Постанова № 51019386, 31.10.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2011 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7632/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гарника К.Ю.,

при секретарі Онищенко С.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

21 вересня 2011 року Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод" (далі по тексту - ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі тексту - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0008502301/2858 від 07 вересня 2011 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що ним правомірно, на підставі податкових накладних, виписаних ПП "Алерт", ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Маркап" та ПП "Альпарі-Т" включено до складу валових витрат суму податку на прибуток в розмірі 66564,00 грн. Зазначав, що оскільки факт здійснення між ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" та ПП "Алерт", ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Маркап", ПП "Альпарі-Т" фінансово-господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними бухгалтерськими документи (податковими та видатковими накладними, рахунками, платіжними дорученнями, банківськими виписками тощо), господарські операції з цими субєктами господарювання відповідають вимогам закону. А відтак, висновок податкового органу про заниження податку на додану вартість вважає необґрунтованим та протиправним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях до позову (а.с. 205, т. 1).

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. У наданих до суду письмових запереченнях відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення позивачем вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.1., підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 № 283/97-ВР, в результаті чого платником податків занижено податок на прибуток на загальну суму 66564,00 грн. Зазначав, що відповідно до даних перевірок ПП "Алерт", ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Маркап", ПП "Альпарі-Т" встановлено відсутність у останніх необхідних умов для виконання договірних зобовязань, у звязку з чим договори поставки є нікчемними в силу закону. Крім того, вказав, що вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 28.07.2010 встановлено факт підроблення посадовими особами підприємств-контрагентів позивача документів податкового обліку ПП "Алерт", ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Маркап", ПП "Альпарі-Т".

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 29.12.1993.

Працівниками Кременчуцької ОДПІ у період з 12.08.2011 року по 17.08.2011 року проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" з питання правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ПП "Асіст", ПП "Арона Сервіс", ПП "Алерт", ПП "Алерт Плюс", ПП "Інко", ПП "Авеланж", ПП "Саланг ТМ", ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Маркап", ПП "Альпарі-Т", ПП "Агат Сервіс", ТОВ "Алівіс", ПП "Оріль", ПП "Астелікс-2007", ПП "Алькарас Плюс" за період з 01.06.2008 по 30.06.2011 відповідно до постанови про призначення документальної перевірки від 26.04.2011 заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області майора податкової міліції ОСОБА_3

За результатами перевірки складено акт № 6223/23-308/05763814 від 23.08.2011 (далі по тексту - акт перевірки), в якому вказано на порушення позивачем, зокрема, вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 № 283/97-ВР, в результаті чого платником податків занижено податок на прибуток на загальну суму 66564,00 грн, в тому числі: 2 квартал 2008 року в розмірі 4 563,00 грн, 3 квартал 2008 року в розмірі 16611,00 грн, 1 квартал 2009 року в розмірі 6 194,00 грн, 2 квартал 2009 року в розмірі 3000,00 грн 3 квартал 2009 року в розмірі 8 828,00 грн, 4 квартал 2009 року в розмірі 4 563,00 грн.

На підставі даного висновку акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 07.09.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008502301/2858, відповідно до якого ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у розмірі 63289,00 грн, з яких 36165,00 грн - за основним платежем, 27124 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з податковим повідомлення-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню суд виходив з наступного.

У відповідності до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97) (далі по тексту - Закон № 334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому, згідно з пункту 1.32 статті 1 Закону № 334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею першою Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі по тексту - Закон № 996-XIV) визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Згідно з вимогами статті 4 Закону № 996-XIV одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Судом встановлено, що між ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (по тексту договору - Покупець) та ПП "Алерт" (по тексту договору - Постачальник) укладено договори № 178 від 12.12.2007 та № 183 від 19.01.2009, відповідно до яких Постачальник зобовязується поставити, а Покупець оплатити і прийняти продукцію.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за даним договором позивачем надано копії податкових накладних (а.с. 36-41, 75-77, т. 1), видаткових накладних (а.с. 48-53, 81-83, т. 1), рахунків-фактури (а.с. 42-47, 78-80, т. 1), прибуткових ордерів (а.с. 54-55, 84, т.1), витягів з журналу обліку виданих довіреностей та відповідних довіреностей (а.с. 56-67, 85-90, т. 1), платіжних доручень з відмітками банківської установи (а.с. 68-70, 91-93, т. 1).

У матеріалах справи також наявна копія договору № 25/14-86 на разову поставку продукції, що укладений 20.07.2009 між ТОВ "Інтермаксервіс" (по тексту договору - Постачальник) та ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (по тексту договору - Покупець) (а.с. 94, т. 1). За змістом даного договору Постачальник зобовязується передати у власність Покупця двигуни Д-90 з редуктором, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити дану продукцію.

На підтвердження вказаного договору надано належним чином завірені копії наступних первинних документів, зокрема: податкову накладну № 508.1 від 05.08.2009 (а.с. 97, т. 1), рахунок-фактури № СФ-0607-1 від 06.07.2009 з відміткою отримання вантажу та розміщення у складських приміщеннях (а.с. 98,т. 1), видаткову накладну № РН-0508-1 від 05.08.2009 (а.с. 99, т.1), витяг з журналу обліку виданих довіреностей та відповідну довіреність на отримання товару, а також платіжне доручення з відмітками банківської установи (а.с. 100-101, т. 1).

