в забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 за первісним позовом за кредитним договором, 20.01.2014р. між позивачем за первісним позовом та відповідачем-2 за первісним позовом укладено договір поруки №3-0004/14/24-Р, відповідно до умов якого відповідач-2 за первісним позовом поручається перед позивачем за первісним позовом за належне та своєчасне виконання відповідачем-1 за первісним позовом у повному обсязі зобовязань за кредитним договором №0019/08/10-KL від 21.07.2008р., а саме: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як зазначено вище, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 ЦК України).

У Листі Верховного суду України від 01.07.2014р. «Аналіз практики застосування ст. 625 ЦК України в цивільному судочинстві» зазначено, що при вирішенні судами спорів, пов'язаних з виконанням договорів поруки, необхідно враховувати, що з огляду на ч. 2 ст. 554 ЦК поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Беручи до уваги додатковий характер зобов'язання поручителя, кредитор має право вимагати стягнення з поручителя процентів у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, забезпеченого порукою, на основі ч. 2 ст. 625 ЦК до фактичного погашення боргу. При цьому проценти нараховуються в порядку і розмірі, в яких вони підлягають відшкодуванню боржником за основним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства та умови договорів, дослідивши наявні в справі матеріали, перевіривши поданий позивачем за первісним позовом розрахунок позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення солідарно з відповідачів за первісним позовом 742 535,87 грн. простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів та 162 584,81 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами є правомірними, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондують приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

У відповідності до п.4.1. кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2 процентів, що обчислюється з суми неповернутого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення.

Статтею 1. Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.3 вказаного закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши поданий позивачем за первісним позовом розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку, що пеня в розмірі 171 353,86 грн. нарахована позивачем за первісним позовом вірно. Однак, як зазначалося вище, відповідачем подано заяву про зменшення розміру пені та розстрочення виконання рішення суду. Щодо поданої заяви суд зазначає наступне.

Пунктом 3 статті 83 ГПК України надано право господарському суду, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Крім того, відповідно до ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Законодавство України не містить переліку випадків, що дають право господарському суду зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У частині третій статті 551 Цивільного кодексу України йдеться про право суду зменшувати належну до сплати кредиторові неустойку, зазначено, що розмір такої неустойки може бути зменшений судом, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідачем-1 за первісним позовом подано заяву про зменшення розміру пені та розстрочення виконання рішення суду, в якій він просить зменшити розмір пені до 30000 грн. та розстрочити виконання рішення на 18 місяців шляхом погашення боргу рівними частинами.

В обґрунтування даної заяви зазначає, що з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, ПАТ «Банк Форум» у зв'язку з порушенням умов Кредитного договору просить стягнути солідарно з ТзОВ ВП «Галтрансрембуд» та Корпорації «Галтрансрембуд» 1076474,54 грн., у тому числі: 742535,87 грн. - заборгованості по поверненню кредитних коштів, 162584,81 грн. - заборгованості за нарахованими процентами, 171353,86 грн. - пені.

Відповідач-1 звертає увагу, що станом на 13 серпня 2015 року на збільшення розміру нарахованої заборгованості істотним чином вплинула зміна розміру облікової ставки НБУ, яка в період з листопада 2014р. по березень 2015р. збільшилася з 12,5 до 30 відсотків річних, тобто майже втричі. Таким чином, відповідач-1 звертає увагу, що співвідношення розміру плати за користування кредитним коштами та розміру пені, нарахованої позивачем виходячи з подвійного розміру облікової ставки НБУ, свідчить про те, що розмір пені в 1,4 - 3,33 рази перевищує розмір плати за користування кредитними коштами.

Також відповідач-1 зазначає, що станом на 13 серпня 2015 року, загальний розмір пені нарахованої ПАТ «Банк Форум» в межах шестимісячного строку, передбаченого частиною шостою статті 232 ГК України, становить 171353,86 грн., водночас розмір процентів за користування кредитними коштами, виходячи із суми заборгованості 742535,87 грн. та встановленої процентної ставки на рівні 18 % річних, за аналогічний шестимісячний період становить 70306,96 грн.

Як відзначає відповідач-1, неналежне виконання ТзОВ ВП «Галтрансрембуд» своїх зобов'язань за кредитним договором стало наслідком скрутного фінансового становища підприємства, зумовленого кризовими явищами у будівництві, яке з розряду прибуткових за наслідками 2008 року, упродовж 2009 - 2014 та за наслідками півріччя 2015 року перейшло в категорію збиткових, а середньооблікова кількість працівників за вказаний період скоротилася з 104 до 21 осіб. Так, посилаючись на звіти про фінансові результати ТзОВ ВП «Галтрансрембуд» зазначає, що за 2008 - 2015 роки обсяги реалізованої продукції (товарів, послуг) за вказаний період скоротилися з 68215 тис. грн. у 2008 році до 11373,7 тис. грн. за наслідками 2014 року,, тобто в шість разів, при цьому вартість національної валюти за вказаний період додатково зменшилася в 4,5 рази. При цьому за наслідками 2014 року фінансовий збиток підприємства склав 2329,4 тис. грн. Водночас підприємством своєчасно щомісячно сплачуються загальнодержавні та місцеві податки і збори, обов'язкові платежі в сумі 43,4 тис. грн., а також виплачується заробітна плата працівникам підприємства в сумі 45,5 тис. грн.

Крім того, відповідач-1 відзначає, що враховуючи скрутне фінансове становище ТзОВ ВП «Галтрансрембуд», беручи до уваги причини з яких виникла заборгованість, звернення до виконання рішення господарського суду Львівської області в сумі заявлених позовних вимог без розстрочення його виконання може призвести до стійкої неплатоспроможності, і як наслідок, банкрутства ТзОВ ВП «Галтрансрембуд».

