Рішення № 51052229, 16.09.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.15 Справа№ 914/1540/15

За позовом: Стрийського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Моршинської міської ради, м. Моршин

До відповідача-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Парк+», м.Моршин

До відповідача-2: Фізична особа -підприємець ОСОБА_1, с.Вербіж

Про спонукання укласти договір оренди земельної ділянки

Суддя Березяк Н.Є

Секретар судового засідання Кравець О.І.

В судове засідання з'явились:

від прокуратури: Сисин С., Шевчук В.

від позивача : Олійник М.З.- представник за дорученням

від відповідачів: не з'явились

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Стрийським міжрайонним прокурором в інтересах держави в особі Моршинської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк+» та до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про спонукання до укладення договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою суду від 01.07.2015 року порушено провадження по справі та призначено розгляд на 13.07.2015 р.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав неявки в судове засідання представників прокуратури та неподання ними витребуваних ухвалами суду документів, якими вони обґрунтовують свої позовні вимоги щодо відповідача-2

01.09.2015 року в судовому засіданні було усно заявлено про відмову від позовних вимог стосовно відповідача-2. Представник позивача в судовому засіданні 01.09.2015 р. позовні вимоги стосовно відповідача-1 підтримав, просив задоволити з підстав та мотивів викладених в позовній заяві. Для надання можливості прокурору належним чином подати письмову заяву про відмову від позовних вимог у встановленому законом порядку, розгляд справи було відкладено до 14.09.2015 року На задоволення клопотання позивача ухвалою суду від 01.09.2015 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів в порядку, передбаченому ст..69 ГПК України.

11.09.2015 року на адресу суду надійшла письмова заява від Стрийського міжрайонного прокурора про відмову від позовних вимог до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з тих підстав, що відповідач-2 ще в лютому 2015 року ( до звернення прокурора з позовом до суду) відчужив свою частку в статутному капіталі на користь ТзОВ «ПЛЮС ПАРК».

В судовому засіданні 16.09.2015 року прокурор та позивач позовні вимоги до відповідача-1 підтримали. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Моршинської міської ради від 10.04.2014 року №881 «Про поновлення договору оренди земельної ділянки для обслуговування будинку побуту по АДРЕСА_1 в м.Моршині» затверджено проект нового договору оренди земельної ділянки площею 0,1866 га по АДРЕСА_1 в м.Моршин. Як стверджує позивач, відповідач-1, який володіє на праві спільної часткової власності приміщеннями будинку побуту ухиляється від укладення договору оренди земельної ділянки для обслуговування будівлі.

Відповідачі в жодне із судових засідань участь уповноважених представників не забезпечили, жодних заперечень чи відзиву на позов не подали, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які надсилались їм рекомендованою кореспонденцією. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідачів.

В судовому завданні 16.09.2015 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

14.04.2010 року між Моршинською міською радою та співвласниками нежитлових приміщень було укладено договір оренди земельної ділянки площею площею 0,1866 га по АДРЕСА_1 в м.Моршин для обслуговування будинку побуту.

Рішенням Моршинської міської ради від 10.04.2014 року №881 «Про поновлення договору оренди земельної ділянки для обслуговування будинку побуту по АДРЕСА_1 в м.Моршині» затверджено проект нового договору оренди земельної ділянки площею 0,1866 га по АДРЕСА_1 в м.Моршин.

Як стверджує позивач, усі співвласники об'єкту нерухомості підписали затверджений проект договору окрім ТзОВ «Парк+».

07.07.2014 року представник ТзОВ «Парк+» отримав примірник договору оренди земельної ділянки для його підписання та повернення Орендодавцю.

Однак, за твердженням позивача, відповідач перееданий йому проект договору не підписав та не повернув Орендодавцю, що стало підставою звернення з позовом про спонукання укласти договір оренди.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги стосовно відповідача-1 обґрунтовані і підлягають до задоволення. В зв'язку з відмовою прокурора в частині позовних вимог до відповідача-2 провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно приписів ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст. ст.6,627, ЦК України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору, ЦК України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абз.2 ч.3 ст. 6 та ст.627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Згідно положень ст. 759 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 283 ГК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Ст. 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, в тому числі і надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Відповідно до ст.124 ЗК України передача земельних ділянок, що перебуває у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Ч. 2 ст. 16 Закону України " Про оренду землі" передбачає, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії.

Так, судом встановлено, що рішенням Моршинської міської ради від 10.04.2014 року №881 «Про поновлення договору оренди земельної ділянки для обслуговування будинку побуту по АДРЕСА_1 в м.Моршині» затверджено проект нового договору оренди земельної ділянки площею 0,1866 га по АДРЕСА_1 в м.Моршин.

27.05.2011р. рішенням Миколаївської міської ради №209 відповідачу було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,1927 га для обслуговування нежитлових будівель Миколаївського РЕМ по АДРЕСА_2 на землях промисловості, з метою укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 05.11.2012 року серія НОМЕР_1 ТзОВ «Парк+» належить на праві приватної спільної часткової власності нежитлова будівля по АДРЕСА_1 в м.Моршин, а саме- приміщення №№161-189, 205-225 загальною площею 659,8 кв.м.

07.07.2014 року представник ТзОВ «Парк+» отримав примірник договору оренди земельної ділянки для його підписання та повернення Орендодавцю, однак підписаний договір не повернув.

Частиною 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

У відповідності до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із ч. ч. 1 - 3 ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Згідно п.4 ст. 188 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Враховуючи наведене, та передбачене рішенням Моршинської міської ради від 10.04.2014 року №881 «Про поновлення договору оренди земельної ділянки для обслуговування будинку побуту по АДРЕСА_1 в м.Моршині» положення, яке обумовлює необхідність у даному випадку укладення договору оренди землі, відповідачем не доведено наявність передбачених законом підстав для відмови позивачу в укладенні затвердженого проекту договору оренди земельної ділянки.

Згідно ст.84 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги до ТзОВ «Парк+» обґрунтовані і підлягають до задоволення.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,75, п.4 ч.1 ст.80,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Зменшені позовні вимоги задоволити.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Парк+» (82482, Львівська область, м.Моршин, вул.. І.Франка,43, код ЄДРПОУ 38011464) укласти з Моршинською міською радою ( 82482 м.Моршин, вул.. І.Франка,15, код ЄДРПОУ 04372448) договір оренди земельної ділянки в редакції, запропонованій Моршинською міською радою на умовах проекту, затвердженого рішенням сесії Моршинської міської ради від 10.04.2014 року №881.

3. Припинити провадження у справі стосовно вимог до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк+» (82482, Львівська область, м.Моршин, вул.. І.Франка,43, код ЄДРПОУ 38011464) в дохід державного бюджету України 1147,00 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення підписаний 21.09.2015 року.

Суддя Березяк Н.Є.