Постанова № 51040174, 14.08.2015, Кремінський районний суд Луганської області

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2015 Справа № 414/293/15-а

Провадження № 2-а/414/30/2015

Суд Кремінського району Луганської області у складі:

головуючого судді Акулова Є.М

при секретарі Реутовій О.І

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою площа Красна 5 в

м. Кремінна адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ в м. Кремінна в Луганській області ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу

ВСТАНОВИВ:

Позивач посилається на те, що постановою від 16.11.2014 року серії ПС1 № 631228 за ст.126 ч.1 КУпАП він був незаконно притягнутий до адміністративної відповідальності і застосовано стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 грн за керування транспортним засобом без водійського посвідчення. Позивач вважає постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, яку він отримав лише у виконавчий службі, незаконною та просить суд її скасувати.

У судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримав. Вказав, що позивач не є власником авта. Вважав, що саме суб»єкт владних повноважень повинен довести провину його підзахисного. На його переконання цьму немає жодного доказу. А тому просив постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1М закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Відповідача позов не визнав. Надав свідчення, що саме він зупинив автомобіль Москвич 412, реєстраційний номер 14-67ВГН під керуванням ОСОБА_1М 15.11.2014 року о 23.11 на вул. Інтернаціональній в м. Кремінна. Оскільки останній не надав ніяких документів та був з явними ознаками сп»яніння, він був доставлений для освідування на стан сп»яніння до міської лікарні, де й за паспортними даними було встановлено його особу та складено протоколи за ст. 126ч1 та 130 ч1 КУпАП. Там же було винесено оскаржувану постанову. ОСОБА_1 відмовився від підпису в протоколах та від отримання постанови в присутності двох свідків. Йому відомо, що ОСОБА_1М за 130 ч1 КУпАП було притягнуто до адміністративної відповідальності та позбавлено права керування транспортними засобами. Він особисто був присутній при перегляді справи в апеляційній інстанції, постановою якої рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.2,4ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб»єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні в нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов»язку суд витребовує названі документи та матеріали (ч4).

Згідно приписів ч.4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов»язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Судом встановлено, згідно копії постанови серії ПС1 № 631228 від 16.11.2014 року позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.126ч.1 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 425 гр. за порушення вимог п.2.1а ПДР України /а. с.6/, де за значено що правопорушник відмовився від підпису в присутності двох свідків.

Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1М 15.11.2014 року о 23.11 на вул. Інтернаціональній в м. Кремінна керуванням автомобіль Москвич 412, реєстраційний номер 14-67ВГН, без посвідчення водія (ас 53), що збігається із поясненнями особи, яка склала протокол, -відповідача в справі.

Згідно цього ж протоколу про адміністративне правопорушення від 16.11.2014 року, свідками вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в присутності яких водій відмовився від підписання протоколу (лс 53), що також збігається із поясненнями відповідача.

Згідно чинної постанови Кремінського районного суду від 02.02.2015 року (ас65-67) встановлено наступні обставини, що «16.11.2014 року, о 01.35, ОСОБА_1М на вул. Побєди 1а в м. Кремінна керував транспортним засобом,- автомобілем Москвич 412, реєстраційний номер 14-67ВГН, у стані алкогольного спяніння, чим порушив п 2.9а ПДР. Від пояснень та підпису в присутності двох свідків відмовився. Свідок ОСОБА_4В вказала, що працює медичною сестрою в КрТМО і, як понята, стала свідком відмови ОСОБА_1М від підпису в протоколі та медичному висновку на стан сп»яніння. Тиск у ОСОБА_1 при замірі був підвищений. Свідок ОСОБА_3Г дала аналогічні свідчення. Свідок ОСОБА_5І, -лікар, яка проводила тестування на алкотестері «Драггер», який показав результат 2,52 промілі, тим самим впевнилася в стані алкогольного сп»яніння ОСОБА_1М, -особи яку доставили для освідування співробітники ДАІ, про що склала висновок та акт».

Місцем складання протоколу зазначено санпропускник Кремінського РТМО м. Кремінна вул. Побєди 1а.

Свідки, зазначені в протоколі та постанові вже допитані судом в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1М за ч1ст130 КУпАП й підтвердили факт алкогольного сп»яніння позивача та факт складання щодо водія протоколів, який відмовився їх підписувати (а.с.65).

Таким чином, і протокол і постанову складено компетентною особою з дотриманням вимог законодавства, а позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за керування авто без водійського посвідчення за ч1ст126 КУпАП саме 16.11.2014 року (лс6).

Враховуючи наявність преюдиціального факту та стверджувальні покази представника суб»єкта владних повноважень щодо відсутності водійського посвідчення у позивача під час керування автом та на час складання протоколу, суд дійшов висновку що співробітник ДАІ діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавчими актами, які регламентують діяльність суб»єкта владних повноважень. Співробітник ДАІ використав надані йому повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Застосувавши до правопорушника мінімальне стягнення, він діяв добросовісно, розсудливо.

Посилання представника позивача на нібито невідповідність місця складання протоколу про адміністративне правопорушення та місця керування (зупинки співробітниками ДАІ транспортного засобу позивача ), а також довідку про власника автомобіля(ас55), яким керував ОСОБА_1М, суд до уваги не приймає з огляду на наявність вищенаведеної постанови суду в справі адміністративний проступок та пояснень відповідача, які заслуговують на увагу.

Твердження позивача в позовній заяві, що він нібито не знав про існування протоколу та постанови також спростовується приведеними доказами та встановленими судом фактами.

Таким чином, зазначене повністю доводить факт непред»явлення позивачем на момент керування автом та зупинки співробітниками ДАІ водійського посвідчення, що в свою чергу підтверджує наявність самої події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 ч.1 КУпАП та законність Постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

А тому вимоги позивача щодо скасування постанови не підлягають задоволенню.

Оскільки позивач за законом звільнений від сплати судового збору, витрати підлягають віднесенню за рахунок держави.

Керуючись ст. 126 ч.1 КУпАП, п.2.1а ПДР України,

ч3ст2, ч.2,4 ст. 71, ч4ст72, ст 159-161 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ в м. Кремінна в Луганській області ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу відмовити за необгрунтованістю.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Є.М. Акулов