Постанова № 51031268, 21.09.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 вересня 2015 року 08:00 № 826/14985/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Адвент Інвест»доКиївської міської митниці ДФСпро зобов'язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Адвент Інвест» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської митниці ДФС , в якій просить суд зобов'язати відповідача підготувати висновок про повернення товариству з обмеженою відповідальністю «Адвент Інвест» (код ЄДРПОУ 37192591, р/р 26003501187600 в AT «УкрСиббанк» МФО 351005) з Державного бюджету України надмірно зарахованих до бюджету митних платежів відповідно до Додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державної казначейської служби.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2015 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити посилаючись на те, що відповідачем не дотримано Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618.

Представник відповідача проти позову заперечив, про що надав відповідні письмові заперечення, які наявні в матеріалах справи.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до ч. 4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України за поданим сторонами письмовим клопотанням про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Між ТОВ «АЛКІД» (м. Білгород, Росія) та позивачем укладено контракт № 29-сб від 19.03.2013 (далі - контракт) на поставку лакофарбової продукції.

На виконання умов контракту декларантом ОСОБА_1 подано 09.04.2013 відповідачу електронну митну декларацію (далі - ЕМД) № 100270000/2013/262465, за якою задекларовано в режимі «ІМ-40» 2 товар: «Лак напівфабрикатний алкідно-уретановий «УРАЛКИД» на основі синтетичних полімерів, диспергований в неводному середовищі, не містить етилового спирту - 19320 кг. Не в аерозольній упаковці (тип плівкоутворюючого полімера - алкідно-уретанова смола, розчинник - уайт спірит 39,5%, наповнювачі та пігменти відсутні). Не готовий для використання. ТУ 2311-004-71462135-2011, вищий ґатунок. Не містить наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, перелік яких визначено ПКМУ № 770. Торговельна марка - відсутня. Виробник - ТОВ «АЛКІД». Країна виробництва - RU.»

Митна вартість товарів задекларована за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі 295 064,67 грн. Згідно із заявленою митною вартістю товарів розрахована сума податків: мита - 14 753,23 грн., ПДВ - 59 012,93 грн.

Перелік документів, поданих до митного контролю разом із ЕМД № 100270000/2013/262465 зазначений у гр. 44 ЕМД. Для підтвердження митної вартості товарів позивачем подані наступні документи: контракт від 19.03.2013 № 29-сб, рахунок-фактура від 04.04.2013 № 235, Доповнення від 19.03.2013 № 1 до контракту, Специфікація до Доповнення від 19.03.2013 № 1, договір обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів від 01.04.2013 № 29/01-044-00016, копія митної декларації країни відправлення від 05.4.2013 № 10101030/050413/0006224.

У зв'язку із спрацюванням АСАУР за напрямком-митна вартість у головного інспектора митного поста «Столичний» Київської міжрегіональної митниці Міндоходів Калюжі О.І. виникли сумніви щодо можливого заниження позивачем митної вартості товарів. У зв'язку із зазначеним 09.04.2013 відповідачем направлено електронне повідомлення - запит позивачу про надання додаткових документів: платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленого спеціалізованою експертною організацією та прайс-листа виробника товару.

На вимогу відповідача декларантом надано рахунок на попередню оплату від 27.03.2013 № 20, платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах від 28.03.2013, заяву про купівлю іноземної валюти або банківських металів від 28.03.2013 № 2 з додатком.

11.04.2013 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 11.04.2013 № 100270000/2013/310049/2, відповідно до якого митну вартість товару скориговано з 295 064,67 грн. до 333 563,26 грн., а за кг товару з 15,27 грн. до 17,27 грн.

У митному оформленні товарів за ЕМД № 100270000/2013/262465 відмовлено, що підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270000/2013/50054.

Позивач не погодився із митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, проте після сплати митних платежів згідно із митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та сплати фінансової гарантії, тобто різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, та сумою митних платежів, обчисленою згідно із митною вартістю, визначеною декларантом, товари були випущені у вільний обіг за ЕМД від 11.04.2013 № 100270000/2013/262496.

В той же час, не погоджуючись із правомірністю рішення про коригувнаня митної вартості товарів, позивач оскаржив його до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2013 по справі № 826/11417/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2013 позовні вимоги ТОВ «Адвент Інвест» задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 11.04.2013 № 100270000/2013/310049/2 і картку відмови в митному оформленні (випуску товарів) № 100270000/2013/50054.

Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві надмірно сплачених платежів на загальну суму 29258,74грн., шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Адвент Інвест» (код ЄДРПОУ 37192591, р/р 26000000134580 у Київській регіональній Дирекції ПАТ «Чорноморський банк розвитку та реконструкцій», МФО 384577).

Постановою Вищого адміністративного суду України від 21.01.2015 Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року в частині стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві надмірно сплачених платежів на загальну суму 29258,74 грн. скасовано, прийнято в цій частині нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовлено.

В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року залишено без змін.

Постанова Вищого адміністративного суду України від 21.01.2015 в частині відмови в задоволенні позовних вимог вмотивована тим, що у разі незгоди з рішенням чи дією митних органів з питань: перевірки достовірності документів, що підтверджують країну походження товару, який переміщується на митну територію України; визначення, призначення, заявлення, з'ясування достовірності, коригування та/чи інших дій щодо митної вартості; митного контролю і митного оформлення, декларант (суб'єкт господарювання, підприємство) може піддати ці дії чи рішення судовому контролю.

Якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у

статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України і статті 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митним органом, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи. Цей порядок не передбачає повернення помилково та/або надміру сплачених обов'язкових платежів у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) і з здійсненням судового контролю над рішеннями, діями чи бездіяльністю митних органів з питань, пов'язаних з розмитненням і справлянням митних платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, правова позиція позивача полягає в тому, що оскільки рішення митного органу, яке було покладено в основу розрахунку митної вартості товарів при здійсненні митних процедур скасовано, тому на підставі заяви від 08.05.2015 кошти в сумі 29 258,74 грн. мають бути повернуті позивачу, як такі, що надміру сплачені.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

08 травня 2015 позивач звернувся до Київської міської митниці ДФС із заявою (а.с. 53-54 Том І) про повернення коштів в якій, посилаючись на вищевказані судові рішення ув справі № 826/11417/13-а, просив підготвувати висновок про повернення коштів в сумі 29 258,74 грн. на рахунок, що вказаний в заяві.

В якості додатків до заяви позивачем долучено: копію постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2013, копію ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2013, копію постанови Вищого адміністративного суду України від 21.01.2015, копію відповіді митниці про повернення надміру сплачених коштів.

За результатами розгляду вказаної заяви позивача, Київською міською митницею ДФС листом від 03.06.2015 № 3402/10/26-70-25-01-02 надано відповідь, якою повідомлено, що оскільки постановою Вищого адміністративного суду України від 21.01.2015 в задоволенні позовних вимог в частині стягнення коштів з бюджету відмовлено, то правові підстави для повернення коштів відсутні.

Інших обставин не повернення коштів в листі митного органу не зазначено. При цьому, митним органом в листі не зазначено про жодні недоліки в поданих позивачем документах.

Разом з тим, у вказаному листі відповідач самостійно зазначив, що кошти можуть бути повернуті позивачу за наслідками проведеної передвіки.

Втім, на дату вирішення справи, відповідач не надав доказів проведення або призначення

Суд відхиляє такі доводи митного органу, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 301 Митного кодексу України (в редакції від 05.07.2012) повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Згідно пп. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.

За приписами ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007 затверджений «Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами» (далі - Порядок № 618).

Цей Порядок визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України.

Згідно з положеннями розділу ІІІ цього Порядку для повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів, платником податку до загального відділу митного органу, яким здійснювалося оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів:

а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку;

б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава:

на депозитний рахунок 3734;

на банківський рахунок 2603;

в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою, - на банківський рахунок 2603;

г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету.

До заяви додаються:

- аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі;

- документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів;

- документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів).

Тобто, законодавчо встановленою умовою повернення коштів, вказаних в позовній заяві, є ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів.

В постанові Верховного Суду України від 15.04.2014 № 21-21а14 зазначено, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

З Листа від 03.06.2015 № 3402/10/26-70-25-01-02 видно, що митний орган не ставить під сумнів обґрунтованість вказаних позивачем причин повернення коштів та не зазначає про жодні недоліки в документах, які надані позивачем в якості додатків до Заяви.

Оскільки Лист від 03.06.2015 не містить в собі викладення фактичних обставин відмови в складенні висновку про повернення коштів, окрім посилань на постанову Вищого адміністративного суду України та необхідність проведення перевірки, суд приходить до висновку про помилковість тверджень відповідача щодо відсутності законних підстав для повернення коштів.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних ociб, прав та інтересів юридичних oci6 у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових ociб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням того, що фактично предмет спору у цій справі пов'язаний з визнанням протиправними дій Київської міської митниці ДФС щодо відмови в наданні позивачу висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплачених платежів, з метою повного, всебічного захисту прав позивача, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Київської міської митниці ДФС щодо відмови в наданні висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплачених платежів за результатами розгляду заяви позивача від 08.05.2015 та зобов'язати Київську міську митницю ДФС скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України в місті Києві про повернення ТОВ «Адвент Інвест» надміру сплачених коштів всього в сумі 29 258,74 грн. шляхом перерахування даних коштів на відповідний рахунок ТОВ «Адвент Інвест», що вказаний в заяві.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В своїх доповненнях до заперечень митний орган посилається на те, що позивач переплатив 7 851,50 грн., а не 29 258,84 грн.

Однак, в рішеннях судів першої, апеляційної та касаційної інстанції по справі № 826/11417/13-а встановлено, що в результаті необґрунтованого застосування відповідачем резервного методу визначення митної вартості товару, позивач додатково сплатив до Державного бюджету України обов'язкових платежів в розмірі 29 258,74 грн.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2-7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Адвент Інвест» - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Київської міської митниці ДФС щодо відмови в наданні висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплачених платежів за результатами розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Адвент Інвест» від 08.05.2015 № 71.

3. Зобов'язати Київську міську митницю ДФС скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України в місті Києві про повернення товариству з обмеженою відповідальністю «Адвент Інвест» надміру сплачених коштів всього в сумі 29 258,74 грн. (двадцять дев'ять тисяч двісті п'ятдесят вісім гривень 74 коп.), шляхом перерахування даних коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Адвент Інвест» (код за ЄДРПОУ 37192591) за реквізитами: р/р № 26003501187600 в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005.

4. Стягнути судові витрати в сумі 182,70 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп. на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Адвент Інвест» (код ЄДРПОУ 37192591) шляхом їх безспірного списання з рахунків Київської міської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань.

Суддя К.М. Кобилянський

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.