Рішення № 51052321, 21.09.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.15 Справа№ 914/2705/15

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Трускавець, Львівська обл.)

до відповідача: Комунального підприємства «Еко-місто» (м. Борислав, Львівська обл.)

про: стягнення 135053,51 грн. суми основного боргу, 47193,46 грн. - пені, 3068,94 грн. - 3% річних, 62634,02 грн. - інфляційних втрат та штрафу в розмірі 8108,47 грн.

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Черменєвій В.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3 - довіреність № 510 від 18.08.2015 року.

від відповідача: Андріїшин Л.Ю. - довіреність № 197 від 18.09.2015 року.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Трускавець, Львівська обл.) до Комунального підприємства «Еко-місто» (м. Борислав, Львівська обл.) про стягнення 135053,51 грн. суми основного боргу, 47193,46 грн. - пені, 3068,94 грн. - 3% річних, 62634,02 грн. - інфляційних втрат та штрафу в розмірі 8108,47 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.08.2015 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 13.08.2015 року. Ухвалою суду від 13.08.2015 року розгляд справи відкладено до 20.08.2015 року, в зв'язку з відсутністю представників сторін. Ухвалою суду від 20.08.2015 року розгляд справи відкладено до 26.08.2015 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 26.08.2015 року розгляд справи відкладено до 21.09.2015 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 07.08.2015 року, про відкладення від 13.08.2015 року, від 20.08.2015 року, від 26.08.2015 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

20.08.2015 року за вх. № 35039/15 позивач подав додаткові докази до матеріалів справи.

26.08.2015 року за вх. № 35539/15 позивач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

21.09.2015 року за вх. № 40046/15 позивач подав заяву по справі.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 07.08.2015 року, про відкладення від 13.08.2015 року, від 20.08.2015 року, від 26.08.2015 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

21.09.2015 року за вх. № 40045/15 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги в розмірі 256058,40 грн. боргу визнав у повному обсязі.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 21.09.2015 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, між ФОП ОСОБА_1 (надалі - позивач, постачальник) та КП «Еко-місто» (надалі - відповідач, покупець) був укладений Договір поставки № 190614 від 10.06.2014 р. (надалі - Договір). За цим договором Постачальник зобов'язується передати в погоджені строки (строк) другій стороні - Покупцеві Товар (товари), а Покупець зобов'язується прийняти Товар (товари) і сплатити за нього, згідно з умовами цього Договору.

Позивач зазначає, що, відповідно до п. 2.2 Договору, ціна товару остаточно узгоджується та вказується Сторонами у видатковій накладній на поставку товару.

Позивач наголошує, що, відповідно до п. 2.4 Договору, оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника щомісячно, в термін до 20 (двадцятого) числа календарного місяця, наступного за місяцем, протягом якого Постачальником здійснювалась передача у власність (поставка) Товару.

Позивач звертає увагу на те, що на виконання даного Договору Комунальному підприємству «Еко-місто» було поставлено будівельні та інертні матеріали на загальну вартість 395878,94грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-000216 від 17.06.2014 р., № РН-000288 від 04.07.2014 р., № РН-000292 від 08.07.2014 р., № РН-000293 від 08.07.2014 р., № РН-000294 від 08.07.2014 р., № РН-000296 від 15.07.2014 р., № РН-000341 від 01.08.2014 р., № РН-000361 від 01.08.2014 р., № РН-000362 від 07.08.2014 р., №РН-000363 від 07.08.2014 р., № РН-000400 від 20.08.2014 р., № РН-000446 від 17.09.2014 р., № РН-000447 від 17.09.2014 р., № РН-000448 від 17.09.2014 р., № РН-000526 від 25.09.2014 р., № РН-000564 від 25.09.2014 р., № РН-000565 від 08.10.2014 р., № РН-000566 від 08.10.2014 р., № РН-000588 від 08.10.2014 р., № РН-000590 від 22.10.2014 р., № РН-000589 від 22.10.2014 р.

Проте, за твердженням позивача, відповідач перестав виконувати свій обов'язок по оплаті товару, у зв'язку з чим почала формуватися заборгованість, що непогашена відповідачем добровільно по сьогоднішій день.

Позивач зазначає, що, на підставі п. 2.7 Договору, в разі прострочення Покупцем оплати товару Постачальник має право вимагати, а Покупець зобов'язаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 3% річних, які нараховуються на суму заборгованості Покупця за весь період користування ним грошовими коштами, які належать до сплати Постачальнику.

Позивач наголошує, що, відповідно до п. 5.2 Договору, за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором, Сторона, що прострочила виконання зобов'язань, сплачує іншій Стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний прострочений день, виходячи з суми прострочених зобов'язань, визначеної в порядку, встановленому Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Позивач зазначає, що, відповідно до п. 5.3 Договору, якщо оплата за отриманий товар прострочена більш, як на 90 календарних днів Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 5 % від суми невиконаних зобов'язань.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Позивач зазначає, що, відповідно до п. 4.3, п. 5.3 Договорів, якщо оплата за отриманий товар прострочена більш, як на 90 календарних днів Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 5 % від суми невиконаних зобов'язань.

