Постанова № 51031510, 22.09.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 вересня 2015 року № 826/10619/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «БІСТІ ФІСТ»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києвіпро скасування податкового повідомлення-рішення від 17.04.2015 р. № 0002952210 та рішення про застосування фінансових санкцій № 0001/26-59-21-69,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІСТІ ФІСТ» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, в якому просить:

1. Скасувати повністю податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ДФС у м. Києві від 17.04.2015 р. № 0002952210.

2. Скасувати повністю рішення про застосування фінансових санкцій № 0001/26-59-21-69.

Позовні вимоги обґрунтовані незаконністю винесених оскаржуваних податкових рішень, якими до позивача застосовано штрафні санкції.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні, оскільки позивачем було допущено порушення вимог законодавства у сфері торгівлі алкогольними напоями та обігу готівки.

Враховуючи, що в судовому засіданні 23.07.2015 р. сторони заявили усне клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає за можливе подальший розгляд справи здійснювати за правилами ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив наступне.

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві було проведено фактичну перевірку ТОВ «БІСТІ ФІСТ» з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «БІСТІ ФІСТ»:

1. Вимог ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

2. Вимог п. 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

За результатами перевірки складено акт від 20.01.2015 р. № 26/14/21/38124187 та винесено податкове повідомлення-рішення від 03.02.2015 р. № 0000682205, яким за порушення п. 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004 р. та на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та згідно з абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» ТОВ «БІСТІ ФІСТ» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій на суму 10 377,50 грн.

Також за результатами перевірки, відповідачем винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 02.02.2015 р. № 0001/26-59-21-69, яким відповідно до положень абзацу 15 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки, Головним управлінням ДФС у м. Києві надано відповідь від 21.01.2015 р. № 1476/10/26-15-21-01-24, якою висновки акта перевірки від 20.01.2015 р. № 26/14/21/38124187 залишено без змін.

За результатами первинного адміністративного оскарження, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято рішення від 09.04.2015 р. № 6089/10/26-15-10-08-16, яким залишено без змін рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 02.02.2015 р. № 0001/26-59-21-69, а скаргу - без задоволення. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.04.2015 р. № 0002952210 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 240,00 грн., в іншій частині податкове повідомлення-рішення 17.04.2015 р. № 0002952210 залишено без змін.

За результатами прийнятого ГУ ДФС у м. Києві рішення, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.04.2015 р. № 0002952210, яким ТОВ «БІСТІ ФІСТ» застосовано штрафну санкцію у сумі 10 137,50 грн.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з відповідним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Щодо оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій від 02.02.2015 р. № 0001/26-59-21-69, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. №481/95-ВР (далі - Закон України №481/95-ВР) маркування горілки та лікеро-горілчаних виробів, які реалізуються в Україні, здійснюється таким чином: на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) горілки та лікеро-горілчаних виробів, які реалізуються через торговельну мережу, в доступній для споживача формі згідно з чинним законодавством про мови вказуються: загальна та власна назви виробу; найменування виробника; знак для товарів і послуг; географічна назва місця виготовлення виробу, якщо найменування виробника не відображає місця розташування суб'єкта господарювання; вміст спирту (% об.); місткість посуду; вміст цукру (якщо це регламентується нормативними документами); позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України).

Згідно п. 20 Положення «Про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 p. № 1251 (далі - Положення № 1251) вважаються такими, що немарковані:

- алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками;

- алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

- алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Відповідно до п.п. 21-22 Положення № 1251 для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання. Марки наклеюються на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину. У разі реалізації напоїв в упаковках (типу "Tetra Рак") марки наклеюються по осі упаковки на верхній площині.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що під час відкупорювання (розкривання) пляшки з алкогольним напоєм на останній мають бути наявні залишки марки акцизного збору.

Як вбачається з пояснень позивача, ТОВ «БІСТІ ФІСТ» придбаває алкогольні напої у офіційних постачальників, зокрема, у ТОВ «Баядера Логістік» та ТОВ «Марком».

Так, п. 4 розділу 2 Акту зазначено, що супровідні документи на товар є в наявності.

В свою чергу, ТОВ «БІСТІ ФІСТ» здійснює діяльність із громадського харчування в барах і ресторанах на підставі відповідної ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Оскільки ТОВ «БІСТІ ФІСТ» веде роздрібну торгівлю алкогольними напоями, в тому числі на розлив, частина продукції знаходилась в торгівельному залі. Зокрема, пляшки з алкогольними напоями, крім вина, переписані в Додатку № 1 до акту знаходились в торгівельному залі у відкритому вигляді. Тобто марки акцизного податку були пошкоджені під час відкривання з метою їх реалізації та находились на вітрині.

Отже, оскільки алкогольні напої були вже в процесі реалізації, відповідно марки акцизного збору не зберігалися.

Суд бере до уваги той факт, що алкогольні напої з відсутніми марками акцизного збору не були вилучені перевіряючими, а були залишені для подальшої реалізації.

Також судом встановлено, що вино "Мерлот", яке зазначене в п. 3 Додатку 1 до Акту, не належить ТОВ "БІСТІ ФІСТ". Продаж такого вина не здійснювався, про що свідчить відсутність його в асортименті та не заповнення інформації про кількість пляшок, ціну, загальну суму в Додатку 1 до Акту. Вищевказане вино належить власниці приміщення ОСОБА_1, яке було придбане та завезене нею на територію України з-за кордону. ТОВ "БІСТІ ФІСТ" відновило здійснення господарської діяльності 28.12.2014 р., на час проведення ремонту, власниця приміщення зберігала для власних потреб деякі особисті речі, в тому числі пляшку вина "Мерлот". Пляшка вина "Мерлот" була закрита та не знаходилась на вітрині бару.