Також, позивачем до матеріалів справи долучено копію договору № 593 від 17.08.2009, укладеного між ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (по тексту договору - Покупець) та ПП "Маркап" (по тексту договору - Постачальник) на поставку продукції (а.с. 107,т. 1).

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем до матеріалів справи долучено копії податкових накладних (а.с. 110-111, т.1), видаткових накладних (а.с. 114-115, т.1), рахунків-фактури з відмітками про тримання товару та його відвантаження до складських приміщень (а.с. 112-113, т.1), прибуткових ордерів (а.с. 116, т.1), витягів з журналу обліку виданих довіреностей та відповідних довіреностей на отримання придбаного товару (а.с. 117-120), платіжних доручень з відмітками банківської установи (а.с. 121-122, т.1).

Крім вищевикладеного, до матеріалів справи долучено копію договору № 679 від 02.12.2009, укладеного між ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (по тексту договору - Покупець) та ПП "Альпарі-Т" (по тексту договору - Постачальник) на поставку продукції (а.с. 129, т.1).

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії податкових накладних (а.с. 135-145, т.1), видаткових накладних з відмітками про отримання вантажу нарочно (а.с. 155-165, т.1), рахунків-фактури з відмітками про отримання та відвантаження придбаного товару у складські приміщення (а.с. 146-154, т.1), прибуткових ордерів (а.с. 166-171, т.1), витягів з журналу обліку виданих довіреностей та відповідні довіреності (а.с. 174-190, т.1), платіжних доручень з відмітками банківської установи (а.с. 191-196, т.1).

Щодо транспортування придбаного товару надано письмові пояснення, відповідно до яких продукція, яка придбавалась позивачем у своїх контрагентів є незначною за своїми габаритами, має незначну вагу, а тому її перевезення відбувалося в якості ручної поклажі за допомогою легкового автомобільного транспорту, про що зроблено відповідні записи на видаткових накладних.

Так, судом з'ясовано ще довжина наконечника зварювального не перевищує 25-35 мм та підтверджено матеріалами справи факт наявності відміток про отримання вказаного товару перевезення його до наявних у позивача складських приміщень.

На підтвердження факту подальшого використання позивачем пояснено, що придбана продукція ним була використана в своїй господарській діяльності - для здійснення зварювання вузлів та деталей, що підтверджується виписками зі складського обліку та розподілення матеріалів зі складу. Додатково надано витяги із записів складського обігу матеріалів (а.с. 172-173, т.1, а.с. 27-30, т. 2), що засвідчують прийом та подальше відвантаження по цехам підприємства.

Таким чином, матеріалами справи належним чином підтверджено реальність проведених операцій зі спірними контрагентами.

Суд зауважує, що відповідачем не заперечується факт здійснення фінансово-господарських операцій платника, за наслідками яких податковим органом було вчинено оскаржувані донарахування податкових зобовязань.

Крім того, при вирішенні спору суд бере до уваги вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 28.07.2010 у справі за обвинуваченням ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених частини 3 статті 28, частини 2 статті 205; частини 3 статті 28 частини 2 статті 200; частини 3 статті 28 частини 2, 3 статті 358 Кримінального кодексу України. Згідно вказаного вироку в ході розслідування кримінальної справи встановлено, що гр. ОСОБА_4 виступив як організатор злочинної групи, здійснював загальне керівництво злочинною групою, спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 організував за допомогою невстановлених осіб реєстрацію та перереєстрацію в державних, в тому числі податкових, органах підприємств з ознаками фіктивності, зокрема, ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Алерт", ПП "Альпарі - Т", ПП "Маркап" (а.с. 7-20, т. 1).

Відповідно змісту вказаного вироку в матеріалах справи, які були досліджені в суді, відсутні будь-які об'єктивні дані, які б безперечно підтверджували факт вчинення підсудними фіктивного підприємництва. На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про недоведеність вини підсудних у вчиненні інкримінованого їм фіктивного підприємництва та необхідності виправдання їх за цим епізодом злочинної діяльності.

Крім того, не матеріалами вироку, ні відповідачем не підтверджено обставин щодо відсутності ділової мети у позивача під час вчинення господарських операцій при купівлі товарів у контрагентів, а також щодо обізнаності позивача з можливим протиправним характером дій свого контрагента за укладеним договором.

Суду не надано жодних належних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладенні та виконанні вищевказаних договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. В ході судового розгляду не встановлено наявності вироків судів, що набрали законної сили та відповідно до яких виявлено ознаки узгоджених кримінально-караних діянь у діях посадових осіб ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" та ПП "Алерт", ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Маркап", ПП "Альпарі-Т".

Таким чином, встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав передбачені законом умови для набуття права на відповідне формування валових витрат та визначення сум податку на прибуток та має належне документальне підтвердження.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення - рішення покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0008502301/2858 від 07 вересня 2011 року.

Стягнути з державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 гривень 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 04 листопада 2011 року.

СуддяК.Ю. Гарник