Таким чином, за твердженням позивача, до стягнення підлягає: Загальна сума заборгованості = 14376,38 + 104967,43 + 15709,70 = 135053,51 грн. Загальна сума пені = 168,84 + 250,49 + 4733,96 + 37060,41 + 4979,76 = 47193,46 грн. Загальна сума 3% річних = 20,26 + 30,06 + 307,22 + 2397,64 + 313,76 = 3068,94 грн. Загальна сума інфляційних втрат = 6771,27 + 48887,64 + 6975,11 =62634,02 грн. Загальна сума штрафу = 718,81 + 6604,18 + 785,48 = 8108,47 грн.

21.09.2015 року за вх. № 40045/15 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги в розмірі 256058,40 грн. боргу визнав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, між ФОП ОСОБА_1 (надалі - позивач, постачальник) та КП «Еко-місто» (надалі - відповідач, покупець) був укладений Договір поставки № 190614 від 10.06.2014 р. (надалі - Договір). За цим Договором Постачальник зобов'язується передати в погоджені строки (строк) другій стороні - Покупцеві Товар (товари), а Покупець зобов'язується прийняти Товар (товари) і сплатити за нього, згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору, ціна товару остаточно узгоджується та вказується Сторонами у видатковій накладній на поставку товару.

Відповідно до п. 2.4 Договору, оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника щомісячно, в термін до 20 (двадцятого) числа календарного місяця наступного за місяцем, протягом якого Постачальником здійснювалась передача у власність (поставка) Товару.

На виконання даного Договору позивачем Комунальному підприємству «Еко-місто» було поставлено будівельні та інертні матеріали на загальну вартість 395878,94 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-000216 від 17.06.2014 р., № РН-000288 від 04.07.2014 р., № РН-000292 від 08.07.2014 р., № РН-000293 від 08.07.2014 р., № РН-000294 від 08.07.2014 р., № РН-000296 від 15.07.2014 р., № РН-000341 від 01.08.2014 р., № РН-000361 від 01.08.2014 р., № РН-000362 від 07.08.2014 р., №РН-000363 від 07.08.2014 р., № РН-000400 від 20.08.2014 р., № РН-000446 від 17.09.2014 р., № РН-000447 від 17.09.2014 р., № РН-000448 від 17.09.2014 р., № РН-000526 від 25.09.2014 р., № РН-000564 від 25.09.2014 р., № РН-000565 від 08.10.2014 р., № РН-000566 від 08.10.2014 р., № РН-000588 від 08.10.2014 р., № РН-000590 від 22.10.2014 р., № РН-000589 від 22.10.2014 р.

Проте, відповідач перестав виконувати свій обов'язок по оплаті товару, у зв'язку з чим почала формуватися заборгованість, непогашена відповідачем добровільно по сьогоднішій день.

На підставі п. 2.7 Договору, в разі прострочення Покупцем оплати товару Постачальник має право вимагати, а Покупець зобов'язаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 3% річних, які нараховуються на суму заборгованості Покупця за весь період користування ним грошовими коштами, які належать до сплати Постачальнику.

Відповідно до п. 5.2 Договору, за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором Сторона, що прострочила виконання зобов'язань, сплачує іншій Стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний прострочений день, виходячи з суми прострочених зобов'язань, визначеної в порядку, встановленому Законом України про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до п. 5.3 Договору, якщо оплата за отриманий товар прострочена більш, як на 90 календарних днів Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 5 % від суми невиконаних зобов'язань.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 4.3, п. 5.3 Договорів, якщо оплата за отриманий товар прострочена більш, як на 90 календарних днів Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 5 % від суми невиконаних зобов'язань.

Таким чином, до стягнення підлягає: Загальна сума заборгованості = 14376,38 + 104967,43 + 15709,70 = 135053,51 грн. Загальна сума пені = 168,84 + 250,49 + 4733,96 + 37060,41 + 4979,76 = 47193,46 грн. Загальна сума 3% річних = 20,26 + 30,06 + 307,22 + 2397,64 + 313,76 = 3068,94 грн. Загальна сума інфляційних втрат = 6771,27 + 48887,64 + 6975,11 = 62634,02 грн. Загальна сума штрафу = 718,81 + 6604,18 + 785,48 = 8108,47 грн.

21.09.2015 року за вх. № 40045/15 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги в розмірі 256058,40 грн. боргу визнав.

Згідно ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову, господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, позовні вимоги визнав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги визнав, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Еко-місто» про стягнення 135053,51 грн. суми основного боргу, 47193,46 грн. - пені, 3068,94 грн. - 3% річних, 62634,02 грн. - інфляційних втрат та штрафу в розмірі 8108,47 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 4 від 25.06.2015 року на суму 5423,06 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги - задоволити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Еко-місто» (82300, Львівська обл., м. Борислав, вул. В. Івасюка, 9, код ЄДРПОУ 32731027,) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) суму заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 135053 (сто тридцять п'ять тисяч п'ятдесят три) грн. 51 коп., суму інфляційних втрат в розмірі 62634 (шістдесят дві тисячі шістсот тридцять чотири) грн. 02 коп., суму пені у розмірі 47193 (сорок сім тисяч сто дев'яносто три) грн. 46 коп., суму 3% річних в розмірі 3068 (три тисячі шістдесят вісім) грн. 94 коп., суму штрафу в розмірі 8108 (вісім тисяч сто вісім) грн. 47 коп. та 5423 (п'ять тисяч чотириста двадцять три) грн. 06 коп. судового збору.

3. Накази видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24.09.2015 року