ТзОВ ВП «Галтрансрембуд» звертає увагу, що можливість погашення боргу із розстроченням виконання рішення суду, забезпечуватиметься надходженнями підприємства від здійснення господарської діяльності, а також заходами відповідача-1 спрямованими на стягнення дебіторської заборгованості, зокрема рішенням господарського суду Львівської області від 05.02.2014р. на користь ТзОВ ВП «Галтрансрембуд» стягнуто 219189,11 грн., про що видано наказ господарського суду Львівської області від 14.03.2014р. у справі № 914/4532/13, окрім того ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.08.2013р. у справі № 5015/2883/11 ТзОВ ВП «Галтрансрембуд» визнано кредитором із грошовими вимогами до боржника в загальній сумі 657896,78 грн., у тому числі 645 283,52 грн. - четвертої черги, що відповідно до плану санації має бути погашена впродовж 2016 року.

У додаткових поясненнях (вх. № 39489/15) позивач заперечив проти зменшення штрафних санкцій та розстрочки виконання рішення з підстав зазначених у поясненнях. Зокрема зазначив, що немає виняткової сукупності обставин, які б свідчили про настільки тяжкий фінансовий стан відповідача-1, який би вимагав зменшення розміру неустойки з 171353,86 грн. до 30000 грн., оскільки таке зменшення є надмірним та жодним чином не стимулює боржника до подальшого своєчасного виконання своїх кредитних зобовязань. Також просив врахувати фінансовий стан позивача.

У пункті 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Діслідивши матеріали справи, беручи до уваги пояснення сторін, виходячи з інтересів сторін, ступеню виконання зобовязання та причини неналежного виконання зобов'язання, враховуючи те, що відповідач-1 вживав заходів щодо погашення заборгованості, суд дійшов висновку, зменшити розмір пені на 50 відсотків та стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача пеню в розмірі 85 676,93 грн.

Згідно п.6 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до вимог ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

За змістом вказаної норми встановлено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

При цьому, норми чинного господарського процесуального законодавства не містять визначення "винятковий випадок", тому це поняття є оціночним, з огляду на ч.1 ст.43 ГПК України, та з врахуванням всіх обставин конкретної справи.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. (п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України).

Розглянувши подану заяву, дослідивши обставини, які наведені заявником в обгрунтування підстав для застосування розстрочки та заперечення позивача, враховуючи майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, беручи до уваги те, що у разі нерозстрочення виконання рішення дана обставина може призвести до стійкої неплатоспроможності боржника, а відповідно до загрози його банкрутства, суд дійшов висновку про доцільність розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців рівними частинами щомісячно.

Щодо зстрічного позову суд зазначає наступне. Як зазначалося вище, позивач за зустрічним позовом посилається на те, що, як вбачається із кредитного договору, він підписаний від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Галтрансрембуд директором ОСОБА_4. Однак позивач за зустрічним позовом стверджує, що вказаний кредитний договір був підписаний від імені ОСОБА_5 іншою невстановленою особою, що дає підстави для визнання кредитного договору недійсним.

Відповідно до статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.02.2015р. у даній справі було призначено судову почеркознавчу експертизу проведення якої було доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. Перед судовим експертом було поставлено наступне питання: «Чи виконано підпис від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Галтрансрембуд ОСОБА_4 у кредитному договорі №0019/08/10-KL від 21.07.2008р. ОСОБА_4, чи іншою особою?»

Відповідно до висновку №747 криміналістичної експертизи з дослідження почерку та підпису по матеріалах господарської справи №914/4517/14 складеного 20.04.2015р. підписи від від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Галтрансрембуд ОСОБА_4, які розташовані на кредитному договорі №0019/08/10-KL від 21.07.2008р. виконані самим ОСОБА_4.

Інших підстав для визнання кредитного договору недійсним судом не встановлено.

Отже, враховуючи наведене, суд дійшов висновку у задоволенні зустрічного позову відмовити повністю за безпідставністю.

Пунктом 4.4. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 21.02.2013 року №7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, повязані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача-1, а відповідач-2 поручився перед позивачем лише за невиконання чи неналежне виконання зообовязань відповідача-1 за кредитним договором, керуючись ст.49 ГПК України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача-1 за первісним позовом в доход Державного бюджету України 21 529,49 грн.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задоволити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Галтрансрембуд (79066, м.Львів, вул.Зелена, буд.269-А, код ЄДРПОУ 30918102) та Корпорації Галтрансрембуд (80383, Львівська область, Жовківський район, село Малехів, код ЄДРПОУ 36416824) на користь Публічного акціонерного товариства Банк Форум (02100, м.Київ, бульвар Верховної Ради, 7, код ЄДРПОУ 21574573) 742 535,87 грн. заборгованості по тілу кредиту, 162 584,81 грн. заборгованості по процентах та 85 676,93 грн. пені, із розстроченням виконання рішення суду на 6 місяців рівними частинами, а саме:

- до 17.10.2015р. 165 132,93 грн.

- до 17.11.2015р. 165 132,93 грн.

- до 17.12.2015р. 165 132,93 грн.

- до 17.01.2016р. 165 132,94 грн.

- до 17.02.2016р. 165 132,94 грн.

- до 17.03.2016р. 165 132,94 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Галтрансрембуд (79066, м.Львів, вул.Зелена, буд.269-А, код ЄДРПОУ 30918102) 21 529,49 грн. судового збору в доход Державного бюджету України.

4. В задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовити.

5. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

6. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

7. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

підписано 22.09.2015р.

Суддя Петрашко М.М.