Таким чином, ТОВ «БІСТІ ФІСТ», як підприємство громадського харчування, здійснювало продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці, а з системного аналізу викладених норм вбачається, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного збору встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі, згідно із законодавством, розповсюджується на невідкорковані напої, а на продаж повної (всієї) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм, зокрема, у місцях громадського харчування, на розлив чинним законодавством не вимагається наявності марки акцизного збору на такій пляшці або іншій тарі.

Вказана позиція узгоджується із позицією Київського апеляційного адміністративного суду по справі № 810/7109/13-а та Київського апеляційного адміністративного суду по справі № 826/8935/14.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість винесеного рішення про застосування фінансових санкцій від 02.02.2015 р. № 0001/26-59-21-69, яким до ТОВ «БІСТІ ФІСТ» застосовано штрафну санкцію у сумі 17 000,00 грн.

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 17.04.2015 р. № 0002952210, суд зазнає наступне.

Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджено постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Пунктом 2.6 Положення встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Отже, вищенаведеними положеннями передбачено два механізми оприбуткування готівки залежно від способу фіксації її надходження в касу: прибуткові касові ордери або фіскальні звітні чеки.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регламентовано Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР (надалі - Закон N 265/95-ВР).

Положеннями пунктів 1, 2 Закону N 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій» № 199 від 18.02.2002 року, усі режими роботи реєстратора розрахункових операцій повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни. Разом з тим, підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години.

Отже, Z - звіт має роздруковуватися за період, який не перевищує 24 години з моменту початку роботи реєстратора розрахункових операцій до роздрукування Z-звіту. Тому друк Z-звіту та оприбуткування готівкових коштів наступного дня, здійснені у межах 24 годин з часу реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту попередньої зміни.

Як зазначив позивач, готівку, отриману 15.01.2015 р. (в день перевірки), ще не встигли оприбуткувати, оскільки специфіка функціонування закладу унеможливлює оприбуткування готівки відразу, а лише наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день.

Відповідно до наказу директора ТОВ "БІСТІ ФІСТ" на підприємстві встановлений графік робочого часу підприємства з 18.00 до 02.00, тому прибуткові касові ордери друкуються кожного дня двічі, при цьому другий прибутковий касовий ордер після 00 год. 00 хв. наприкінці роботи закладу.

13.01.2015 р. в ТОВ "БІСТІ ФІСТ" був вихідним днем, на момент перевірки останній запис в КОРО перед перевіркою датувався 12.01.2015 р. В книзі ОРО були відсутні записи обігу готівки за 14, 15 січня 2015 року, але оприбуткування готівки підтверджуються фіскальними звітними чеками, а саме: Z-звіт № 0619 за 14.01.2015 на суму 1477,50 грн., роздрукований 14.01.2015 о 23 год. 47 хв.; Z-звіт № 0620 за 15.01.2015 на суму 550 грн., роздрукований 15.01.2015 о 2 год. 33 хв.; Z-звіт № 0621 за 15.01.2015 на суму 1005 грн., роздрукований 15.01.2015 о 23 год. 47 хв. та прибутковими касовими ордерами за відповідний період.

Таким чином, сума неоподаткованих коштів визначалась з роздрукованих Z-звітів № 0619, № 0620 на суму 2027,50 грн. (1477,50 грн. + 550,00 грн.), які були вклеєні в КОРО, але запис про них був відсутній.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку, що невиконання записів про рух готівки та суми розрахунків, з урахуванням того, що дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо, в КОРО при фактичному обліку готівки шляхом виписки прибуткових ордерів та проведення готівки через РРО, не є порушенням у вигляді неоприбуткування готівки, а є порушенням порядку ведення книги обліку розрахункових операцій. За вищевказане порушення законодавством передбачений інший вид відповідальності - штрафна санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином готівкові кошти у сумі 2075,50 грн. були оприбутковані протягом дня в касовій книзі прибутковим касовим ордером. Рух готівкових коштів відображено у фіскальній пам'яті РРО, а фіскальні звітні чеки, Z-звіти підшиті в КОРО.

Таким чином, на переконання суду, не може вважатися несвоєчасно оприбуткованою готівка, запис про надходження якої в книзі обліку розрахункових операцій робиться протягом дня одержання готівки на підставі прибуткових касових ордерів, які роздруковані своєчасно, з додержанням вимог чинного законодавства. При цьому відсутність запису в книзі ОРО, які підтверджуються фіскальними звітними чеками, може розглядатися лише як порушення порядку ведення книги обліку розрахункових операцій.

Судом встановлено, що всі готівкові кошти одержані ТОВ «БІСТІ ФІСТ» під час періоду, за який проводилася перевірка, були оприбутковані у день одержання цих готівкових коштів.

Таким чином, висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог п. 2.6 Положення № 637 є необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 17.04.2015 р. № 0002952210 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірних рішень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІСТІ ФІСТ» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ДФС у м. Києві від 17.04.2015 р. № 0002952210.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Шевченківському районі ДФС у м. Києві про застосування фінансових санкцій від 02.02.2015 р. № 0001/26-59-21-69 .

4. Судові витрати в сумі 182,70 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІСТІ ФІСТ» за рахунок асигнувань ДПІ у Шевченківському районі ДФС у м. Києві.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук