Постанова № 51031406, 14.09.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 вересня 2015 року № 826/14366/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПРОСПЕРІТІ ХОУМ»до треті особи, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», ОСОБА_1про визнання незаконною та нечинною з моменту прийняття постанови від 03 березня 2015 року № 614 та визнання дій по її прийняттю протиправними, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20 липня 2015 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПРОСПЕРІТІ ХОУМ» (далі - ОСББ «ПРОСПЕРІТІ ХОУМ», позивач) з адміністративним позовом про визнання незаконною та нечинною з моменту прийняття постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, відповідач) «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» від 03 березня 2015 року № 614 (далі - оскаржувана постанова) та визнання дій по її прийняттю протиправними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва про відкриття провадження в адміністративній справі від 21 липня 2015 року до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (далі - ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», третя особа 1).

09 вересня 2015 року в судовому засіданні протокольною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, третя особа 2).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що вказаною вище оскаржуваною постановою встановлено тарифи на теплову енергію для потреб населення.

Позивач вказує також на те, що він не є «населенням», а тому не є тим суб'єктом, до якого застосовується оскаржуваний акт. Втім, на думку позивача, суду необхідно з'ясувати, чи являється оскаржуваний акт актом індивідуальної дії, чи нормативно-правовим актом (далі - НПА). В залежності від з'ясування, суд має, в першому випадку, закрити провадження у справі, в іншому, в разі з'ясування, що вказаний вище оскаржуваний акт є НПА, то в порушення норм чинного законодавства він не пройшов державної реєстрації, а отже, не набрав чинності.

З підстав вказаних вище, позивач вважає, що такими діями відповідача порушені його права, як наслідок, позивач просить визнати дії НКРЕКП по прийняттю оскаржуваного акту протиправними.

Стосовно підстав оскарження акту, позивач вказує на те, що за приписами норм чинного законодавства, існують уповноважені центральні органи виконавчої влади, які затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги (далі - ЖКП), якими є, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг та національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Таким чином, на думку позивача, нормами чинного законодавства, чітко визначені, перш за все, самі комісії, які мають повноваження на врегулювання (встановлення) тарифів на ЖКП, у т.ч. їх назви та перелік їх повноважень, прав та обов'язків.

У той же час, як вказує позивач, жодними повноваженнями НКРЕКП нормами чинного законодавства не наділена.

Як зазначає позивач, Указами Президента України від 23.11.2011 № № 1059/2011 та 1073/2011 були затверджені положення, відповідно про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (далі - НКРЕ) та про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (далі - НКРКП), тобто, утворені в 2011 році вказані вище комісії відповідали приписам норм чинного законодавства. Втім, Указами Президента України від 27.08.2014 № № 693/2014 та 692/2014, відповідно, вказані вище комісії були ліквідовані.

Відтак, на переконання позивача, з дати набрання вказаними Указами Президента України законної сили (з 27.08.2014), в Україні не існує органу, який наділений повноваженнями встановлювати ціни/тарифи на комунальні послуги.

У той же час, позивач зауважує, що за будь-яких обставин, Конституцією України, повноваження проведення цінової політики, покладено навіть не на НКРЕ, НКРКП, а тим більше не на НКРЕКП, а на Кабінет Міністрів України (далі - КМУ), який, на переконання позивача, не делегував повноважень встановлені Основним Законом будь-якій особі (зокрема НКРЕКП), що ставить під сумнів утворення на підставі Указу Президента України Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), а так само надання вказаній вище комісії повноважень щодо зміни цін/тарифів на ЖКП тощо.

Аналіз вказаних вище обставин дають позивачу підстави стверджувати, що нормами чинного законодавства повноваження по соціальному захисту населення, і по проведенню цінової політики (встановленню цін/тарифів) - покладено лише на КМУ.

Також, позивач зауважує, що оскільки оскаржуваний акт не пройшов державну реєстрацію, такий акт вважається таким, що не набрав чинності, а отже, не може бути застосованим.

З підстав вказаних вище, позивач вважає, що оскаржувана постанова має бути визнана незаконною та нечинною з моменту її прийняття.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених як в адміністративному позові, так і в письмових поясненнях від 09.09.2015.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг подала заперечення на адміністративний позов, в яких зазначає, що 27.08.2014 Указами Президента України № № 693/2014 та 692/2014 були ліквідовані Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, що діяли на підставі Положень, затверджених Указами Президента України від 23.11.2011 № 1059 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики» та № 1073 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг» відповідно.

Указом Президента України від 27.08.2014 № 694/2014 було утворено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

10 вересня 2014 року Указом Президента України № 715/2014 затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

При цьому, відповідач звертає увагу на те, що завдання та функції ліквідованих комісій, відповідно до вказаних вище Положень, є аналогічними до завдань і функцій, що виконує новостворена Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Юридична особа публічного права створюється для виконання функцій держави. Відповідно функції держави не зникають із ліквідацією юридичної особи публічного права (крім випадку повної відмови держави від виконання певних функцій), як наслідок, на переконання відповідача, враховуючи принцип безперервності влади, виникає «функціональне» правонаступництво юридичної особи публічного права.

За вказаних обставин, відповідач стверджує, що завдання і функції НКРЕ та НКРКП, правомірно перейшли до НКРЕКП.

Так, з метою реалізації наданих НКРЕКП повноважень та дотримуючись положень Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869, на засіданні НКРЕКП, яке було проведене у формі відкритого слухання, було прийнято оскаржувану постанову, що свідчить, на переконання відповідача, про те, що остання була прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стосовно твердження позивача щодо відсутності державної реєстрації постанови НКРЕКП від 03.03.2015 № 614, що є, на його думку, підставою для визнання її нечинною, відповідач зазначає, що оскаржувана постанова є актом індивідуальної дії. Як наслідок, на таку постанову дія Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731, не поширюється.

Стосовно твердження позивача щодо порушення НКРЕКП вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (п. 7 ч. 1 ст. 30), відповідач вказує на те, що приписи вищевказаного закону на діяльність ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії не поширюються.

Крім того, відповідач зазначає, що постанова НКРЕКП від 03.03.2015 № 614 не порушує законних прав та інтересів позивача з огляду на те, що ним не надано жодних доказів на підтвердження того, що прийнятою оскаржуваною постановою були порушені його права чи інтереси.

З підстав викладеного, відповідач вважає, що постанова НКРЕКП від 03.03.2015 № 614 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» була прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно та своєчасно, при цьому права ОСББ «ПРОСПЕРІТІ ХОУМ» порушені не були, а тому в силу статті 2 КАС України підстави для задоволення позову відсутні.

В наданих запереченнях на адміністративний позов, відповідач просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову представник відповідача заперечував з підстав, викладених як у запереченнях на адміністративний позов, так і в письмових поясненнях від 01.09.2015 вих. № 396/1/20-15.

Третя особа 1 подала письмові пояснення по справі, в яких вказує на те, що оскаржувана постанова є нормативним актом індивідуальної дії, оскільки стосується лише одного суб'єкта - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ».

Як вказує третя особа 1, тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення, затверджені оскаржуваною постановою, призначені для обмеження ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» в можливості скористатися перевагами, що надає діяльність на ринках суміжних з ринками природних монополій та неконтрольовано підвищувати вартість теплової енергії. ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» є єдиним суб'єктом, на якого поширюється дія зазначеної постанови, оскільки відповідно до визначення, наданого п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ціни і ціноутворення» застосування ціни - це продаж (реалізація) товару за встановленою ціною. Тобто, ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» єдина особа, яка застосовує тарифи на теплову енергію, затверджені оскаржуваною постановою. Затверджені вищезазначеною постановою тарифи є фіксованою ціною на теплову енергію ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», її виробництво, транспортування та постачання для потреб населення, а отже, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вона є обов'язковою саме для ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ».

Як наслідок, ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» застосовувало тарифи затверджені Постановою НКРЕКП «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» від 03.03.2015 № 614 у взаємовідносинах з позивачем, що ґрунтувалися на договорі про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 02.07.2012 № 440576.

В судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову представник третьої особи 1 заперечував.

Третя особа 2 своїми правами на подання заперечень та/або пояснень, передбаченими ст. ст. 49, 51 КАС України не скористалася. В судовому засіданні представник третьої особи 2 позовні вимоги позивача підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 № 614 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» постановлено:

1. Установити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення на рівні:

- тариф на теплову енергію - 513,65 грн/Гкал (без ПДВ) за такими складовими:

- тариф на виробництво теплової енергії - 463,37 грн/Гкал (без ПДВ);

- тариф на транспортування теплової енергії - 46,77 грн/Гкал (без ПДВ);

- тариф на постачання теплової енергії - 3,51 грн/Гкал (без ПДВ).

2. Установити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» структуру тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення згідно з додатками 1, 2, 3, 4.

3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 23 квітня 2014 року № 466 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» та від 23 травня 2014 року № 576 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 23.04.2014 № 466».

4. Ця постанова набирає чинності з 01 квітня 2015 року.

Листом від 19.03.2015 вих. № 09/РГД-37 ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» повідомила ОСББ «ПРОСПЕРІТІ ХОУМ» про те, що згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03 березня 2015 року № 614 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» з 01.04.2015 вартість теплової енергії, що виробляє ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», становить для потреб населення - 513,65 грн/Гкал (без ПДВ). Також, у вказаному листі зазначено, що цей лист є невід'ємною частиною договору на постачання теплової енергії № 440576 від 02.07.2012.

Незгода з постановою № 614 від 03.03.2015 обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані особами, які беруть участь у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПРОСПЕРІТІ ХОУМ», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, суд зазначає, що відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 15.05.2013 № 883/5), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за № 381/10661 (далі - Порядок № 34/5), нормативно-правовий акт - це офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.

Норма права - це загальнообов'язкове правило поведінки людей, встановлене, санкціоноване і забезпечуване державою (Словник української мови: в 11 томах. - Том 5, 1974. - Стор. 442).

З аналізу вказаних вище норми права та визначення поняття «норма права» вбачається, що оскаржувана постанова не встановлює, змінює чи скасовує норми права; застосовується лише до ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», а отже, не є нормативно-правовим актом, а являється актом індивідуальної дії.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії).

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Із наведених положень вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням (наприклад, рішенням про звільнення з посади).

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» застосовує до ОСББ «ПРОСПЕРІТІ ХОУМ» постанову НКРЕКП № 614 від 03.03.2015, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія листа ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» від 19.03.2015 вих. № 09/РГД-37 адресованого позивачу, з якого вбачається що третя особа 1 повідомляє позивача про те, що з 01.04.2015 вартість теплової енергії, що виробляє ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», становить для потреб населення - 513,65 грн/Гкал (без ПДВ) і - що цей лист є невід'ємною частиною договору на постачання теплової енергії № 440576 від 02.07.2012.

Разом з тим, на думку суду позивачем обрано неналежний спосіб судового захисту, оскільки з аналізу обґрунтування своїх вимог, викладених останнім як в адміністративному позові, так і в письмових поясненнях від 09.09.2015 вбачається, що ОСББ «ПРОСПЕРІТІ ХОУМ» не погоджується з установленим суб'єктом владних повноважень для ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» тарифом на теплову енергію.

З доданого до клопотання позивача від 11.09.2015 про долучення до матеріалів справи доказів застосування третьою особою 1 до ОСББ «ПРОСПЕРІТІ ХОУМ» акту індивідуальної дії - оскаржуваної постанови акту приймання-передавання товарної продукції № 4/2015-440576 за квітень 2015 року вбачається, що між позивачем та третьою особою 1 « 02» липня 2012 року був укладений договір № 440576.

Тобто між вказаними вище сторонами існують господарсько-правові відносини.

З цих підстав, суд вважає, що в разі незгоди позивача з вартістю теплової енергії, що виробляє ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ», ОСББ «ПРОСПЕРІТІ ХОУМ» вправі звернутись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх, якщо воно так вважає, порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Крім того, суд зазначає, що оскаржувана постанова від 03.03.2015 № 614 не порушує законних прав та інтересів позивача з огляду на наступне.

За приписами п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

З підстав викладеного, суд зазначає, що ОСББ «ПРОСПЕРІТІ ХОУМ» не є суб'єктом, на якого поширюється дія оскаржуваної постанови, а отже права та інтереси позивача жодним чином не порушені, а відтак, у випадку задоволення адміністративного позову у спірних правовідносинах такі права та інтереси поновленими не будуть.

Судом досліджено всі аргументи позивача та відповідача щодо суті спору та надано їм належну оцінку в мотивувальній частині даного рішення. Суд не приймає мотиви позивача в зв'язку з їх необґрунтованістю.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання незаконною та нечинною з моменту прийняття постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» від 03 березня 2015 року № 614 та визнання дій по її прийняттю протиправними задоволеними бути не можуть.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 122, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПРОСПЕРІТІ ХОУМ» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко